Рішення

від 05.07.2016 по справі 910/8778/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2016Справа №910/8778/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський компресор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСЕПТ"

про стягнення 1 334 973,11 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Гордєєвська С.В. - за дов.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Мелітопольський компресор" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСЕПТ" про стягнення 1 334 973,11 грн.

Ухвалою від 16.05.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.05.2016 р.

Судове засідання 31.05.2016 р. не відбулося.

Наступне судове засідання було призначено на 14.06.2016 р.

Судове засідання 14.06.2016 р. не відбулося.

Наступне судове засідання призначене на 05.07.16р.

05.07.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Представник відповідача в судове засідання 05.07.16 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.07.16 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Консепт» (далі - відповідач) емітовано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Мелком» прості векселі: серії АА№ 1692476 на суму .300000,00 грн.; серії АА№ 1692477 на суму 300000,00 грн.; серії АА№ 1692478 на суму 200000,00 грн.; серії АА№ 1692479 на суму 200000,00 грн.; серії АА№ 1692480 на суму 200000,00 грн.; серії АА№ 1692481 на суму 134973,11 грн.; всього на загальну суму 1334973,11грн.

Строк платежу за усіма вищевказаними векселями визначено - 05.05.2015 року

ТОВ "Торговий дом Мелком» на виконання договору №МК-0027 від 19.01.2009 року згідно акту прийому-передачі цінних паперів від 31.05.2010 року передало, а ПАТ «Мелітопольський компресор» прийняло вищезазначені прості векселі а саме: серії AA.No 1692476 на суму 300000,00 грн.; серії АА№ 1692477 на суму 300000,00 грн.; серії АА№ на суму 200000,00 грн.; серії АА№ 1692479 на суму 200000,00 грн.; серії АА№ на суму 200000,00 грн.; серії АА№ 1692481 на суму 134973,11 грн.; всього на загальну суму 1334973,11грн., та ТОВ "Торговий дім Мелком», здійснило на вищезазначених простих векселях бланковий передавальний напис «платити наказу».

Відповідно до ст. 77 Уніфікований закон про переказні векселі та прості запровадженого Женевською конвенцією 1930 року (далі - Уніфікований закон), до векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо індосаменту (статті 11 - 20), строку платежу (статті 33 - 37) та платежу (статті 38 - 42).

Відповідно до абзацу 1 ст. 11 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель, у тому числі виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Згідно зі ст.ст. 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим.

У Постанові пленуму Верховного суду України від 08.06.2007р. № 5 суд дійшов висновку, що якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Таким чином, з 31.05.2010 року до даного часу законним держателем вищезазначених векселів є ПАТ «Мелітопольський компресор».

За змістом ст. 38 Уніфікованого закону держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє ^е було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону).

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" з урахуванням приписів п. 7 ст. 164 Господарського кодексу України векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Тобто, вексель є грошовим зобов'язанням, яке в силу ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України має виконуватися належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Мелітопольський компресор» у день настання строку платежу - 05.05.2015 року направило векселедавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "КОНСЕПТ" вимогу про оплату векселів за вих. № 1105 від 05.05.2015 року. Разом із даною вимогою було направлено відповідачу два примірника Акту пред'явлення векселів до оплати від 05.05.15 року та копії вказаних векселів. У п. 3 Акту пред'явлення векселів зазначено, що після отримання оплати в порядку, встановленому п.2 цього Акту, векселедержатель зобов'язується передати за актом приймання-передачі векселедавцеві прості векселі з відмітками про їх оплату.

Вимога та Акти були надіслані кур'єрською службою доставки ТОВ «КСД» (відправлення №887053) з описом внутрішнього змісту почтового відправлення на юридичну адресу ТОВ "КОНСЕПТ", однак, зазначене відправлення №887053 було повернуто службою доставки, так як адресат не знаходився за юридичною адресою.

2 жовтня 2015 року на адресу відповідача було направлено Вимогу про оплату заборгованості за векселями вих. № 2313/19 від 01.10.2015 року у якої було зазначено, що у випадку несплати за векселями у строк до 07 жовтня 2015 року стягнення заборгованості за векселями буде здійснено у судовому порядку. Вимогу було надіслано кур'єрською службою доставки ТОВ «КСД» (відправлення №878518) з описом внутрішнього змісту почтового відправлення. Але відправлення №878518 було також повернуто у зв'язку з тим, що за вказаною адресою отримувач не знайдений, про що повідомлено службою доставки ТОВ «КСД» листом вих. №704 від 02.10.2015 року.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом першим статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 53, 78 Уніфікованого закону передбачено, що після закінчення строків, встановлених для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення, для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі, а також для пред'явлення для платежу у разі застереження "обіг без витрат", держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця. Такі самі наслідки настають, якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення не пред'явлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів.

Відповідно до ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають

з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Тобто, перебіг строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

Таким чином, у зв'язку з неоплатою Відповідачем як векселедавцем спірних векселів у встановлений строк, розмір його заборгованості перед ПАТ «Мелітопольський компресор» за простими векселями: серії АА№ 1692476 на суму 300000,00 грн.; серії АА№ 1692477 на суму 300000,00 грн.; серії АА№ 1692478 на суму 200000,00 грн.; серії АА№ 1692479 на суму 200000,00 грн.; серії АА№ 1692480 на суму 200000,00 грн.; серії АА№ 1692481 на суму 134973,11 грн.

Доказів оплати суми у розмірі 1 334 973,11 грн. суду не надано.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню.

Відповідач жодних заперечень не надав, контррозрахунок суми позову не здійснив.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консепт» (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 11Б; ідентифікаційний код 36385147) на користь Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» (72319, м. Мелітополь, Запоріжська обл. вул. Кірова, 210; ідентифікаційний код 00217840) 1 334 973 (один мільйон триста тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят три) грн. 11 коп. заборгованості, 20 024 (двадцять тисяч двадцять чотири) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.07.16р.

Суддя І.О. Домнічева