Рішення

від 25.07.2016 по справі 910/12696/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2016Справа №910/12696/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІГАТОР КОРПОРЕЙШН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ"

про стягнення 4 310,55 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Крамар О.Д., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІГАТОР КОРПОРЕЙШН" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ" (далі - відповідач) про стягнення 4 310,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору №Б-00002616 від 23.12.2015 здійснено поставку з порушенням строків, передбаченим вказаним договором, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок зі сплати штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 було порушено провадження у справі № 910/12696/16, розгляд справи призначено на 25.07.2016.

У судове засідання 25.07.2016 представник позивача з'явився, подав письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору та клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в засідання господарського суду своїх представників не направив.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.07.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЮРО ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ" (далі - постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАВІГАТОР КОРПОРЕЙШН" (далі - покупець, позивач) було укладено Договір № Б-00002616 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти обладнання, (далі - товар), на умовах даного Договору.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2 Договору вартість, асортимент та кількість товару, погоджені сторонами, вказуються в специфікації, яка є додатком та невід'ємною частиною Договору (далі - специфікація).

Відповідно до п. 2.1 та 2.2 Договору поставка товару здійснюються протягом 14 робочих днів від дати отримання на поточний рахунок постачальника повної вартості товару.

Передача товару покупцю здійснюється на підставі видаткової накладної на отримання товарно-матеріальних цінностей. Датою передачі товару є дата оформлення та підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору визначено, що загальна вартість товару відповідно до специфікації становить: 108 000,00 грн., в тому числі ПДВ: 18 000,00 грн.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування 100% вартості товару, відповідно до п. 4.1 Договору, покупцем на поточний рахунок постачальника протягом 7 (семи) робочих днів від дати підписання сторонами Договору.

Даний Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.01.2016. Зобов'язання, які виникли протягом дії даного Договору та належним чином оформлені сторонами, повинні бути виконані сторонами у повному обсязі (п. 8.5 Договір).

28.01.2016 позивачем було направлено відповідачу претензію № 2801/1 про здійснення поставки товару, сплату пені, 3% річних та відсотків за користування попередньою оплатою.

Позивач зазначає суду про те, що товар відповідачем був поставлений позивачу з порушенням встановленого Договором строку поставки, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків поставки.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З наявної у матеріалах справи банківської виписки по особовому рахунку позивача вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме перерахував відповідачу 100% передплати за товар.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додана позивачем до позовної заяви банківська виписка по особовому рахунку позивача є первинним документом, а відповідно і належним та допустимим доказом в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймається до уваги судом.

З наданої позивачем виписки по особовому рахунку позивача вбачається, що 24.12.2015 позивач перерахував відповідачу 108 000,00 грн.

У матеріалах справи наявні видаткові накладні, з яких вбачається, що 18.02.2016 відповідач поставив позивачу товару на суму 75 600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № Б-00002616 від 18.02.2016 та 22.02.2016 відповідач поставив товару позивачу на суму 32 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № Б-00002616 від 22.02.2016

Таким чином, відповідачем прострочено виконання обов'язку по поставці товару, враховуючи встановлену пунктом 2.1 Договору кінцеву дату поставки та дату внесення позивачем повної вартості товару.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо неналежного виконання відповідачем умов Договору в частині дотримання строків поставки товару за Договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 Договору за порушення строків поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, відповідно до п. 2.1 даного Договору.

Судом здійснено перерахунок суми пені та встановлено, що позивачем не вірно визначено строки нарахування пені.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня в розмірі 4180,72 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 4310,55 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 4180,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ" (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 29; ідентифікаційний код: 21637322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІГАТОР КОРПОРЕЙШН" (04116, м. Київ, вулиця Кирило-Мефодіївська, будинок 14/2; ідентифікаційний код: 39396481) пеню в розмірі 4180 (чотири тисячі сто вісімдесят) грн. 72 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЮРО ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ" (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 29; ідентифікаційний код: 21637322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІГАТОР КОРПОРЕЙШН" (04116, м. Київ, вулиця Кирило-Мефодіївська, будинок 14/2; ідентифікаційний код: 39396481) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1336 (одна тисяча триста тридцять шість) грн. 50 коп.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.07.2016.

Суддя О.А.Грєхова