Рішення

від 25.07.2016 по справі 910/10005/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2016Справа №910/10005/16 За позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування

Житлового фонду Голосіївського району міста Києва»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько- китайське

підприємство «КЕЛІ»

про стягнення 68 271,46 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Гришковець Л.І. - по дов. №431-2/1 від 29.06.2016р.

Від відповідача: Ван Юньлін

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - китайське підприємство "КЕЛІ" 68 271, 46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/10005/16, розгляд справи призначено на 15.06.2016р.

Відповідачем письмовий відзив на позов не подано, вимоги ухвали Господарського суду про порушення провадження у справі від 01.06.2016 не виконано.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

1.1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

У зв'язку з тим, що представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог суду не виконав, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 13.07.2016р.

В судовому засіданні 13.07.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що приміщення потребує ремонту.

В судовому засіданні 13.07.2016р. оголошувалась перерва до 20.07.2016р., відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

06 березня 2014 року між Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією (надалі - орендодавець), Комунальним підприємством Голосіївського району в м. Києві "Розрахунковий "Голосіїво", правонаступником якого є Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (надалі - позивач, підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українсько - китайським підприємством «КЕЛІ» (надалі - відповідач, орендар) було укладено договір № 23-14 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (надалі - договір оренди).

Дослідивши зміст Договору № 23-14 від 06.03.2014 року, суд дійшов висновку, що він є договором оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

На виконання умов даного договору орендодавцем передано у строкове платне користування орендарю нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 53 для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи, що підтверджується додатком №2 до договору, а саме актом приймання - передачі нежитлового приміщення.

Відповідно до пп.2.1, 2.2, 2.3 договору оренди об'єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 129,3 кв.м.; вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 11.11.2013 р. становить 1 015 543,00 грн. без ПДВ; об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства Голосіївського району м. Києва «Розрахунковий центр «Голосіїво», на даний час Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва".

Відповідно до п. 3.1 договору оренди за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011р. № 34/6250 та на дату підписання договору становить 53,04 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 8 229,96 грн. з урахуванням ПДВ.

Орендні платежі сплачуються орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання та на балансі - на рахунок Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (п. 3.5. договору).

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (п.3.6. договору).

Додатково до орендної плати орендар сплачує витрати, пов'язані з утриманням нежитлового приміщення в місяць, що разом з ПДВ =519,79 грн. та відшкодовує плату за землю, що разом з ПДВ в місяць = 502,04 грн. (додаток №1 до договору).

Пунктом 4.2 договору оренди визначено обов'язок орендаря своєчасно та у повному обсязі вносити орендні платежі.

Відповідно до п. 9.1 договору оренди цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 06.03.2014р. до 05.03.2017р.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за користування орендованим майном у період з 20 травня 201 5 року по 27 травня 2016 року у сумі 61590,03 грн. орендної плати.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі за період з 20 травня 2015 року по 27 травня 2016 року у сумі 61590,03 грн. обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 1559,37 грн. витрат, пов'язаних з утриманням нежитлового приміщення та 3181,23 грн. відшкодовує плату за землю.

При розгляді справи судом встановлено, відповідача сплачує позивачу витрати, пов'язані з утриманням нежитлового приміщення та відшкодовує плату за землю, оскільки додатком №1 до договору відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати дані витрати.

25.03.2016р. позивач направив на адресу відповідача претензію за №431-32 з вимогою погасити борг в сумі 57 584,84 грн., який виник за період з 01.06.2015р. по 22.03.2016р.

27.04.2016р. позивач направив на адресу відповідача претензію за №431-54 з вимогою погасити борг в сумі 58 059, 12 грн., який виник за період з 01.06.2015р. по 01.06.2016р.

Дані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1559,37 грн. витрат, пов'язаних з утриманням нежитлового приміщення та 3181,23 грн. відшкодування плати за землю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку зі сплати орендних платежів, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 940, 85 грн.

Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дані вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не зазначено період нарахування 3% річних та суми боргу в період нарахування.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Українсько - китайське підприємство «КЕЛІ» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 53, ідентифікаційний код: 30778660) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 17, код 32375554) суму основного боргу у розмірі 66 330 (шістдесят шість тисяч триста тридцять) грн. 61 коп. та судовий збір у розмірі 1338 грн. 86 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.07.2016р.

Суддя Трофименко Т.Ю.