Рішення

від 07.04.2011 по справі 15/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.04.11 р. Справа № 15/63

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Медком Маркетинг і Продажа УкраїнаВ» м. Київ (код ЄДРПОУ 35432061)

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Селидове (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення заборгованості в сумі 1540,30 грн., пені у розмірі 67,17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 44/МП/с від 28.03.2011 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю В«Медком Маркетинг і Продажа УкраїнаВ» м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Селидове про стягнення заборгованості в сумі 1540,30 грн., пені у розмірі 67,17 грн.

Ухвалою суду від 24.03.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/63, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 24.03.2011 р. відповідач в судове засідання не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позовну заяву до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься завірена копія витягу з ЄДР серії АЕ № 730754 станом на 06.04.2011 р., з якого вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має місце проживання за адресою: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Мічуріна, буд. 25. В позовній заяві позивач крім вказаної адреси проживання відповідача, додатково зазначає адресу його фактичного місцезнаходження: 03065, м. Київ, бул. ОСОБА_3, 57/38. За цими двома адресами суд направляв відповідачу ухвалу про порушення провадження у даній справі. Факт отримання даної ухвали суду відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду відповідачу за обома адресами.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2010 р. сторони уклали договір № 1736 поставки товару, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався передавати покупцю, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати та оплачувати товар в строки, визначені даним договором. Асортимент, одиниця вимірювання та вартість товару, поставленого по даному договору, визначається згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що ціна договору складається із сум всіх видаткових накладних, по яким буде проданий товар за час дії даного договору.

Згідно п. 2.3 договору покупець здійснює оплату отриманого товару протягом 21 календарного дня з дня поставки товару у гривнях в формі готівкового або безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 2.4 договору щоквартально в строк до 15 числа наступного за кварталом місяця сторони складають акт-звірки взаєморозрахунків, який підписується уповноваженими особами та засвідчується круглими печатками підприємств. Акт звірки є документом, який підтверджує стан взаємних фінансових зобов'язань між сторонами на дату, вказану в акті.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що він вступив в силу з 03.11.2010 р. та діє до 31.12.2011 р. Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками печаток, завірена копія додана до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 1736 від 03.11.2010 р. позивач передав відповідачу товар протягом листопада 2010 року на загальну суму 1540,30 грн. за видатковими накладними: № РН- 098812 від 05.11.2010 р. на суму 596,42 грн., № РН- 098813 від 05.11.2010 р. на суму 214,80 грн., № РН- 102221 від 19.11.2010 р. на суму 350,78 грн., № РН- 102223 від 19.11.2010 р. на суму 166,80 грн., № РН- 102930 від 23.11.2010 р. на суму 211,50 грн. Факт отримання відповідачем даного товару за вказаними накладними підтверджується підписами відповідача в графі „ОтримавВ» та відбитками штампу, а також податковими накладними до спірних видаткових накладних. Завірені копії вказаних накладних містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 1736 від 03.11.2010 р. суд робить виходячи з письмових пояснень позивача про те, що будь-які інші договори купівлі-продажу (поставки), в тому числі в усній формі або у спрощений спосіб шляхом обміну листами, телеграмами та інше між сторонами не укладалися. Відповідач ствердження позивача в цій частині не спростував. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Позивач в позовній заяві стверджує, що відповідач отриманий товар не оплатив, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача на користь позивача склала 1540,30 грн. В обґрунтування факту наявності вказаної заборгованості позивач надав до суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за 4 квартал 2010 р. станом на 31.12.2010 р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 1540,30 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України. Завірена копія акту міститься в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 1736 від 03.11.2010 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою містить усі необхідні та істотні умови для договору поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 1736 від 03.11.2010 р. передбачили здійснення оплати з відстроченням платежу на 21 календарний день з моменту поставки товару.

Виходячи з того, що за спірними видатковими накладними товар був отриманий відповідачем ще у листопаді 2010 р., строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 22.03.2011 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання по цих партіях товару.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, участі у судовому процесі не прийняв, тобто не скористався своїм правом на судовий захист. Факт підписання відповідачем акту звірки та скріплення його відбитком печатки в даному випадку свідчить про те, що відповідач фактично визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем станом на 31.12.2010 р. в сумі 1540,30 грн. Будь-яких платіжних документів (платіжних доручень або банківських виписок з відміткою банку про проведення платежу), які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач до суду не надав.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити в установлений договором строк вартість отриманого товару на суму 1540,30 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням оплати позивач на підставі п. 3.4 договору нарахував відповідачу пеню окремо по кожній спірній видатковій накладній за загальний період з 26.11.2010 р. по 16.03.2011 р. в сумі 67,17 грн. (розрахунки додані до позову).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару постачальник в односторонньому порядку нараховує на суму боргу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення оплати товару, що поставляється по даному договору.

Позивач здійснив розрахунок пені з урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. в частині того, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та з врахуванням обмеженого періоду нарахування пені 6-ти місячним строком, передбаченим ст. 232 ч. 6 ГК України.

Перевіркою розрахунку суми пені судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 67,17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса проживання: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Мічуріна, буд. 25; адреса фактичного місцезнаходження: 03065, м. Київ, бул. ОСОБА_3, 57/38; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; рахунок 26003000646820 в ПАТ „Універсал-БанкВ» , МФО 322001) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Медком Маркетинг і Продажа УкраїнаВ» (юридична адреса: 03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, буд. 120, корпус 1; фактична адреса: 02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201- 203 (літера 2-А); код ЄДРПОУ 35432061; рахунок 26008000022311 в ПАТ „УкрсоцбанкВ» , МФО 300023) суму 1607,47 грн. (а саме: основний борг на суму 1540,30 грн., пеню в сумі 67,17 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 07.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 08.04.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

ОСОБА_4