Рішення

від 21.07.2016 по справі 904/4340/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.2016Справа №904/4340/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 904/4340/16

за позовом приватного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпро,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Квертті», м. Київ,

про стягнення 46 676,55 грн.,

без участі представників сторін, у зв'язку з їх неявкою .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Квертті» (далі - Товариство) про стягнення: 10 000 грн. боргу за кредитом, 14 387,10 грн. боргу по процентам за користування кредитом; 18 699,45 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 3 590 грн. боргу по комісії за користування кредитом на підставі заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.07.2013, «Тарифів банку», «Умов та правил надання банківських послуг», що розміщені на сайті Банку, що разом складають договір банківського обслуговування від 09.07.2013 № Б/Н (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2016 було ухвалено передати матеріали позовної заяви № 904/4340/16 за підсудністю до Господарського суду міста Києва в порядку статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

За результатами автоматичного розподілу позовну заяву № 904/4340/16 передано судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 21.07.2016.

16.06.2016 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представники сторін у судове засідання 21.07.2016 не з'явилися; вимоги ухвал суду відповідач не виконав та відзив на позовну заяву не подав.

Ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали.

До матеріалів справи долучено конверт з ухвалою суду, які повернуті з адреси відповідача з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство в особі директора Марченко Л.В., підписавши заяву від 09.07.2013 на відкриття рахунку в Банку, приєдналося і погодилося із умовами і правилами банківських послуг, тарифами ПриватБанку, розміщеними на офіційному сайті Банку www.privatbank.ua (копія заяви наявна в матеріалах справи).

Таким чином, відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26002052614876 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Умовами Договору встановлено:

- кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту (ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта,що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта при наявності вільних грошових ресурсів за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку; при цьому утворюється дебетове сальдо (підпункт 3.2.1.1.1 пункту 3.2 Договору);

- кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодили, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожний операційний день. У випадку зниження Банком ліміту в односторонньому порядку клієнт зобов'язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного в повідомлені Банка щодо зміну ліміту, направленого клієнту в будь-якій формі. В іншому випадку грошове зобов'язання вважається порушеним, а вказана різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою від дня, вказаного в повідомлені (підпункт 3.2.1.1.3 пункту 3.2 Договору);

- ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку у разі зниження надходження грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банка. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду з тим, що зміни ліміту здійснюється Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та клієнта (підпункт 3.2.1.1.6 пункту 3.2 Договору);

- для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів сторона на дату укладення Договору узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення процентної розміру ставки за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в даному пункті Договору. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, Банк розміщує для клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та клієнта - системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, «Приват 24», sms-повідомлення на останні відомі Банку номери телефонів, наданих Банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Узгоджений сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в даному пункті Договору, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів (підпункт 3.2.1.1.12 пункту 3.2 Договору);

- клієнт зобов'язується сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з підпунктами 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2 та 3.2.1.4.3 пункту 3.2 Договору (підпункт 3.2.1.2.2.2 пункту 3.2 Договору);

- Банк має право у разі отримання від клієнта незгоди на збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, зміна періодичності порядку сплати платежів за кредитом - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, виплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом надіслання повідомлення. При цьому, відповідно до статей 212, 611, 651 ЦК України, за зобов'язаннями, строки виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату; станом на таку дату клієнт зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання (підпункт 3.2.1.2.3.4 пункту 3.2 Договору);

- за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (підпункт 3.2.1.4.1 пункту 3.2 Договору);

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з до 25 (двадцять п'яте) число поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 (першого) до 20 (двадцяте) числа поточного місяця або до 25 (двадцять п'ятого) числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21 (двадцять першого) до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (підпункт 3.2.1.4.1.1 пункту 3.2 Договору);

- у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягаю обнулюванню протягом 90 (дев'яносто) днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (підпункт 3.2.1.4.1.2 пункту 3.2 Договору);

- у разі непогашення кредиту впродовж 90 (дев'яноста) днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91 (дев'яносто першого) дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. У разі порушення клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і за умови реалізації права Банку на встановлення іншого строку проведення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (підпункт 3.2.1.4.1.3 пункту 3.2 Договору);

- розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (підпункт 3.2.1.4.9 пункту 3.2 Договору);

- у разі порушення клієнтом будь-якого договірного зобов'язання з оплати процентів за користування кредитором, передбачених підпунктами 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2 та 3.2.1.4.3 пункту 3.2 Договору; строків повернення кредиту, передбачених підпунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3 та 3.2.1.2.3.4 пункту 3.2 Договору; винагороди, передбаченої підпунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5 та 3.2.1.4.6 пункту 3.2 Договору клієнт виплачує Банку за кожне порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який виплачується пеня (в % річних), від суми прострочення платежу за кожних день прострочення. У випадку реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту клієнт виплачує Банку пеню в розмірі, вказаному в підпункті 3.2.1.4.1.3 пункту 3.2 Договору від суми заборгованості за кожний день прострочення. Виплата пені здійснюється в гривнях. У випадку якщо клієнт надає в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату оплати (підпункт 3.2.1.5.1 пункту 3.2 Договору);

- Договір, а саме обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за Договором (підпункт 3.2.1.6.1 пункту 3.2 Договору).

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу кредит у сумі 10 000 грн., що підтверджується випискою з рахунку за період з 02.10.2013 по 10.05.2016, копія якої міститься в матеріалах справи.

27.04.2016 Банком на адресу Товариства було надіслано претензію від 20.04.2016 №30709К2V4S0RZ з вимогою про негайне погашення заборгованості.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив, внаслідок чого станом на 05.05.2016 Товариство має заборгованість на загальну суму 46 676,55 грн., а саме: 10 000 грн. заборгованості за кредитом; 14 387,10 грн. заборгованості зі сплати процентів за користуванням кредитом; 18 699,45 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором та 3 590 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості зі сплати процентів за користуванням кредитом у сумі 14 387,10 грн. та заборгованості з комісії за користування кредитом у сумі 3 590 грн., Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок правильний та підлягає задоволенню.

Що ж до стягнення пені, то Господарський суд міста Києва вважає за необхідне зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі умов Договору позивачем нараховано пеню у сумі 18 699,45 грн.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунок пені Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Квертті» (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, буд. 7/2; ідентифікаційний код: 38591423) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; ідентифікаційний код: 14360570): 10 000 (десять тисяч) грн. заборгованості за кредитом; 14 387 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 10 коп. заборгованості по процентам; 18 699 (вісімнадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 45 коп. пені; 3 590 (три тисячі п'ятсот дев'яносто) грн. заборгованості з комісії та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 27.07.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук