Рішення

від 10.02.2011 по справі 15/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.11 р. Справа № 15/22

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ТеліаСонераВ» м. Варшава (реєстраційний номер НОМЕР_1)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю В«АЙ ТІ ОСОБА_1В» м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30930177)

про стягнення 316940,43 євро

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 09.08.2010 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю В«ТеліаСонераВ» м. Варшава до товариства з обмеженою відповідальністю В«АЙ ТІ ОСОБА_1В» м. Донецьк про стягнення 316940,43 євро.

Ухвалою суду від 19.01.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/22, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 19.01.2011 року відповідач в судове засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься витяг з ЄДР серії АД № 662421 станом на 23.11.2010 р., з якого вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю В«АЙ ТІ ОСОБА_1В» , ідентифікаційний код 30930177, зареєстровано за адресою: 83058, м. Донецьк, вул. Бессарабська, буд. 27. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвалу про порушення провадження у даній справі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2005 р. сторони уклали міжнародну двосторонню угоду, згідно якої постачальник (позивач) зобов'язався надавати послуги зв'язку замовнику (відповідачу), а замовник зобов'язався прийняти надані послуги та оплатити їх вартість. Дана угода регулює відносини сторін стосовно купівлі-продажу послуг оптового міжнародного голосового зв'язку, послуг додаткового міжнародного голосового зв'язку, каналу передачі даних.

Пунктом 4.1 угоди передбачено, що послуги оплачуються замовником згідно з розцінками по кожному пункту призначення, який вказаний у переліку розцінок.

Відповідно до п. 4.4 угоди постачальник надає рахунок за надані послуги згідно діючих розцінок по закінченню щомісячного білінгового періоду, ґрунтуючись на тривалості кожного дзвінка, який вимірюється на підставі центральноєвропейського часу. Замовник сплачує тривалість дзвінка, ґрунтуючись на щосекундній тарифікації, яка вимірюється постачальником; дзвінки в Мексику будуть тарифікуватися щохвилинно після шістдесяти секунд. Рахунок повинен містити кількість хвилин і розцінки за пунктами призначення, загальну суму по кожному пункту призначення та загальну суму.

Згідно п. 4.5 угоди (з урахуванням додатку № 1 до неї) всі рахунки, що не оскаржуються відповідно до положень даної угоди, повинні бути сплачені постачальнику протягом 30 днів з дати, яка зазначена на рахунку, на рахунок або за адресою, що зазначені постачальником. Оплата повинна бути здійснена у EUR, євро. Всі рахунки, які не оскаржують ся, повинні бути сплачені, незважаючи на закінчення строку або припинення дії угоди.

Згідно п. 4.8 угоди замовник є представником послуг стосовно своїх кінцевих користувачів. Постачальник є представником послуг тільки перед замовником, а не перед кінцевими користувачами замовника. Сторони погоджуються, що замовник бере на себе кредитний ризик, пов'язаний з кінцевими користувачами, які можуть затримувати оплату послуг замовника або не сплачувати їх зовсім, що не вплине на обов'язок замовника оплачувати послуги постачальника.

Відповідно до п. 16.4 угоди вона визначається, тлумачиться та застосовується згідно законів Швеції, і будь-яка претензія, вимога або дія, пов'язана з даною угодою, будуть розглядатися в судах та апеляційних судах Стокгольма, Швеція. Сторони погоджуються на виняткову юрисдикцію та місце слухання справи та відмовляються від права заперечувати юрисдикцію та місце слухання справи.

Враховуючи той факт, що спірна угода від 07.12.2005 р. була укладена між юридичною особою Польщі та юридичною особою України, суд дійшов висновку про наступне застосування права та підсудність даного спору:

Статтею 124 ГПК України встановлено, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Закон України „Про міжнародне приватне правоВ» від 23.06.2005 р. встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Згідно ст. 1 Закону приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи. Іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Доказом правосуб'єктності юридичної особи - позивача є витяг з державного судового реєстру підприємців № НОМЕР_1 станом на 18.06.2010 р., завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, та який би встановлював обов'язковість застосування права Швеції та розгляду спору, що виник між суб'єктами господарювання Польщі та України в процесі виконання господарського договору, судом Стокгольма (Швеція), до суду не надано.

Фактично спірна міжнародна двостороння угода виконувалася на території України. Відповідач між постійне місцезнаходження на території України, а саме у м. Донецьку, яке відноситься за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області. Жодна зі сторін договору не є юридичною особою Швеції.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин сторін законодавства України. Пункт 16.4 даної угоди судом до уваги не приймається, як такий, що суперечить чинному законодавству України.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

На виконання угоди від 07.12.2005 р. позивач за період з березня по квітень 2009 р. надав споживачу телекомунікаційні послуги на суму 316940,43 євро. За надані послуги позивач виставив відповідачу рахунки на оплату № ТСРV0930026 від 08.04.2009 р. на суму 124991,88 євро та № ТСРV0930033 від 08.05.2009 р. на суму 191948,55 євро, завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Доказами направлення вказаних рахунків на оплату позивачем та отримання їх відповідачем є завірені копії повідомлень кур'єрської служби № GD 294782162 WW від 20.04.2009 р. та № GD 294720724 WW від 02.06.2009 р.

Пунктом 4.6 угоди передбачено, якщо замовник заперечує будь-який виставлений рахунок, він зобов'язаний сплатити всі рахунки постачальника, до яких замовник не має претензій. Постачальник не зобов'язаний брати до уваги повідомлення замовника про незгоду з будь-яким рахунком, якщо дане повідомлення отримане постачальником пізніше ніж 90 днів з дати надання рахунку. Якщо замовник не надає повідомлення про незгоду з отриманим рахунком протягом 90 днів, то рахунок вважається дійсним, а претензії - недійсними.

Заперечення відповідача згідно п. 4.6 угоди на виставлені рахунки за надані телекомунікаційні послуги в матеріалах справи відсутні.

З письмових пояснень позивача від 08.02.2011 р. вбачається, що він надіслав відповідачу рахунки на оплату передбаченим спірним договором способом. Після неоплати відповідачем вказаних рахунків у встановлений строк, позивач повторно направив рахунки факсом та повідомив телефонним способом, на що відповідач жодної відповіді не надіслав.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих телекомунікаційних послуг не виконав, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 316940,43 євро.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отримані послуги), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в спірній угоді передбачили здійснення оплати протягом 30 днів з дати, яка зазначена на рахунку.

Виходячи з того, що спірні рахунки були виставлені в період квітень-травень 2009 р., строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 17.01.2011 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих телекомунікаційних послуг за період з березня по квітень 2009 р. на суму 316940,43 євро суд вважає обґрунтованими, тому вони підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«АЙ ТІ ОСОБА_1В» (юридична адреса: 83058, м. Донецьк, вул. Бессарабська, буд. 27; код ЄДРПОУ 30930177; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«ТеліаСонераВ» (юридична адреса: 00695, Республіка Польща, м. Варшава, вул. Новгородська, 47А; ідентифікаційний номер відсутній; реєстраційний номер НОМЕР_1; інші відомості в матеріалах справи відсутні) основний борг в сумі 316940,43 євро, витрати на оплату державного мита в сумі 2454,62 євро, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 10.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 14.12.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Богатир К.В.