Рішення

від 15.07.2016 по справі 921/279/16-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" липня 2016 р.Справа № 921/279/16-г/14 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув справу

за позовом Збаразького районного комунального архітектурно-планувального бюро, 47300, м. Збараж, вул. Грушевського, 18

до Збаразької районної ради, майдан ОСОБА_1, 1, м.Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300

про визнання безпідставним та скасування п.2 рішення Збаразької районної ради від 18.03.2016р. №83.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2- НОМЕР_1 від 05.01.2000 р.

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Збаразьке районне комунальне архітектурно-планувальне бюро звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Збаразької районної ради про визнання безпідставним та скасування п.2 рішення Збаразької районної ради від 18.03.2016р. №83.

Обґрунтовуючи свої вимоги, які підтримані у судовому засіданні його повноважним представником, позивач посилається на безпідставність та неправомірність прийняття Збаразькою районною радою рішення від 18.03.2016р. №83 "Про звіт про діяльність Збаразького районного комунального архітектурно-планувального бюро" в частині визнання роботи позивача незадовільною, з огляду на що останній просить п.2 рішення ради визнати безпідставним та скасувати.

У свою чергу, відповідач, проти позовних вимог заперечує, посилаючись на прийняття ним оспорюваного рішення за наслідками обговорення усіх фактичних обставин та у відповідності до чинного законодавства та Регламенту. Крім того, орган місцевого самоврядування вказує на невідповідність приписам ст.20 ГК України обраного позивачем способу захисту свого порушеного права.

У процесі розгляду справи учасникам спору належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

За клопотанням відповідача здійснюється технічна фіксація судового процесу.

Розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва з підстав, викладених у відповідних ухвалах та формулярі (протоколі) судового засідання.

Строк вирішення спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників спору, судом встановлено наступне.

Згідно статуту Збаразького районного комунального архітектурно-планувального бюро (далі - Бюро, Архітектурно - планувальне бюро), затвердженого рішенням Збаразької районної ради від 26.09.2001р. №160, останнє утворене в результаті реорганізації госпрозрахункового архітектурно-планувального проектно-виробничого бюро при відділі містобудування та архітектури Збаразької РДА у відповідності з наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №284 від 01.11.2000р. рішенням Збаразької районної ради №150 від 29.05.2001р.

Як вбачається із матеріалів справи, Збаразька районна рада листом від 27.01.2016р. №01-19/32 повідомила позивача про заслуховування у 1 кварталі 2016р. звіту про діяльність Бюро, зважаючи на що останньому слід було подати органу місцевого самоврядування інформацію про діяльність комунальної установи для розгляду її на засіданнях профільних постійних комісіях та сесії Збаразької районної ради.

На виконання вказаного листа, позивачем 11.03.2016р. надано відповідну інформацію.

Разом з тим, на сесії районної ради, яка відбулася 18.03.2016р. керівником Архітектурно - планувального бюро надано звіт про діяльність підприємства за 2013-2015р.р.

За наслідками заслуховування звіту керівника господарюючого суб'єкта, Збаразькою районною радою прийнято рішення №83 від 18.03.2016р. "Про звіт про діяльність Збаразького районного комунального архітектурно-планувального бюро", відповідно до п.1 якого звіт директора про діяльність Бюро прийнято до відома, а п.2 роботу даної комунальної установи визнано незадовільною.

Позивач вважає п.2 оспорюваного ненормативного акту безпідставним, необґрунтованим та прийнятим органом місцевого самоврядування з порушенням норм регламенту, з огляду на що оспорив його у судовому порядку.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

У відповідності до приписів ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вичерпний перелік спорів, які віднесені до компетенції господарських судів наведено у ст.12 коментованого нормативно-правового акту.

Зокрема, згідно п.4 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

У той же час, як зазначено у п.1.10. постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 року N 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" з метою запобігання порушенню конституційних прав особи на судовий захист та усунення спорів щодо юрисдикції судам слід враховувати, що у разі коли в ухвалі про закриття провадження у справі місцевим загальним судом визначено господарську юрисдикцію спору як такого, що виник з корпоративних правовідносин, така справа підлягає розгляду господарським судом .

З огляду на наведене та враховуючи, що згідно ухвали Збаразького районного суду від 05.05.2016р. провадження у справі за позовом Збаразького районного КАП бюро до Збаразької районної ради про визнання безпідставним та скасування п.2 рішення Збаразької районної ради Тернопільської області від 18.03.2016р. №83 "Про звіт про діяльність Збаразького районного комунального архітектурно-планувального бюро" закрито та роз'яснено заявнику про віднесення даного спору до юрисдикції господарського суду Тернопільської області, даний спір розглядається господарським судом за правилами, встановленими ГПК України.

При цьому суд зважає і на те, що ухвалою від 08.04.16 року по справі № Тернопільський окружний адміністративний суд вказав на те, що даний спір не підсудний адміністративним судам .

Законодавець спори між судами щодо підсудності справ не допускає. З наведеного, даний спір вирішується судом по суті, за правилами господарського судочинства .

У відповідності до ст.15 ЦК України, із приписами якої кореспондується ч.2 ст.20 ГК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування , актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. При цьому, наведений як у ст.16 ЦК України, так і у ст.20 ГК України перелік способів захисту порушеного права не є вичерпним.

Відповідно до п.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Разом з тим, ст. 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії , виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування , якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З урахуванням викладеного, посилання відповідача на невідповідність обраного позивачем способу захисту свого порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, суд вважає безпідставними, вважаючи тотожним за правовими наслідками поняття "визнання недійсним акта" та "скасування акта".

Водночас, 14.07.2016р., до прийняття рішення по справі, від позивача надійшла заява в порядку ст. 22 ГПК України, яка підтримана у судовому засіданні його представником, про відмову від позовних вимог в частині визнання безпідставним п.2 рішення Збаразької районної ради від 18.03.2016р. №83 "Про звіт про діяльність Збаразького районного комунального архітектурно-планувального бюро".

Згідно ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Положеннями ст.78 коментованого нормативно-правового акту встановлено, що відмова позивача від позову викладаються в адресованій господарському суду письмовій заяві, яка підписується позивачем та долучається до справи.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснив керівнику Бюро наслідки даної процесуальної дії, перевіривши попередньо його повноваження на її вчинення.

З огляду на наведене та враховуючи, що вказані дії позивача не суперечать чинному законодавству та не порушують будь-чиї права та охоронювані законом інтереси, відмова від позовних вимог в частині визнання безпідставним п.2 "Визнати роботу Збаразького районного комунального архітектурно-планувального бюро незадовільною" рішення Збаразької районної ради від 18.03.2016р. №83 "Про звіт про діяльність Збаразького районного комунального архітектурно-планувального бюро" приймається судом, зважаючи на що провадження у справі щодо зазначеної вимоги підлягає припиненню відповідно до п.4 ст.80 ГПК України.

Предметом позовних вимог, а відтак і даного судового розгляду є встановлення відповідності Конституції та законам України рішення Збаразької районної ради від 18.03.2016р. №83, згідно якого роботу комунальної установи визнано незадовільною.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно ст.10 даного Закону, обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Перелік питань, які належать до компетенції районних рад та вирішуються останніми виключно на пленарних засіданнях, наведений у ст. 43 даного нормативного акту. Зокрема, п.8 до повноважень районної ради віднесено заслуховування звітів постійних комісій, керівників органів ,які рада утворює, обирає та призначає .

Як визначає ст.17 коментованого Закону, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно статуту Збаразького районного КАП бюро, засновником та власником підприємства є Збаразька районна рада.

Відповідно до п.1.6. даного локального акту, підприємство підзвітне та підконтрольне державним органам.

Положеннями розділу 4 статуту передбачено, що управління підприємством здійснюється Збаразькою районною радою. Разом з тим, керівництво даною юридичною особою здійснюється начальником останнього, який призначається і звільняється районною радою.

Згідно статуту підприємства начальник:

- керує діяльністю підприємства, несе відповідальність за виконання його функцій ;

- самостійно вирішує питання діяльності підприємства;

- представляє підприємство в установах, організація, підприємствах і суді, а також виконує інші функції, що стосуються підприємства.

Із наведеного слідує, що саме на керівника як посадову особу та орган управління комунального підприємства покладено обов'язки щодо забезпечення організаційної та господарської діяльності даної юридичної особи. Отже, саме керівник, а не підприємство загалом , несе відповідальність за неналежне виконання покладених на нього обов'язків перед органом, який його призначив.

Ні статут юридичної особи, ні законодавчі приписи у сфері місцевого самоврядування , як і законодавство, яке регламентує корпоративні правовідносини не наділяють відповідача повноваженнями щодо визнання недійсною діяльності всієї юридичної особи.

В той же час, за ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена правова норма у спірних правовідносинах органом місцевого самоврядування дотримана не була.

Крім цього, заперечуючи проти позовних вимог та обґрунтовуючи підстави для прийняття оспорюваного рішення, відповідач вказує на неналежне утримання позивачем об'єкта комунальної власності - будівлі, яка знаходиться за адресою вул.Грушевського,18. м. Збараж, закріпленого за ним на праві оперативного управління.

Зокрема, орган місцевого самоврядування посилається на скарги відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації від 04.01.2016р. та звернення депутата районної ради ОСОБА_3 "Щодо неналежного утримання майна спільної власності територіальної громади Збаразького району, балансоутримувачем в особі начальника Збаразького районного архітектурно-планувального бюро ОСОБА_2Д." від 04.01.2016р., у яких останні вказують на відключення від опалення першого поверху будівлі та не забезпечення належного температурного режиму у казаних приміщеннях.

Разом з тим, як встановлено судом та слідує із матеріалів справи, приміщення першого поверху адміністративного будинку районної комунальної власності по вул.Грушевського,8 передані в оренду відділу містобудуванню та архітектури Збаразької РДА та міському комунальному підприємству "Збаражпроект", про що укладено відповідні договори оренди приміщень від 01.09.2015р. №14 та №13, відповідно.

Згідно п.1.4. вказаних правочинів, орендодавець забезпечує теплопостачання від газового котла приміщення орендаря, при безперебійному газопостачанні, справності газового обладнання та при умові укладення договорів та оплати за такий вид теплопостачання усіма орендарями, розташованими на першому поверсі.

За твердженнями позивача, орендарі відмовились від газового опалення, відповідних договорів із орендодавцем не укладали, натомість встановили настінні електричні радіатори та опалюють свої робочі кабінети електроопаленням від окремого лічильника. Іншого судом не встановлено. Належних та допустимих доказів, які б вказували на звернення орендарів частини будівлі Бюро з пропозиціями до Орендодавця укласти такі правочини, матеріали справи не містять. Як відсутні у справі і документи, які б засвідчували відмову Архітектурно - планувального бюро від укладення таких угод.

Крім того слід зазначити, що твердження про неналежне утримання позивачем об'єкта комунальної власності ґрунтується на результатах дослідження технічного стану будівлі, які зафіксовані у Висновку експерта з технічного обстеження будівель і споруд від 16.01.2015р. (копія у справі), тобто складеного задовго до прийняття оспорюваного рішення. При цьому, як вказує сам відповідач, будь-яких заходів щодо підтвердження чи спростування наведених у скаргах фактів після 16.01.2015р. ним не здійснювалась та відповідних комісій для таких цілей не створювалось.

Іншою підставою для визнання роботи позивача незадовільною, за твердженням районної ради, стало ухилення Бюро від укладення договору про вивезення твердих побутових відходів.

Як зазначає відповідач, Архітектурно - планувальне бюро, в порушення Правил благоустрою територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Збараж, затверджених рішенням Збаразької міської ради від 01.02.2016р. договору щодо надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів із уповноваженим органом Збаразької міської ради - Збаразьким МКППОБ "Добробут" не укладено, зважаючи на що керівник підприємства неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

Однак, на думку суду, вказані обставини не свідчать про незадовільну роботу комунального підприємства в цілому, а можуть вказувати лише на порушення керівником Бюро приписів КпАП України.

Більше того, жодних доказів, які б свідчили про порушення юридичною особою норм природоохоронного законодавства у сфері поводження із відходами (актів обстеження, перевірки, приписів на усунення порушень, обрахованого компетентним органом розміру завданої позивачем шкоди навколишньому середовищу, тощо), судом не здобуто. Жодних відомостей про існування таких відповідач в судове засідання не представив.

Крім того, за наявності правових підстав на те, та у разі ухилення контрагента від підписання договору, укладення якого є обов'язковим в силу закону, законодавець визначив порядок та спосіб вирішення такого переддоговірного спору за рішенням суду. Однак, доказів звернень Збаразького МКППОБ "Добробут" з даного приводу до судових органів, матеріали справи не містять.

Також, Збаразька районна рада вказує у відзиві на позов на порушення позивачем п.13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Збаразького району, затв. рішенням Збаразької районної ради від 17.03.2011р. та у новій редакції, затв. рішенням Збаразької районної ради від 18.03.2016р. №86 в частині несплати балансоутримувачем 50% орендної плати до районного бюджету.

При цьому суд звертає увагу, що оспорюване рішення та нова редакція Методики прийняті у один день, а відтак остання не могла бути застосована та порушуватись позивачем у попередні періоди.

Натомість, суд як належні докази по справі з даного приводу, приймає копії платіжних доручень про сплату орендної плати та довідку позивача щодо отриманих та перерахованих до бюджету коштів від оренди приміщень (копії у справі). Крім цього, суд констатує, що поза увагою органу місцевого самоврядування залишене прийняте ним же рішення від 26.06.15 року № 434, за яким кошти комунальної установи від передачі в оренду нерухомого майна , підлягали використанню в повному обсязі виключно на утримання, ремонт, розбудову, покращення матеріально - технічної бази об'єкта оренди.

У відповідності до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно п.2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Із наведеного слідує, що акт органу місцевого самоврядування повинен прийматись не лише у відповідності до приписів Конституції України та чинного законодавства, а й за наслідками дослідження усіх фактичних обставин, що стосуються питання із якого приймається відповідне рішення.

У відповідності до ст.ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Разом з тим, як встановлено судом, обставини, якими відповідач обґрунтовує підставність прийняття оспорюваного рішення, матеріалами справи не підтверджуються, а відтак позовні вимоги Збаразького районного КАП бюро про скасування п.2 рішення Збаразької районної ради від 18.03.2016р. №83 підлягають до задоволення як обґрунтовані, підтверджені зібраними у справі доказами та не спростовані у встановленому чинним законодавством порядку відповідачем.

Згідно ст.ст.44,49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 78, п.4 ст.80, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову позивача в частині позовних вимог про визнання безпідставним п. 2 рішення Збаразької районної ради від 18.03.2016р. №83 "Про звіт про діяльність Збаразького районного комунального архітектурно-планувального бюро".

В цій частині провадження у справі припинити за п.4 ст.80 ГПК України.

2. В решті позов задовольнити. Визнати недійсним пункт 2 рішення Збаразької районної ради від 18.03.2016р. № 83 "Про звіт про діяльність Збаразького районного комунального архітектурно-планувального бюро".

3 . Стягнути з Збаразької районної ради (майдан ОСОБА_1, 1, м.Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300, код ЄДРПОУ 24632934) на користь Збаразького районного комунального архітектурно-планувального бюро (47300, м. Збараж, вул. Грушевського, 18. код ЄДРПОУ 24627689) - 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. в рахунок повернення судового збору.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 22.07.2016 р.

Суддя О.В. Руденко