Рішення

від 26.07.2016 по справі 917/781/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016 р. Справа №917/781/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролот", вул. Яна Лациса, 48, м. Луганськ,91020

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-Центр", вул. Фрунзе, 146-А, м. Полтава, Полтавська область,36008

про стягнення 149 233,87 грн.

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 01.03.2016 року

від відповідача: ОСОБА_2 дов. б/н від 21.07.2016 року

В судовому засіданні 26.07.2016 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив дату складення повного текст рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 149 233,87 грн. за агентським договором №15/10/01 від 05.01.2015 року.

02.06.2016 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (арк. с. 203), в якому відповідач не заперечує проти існування заборгованості в розмірі 149 233,87 грн., проте, з огляду на тяжке матеріальне становище, не може задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні виклав зміст позовних вимог та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти розміру боргу не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

05 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролот" (позивач, агент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долина-Центр" (відповідач, замовник) було укладено агентський договір № 15/10/01 з додатками (арк. с. 8-13), відповідно до умов якого агент зобов'язався надати замовнику послуги з пошуку і залучення покупців регуляторів росту рослин та мікродобрив замовника (надалі за текстом - товар), а замовник зобов'язався оплатити надані послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору).

29.02.2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 (арк. с. 14-15) до агентського договору № 15/10/01, в якому сторони погодили строки та графік виплати замовником винагороди агенту, за послуги з реалізації товару. Березень 2016 року - 194233,87 грн., квітень 2016 року - 1967061,30 грн., травень 2016 року - 5901183,91 грн., червень 2016 року - 5901183,91 грн., липень 2016 року - 3934122,61 грн., серпень 2016 року - 1967061,31 грн.

На виконання умов агентського договору позивач у 2015 році надав обумовлені договором послуги відповідачу, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (арк. с. 20-174), оригінали яких буди оглянуті суд в судовому засіданні.

Як зазначає позивач, відповідач згідно визначеного додатковою угодою №1 до агентського договору № 15/10/01 графіку повинен був сплатити позивачу частину належної йому винагороди в сумі 194 233,87 грн. Однак відповідач лише частково оплатив позивачу належну йому винагороду в сумі 45000,00 гривень і за ним рахується заборгованість в розмірі 149 233,87 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 149 233,87 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами агентського договору № 15/10/01 від 05.01.2015 року.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору договором комерційного посередництва (агентський договір).

Відповідно до статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За приписами статті 297 Господарського кодексу України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (арк.. с. 20-174) підтверджується факт надання позивачем у 2015 році відповідачу агентських послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг за агентським договором та згідно графіку, виконав частково, на момент розгляду справи зобов'язання відповідача в частині сплати 1 49 233,87 грн. ним не виконані.

Отже, відповідач підписавши агентський договір, додаткову угоду №1 до аденського договору, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) взяв на себе зобов'язання з оплати наданих послуг в сумі 149 233,87 грн.

Крім того, в матеріалах справи є підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків сторін за період з січня 2016 року - квітень 2016 року ( арк. с. 193), за яким сума боргу відповідача на той час становила 19 844 846,91 грн., та який відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження фактичного надання позивачем відповідачу послуг та наявності у відповідача боргу в означеній сумі. Дані, що відображені в даному акті звірки не спростовані відповідачем належними доказами.

При цьому, суд вважає необхідним зауважити, що акт звірки бухгалтерів за своєю правовою природою є документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Між тим, акт звірки має складатись виключно на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Отже, з урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 149 233,87 грн. боргу є правомірними та обґрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина-Центр" (вул. Фрунзе, 146-А, м. Полтава, Полтавська область,36008, ідентифікаційний код 37287274, п/р 26004500128088 в ПАТ "Креді ОСОБА_3", МФО 300614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролот" (вул. Яна Лациса, 48, м. Луганськ, 91020, ідентифікаційний код 37456302, п/р 26002500177804 в ПАТ "Креді ОСОБА_3", МФО 300614) 149 233,87 грн. боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.07.2016 р.

Суддя Тимощенко О.М.