Рішення

від 28.11.2012 по справі 5006/9/76/2012 (22/5005/3727/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.11.12 р. Справа № 5006/9/76/2012 (22/5005/3727/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Приватного підприємства «Електромонтаж-МУ-3», м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастехелектро», м. Курахове, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запорожтрансформатор», м. Запоріжжя

про стягнення 109 884грн. 41коп.

та

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастехелектро», м. Курахове, Донецька область

до відповідача: Приватного підприємства «Електромонтаж-МУ-3», м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про визнання контракту №58 від 07.12.2011р. неукладеним

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 - за довіреністю №94 від 21.06.2012р.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): представник не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом: представник не з'явився

У судовому засіданні 28.11.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство «Електромонтаж-МУ-3», м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастехелектро», м. Курахове, Донецька область, про стягнення заборгованості за контрактом №58 підряду на виконання робіт від 07.12.2011р. у розмірі 90 835грн. 12коп., пені у розмірі 18 167грн. 03коп., інфляційних втрат у розмірі 367грн. 57коп. та 3% річних у розмірі 514грн. 69коп., всього 109 884грн. 41коп.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбастехелектро», м. Курахове, Донецька область, звернувся до господарського суду з зустрічним позовом до Приватного підприємства «Електромонтаж-МУ-3», м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, про визнання контракту №58 від 07.12.2011р. неукладеним, який ухвалою суду від 06.11.2012р. був прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на неналежне виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань за контрактом №58 підряду на виконання робіт від 07.12.2011р. щодо оплати виконаних монтажних робіт. Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 525, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 20, 173, 174 Господарського кодексу України. В підтвердження вказаних обставин надає копії контракту №58 підряду на виконання робіт від 07.12.2011р.; протоколу розбіжностей; додаткових угод №1 від 22.12.2011р., №2 від 29.12.2011р. та №3 від 05.01.2012р.; актів №13-12 та №14-12 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011р. та №2-01 та №1-01 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2012р.; довідок про вартість виконаних підрядних робіт /та витрат/ за грудень 2011р. та за січень 2012р.; рахунків-фактур №СФ-0000016 від 28.12.2011р., №СФ-0000017 від 28.12.2011р., №СФ-000001 від 05.01.2012р., №СФ-000003 від 24.01.2012р., №СФ-000002 від 24.01.2012р.; №СФ-000004 від 29.02.2012р., №СФ-000008 від 26.03.2012р. та №СФ-000009 від 10.04.2012р.; претензій №39 від 26.03.2012р. та №49 від 10.04.2012р.; виписки по особовому рахунку за 05.01.2012р.; листа №09-2/12 від 06.01.2012р; податкових накладних №19 від 28.12.2011р., №20 від 28.12.2011р., №1 від 05.01.2012р., №2 від24.01.2012р. та №3 від 24.01.2012р.; акту приймання-передачі монтажу струмопроводу ТЕКНЕ-20-10000-300 У1 та акту приймання-здавання в експлуатацію струмопроводу ТЕКНЕ-20-10000-300 У1 встановленого на бл №8 СО Курахівської ТЕС від 31.01.2012р.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує, посилаючись на застосовування оперативно-господарської санкції відповідно до п.12.16 контракту №58 від 07.12.2011р. у вигляді зупинення оплати за виконані позивачем роботи. Підставою для застосування оперативно-господарської санкції називає порушення Приватним підприємством «Електромонтаж-МУ-3» умов контракту, яке полягає у ненаданні необхідній для виконання прийомки робіт документації, а саме: паспорту струмопроводу генераторної напруги серії ТЕКН, інструкції з монтажу, технічного опису та інструкції з експлуатації, паспорту зварювальників, що виконували роботу та акту дослідження зварних швів струмопроводу у відповідності з вимогами СОУ-Н ЕЕ 20.302:2007. У зв'язку з викладеним вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості неправомірними, а нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційні втрат безпідставними.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на недосягнення сторонами при укладанні контракту №58 підряду на виконання робіт від 07.12.2011р. згоди з усіх істотних умов, а саме: умов страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкту будівництва. Нормативно зустрічні позовні вимоги обґрунтовує ст. 638 Цивільного кодексу України. В підтвердження вказаних обставин надає копію контракту №58 підряду на виконання робіт від 07.12.2011р.

Позивач за первісним позовом проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на досягнення сторонами всіх істотних умов, що підтверджується фактичним виконанням монтажних робіт за контрактом №58 від 07.12.2011р., за наслідком чого сторонами були підписані акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт /та витрат/. Крім того, зазначає, що виконані роботи було частково оплачені відповідачем за первісним позовом.

У судовому засіданні 28.11.2012р. представник позивача за первісним позовом первісні позовні вимоги підтримав, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив, наполягав на вирішенні спору по суті.

Відповідач за зустрічним позовом був повідомлений про судове засідання 28.11.2012р. належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа з відміткою про його отримання від 20.11.2012р., однак у засідання суду вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Публічне акціонерне товариство «Запорожтрансформатор», залучене ухвалою суду від 25.10.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом, було повідомлене про судове засідання 28.11.2012р. належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа з відміткою про його отримання від 21.11.2012р., однак представника у судове засідання вдруге не направило, письмових пояснень по суті первісних позовних вимог не надало, про причини неявки суд не повідомило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши представника позивача за первісним позовом, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбастехелектро» (далі - замовник) та Приватним підприємством «Електромонтаж-МУ-3» (далі - підрядник) був укладений контракт №58 підряду на виконання робіт від 07.12.2011р. (далі - контракт) (том 1, арк. справи 15-30) з протоколом розбіжностей (том 1, арк. справи 31-34), за умовами якого (п.п. 1.1, 2.1 контракту) замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з монтажу дільниць струмопроводу 15,75 кВ та ошиновкою 330 кВ в об'ємі «Модернізація трансформатору ТДЦГ-250000/330-72У1 енергоблоку ст. №8 Курахівської теплової електричної станції» (далі - монтажні роботи) у повній відповідності з вимогами законодавчих актів України, норм і стандартів, які встановлюють вимоги до якості виконання, з дотриманням строків та порядку, встановлених цим контрактом.

За умовами контракту вартість робіт складає 38 777 грн. 41коп., у т.ч. ПДВ 6 462 грн. 90коп. (п. 9.1 контракту). Загальна вартість монтажних робіт та його етапів дорівнює сумі актів приймання робіт відповідних етапів за відповідний місяць, підписаних сторонами (п. 9.2 контракту).

Виконання етапу монтажних робіт підтверджується шляхом підписання уповноваженим представниками сторін до 5 числа місяця, наступного за звітним, акту виконаних монтажних робіт та випробувань (п. 9.3.1 контракту).

Порядок оплати наступний: протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання оригіналу рахунку від підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акта приймання виконаних робіт за звітний місяць (п. 9.3.1 контракту).

Вподальшому, як свідчать матеріали справи, сторонами були укладені додаткові угоди до контракту №1 від 22.12.2011р., №2 від 29.12.2012р. та №3 від 05.01.2012р. (том 1, арк. справи 35-37), відповідно до умов яких збільшувався обсяг робіт за контрактом з виконання монтажних робіт, погоджувались строки виконання цих додаткових робіт та їх вартість.

З урахуванням вартості погоджених сторонами додаткових робіт, як зазначено в п. 2 додаткової угоди №3 від 05.01.2012р., загальна вартість робіт за контрактом складає 119 618 грн. 94коп., у т.ч. ПДВ 19 936грн. 49коп.

Як встановлюється матеріалами справи, факт виконання позивачем за первісним позовом як підрядником прийнятих на себе зобов'язань за контрактом з виконання монтажних робіт за період з грудня 2011р. по січень 2012р. підтверджується:

актом №13-12 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011р. (форма КБ-2в) на суму 27 542грн. 09коп., у т.ч. ПДВ на суму 4 590грн. 35коп. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та витрат/ за грудень 2011р. (форма КБ-3) на суму 27 542грн. 09коп., у т.ч. ПДВ 4 590грн. 35коп. (том 1, арк. справи 38-42);

актом №14-12 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011р. (форма КБ-2в) на суму 19 987грн. 44коп., у т.ч. ПДВ на суму 3 331грн. 24коп. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та витрат/ за грудень 2011р. (форма КБ-3) на суму 19 987грн. 44коп., у т.ч. ПДВ 3 331грн. 24коп. (том 1, арк. справи 44-48);

актом №2-01 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2012р. (форма КБ-2в) на суму 40 006грн. 43коп., у т.ч. ПДВ на суму 6 667грн. 74коп. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та витрат/ за січень 2012р. (форма КБ-3) на суму 40 006грн. 43коп., у т.ч. ПДВ 6 667грн. 74коп. (том 1, арк. справи 50-54);

актом №1-01 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2012р. (форма КБ-2в) на суму 11 234грн. 34коп., у т.ч. ПДВ на суму 1 872грн. 39коп. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт /та витрат/ за січень 2012р. (форма КБ-3) на суму 11 234грн. 34коп., у т.ч. ПДВ 1 872грн. 39коп. (том 1, арк. справи 57-59).

Дані акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, що сторонами визнається.

За результатами виконання контракту позивачем також були складені податкові накладні: №19 від 28.12.2011р. на суму 27 542грн. 09коп., у т.ч. ПДВ 4 590грн. 35коп. (том 1, арк. справи 111), №20 від 28.12.2011р. на суму 19 987грн. 44коп., у т.ч. ПДВ 3 331грн. 24коп. (том 1, арк. справи 112), № 2 від 24.01.2012р.на суму 11 234, у т.ч. ПДВ 1 872грн. 39коп. (том 2, арк. cправи 114), №3 від 24.01.2012р. на суму 32 071грн. 25коп., у т.ч. ПДВ 5 345грн. 21коп. (том 2, арк. cправи 115) (за першою з подій - виконання робіт) та №1 від 05.01.2012р. на суму 7 935грн. 18коп., у т.ч. ПДВ 1 322грн. 53коп. (том 2, арк. cправи 113) (за першою з подій - перерахування грошових коштів в якості попередньої оплати).

Загальна вартість виконаних робіт згідно з даними зазначених актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ (форма КБ-3) за період з грудня 2011р. по січень 2012р. дорівнює 98 770грн. 30коп. з ПДВ, що співпадає з даними виписаних позивачем податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що з огляду на дати складання податкових накладних, враховуючи приписи ст.ст. 187, 201 Податкового кодексу щодо дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та дати виписування податкової накладної, датами фактичного складання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт є 28.12.2011р. - за грудень 2011р., 24.01.2012р. - за січень 2012р.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом за контрактом №58 підряду на виконання робіт від 07.12.2011р. за період з грудня 2011 року по січень 2012 року були належним чином виконані монтажні роботи на загальну суму 98 770грн. 30коп. з ПДВ, які відповідачем за первісним позовом були прийняті в повному обсязі.

Матеріали справи також свідчать про те, що позивачем за первісним позовом виставлялись рахунки-фактури №СФ-0000016 від 28.12.2011р. на суму 27 542грн. 09коп., у т.ч. ПДВ 4 590грн. 35коп.; №СФ-0000017 від 28.12.2011р. на суму 19 987грн. 44коп., у т.ч. ПДВ 3 331грн. 24коп.; №СФ-000001 від 05.01.2012р. на суму 7 935грн. 18коп., у т.ч. ПДВ 1 322грн. 53коп.; №СФ-000003 від 24.01.2012р. на суму 32 071грн. 25коп., у т.ч. ПДВ 5 345грн. 21коп.; №СФ-000002 від 24.01.2012р. на суму 11 234грн. 34коп., у т.ч. ПДВ 1 872грн. 39коп. (том 1, арк. справи 105-109), які були отримані відповідачем за первісним позовом, що останнім не заперечується.

При цьому, виставлений позивачем за первісним позовом рахунок-фактура №СФ-000001 від 05.01.2012р. на суму 7 935грн. 18коп., у т.ч. ПДВ 1 322грн. 53коп., відповідачем був оплачений, що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача за первісним позовом за 05.01.2012р. (том 1, арк. справи 98).

Як вбачається з пояснень позивача за первісним позовом (том 2, арк. cправи 116) перераховані відповідачем за вказаним рахунком-фактурою грошові кошти у сумі 7 935грн. 18коп. були за усною домовленістю сторін враховані в якості попередньої оплати за додаткові монтажні роботи, погоджені додатковою угодою №3 від 05.01.2012р., за наслідком виконання яких вподальшому був підписаний акт №2-01 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2012р. (форма КБ-2в). Вказані обставини відповідачем не заперечуються та приймаються судом до уваги.

Решта вартості виконаних позивачем за первісним позовом монтажних робіт у сумі 90 835грн. 12коп., які виставлялися до сплати згідно з рахунками-фактурами №СФ-0000016 від 28.12.2011р.; №СФ-0000017 від 28.12.2011р.; №СФ-000003 від 24.01.2012р.; №СФ-000002 від 24.01.2012р. (за грудень 2011р. - 47 529грн. 53коп. та за січень 2012р. - 43 305грн. 59коп.), станом на час розгляду справи відповідачем за первісним позовом сплачено не було, що останнім визнається.

Розглядаючи первісні позовні вимоги, предметом яких є стягнення заборгованості за контрактом №58 підряду на виконання робіт від 07.12.2011р., пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом враховано, що за приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Підставою виникнення у сторін зобов'язань, якими у розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків, є контракт №58 підряду на виконання монтажних робіт від 07.12.2011р. Тобто, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків сторін у даній справі є договір, який відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Проаналізувавши укладений сторонами контракт, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання § 3 Глави 61 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 875 Цивільного кодексу України, яка міститься у § 3 Главі 61 цього Кодексу, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Оплата робіт відповідно до ст. 879 Цивільного кодексу України провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у замовника для ухилення від виконання свого обов'язку за контрактом стосовно оплати вартості монтажних робіт впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання оригіналу рахунку від підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт за звітний місяць, як це визначено п. 9.3.1 контракту.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення замовником розрахунку з підрядником впродовж вказаного строку, а саме: по актам за грудень 2011р. до 27.01.2012р. включно, за січень 2012р. до 23.02.2012р. включно, що призвело до порушення замовником (відповідачем за первісним позовом) зобов'язання як боржником, який прострочив виконання у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

Роблячи висновок про відсутність підстав у відповідача за первісним позовом для ухилення від виконання обов'язку з оплати вартості монтажних робіт, судом враховано наступне.

Як вбачається з пояснень відповідача за первісним позовом (том 2, арк. справи 24), ТОВ «Донбастехелектро» (підрядник) виконувала роботи з монтажу трансформатора на території СО «Курахівська ТЕС» ТОВ «Східенерго» за контрактом від 03.07.2011р. №DR003378 (том 2, арк. справи 25-49) з ПАТ «Запорожтрансформатор» (генеральний підрядник) та залучала ПП «Електромонтаж-МУ-3» за контрактом №58 від 07.12.2011р. як субпідрядника.

При цьому, як свідчить акт приймання - здавання в експлуатацію струмопроводу ТЕКНЕ-20-10000-300 У1, встановленого на блоці № 8 СО «Курахівська ТЕС» від 31.01.2012р. (том 2, арк. справи 6-7), комісією у складі посадових осіб СО «Курахівська ТЕС», ТОВ «Донбастехелектро» та ПАТ «Запорожтрансформатор» встановлено, що струмопровод ТЕКНЕ-20-10000-300 У1, який пройшов прийомо - здавальні випробування є готовим до експлуатації і прийнятий з оцінкою якості виконаних робіт «добре». Крім того, при прийомці струмопроводу комісія підтвердила наявність усієї необхідної технічної документації на струмопровод ТЕКНЕ-20-10000-300 У1 та інших документів з монтажу.

На підставі наведеного, судом встановлено, що роботи з монтажу дільниць струмопроводу позивачем за первісним позовом були виконані у повному обсязі, отже, посилання відповідача на неотримання від позивача документації, яка пред'являється робочій комісії для виконання прийомки завершених робіт, не приймаються судом до уваги.

На підставі викладеного, враховуючи, що згідно із ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність, яка полягає у тому, що сторони у процесуальній формі доводять свою правоту та за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції, з огляду на відсутність доказів остаточної оплати відповідачем за первісним позовом виконаних монтажних робіт за контрактом №58 підряду на виконання робіт від 07.12.2011р., суд вважає первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 90 835грн. 12коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості за контрактом позивачем за первісним позовом заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 367грн. 57коп. та 3% річних у розмірі 514грн. 69коп., оцінюючи правомірність яких суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З пояснень представників позивача та з наданих позивачем розрахунків суми позову (том 1, арк. справи 100-103; 113-114) судом встановлено, що періоди нарахування 3% річних позивач визначив період з 28.01.2012р. по 18.04.2012р., виходячи з суми заборгованості за актами за грудень 2011р. у сумі 47 529 грн. 53 коп., та період з 24.02.2012р. по 18.04.2012р., виходячи з суми заборгованості за актами за січень 2012р. у сумі 43 305 грн. 59 коп. Інфляційні втрати нараховані позивачем за період січень - березень 2012р., виходячи з суми заборгованості за актами за грудень 2011р. у сумі 47 529 грн. 53 коп., та березень 2012р., виходячи з суми заборгованості за актами за січень 2012р. у сумі 43 305 грн. 59 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за вказані періоди, суд дійшов висновку, що зазначені розрахунки є арифметично вірними, відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать чинному законодавству, з огляду на що дані позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем за первісним позовом також були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати монтажних робіт у загальній сумі 18 167грн. 03коп. на підставі п. 12.9 контракту в редакції протоколу розбіжностей, виходячи з розміру 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше 20% від вартості робіт, оцінюючи правомірність яких суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Водночас, за вимогами ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З пояснень представників позивача та з наданих позивачем розрахунків суми позову (том 1, арк. справи 100-103; 113-114) судом встановлено, що періоди нарахування пені позивач визначив період з 28.01.2012р. по 09.04.2012р., виходячи з суми заборгованості за актами за грудень 2011р. у сумі 47 529 грн. 53 коп., та період з 24.02.2012р. по 09.04.2012р., виходячи з суми заборгованості за актами за січень 2012р. у сумі 43 305 грн. 59 коп.

Перевіривши розрахунок пені за вказані періоди, з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», судом встановлено, що фактично розмір пені за вказані періоди складає 2 290грн. 68коп.

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені у загальній сумі 2 290грн. 68коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення пені у сумі 15 876грн. 35коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати позивача зі сплати судового збору за подання первісного позову за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розглядаючи зустрічний позов, предметом якого є визнання контракту №58 від 07.12.2011р. неукладеним, суд зазначає наступне.

Нормами ст. 15 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України встановлено право кожної особи, у тому числі суб'єкта господарювання, на захист своїх прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту прав та інтересів визначені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України. При цьому, аналіз вказаних норм свідчить про те, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту не є способом, прямо передбаченим законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати спосіб захисту, що забезпечує виконання її приписів, тобто, є неналежним способом захисту.

З огляду на вкладене, дійшовши висновку про те, що предмет зустрічного позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену в п. 4.3 постанови Пленуму від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вважає, що зустрічні позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Суд також звертає увагу на те, що доводи позивача за зустрічним позовом стосовно недосягнення згоди сторонами щодо всіх істотних умов контракту №58 підряду на виконання робіт від 07.12.2011р. спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що прийняті на себе за контрактом зобов'язання виконувались як замовником, так і підрядником, що свідчить про фактичне існування договірних відносин між сторонами. Вказане дозволяє зробити висновок про те, що контракт №58 від 07.12.2011р. є укладеним у розумінні ст. 638 Цивільного кодексу України та ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору за подання зустрічного позову, судом встановлено, що до зустрічної позовної заяви надано не оригінал, а копію платіжного доручення №375 від 22.06.2012р. на суму 1 686грн. 61коп. (том 2, арк. справи 76) з посиланням у призначенні платежу на сплату судового збору за подання позову майнового характеру, яким не є зустрічний позов. Під час розгляду справи, позивачем за зустрічним позовом, незважаючи на вимоги ухвал суду від 06.11.2012р. та 15.11.2012р., належних доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», яким визначені правові засади справляння судового збору, також надано не було.

З огляду на викладене, враховуючи, що п. 2.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена на рівні одного розміру мінімальної заробітної плати, яка згідно зі ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» станом на 1 січня 2012р. у місячному розмірі дорівнює 1 073грн., суд вважає за необхідне за результатами розгляду зустрічного позову стягнути судовий збір у вказаному розмірі у доход Державного бюджету України з позивача за зустрічним позовом, можливість чого передбачена п.3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Конституцією України; ст.ст. 15, 16, 20, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 546, 549, 610, 612, 625, 626, 629, 638, 875, 879 Цивільного кодексу України; ст. ст. 20, 180, 181, 193, 230 Господарського кодексу України; Законом України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань»; Законом України «Про судовий збір»; Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»; ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастехелектро» (85612, м. Курахове, Донецька область, вул. Побєди, б. 20, кв. 53, ідентифікаційний код 20398816) на користь Приватного підприємства «Електромонтаж-МУ-3» (51925, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, вул. Басейна, б. 1 А, ідентифікаційний код 31329706) заборгованість за контрактом №58 підряду на виконання робіт від 07.12.2011р. у розмірі 90 835грн. 12коп., пеню у розмірі 2 290грн. 68коп., інфляційні втрати у розмірі 367грн. 57коп., 3% річних у розмірі 514грн. 69коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 880грн. 16коп.

В задоволенні первісного позову Приватного підприємства «Електромонтаж-МУ-3» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастехелектро» пені у сумі 15 876грн. 35коп. відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбастехелектро», м. Курахове, Донецька область, до Приватного підприємства «Електромонтаж-МУ-3», м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, про визнання контракту №58 від 07.12.2011р. неукладеним відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Електромонтаж-МУ-3» (51925, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, вул. Басейна, б. 1 А, ідентифікаційний код 31329706) у доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 073грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 28.11.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.