Рішення від 05.07.2011 по справі 33/34 (3/169-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.11 р. Справа № 33/34 (3/169-10)

Господарський суд Донецької області у складі судді Ю.В. Сич

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Скан-СервисВ» , м.Макіївка (код ЄДРПОУ 34516735)

до відповідача ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, м.Краматорськ (ІПН НОМЕР_1)

про стягнення 10 366грн.05коп.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Скан-СервисВ» , м.Макіївка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, м.Краматорськ про стягнення 10 366грн.05коп.

21.06.2010р. господарським судом Донецької області був зроблений запит державному реєстратору про надання відомостей щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. У відповідь на зазначений запит від державного реєстратора надійшов витяг з ЄДРПОУ, відповідно за яким місцезнаходження ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 є вул.Дніпровська, будинок 3, квартира81, місто Вишгород, Київська область, 07300.

У зв'язку із чим, ухвалою господарського суду Донецької області від 08.07.2010р. матеріали справи №11/110 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Скан-СервисВ» , м.Донецьк до відповідача, ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, м.Краматорськ, Донецької області про стягнення 10 366грн.05коп. направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

27.07.2010р. на адресу господарського суду Київської області за територіальною підсудністю з господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №11/110.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2010р. справу №11/110 прийнято до свого провадження суддею Лопатіним А.В., справі присвоєно №3/169-10.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.10.2010р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Скан-СервисВ» , м.Донецьк до відповідача, ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, м.Краматорьск, Донецької області про стягнення 10 366грн.05коп. задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 9 371грн.28коп., інфляційні витрати у розмірі 524грн.79коп., 3% річних у розмірі 99грн.36коп., державне мито у розмірі 99грн.95коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 227грн.56коп.

10.01.2011р. господарським судом Київської області видано наказ про примусове виконання рішення від 26.10.2011 по справі №3/169-10.

23.03.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області надійшла заява від 23.03.2011р. ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) про перегляд рішення, так як згідно вказаного рішення кошти стягнуті з ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), а відповідачем по даній справі є ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Ухвалою від 24.03.2011р. розгляд вказаної заяви було призначено на 04.04.2011р.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.04.2011р. за заявою ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 рішення від 26.10.2010р. по справі №3/169-10 переглянуто за нововиявленими обставинами. За результатами зазначеного перегляду рішення від 26.10.2010р. скасовано на підставі надання державним реєстратором некоректного витягу та матеріали справи №3/169-10 направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області. Відповідно за вищевказаним витягом, за ідентифікаційним кодом НОМЕР_1 значиться ОСОБА_1 особа-підприємець ОСОБА_2 (84333, АДРЕСА_1).

Ухвалою від 18.04.2011р. господарського суду Київської області наказ від 10.01.2011р. по справі №3/169-10 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 05.05.2011р. господарський суд Донецької області призначив зазначену справу до розгляду.

У відповідь на запит суду від 05.05.2011р. на адресу господарського суду Донецької області від державного реєстратора надійшов витяг з ЄДРПОУ, відповідно за яким за ідентифікаційним номером НОМЕР_1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (84333, АДРЕСА_1).

Позивач, повідомлений ухвалами господарського суду від 05.05.2011р., 24.05.2011р., 07.06.2011р., 21.06.2011р., про що свідчить відмітка про вручення поштового відправлення, до судового засідання не з'явився, поважних причин відсутності суду не представлено.

Відповідач, який належним чином були повідомлений ухвалами господарського суду від 05.05.2011р., 24.05.2011р., 07.06.2011р., 21.06.2011р., про час і місце розгляду справи, які направлялись на адресу, зазначену відповідно до витягу з ЄДРПОУ, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Відповідно до матеріалів справи позивач в обґрунтування посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за усною домовленістю на підставі акту виконаних робіт №92703 від 09.07.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 9 371грн.28коп. та підстави для нарахування інфляційних витрат у розмірі 791грн.44коп., 3% річних у сумі 203грн.33коп.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на замовлення відповідача виконав роботи по ремонту автомобіля марки SCANIA (реєстраційний номер НОМЕР_3) на суму 11 371грн.28коп. відповідно до акта виконаних робіт №92703 від 09.07.2009р.

Позивачем 09.07.2010р. було виставлено відповідачу рахунок №ДН92349 на оплату послуг по ремонту автомобіля марки SCANIA (реєстраційний номер НОМЕР_3) на суму 11 371грн.28коп.

Відповідач гарантійним листом №27 від 09.07.2009р. гарантував позивачу оплату ремонту автомобіля марки SCANIA (реєстраційний номер НОМЕР_3) протягом 30 днів. Вказаний лист підписаний самим відповідачем та скріплений його печаткою.

Факт виконання послуг позивачем підтверджується актом виконаних робіт №92703 від 09.07.2009р., гарантійним листом відповідача №27 від 09.07.2009р., належним чином завіреною копією довіреності №680424 серії ЯПЗ від 09.07.2009р., яка видана відповідачем.

26.11.2009р. позивач направив на адресу відповідача вимогу №132 (копію залучено до матеріалів справи), в якій позивач просив негайно сплатити заборгованість в сумі 10 371грн.28коп. (30.11.2009р. вручена відповідачу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №182881). Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на дату подання позову (11.05.2010р.) відповідач свої зобов'язання перед позивачем виконав частково, сплатив лише 1 000грн.00коп.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини, відповідно до яких позивач надав відповідачу послуги, а останній зобов'язаний за них розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за надані послуги, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що розмір боргу відповідача перед позивачем, станом на час прийняття рішення, становить 9 371грн.28коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати за період з 09.08.2009р. по 24.11.2009р. з урахуванням суми боргу в розмірі 10 371грн.28коп. складають 252грн.08коп., а 3% річних 92грн.67коп. За період з 24.11.2009р. по 14.04.2010р. з урахуванням суми боргу в розмірі 9 371грн.28коп. інфляційні витрати складають 539грн.36коп., а 3% річних 110грн.66коп.

Судом встановлено, що позивачем не вірно визначено дату (термін) виконання грошового зобов'язання, оскільки вимогу від 25.11.2009р. про необхідність сплати заборгованості відповідач отримав 30.11.2009р., і відповідно розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснений позивачем арифметично не вірно. Відповідно до арифметично вірного розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за період з 07.12.2009р. по 14.04.2010р. з урахуванням суми боргу в розмірі 9 371грн.28коп. інфляційні втрати складають 524грн.79коп., а 3% річних 99грн.36коп.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 9 371грн.28коп., в той час як позивачем доведено ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 9 371грн.28коп. боргу, 524грн.79коп. інфляційних втрат та 99грн.36коп. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 221 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Скан-СервісВ» , м.Донецьк до відповідача, ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2, м.Краматорськ про стягнення 10 366грн.05коп. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 особи-підприємця ОСОБА_2 (84333, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Скан-СервісВ» (86123, Донецька область, м.Макіївка, вул. Териконна, 2, код ЄДРПОУ 34516735, п/р 2600801517697 у відділенні Укрексімбанку м.Донецька, МФО 334817) заборгованість у розмірі 9 371грн.28коп. боргу, 524грн.79коп. інфляційних втрат, 99грн.36коп. 3% річних, відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 99грн.95коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 227грн.56коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 05.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2011р.

< Список > ОСОБА_3

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

< Текст >