Ухвала

від 26.07.2016 по справі 914/3628/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.07.2016 р. Справа№ 914/3628/15

Суддя О. Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій

Розглянувши скаргу Приватного підприємства В«КорбізВ» на дії Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції при виконанні ухвали Господарського суду Львівської області від 30.11.2015р. у справі №914/3628/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНВЕСТ ПРОЕКТ", м. Київ.

До відповідача: Приватного підприємства "КОРБІЗ", м. Львів.

Про: стягнення 677 848,82 грн.

За участю представників:

Від заявника (відповідача): не з’явився;

Від позивача: не з’явився;

Від виконавчої служби: не з’явився;

Встановив:

У провадженні господарського суду Львівської області перебувала справа №914/3628/15 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНВЕСТ ПРОЕКТ" до Приватного підприємства "КОРБІЗ" про стягнення 677 848,82 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.12.2015 року затверджено мирову угоду від 30.11.2015р., укладену між Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНВЕСТ ПРОЕКТ" (04086, м.Київ, вул. Олени Теліги,41, ідентифікаційний код 38690809) та Приватного підприємства "КОРБІЗ" (79053, м.Львів, вул. В.Великого, 18/901, ідентифікаційний код 36992349), в наступній редакції:

Позивач погоджується з метою мирного врегулювання спору прийняти від Відповідача до 31 грудня 2015 р. залишок заборгованості у розмірі 81 309,35 грн. (вісімдесят одна тисяча триста дев'ять гривень 35 коп.) або Відповідач зобов'язується поставити товар (поставити лом та відходи чорних металів) до 31 грудня 2015 р, на вказану суму заборгованості - 81 309,35 грн., на виконання умов Договору №6/522-ПГ від 20.11.14р.

Відповідач визнає, що його заборгованість перед Позивачем на момент укладення цієї Мирової угоди складає 81 309,35 грн.

03.06.2016 року Приватне підприємство «Корбіз» звернулося в Господарський суд Львівської області зі скаргою на дії Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції при виконанні ухвали Господарського суду Львівської області від 30.11.2015р. у справі №914/3628/15. Ухвалою від 06.06.2016 року суд прийняв скаргу до розгляду та призначив розгляд справи на 29.06.2016 року.

Ухвалами від 29.06.2016 року та від 13.07.2016 року суд відкладав розгляд справи у зв’язку з неявкою представника виконавчої служби.

В судове засідання 26.07.2016 року сторони та Франківсикий ВДВС ЛМУЮ явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, додаткових доказів не подали.

Обгрунтовуючи скаргу на дії, представник ПП «Корбіз» зазначає, що поставнова про відкриття виконавчого провадження була отримана відповідачем 01.04.2016 року, відповідачем виконано рішення в добровільному порядку 24 березня 2016 року до спливу строку для добровільного виконання наказу, а тому дії державного виконавця по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору є незаконними, а постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

22 березня 2016 року державним виконавцем Франківського відділу держеної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження про примусове виконання ухвали №914/3628/15 від 09.12.2015 року. Згідно вказаної постанови державний виконавець встановив строк для добровільного виконання ухвали, а саме: до 29.03.2016р. та зобов’язав боржника пред’явити підтвердження про виконання у Франківський ВДВС ЛМУЮ, вказав реквізити депозитного рахунку для оплати. Згідно п. 3 вищевказаної постанови при невиконанні боржником рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій

Як стверджує скаржник, копія постанови направлена боржнику 25 березня 2016 року та отримана 01 квітня 2016 року ПП «Корбіз», однак будь-яких доказів коли постанова була направлена державним виконавцем та ним отримана скаржник суду не надав.

Як стверджує скаржник, 24 березня 2016 року ПП «Корбіс» фактично виконано зобов'язання, які виникли на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 09.12.2015 року по справі №914/3628/15. В підтвердження виконання рішення скаржник долучив до матеріалів справи лист ТзОВ «Техінвест проект» від 07 квітня 2016 року, в якому Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНВЕСТ ПРОЕКТ" визнано повне виконання зобов'язань, що виникли на підставі ухвали від 09.12.2015 року Господарського суду Львівської області по справі №914/3628/15. Даним листом стягувач звернувся з листом до Франківського ВДВС ЛМУЮ з проханням закрити виконавче провадження. Жодних доказів, які б підтверджували повідомлення відповідачем державного виконавця про фактичне виконання ухвали представник ПП «Корбіз» суду не надав. В своїх поясненнях представник відповідача зазначає, що саме від Стягувача державний виконавець дізнався про виконання боржником ухвали суду листом від 07.04.2016 року.

30 березня 2016 року державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівської міського управління юстиції ОСОБА_1 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 8130,93 грн.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відцілу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно ч.1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1. ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 4.16.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року N 74/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано. Розмір виконавчого збору визначається відповідно до вимог Закону. При подальших пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник не надав суду доказів, які б підтверджували, що ПП «Корбіз» повідомило державного виконавця про виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 09.12.2015 року. Також, боржником не надано доказів, які б підтверджували, що ухвала про відкриття виконавчого провадження від 22.03.2016 року отримана ПП «Корбіз» лише 01.04.2016 року. В силу ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом. Оскільки боржник не повідомив державного виконавця про виконання ухвали, кошти були сплачені безпосередньо на рахунок Стягувача, що позбавило державного виконавця можливості перевірити факт виконання, оскільки Стягувач повідомив державного виконавця лише листом від 07.04.2016 року, а доказів отримання державним виконавцем даного листа боржник суду не надав, постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.03.2016 року є законною, а тому суд відмовляє в задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 25, 52, 60, 65 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4-2,4-3,33, 34, 86, 121-2 ГПК України, суд,-

у х в а л и в:

1. В задоволенні скарги Приватного підприємства В«КорбізВ» на дії Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції при виконанні ухвали Господарського суду Львівської області від 30.11.2015р.– відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена згідно ст.ст. 91-93 ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.