Ухвала

від 03.07.2013 по справі 42/84б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

03.07.2013р. Справа № 42/84б

За заявою кредитора (заявника) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

до боржника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк

про визнання банкрутом

арбітражний керуючий Китаєва С.А.

Суддя Гурова А.І.

Представники:

від кредиторів: не з'явились

від боржника: не з'явились

арбітражний керуючий: не з'явився

в засіданні брали участь - Степанін І.О. - представник Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, за довіреністю № 01-01/2974 від 03.07.2012р.

Ухвалою від 28.11.2011р. за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк, відповідно до вимог ст. ст. 47, 48 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV.

Постановою суду від 12.12.2011р. божник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 3 місяці до 12.03.2012р. та призначений ліквідатор - арбітражний керуючий Китаєва С.А. Ухвалами суду від 26.03.2012р. та 25.07.2012р. строк ліквідаційної процедури продовжений до 12.06.2012р. та 12.12.2012р. відповідно.

До господарського суду Донецької області 03.05.2012р. надійшла заява ліквідатора від 03.05.2012р. № б/н про звільнення активів фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк, від обтяжень та арештів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.08.2012р. заяву ліквідатора задоволено, зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у місті Донецьку подати заяву до Донецької філії Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України про вилучення активів фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк, з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи: №11450577, №11805881, №11806073.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. апеляційні скарги Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Донецької філії та ПАТ "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 28.08.2012р. у справі № 42/84б - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2013р. касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено, Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. та ухвалу господарського суду Донецької області від 28.08.2012р. у справі № 42/84б скасовано. Справу № 42/84б передано на новий розгляд заяви ліквідатора Китаєвої С.А. від 03.05.2012р. про звільнення активів фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від обтяжень та арештів до господарського суду Донецької області.

06.02.2013р. матеріали справи № 42/84б про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк, відповідно повернуті до господарського суду Донецької області.

Відповідно до розподілу автоматизованої системи документообігу суду справу № 42/84б про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк, передано судді Гуровій А.І.

Ухвалою суду від 20.02.2013р. справа № 42/84б в частині заяви ліквідатора Китаєвої С.А. від 03.05.2012р. про звільнення активів фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від обтяжень та арештів призначена до розгляду у судовому засіданні на 27.03.2013р. та зобов'язано ініціюючого кредитора та боржника надати суду додаткові документи.

Ухвалою суду від 27.03.2013р. розгляд справи відкладено на 14.05.2013р., в зв'язку з неявкою представників кредиторів та боржника у судове засідання та ненаданням витребуваних ухвалою суду від 20.02.2013р. документів, та зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ліквідатора надати суду додаткові документи.

Ухвалою суду від 14.05.2013р. розгляд справи відкладено на 03.07.2013р.

У судове засідання 03.07.2013р. представник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та ліквідатор не з'явились.

Згідно з п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зазначене положення відображається також в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві".

З огляду на зазначене, судове засідання проведено за відсутності представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та ліквідатора.

Розглянувши у судовому засіданні 03.07.2013р. заяву ліквідатора № б/н від 03.05.2012р. про звільнення активів фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 від обтяжень та арештів, суд встановив:

Відповідно до частини 1 статті 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно абзаців 6, 7, 8 статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника; грошові зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 48 Закону передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 7 статті 47 Закону, у разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Статтею 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси; майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою господарського суду Донецької області від 28.11.2011 року за заявою ініціюючого кредитора порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 відповідно до статей 47 - 49 Закону, постановою суду від 12.12.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Китаєву С.А.

03.05.2012 року до господарського суду звернувся ліквідатор Китаєва С.А. із заявою про звільнення активів боржника від обтяжень та арештів, тобто вилучення з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про арешт нерухомого майна боржника, яке є предметом іпотеки відповідно до іпотечних договорів №1 від 04.06.2008 року та №1 від 11.03.2008 року, укладених фізичною особою ОСОБА_3 з ПАТ "Укрсоцбанк" на забезпечення виконання генерального договору про надання кредитних послуг №150/11-97 від 04.06.2008 року та договору кредиту №150/11-75 від 11.03.2008 року, яка була обґрунтована тим, що у випадку введення ліквідаційної процедури боржника та включення майна боржника до складу ліквідаційної маси під час провадження у справі про банкрутство, підлягають скасуванню арешти на майно боржника чи інші обтяження його майна, накладені іншими органами, тим що кредитні кошти, надані банком відповідно до зазначених кредитних договорів, були використані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 виключно для ведення підприємницької діяльності, на ремонт та придбання нерухомості, та тим, що нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, підлягає включенню до ліквідаційної маси боржника.

Матеріалами справи підтверджується, що громадянкою ОСОБА_3, як фізичною особою, було укладено Договір кредиту №150/11-75 від 11.03.2008 року, згідно з пунктами 1.1., 1.2. статті 1 "Предмет договору" якого, кредитор зобов'язався надати позичальнику, як фізичній особі, грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 121 600 грн. на придбання житлової нерухомості. Відповідно до пункту 1.3. зазначеної статті кредитного договору, виконання зобов'язань за цим договором забезпечується Іпотечним договором №1 від 11.03.2008 року, за яким позичальник-громадянка ОСОБА_3 передає в іпотеку чотирикімнатну квартиру, загальною площею 85,5 кв.м, за адресою АДРЕСА_1.

Отже, цільове призначення даного кредиту визначено як таке, що спрямоване на задоволення приватних потреб фізичної особи.

Згідно матеріалів справи громадянкою ОСОБА_3, як фізичною особою, було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №150/11-97 від 04.06.2008 року, згідно з пунктами 1, 3, 5, 8 Основних положень якого, кредитор зобов'язався надавати кошти позичальнику на умовах, визначених генеральним договором; надання кредитних послуг здійснюється шляхом укладення додаткових угод, що є невід'ємною частиною цього договору; в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором та Додатковими угодами до нього, кредитор одночасно з укладенням цього Договору укладає з позичальником Іпотечний договір №1 від 04.06.2008 року.

Відповідно до зазначеного Генерального договору між банком та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №1 від 04.06.2008 року, згідно з пунктами 2, 3 якої позичальнику було надано кредит в розмірі 92 000 грн. на рефінансування та ремонт шляхом перерахування кредитних коштів в межах залишку максимального ліміту заборгованості, що діє на дату видачі відповідного траншу.

Тобто умовами договору не визначено яку саме (підприємницьку чи приватну) заборгованість може погасити кредитор отриманими коштами та який саме ремонт (приватного приміщення чи комерційного офісу) може здійснити фізична особа за рахунок отриманих нею кредитних коштів.

Громадянкою ОСОБА_3, як фізичною особою, на виконання зазначених вище кредитних зобов'язань, було укладено Іпотечний договір №1 від 04.06.2008 року про передачу в іпотеку належного ОСОБА_3 Самвелівній, як фізичній особі, підвального приміщення №12 площею 58,6 кв.м у житловому будинку літ. А-2, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, просп. Дзержинського, буд. 41, який посвідчений нотаріально.

Згідно приписів абзацу 7 статті 1, частини 7 статті 47 та частини 7 статті 48 Закону, якими виключається можливість включення до ліквідаційної маси та продаж ліквідатором в ході ліквідаційної процедури майна фізичної особи-боржника, що передано в іпотеку за підставами, визначеними згідно договорів іпотеки, як такі, що не пов'язані з підприємницькою діяльністю фізичної особи.

Боржником не підтверджено належними доказами фактичне використання отриманих кредитних коштів на ведення підприємницької діяльності, в матеріалах справи відсутні платіжні документи про спрямування таких кредитних коштів на реалізацію господарських договорів, не спростовано наданих банком доказів укладення сторонами договорів з визначенням правового статусу кредитора та іпотекодавця, як фізичної особи-громадянина України з метою задоволення приватних потреб фізичної особи та передачі в іпотеку майна ОСОБА_3, як громадянкою України та фізичною особою, яка володіла зазначеним майном як фізична особа, внесків зазначеного майна в підприємницьку діяльність не робила, а отже, не могла передати зазначені вище квартири в іпотеку, як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до положень ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З урахуванням положень ст. ст. 55, 128 ГК України, необхідно акцентувати увагу на те, що статус гр. ОСОБА_3 у справі про банкрутство - фізична особа-підприємець і вона відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до Закону може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Господарського кодексу України, відповідно до якої щодо громадян положення Господарського кодексу України стосуються та поширюються на ту їх частину, яка за своїм характером є підприємницькою.

Отже, зі змісту вище наведено норми випливає, що під час здійснення господарської діяльності фізичні особи-підприємці реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов'язків. При цьому решта прав та обов'язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення нею господарської діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої Цивільним кодексом України, та регулюються саме Цивільним кодексом України.

Статті 1 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 51 Цивільного кодексу України розмежовують регулювання відносин, які склались між їх учасниками.

Так, статтею 1 Господарського кодексу України передбачено, що Господарський кодекс України регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Статтею 1 Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України регулює особисті немайнові та майнові відносини (Цивільні відносини).

Статтею 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акт, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

З відносин, що склались між банком та громадянкою ОСОБА_3 в частині заставного майна випливає те, що ці відносини не ґрунтуються на веденні підприємницької діяльності та не підпадають під сферу регулювання Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З урахуванням викладеного, активи фізичної особи ОСОБА_3, передані в іпотеку банку згідно з договорами іпотеки, укладеними нею, як фізичною особою, з підтвердженням права власності на спірне майно, як майно фізичної особи, а не суб'єкта підприємницької діяльності не включаються до ліквідаційної маси фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, та заява ліквідатора про скасування арештів та обтяжень на майно, передане в іпотеку згідно зазначених договорів, не підлягає задоволенню.

Крім того, з 01.01.2013р. запроваджено нову систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає що на внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вповноважений державний реєстратор органу державної реєстрації прав, яким відповідно до п.1. Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 22.06.2011р. № 703 є структурні підрозділи територіальних органів Міністерства Юстиції України, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, а до повноважень Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України, як адміністратора Державного реєстру прав відносяться виключно визначене в ч.3 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Тобто вимоги ліквідатора щодо зобов'язання Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів не відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо можливості подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство, вбачається, що постановою суду від 12.12.2011р. божник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 3 місяці до 12.03.2012р. та призначений ліквідатор - арбітражний керуючий Китаєва С.А. Зазначена постанова не є зміненою чи скасованою та набрала законної сили.

Керуючись п. 1 ст. 5, 22-32, 47,48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 30.06.1999р. № 784-XIV, ст. ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора від 03.05.2012р. б/н про звільнення активів фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від арештів та обтяжень.

Суддя А.І. Гурова