Рішення

від 05.04.2012 по справі 5006/36/56пд/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.04.12 р. Справа № 5006/36/56пд/2012

Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Краматорського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Слов'янської районної державної адміністрації

до відповідача-1 державного підприємства «Слов'янське лісове господарство», м.Слов'янськ

до відповідача-2 Слов'янської районної організації мисливців та рибалок «ТОР», м.Слов'янськ

про визнання недійсним договору

представники сторін:

від прокурора: Лисенко С.І. за посвідченням

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: ОСОБА_1 за довіреністю № 7 від 05.04.2012р., ОСОБА_2 за довіреністю № 6 від 05.04.2012р.

від відповідача-2: ОСОБА_3 за посвідченням

Краматорський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Слов'янської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідачів державного підприємства «Слов'янське лісове господарство», м.Слов'янськ, Слов'янської районної організації мисливців та рибалок «ТОР», м.Слов'янськ, про визнання договору на закріплення лісових мисливських угідь, отриманих Слов'янським «Держлісгоспом» від сільських рад Слов'янського району за Слов'янською РОМР «ТОР» недійсним.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на те, що підставами для визнання спірного договору недійсним є не зазначення істотних умов договору в тексті, укладення його не уповноваженими особами та відсутність в договорі спрямованості на реальне настання правових наслідків, що обумовлені правочином.

Ухвалою суду від 27.03.2012р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/36/56пд/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідачі у відзивах на позов позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 05.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

Краматорською міжрайонною природоохоронною прокуратурою відповідно до завдання прокуратури Донецької області проведена перевірка додержання вимог законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів на території Слов'янського району.

В ході перевірки встановлено, що між Слов'янським «Держлісгоспом» (правонаступником якого є державне підприємство «Слов'янське лісове господарство») та Слов'янською районною організацією мисливців та рибалок «ТОР» укладено договір на закріплення лісових мисливських угідь, отриманих Слов'янським «Держлісгоспом» від сільських рад Слов'янського району за Слов'янською РОМР «ТОР», згідно якого здавач (відповідач-1) передав користувачу (відповідачу-2) ділянки лісових насаджень, прийнятих від сільських рад: Крестищанської сільської ради - 375,8 га, Райгородської сільської ради - 45,4 га, Привольської сільської ради - 75,8 га, Долинської сільської ради - 178,9 га, Черкаської сільської ради - 237,6 га, загальною площею 913,5 га. Користувач зобов'язався виконувати вимоги Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Здавач зобов'язався надавати користувачу допомогу у справі ведення мисливського господарства.

Прокурор вказує на те, що договір не містить ні номеру, ні дати укладення, в ньому також відсутній строк його дії. Крім того, відповідач-2 (здавач) не мав повноважень на укладення договору про передачу ділянок лісових насаджень. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, прокурор та позивач вважають договір таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що спричинює його недійсність.

Проаналізувавши умови договору на закріплення лісових мисливських угідь, отриманих Слов'янським «Держлісгоспом» від сільських рад Слов'янського району за Слов'янською РОМР «ТОР», суд дійшов наступного висновку:

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним в даній справі, суд повинен встановити наявність чи відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності особи, яка підписала спірний договір від імені здавача, а також наявність в договорі всіх умов, необхідних для господарських договорів.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В спірному договорі відсутній строк його дії, дата укладення не зазначена, що унеможливлює визначення моменту набрання договором чинності та періоду, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Доводи прокурора та позивача стосовно недійсності договору у зв'язку з відсутністю у нього номеру суд не приймає до уваги у зв'язку з необґрунтованістю.

Договір з боку здавача ділянок лісових насаджень підписаний Слов'янським «Держлісгоспом» (правонаступником якого є державне підприємство «Слов'янське лісове господарство»).

В матеріалах справи є статут державного підприємства «Слов'янське лісове господарство» в новій редакції, згідно якого підприємство створене на підставі наказу Державного комітету лісового господарства України від 31.10.1991р. №133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України», засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства. Підприємство є юридичною особою.

Згідно ч. 3 ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.

Державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» не є територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства, тому не має повноважень на укладення договору на закріплення лісових мисливських угідь. В матеріалах справи відсутні належні письмові докази, що державне підприємство «Слов'янське лісове господарство» є власником або користувачем наданих земельних ділянок.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши обставини справи у їх сукупності та подані сторонами докази, суд дійшов висновку, що особа, яка вчинила правочин від імені здавача ділянок лісових насаджень, не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідачі надали до суду відзиви на позовну заяву, в яких позовні вимоги визнали в повному обсязі в порядку ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідачів, пов'язані із визнанням позову, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що при укладенні договору на закріплення лісових мисливських угідь, отриманих Слов'янським «Держлісгоспом» від сільських рад Слов'янського району за Слов'янською РОМР «ТОР», сторони вчинили правочин, який за своїм змістом та суттю суперечить актам цивільного законодавства України, що є підставою для визнання вказаного правочину недійсним згідно ст. 203 ч. 1, ст. 215 ч. 1 ЦК України.

Відповідно до ст. 216 ч. 1 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, тому їх задовольняє.

Прокурор у встановленому законом порядку звільнений від оплати судових витрат. Позовна заява була подана ним після вступу в законну силу Закону України «Про судовий збір», тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат керується Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка діяла після 01.11.2011 р.

Згідно ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2) пункту 2 частини 2 цієї ж статті за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Згідно Закону України від 22.12.2011р. №4282-VІ „Про Державний бюджет України на 2012 рікВ» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2012р. складала 1073,00 грн.

Таким чином, судовий збір становить 1073,00 грн.

Так, згідно ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. З матеріалів справи вбачається, що відповідачі не звільнені від сплати судового збору, тому у зв'язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Краматорського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Слов'янської районної державної адміністрації до відповідачів державного підприємства «Слов'янське лісове господарство», м.Слов'янськ, Слов'янської районної організації мисливців та рибалок «ТОР», м.Слов'янськ, про визнання договору на закріплення лісових мисливських угідь, отриманих Слов'янським «Держлісгоспом» від сільських рад Слов'янського району за Слов'янською РОМР «ТОР», недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір на закріплення лісових мисливських угідь, отриманих Слов'янським «Держлісгоспом» від сільських рад Слов'янського району за Слов'янською РОМР «ТОР».

Стягнути з державного підприємства «Слов'янське лісове господарство» (місцезнаходження: 84137, Донецька область, Слов'янський район, с. Маяки; код ЄДРПОУ 00991723) на користь Державного бюджету (ЄДРПОУ 38034002, отримувач Управління державної казначейської служби у Київському районі м. Донецька, рахунок 31217206783006 у ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, КБК 22030001) судовий збір в сумі 536,50 грн.

Стягнути з Слов'янської районної організації мисливців та рибалок «ТОР» (місцезнаходження: 84162, Донецька область, Слов'янський район, с. Черкаське, вул. Шкільна, 16; код ЄДРПОУ 24818952) на користь Державного бюджету (ЄДРПОУ 38034002, отримувач Управління державної казначейської служби у Київському районі м. Донецька, рахунок 31217206783006 у ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, КБК 22030001) судовий збір в сумі 536,50 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2012р.