Ухвала

від 14.07.2016 по справі 756/62/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100050011057 від 19.11.2015 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: - 28.04.2006 року вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ст.70КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; - 21.08.2007 року вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України на 4 роки і 1 місяць позбавлення волі; - 22.12.2014 року вироком Голосіївського районного суду м.Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, з апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 16 травня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 визначено шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком не відбутої частини покарання за вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 22.12.2014 року, у виді позбавлення волі строком на 3 роки і 3 місяці. В провадженні вирішено питання про речові докази. За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він 19.11.2015 року приблизно о 15 год., перебуваючи біля житлового будинку по АДРЕСА_3 , спустився до підвального приміщення будинку, де реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв на східцях перфоратор «Makita» серійним номером №1894130, вартістю 1606 гривень 67 копійок (без урахування ПДВ), який належав ТОВ «Трейд-Ефект-1», код ЄДРПОУ № 23718250,. Виконавши всі дії, які вважав необхідними для таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_6 намагався покинути місце вчинення злочину, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений та затриманий з викраденим працівниками, які здійснювали зварювальні роботи у даному приміщенні. В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини та правову кваліфікацію своїх дій, просить вирок суду змінити, через невідповідність призначеного йому покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного, внаслідок надмірної суворості. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання в достатній мірі не врахував, що він щиро розкаявся у вчиненому і сприяв розкриттю злочину, своїми діями не заподіяв збитків та потерпілі не мають до нього претензій. Просить також врахувати, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, періодично працює, позитивно характеризується за місцем проживання. За результатами апеляційного перегляду просить вирок суду першої інстанції змінити та призначити йому більш м`яке покарання.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти поданої апеляційної скарги та вважав вирок законним і справедливим, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, допитавши обвинуваченого ОСОБА_6 , за згодою сторін визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювались, оскільки учасники судового провадження правильно розуміли зміст цих обставин, і у суду не було сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

В зв`язку із цим, суд правомірно розглянув кримінальне провадження в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого злочину та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України учасниками судового провадження не оскаржуються та не оспорюються, а тому, у відповідності до положень ст.404 КПК України, апеляційною інстанцією не перевіряються.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, суд першої інстанції, діючи у відповідності до положень ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який законом віднесений до категорії середньої тяжкості, дані про особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимий.

Суд не визнав обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, - його щире каяття, оскільки вважає, що ОСОБА_6 не зробив належних висновків для себе і не розкаявся у вчиненому, а також не сприяв швидкому встановленню дійсних обставин справи.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Колегія суддів визнає обґрунтованими апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання не дотримався вимог ст.65 КК України, оскільки в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та особу винного, а саме те, що він з моменту затримання визнавав свою вину, в суді першої та апеляційної інстанції щиро кається у вчиненому. Про його щире каяття також зазначалось в обвинувальному акті.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано не врахував обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , - його щире каяття.

Врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 , а саме те, що він вчинив закінчений замах на вчинення злочину, віднесеного законом до категорії середньої тяжкості, встановлені судом першої інстанції дані про особу винного, а також наявність обставини, що пом`якшує його покарання щире каяття у вчиненому, колегія суддів вважає, що призначене йому судом першої інстанції покарання за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки є надмірно суворим покаранням, а тому пом`якшує його до 1 року і 6 місяців позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_6 вчинив злочин протягом іспитового строку, визначеного йому за вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 22.12.2014 року, колегія суддів за правилами ст..71 КК України до покарання за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

З наведених підстав вирок суду підлягає зміні, а апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року, ухвалений відносно ОСОБА_6 , змінити.

Пом`якшити призначене ОСОБА_6 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України покарання до 1 (одного) року і шести місяців позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 визначити, шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком не відбутої частини покарання за вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 22.12.2014 року, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки і 6 (шість) місяців.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: