Ухвала

від 07.04.2011 по справі 23/33-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

07.04.11 р. № 23/33-63

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с. Гірка Полонка

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю В»Мединський і КВ» м. Єнакієве

про стягнення 19 690 грн.

Суддя М.І. Забарющий

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 с. Гірка Полонка, звернувся до суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю В»Мединський і КВ» м. Єнакієве, про стягнення 19 000 грн. боргу за виконані перевезення 690 грн. річних.

Пунктом 31 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2005р. № 1258, передбачено, що: документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення; у разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи (п.12).

До позовної заяви в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачем додано платіжне доручення № 115 від 09.02.2011р. на суму 236 грн., яке не містить відтиску печатки установи банку (на вказаному платіжному документі є лише відмітка про дату виконання платіжного доручення, а замість печатки установи банку проставлено штамп установи банку).

За таких обставин, платіжне доручення № 115 від 09.02.2011р. на суму 236 грн. не є належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.57, п.10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні матеріали повернути позивачу.

Повернення позовної заяви згідно ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток (позивачу): позовна заява та додані до неї документи, у т.ч. платіжні доручення від 09.02.2011р. № 115 та № 116, від 11.03.2011р. № 259..

Суддя Забарющий М.І.