Рішення

від 19.07.2016 по справі 910/10441/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2016Справа №910/10441/16 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Від А до Я Трейдинг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічна компанія "Інтерекспресдрук"

про стягнення 62 973,16 грн.

Представники сторін:

від позивача: Тихоненко К.А. - представник за довіреністю № 02/15 від 15.01.2016 р;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Від А до Я Трейдинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічна компанія "Інтерекспресдрук" про стягнення 62 973,16 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.10.2014 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічна компанія "Інтерекспресдрук" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Від А до Я Трейдинг" надійшло замовлення на виготовлення та поставку пластин.

В період з 03.10.2014 року по 11.11.2014 року позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату.

Також, за період з 03.10.2014 року по 11.11.2014 року на адресу відповідача позивачем поставлено товар, який прийняти відповідачем.

Проте, відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо оплати, у зв'язку з чим позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 40 548,17 грн., індексу інфляції в розмірі 20 467,35 грн. та трьох процентів річних в розмірі 1 957,64 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.06.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.07.2016 р.

В судове засідання 05.07.2016 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.06.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 08.06.2016 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.07.2016 року розгляд справи відкладено на 19.07.2016 року.

В судове засідання 19.07.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 08.06.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з витягів з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень ухвала про порушення провадження у справі від 08.06.2016 року направлена рекомендованим повідомленням №01030 36592056 не вручена під час доставки та повернута за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання, ухвала про відкладення розгляду справи від 05.07.2016 року направлена рекомендованим повідомленням №01030 36593516 не вручена під час доставки.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01054, м. Київ, вулиця Гоголівська, будинок 22-24, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 07.06.2016 у є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Як зазначено позивачем, 03.10.2014 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічна компанія "Інтерекспресдрук" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Від А до Я Трейдинг" надійшло замовлення на виготовлення та поставку пластин.

В період з 03.10.2014 року по 11.11.2014 року позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 55 579,28 грн., а саме:

- №419 від 03.10.2014 року на суму 6 120,00 грн.,

- №421 від 07.10.2014 року на суму 14 711,11 грн.,

- №448 від 15.10.2014 року на суму 10 631,11 грн.,

- № 445 від 20.10.2014 року на суму 11 061,06 грн.,

- № 498 від 06.11.2014 року на суму 4 080,00 грн.,

- № 504 від 11.11.2014 року на суму 8 976,00 грн.

Також, позивачем поставлено товар відповідачу на загальну суму 55 579,28 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, а саме:

- №353 від 03.10.2014 року на суму 6 120,00 грн.,

- №355 від 07.10.2014 року на суму 14 711,11 грн.,

- №381 від 15.10.2014 року на суму 10 631,11 грн.,

- № 386 від 20.10.2014 року на суму 11 061,06 грн.,

- № 420 від 06.11.2014 року на суму 4 080,00 грн.,

- № 425 від 11.11.2014 року на суму 8 976,00 грн.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи те, що позивач поставив, а відповідач отримав товар на підставі вищезазначених видаткових накладних, то суд вважає, що сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У видаткових накладних зазначено, що якщо замовник не сплатив вартість продукції, він зобов'язаний сплатити повну вартість протягом 3-х банківських днів з дати підписання даної видаткової накладної.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

В матеріалах справи наявні банківські виписки з яких вбачається, що відповідачем оплачено позивачу за поставлений товар 15 031,11 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 40 548,17 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, позивач нарахував відповідачеві 3% річних у розмірі 1 957,64 грн. та індекс інфляції в розмірі 20 467,35 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 6120.00 09.10.2014 - 01.06.2016 602 3 % 302.81 14711.11 13.10.2014 - 05.11.2014 24 3 % 29.02 9311.11 06.11.2014 - 01.06.2016 574 3 % 439.28 1000.00 21.10.2014 - 01.06.2016 590 3 % 48.49 11061.06 24.10.2014 - 01.06.2016 587 3 % 533.66 4080.00 12.11.2014 - 01.06.2016 568 3 % 190.47 8976.00 17.11.2014 - 01.06.2016 563 3 % 415.36 За перерахунком суду загальний розмір трьох процентів річних становить 1 959,09 грн.

Проте, оскільки позивач просить стягнути три проценти річних в розмірі 1 957,64 грн. та беручи до уваги неможливість виходу суду за межі позовних вимог, вимога позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 1 957,64 грн. є такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем зазначено, що індекс інфляції нараховано станом на 01.06.2016 року, проте фактично здійснено розрахунок до 30.04.2016 року.

Розрахунок індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 08.10.2014 - 30.04.2016 6120.00 1.618 3782.86 9902.86 06.11.2014 - 30.04.2016 9311.11 1.580 5402.21 14713.32 21.10.2014 - 30.04.2016 1000.00 1.580 580.19 1580.19 24.10.2014 - 30.04.2016 11061.06 1.580 6417.51 17478.57 12.11.2014 - 30.04.2016 4080.00 1.580 2367.17 6447.17 17.11.2014 - 30.04.2016 8976.00 1.551 4943.31 13919.31 За перерахунком суду загальний розмір індексу інфляції становить 64 041,42 грн.

Проте, оскільки позивач просить стягнути індекс інфляції в розмірі 20 46735 грн. та беручи до уваги неможливість виходу суду за межі позовних вимог, вимога позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 20 467,35 грн. є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату правової допомоги в розмірі 2 400,00 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Пунктом 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та громадським об'єднанням адвокатів м. Києва «Правознавець» в особі адвоката Глузд Оксани Вікторівни 25.05.2016 року укладено договір про надання правової допомоги №571/16, відповідно до умов якого ГОА м. Києва «Правознавець» зобов'язується підготувати та подати до господарського суду м. Києва в термін до 09.06.2016 року позов про стягнення з ТОВ «Інтенкспресдрук» суму заборгованості за поставлений товар, розрахунок 3% річних та інфляційних затрат, представляти і захищати права та інтереси клієнта в господарських судах всіх рівнів до винесення рішення по справі, а також у відділах державної виконавчої служби у випадку примусового виконання рішення суду.

В матеріалах справи наявний акт №1 наданих послуг на суму 2 400,00 грн. та платіжне доручення №232 від 01.06.2016 року на суму2 400,00 грн. щодо оплати гонорару за адвокатські послуги.

Також, наявне свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 на ім'я Глузд Оксани Вікторівни.

Відповідно до абзацу 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-8/973 від 14.12.2007, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Частинами 1,2,3 статті 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, залучення до участі у справі в якості представника іншої особи є правом, а не обов'язком сторони , і пов'язано лише з волевиявленням самої сторони, як і визначення між цією стороною та найнятим представником оплати останнього за надані цим представником послуги.

При цьому суд зазначає, що результати розгляду справи у суді залежить не від того хто представляє інтереси тієї чи іншої сторони у суді, а від встановлення судом наступних обставин: наявності у позивача права, на захист якого ним подано позов, а також наявності чи відсутності факту порушення такого права або його оспорення.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що в позовній заяві здійснено невірний розрахунок ціни позову, а також представником позивача не виконано в повному обсязі вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.06.2016 року та про відкладення розгляду справи від 05.07.2016 року, а також в судових засідання представником позивача не надано належних пояснення по справі та відповідей на поставлені судом питання.

Враховуючи вищезазначене, судом відмовлено в задоволенні витрат на послуги адвоката в розмірі 2 400,00 грн.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічна компанія "Інтерекспресдрук" (01054, м. Київ, вулиця Гоголівська, будинок 22-24, ідентифікаційний код 31732119) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Від А до Я Трейдинг" (02140, м. Київ, вулиця Вишняківська, будинок 7А,, квартира 63, ідентифікаційний код: 36824324) заборгованість в розмірі 40 548 (сорок тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 17 коп., індекс інфляції в розмірі 20 467 (двадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 35 коп., три проценти річних в розмірі 1 957 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 64 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 28.07.2016 року.

Суддя С.М.Мудрий