Рішення

від 20.07.2016 по справі 922/134/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р.Справа № 922/134/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "В.С.В.", м. Вовчанськ до ФОП ОСОБА_1, м. Вовчанськ , Компанії Martex Business LP, Великобританія про про стягнення 63096,89 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 07.01.2016 року;

відповідача (ФОП ОСОБА_1М.) - ОСОБА_1 (особисто, паспорт серія МН №108182 виданий Вовчанським РВ УМВС України в Харківській області 26.12.2001 року);

відповідача (Компанії Martex Business LP) - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "В.С.В." (м. Вовчанськ) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_1 (м. Вовчанськ) та Компанії Martex Business LP (Великобританія) заборгованість в сумі 63096,89 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 25.01.16р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та зупинено провадження у даній справі на період вручення документів відповідачу, але не пізніше 20 липня 2016 року та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.07.16р. о 12:00 годині.

Ухвалою суду від 20.07.16р. поновлено провадження по справ для подальшого її розгляду.

20.07.16р. представник позивача надав уточнення щодо позовних вимог, в яких вказав, що 05.02.16р. відповідачем (Компанії Martex Business LP) було здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 500 EURO.

20.07.16р. відповідач (Компанії Martex Business LP) надав до суду докази розірвання договору поруки, а саме надав Додаткову угоду від 08.01.16р. про розірвання даного договору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача (ФОП ОСОБА_1М.) в судовому засіданні проти позову заперечував.

Представник відповідача (Компанії Martex Business LP) в судове засідання не з'явився.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1-1) відсутній предмет спору.

У відповідності до положень п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК.

Таким чином, суд вважає за необхідне припинити провадження по справі по п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 500 EURO, у зв`язку зі сплатою відповідачем (Компанії Martex Business LP).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

08.10.2015 р. між ТОВ "В.С.В." (далі - Позивач) і Компанією Martex Business LP (далі - 2-Відповідач) був укладений Контракт № 1 (далі - Контракт), відповідно до якого Позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність - продати, а 2-Відповідач прийняти (купити) і своєчасно сплатити за продукцію - деревне вугілля на умовах DАР, відповідно до інвойсів на кожну окрему партію продукції (пп. 1.1, 2.1, 3.1 Контракту).

27.10.2015 р. на виконання умов Контракту, Позивач продав 2-Відповідачу продукцію - деревне вугілля, вагою 19.060 тн на суму 4574,40 EURО, що підтверджується: митною декларацією за формою МД-2; міжнародною товарно-транспортною накладною №0002980.

Будь-яких претензій по кількості і якості товару від 2-Відповідача не надійшло.

20.10.15р. на виконання умов Контракту, Позивач направив 2-Відповідачу інвойс №1 на загальну суму 4574,40 ЕURО.

20.10.15р. 2-Відповідач прийняв продукцію і частково виконав свої обов'язки щодо сплати, а саме - сплатив на користь Позивача 2300 ЕURО, що підтверджується банківською випискою по рахунку.

05.01.2016 р. cторони уклали між собою Договір поруки б/н, відповідно до якого поручитель - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - 1-Відповідач) поручається перед кредитором (Позивачем) боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до пп. 1.3, 1.4, Договору поруки б/н сума основного зобов'язання, за яке поручився 1-Відповідач складає 2 274,40 ЕURО, що є еквівалентом 61022,15 гривень на день звернення із позовом до суду.

Відповідно до п. 4.2 Контракту, - перерахування грошових коштів на рахунок продавця відбувається протягом 21 дня з моменту вивантаження продукції на складі призначення.

Так, відповідно до митних документів, датою вивантаження продукції є 27.10.2015 р.

Таким чином, Позивач мав отримати грошові кошти за поставлену продукцію не пізніше 17.11.2015 р.

05.02.16р. відповідачем (Компанії Martex Business LP) було здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 500 EURO.

Проте розрахунок не був проведений у повному обсязі і на сьогоднішній день, сума боргу за Контрактом складає 1774,40 ЕURO, що є еквівалентом 46514,49 гривень на день звернення із позовом до суду.

Відповідно до п. 2.3 Договору поруки 1-Відповідач і 2-Відповідач несуть солідарну відповідальність за невиконання умов Контракту.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач (Компанії Martex Business LP) не сплатив 1774,40 ЕURO, що є еквівалентом 46514,49 гривень на день звернення із позовом до суду, заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до положень п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Суд, дослідивши Додаткову угоду до Договору поруки б/н від 05.01.16р., встановив, що дану Додаткову угоду підписано сторонами 08.01.16р., а позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою 20.01.16р. Таким чином, судом встановлено, що договір поруки було розірвано до звернення позивача до суду. таким чином, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у відношенні відповідача (ФОП ОСОБА_1М.).

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач (Компанія Martex Business LP) не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за контрактом у сумі складає 1774,40 ЕURO, що є еквівалентом 46514,49 гривень на день звернення із позовом до суду, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача (Компанії Martex Business LP) заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Що стосується заявленої вимоги Позивача про стягнення з відповідача (Компанії Martex Business LP) 77,33 EURО, що за курсом НБУ станом на 19.01.1.6р. становить 2074,74 грн. суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

В інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30). В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат визнав їх вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та стягненню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 77,33 EURО, що за курсом НБУ станом на 19.01.1.6р. становить 2074,74 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.ст.44- 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 598, 612, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Компанії Martex Business LP (16/5 West Pilton Rise, Edinburg, EH4 UQ, United Kingdom, IBAN: LV39KBRB1111217080001 Банк: TRASTA KOMERCBANKA, RIGA, LV SWIFT: KBRBLV2X Company no: SL16381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "В.С.В." (62501, Харківська обл., Вовчанський район, місто Вовчанськ, вул. О.Матросова, буд. 9 А. код ЄДРПОУ 30511953) основну заборгованість в сумі 1774,40 ЕURO, що є еквівалентом 46514,49 гривень на день звернення із позовом до суду; інфляційні втрати в розмірі 77,33 EURО, що за курсом НБУ станом на 19.01.1.6р. становить 2074,74 грн.; судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог до ФОП ОСОБА_1 провадження по справі припинити за п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_4