Рішення

від 26.07.2016 по справі 922/1913/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2016 р.Справа № 922/1913/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний сердолік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атон ЮА" про стягнення заборгованості в розмірі 5 328,05 грн за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 13.01.2016 р.;

представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Червоний сердолік", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Атон ЮА" про стягнення заборгованості в розмірі 5328,05 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за Договором про надання місць для розміщення реклами №062013/17 від 01 червня 2013 року в частині оплати за послуги, надані позивачем.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 червня 2016 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №922/1913/16 та призначено її до розгляду на 07 липня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області 07 липня 2016 року розгляд справи відкладався на 26 липня 2016 року.

26 липня 2016 року через канцелярію Господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний сердолік" надійшла заява (вх. №24599), в якій просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи, зокрема, розрахунок 3% річних та збитків від інфляції станом на 01.06.2016 року. Відповідно до розрахунку позивача розмір 3% річних складає 142,87 грн., збитків від інфляції - 355,91 грн.

На підставі частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши розрахунок заборгованості, виходячи з його змісту, а також зі змісту поданої позовної заяви, суд розцінює його як заяву про зменшення позовних вимог та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні 26.07.2016 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 26.07.2016 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атон ЮА" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Червоний Сердолік" (Виконавець) був укладений Договір про надання місць для розміщення реклами №06/2013/17 від 01 червня 2013 року (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Виконавець надає Замовнику послугу з надання у користування місць для розміщення реклами та/або соціальної реклами (далі - місце), які знаходяться на/у транспортних засобах Виконавця згідно додатків до цього Договору, а Замовник зобов'язується оплачувати надані Виконавцем послуги відповідно до порядку та умов визначених Договором.

У відповідності до підпункту 3.2.1. пункту 3.2. Договору, Замовник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі оплатити вартість послуг наданих Виконавцем відповідно до умов, визначених Сторонами у кожному конкретному Замовлені та цьому Договорі.

Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що оплата послуг за Договором здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів Замовником на поточний рахунок Виконавця зазначений у розділі 14 Договору не пізніше останнього дня місяця, в якому надається послуга.

Додатковою угодою №2 від 29 грудня 2014 року до Договору сторони виклали пункт 12.1 Договору у наступній редакції: Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, але втрачає чинність не раніше останнього дня експонування реклами за останнім замовленням за цим Договором.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним було надано Відповідачу послуги в повному обсязі за травень 2015 року, що підтверджується актом №ОУ-0000007 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31 травня 2015 року на суму 4 723,53 грн.

Проте, відповідач зобов'язання за договором щодо повної сплати за надані послуги належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 4 723,53 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією №159 від 02.11.2015 р., в якій просив сплати заборгованість у сумі 4 723,53 грн. за надані послуги в повному обсязі, однак відповіді на претензію позивач не отримав.

Станом на момент подачі позовної заяви заборгованість за Договором про надання місць для розміщення реклами №06/2013/17 від 01 червня 2013 року відповідачем не погашена.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атон ЮА" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Червоний Сердолік" (Виконавець) був укладений Договір про надання місць для розміщення реклами №06/2013/17 від 01 червня 2013 року.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір про надання місць для розміщення реклами №06/2013/17 від 01 червня 2013 року як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з надання послуг для розміщення реклами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України Виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач у позовній заяві зазначив, що ним у травні 2015 року було надано послуги на загальну суму 4 723,53 грн.

Пунктом 5.2. Договору зазначено, що оплата послуг за Договором здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів Замовником на поточний рахунок Виконавця зазначений у розділі 14 Договору не пізніше останнього дня місяця, в якому надається послуга.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано до суду доказів невиконання позивачем обов'язків за Договором про надання місць для розміщення реклами №06/2013/17 від 01 червня 2013 року.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином були виконані умови договору про надання місць для розміщення реклами №06/2013/17 від 01 червня 2013 року.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно підпункту 3.2.1. пункту 3.2. Договору, Замовник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі оплатити вартість послуг наданих Виконавцем відповідно до умов, визначених Сторонами у кожному конкретному Замовлені та цьому Договорі.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач не виконав зобов'язання по сплаті за надані послуги за травень 2015 року в розмірі 4 723,53 грн.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому статтями 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, не надав суду доказів сплати позивачу грошових кошти в сумі 4 723,53 грн. суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний сердолік" в цій частині обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань нараховано до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 142,87 грн. та збитки від інфляції в розмірі 335,91 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та збитків від інфляції суд дійшов висновку, що позивач помилково зазначено дату початку розрахунку, оскільки 31 травня 2015 року - останній день місяця, в якому надається послуга. У зв'язку з цим, арифметично вірний розмір 3% річних складає 142,48 грн. В іншій частині 3% річних розраховані неправомірно. Збитки від інфляції в розмірі 355,91 грн. позивачем розраховані вірно.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаючи судові витрати в даній справі на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 627, 629, 901-903 Цивільного кодексу України , статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний Сердолік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атон ЮА" про стягнення заборгованості відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атон ЮА" (61070, місто Харків, пров. Електроінструментальний, буд. 6, гуртожиток, код ЄДРПОУ 37189217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Червоний Сердолік" (61020, м. Харків, вул. Постишева, буд. 32, код ЄДРПОУ 34469612) суму основного боргу в розмірі 4 723 (чотири тисячi сімсот двадцять три) грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 142 (сто сорок двi) грн. 48 коп., збитки від інфляції в розмірі 355 (триста п'ятдесят п'ять) грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 90 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3% річних у сумі 0,39 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_2

справа №922/1913/16