Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
Іменем України
РІШЕННЯ
"26" липня 2016 р. Справа № 927/571/16
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021
адреса для листування: пр-т Миру, 53, м. Чернігів, 14000
Відповідач: Комунальний заклад «Ніжинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Ніжинської районної ради Чернігівської області, вул. Леніна, 90, смт. Лосинівка, Ніжинський район, Чернігівська обл. 16663
про стягнення 36103,11 грн
Суддя Н.О.Скорик
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність №1/1371 від 05.07.2016 представник
від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №200 від 06.07.2016 головний спеціаліст сектору юридичних питань та контроля апарату
Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні 07.07.2016 р. перерви до 26.07.2016 р. до 11 год.00 хв. згідно ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Суть спору:
Товариством з обмеженою відповідальністю В«Чернігівгаз збутВ» подано позов до комунального підприємства «Ніжинський районний цент первинної медико-санітарної допомоги» Ніжинської районної ради Чернігівської області про стягнення 361897,82 грн боргу, 7860,35 грн інфляційних, 1813,96 грн річних, 26428,80 грн пені за договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №114112NWFIEв026 від 01.04.2016.
Позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить зменшити позовні вимоги на суму боргу в розмірі 361897,82 грн, в зв'язку зі сплатою відповідачем.
Подана заява прийнята судом, справа розглядається з урахуванням поданої заяви.
Відповідач відзив на позов не надав, проти сплати боргу не заперечив, в поданих заявах (письмових поясненнях) просить зменшити суму розмір пені на 95%.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Встановив:
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
01.04.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (постачальник), та комунальним підприємством «Ніжинський районний цент первинної медико-санітарної допомоги» Ніжинської районної ради Чернігівської області (споживач) було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №114112NWFIEв026 (надалі - договір) (а.с. 8-11).
Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору річний плановий обсяг постачання газу - до 81,244 тис. куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях: лютий 21,722, березень - 15,494, квітень - 8,500, листопад - 9,500, грудень 26,028.
Пунктом 3.1. договору, визначено, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем..
Відповідно до п.3.2. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу з урахування тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість становить: - 7698,2400 грн за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ - 1283,0400 грн. Загальна сума Договору складає 625435,81 грн в т.ч. ПДВ.
Розділом 11 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
У відповідності до п. 4.1 договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.
Відповідно до п. 4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субВ»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовВ»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовВ»язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.. 525 Цивільного кодексу України).
В силу приписів ст.. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підтвердження постачання природного газу відповідачу лютому 2016 року - квітні 2016 року позивачем надано двосторонні акти приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу, а саме: №ЧРЗ00002901 в обсязі 24,945 тис.куб.м в сумі 192032,59 грн, №ЧРЗ00004419 в обсязі 15,494 тис.куб.м в сумі 119276,53 грн, №ЧРЗ00006411 в обсязі 10,97 тис.куб.м в сумі 84449,69 грн
Таким чином, на виконання умов договору, відповідно до актів прийому-передачі природного газу в лютому 2016 року - квітні 2016 року, включно, позивачем було поставлено відповідачу природний газ на суму 395758,81 грн (а.с. 12-14).
До подачі позову відповідачем сплачено в період березня-травня 2016 року 33860,99 грн.
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач порушив умови договору, вартість газу сплачена з порушенням договірного строку платежу, що підтверджується копіями платіжних доручень №165 від 21.07.2016 на суму 31137,42 грн, №164 від 21.07.2016 на суму 167862,58 грн, №166 від 22.07.2016 на суму 78448,13 грн, № 183 від 22.07.2016 на суму 84449,69 грн розрахунком позивача, актом звіряння взаємних розрахунків в період з 01.01.2016 по 27.05.2016 підписаного та скріпленого відтисками печаток обох сторін та не заперечується відповідачем.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.
За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пунктом 6.2.1 договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 26428,80 грн за прострочення платежу в період з 11.03.2016 по 26.05.2016, включно.
Відповідачем подано заяву про зменшення розміру пені на 95%, посилаючись, зокрема, на відсутність заборгованості, що відповідач є бюджетною неприбутковою установою та фінансується виключно за рахунок районного бюджету та медичних субвенцій. Крім того, відповідач зазначає, що фельдшерсько-акушерські пункти є одними з основних установ, які споживають природний газ, за який і виникла заборгованість. В усних поясненнях представник відповідача посилається на відсутність бюджетних коштів у зв'язку з необхідністю підготовки ФАП до опалювального сезону, необхідністю медикаментозного забезпечення і забезпечення персоналом.
Представник позивача в судовому засіданні проти зменшення розміру пені заперечив.
Відповідно до ст. 3 та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Статтею 233 Господарського кодексу України, передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому береться до уваги ступінь виконання зобов'язання, майновий стан боржника та інші інтереси, які заслуговують на увагу.
Судом враховано незначний період прострочки, повну оплату вартості спожитого природного газу, майновий стан відповідача, який є бюджетною установою, та необхідність, при цьому проведення оплат з врахуванням бюджетних призначень, а також те, що сплата пені в повному обсязі може спричинити ускладнення фінансового стану відповідача, що може призвести до ускладнення роботи по наданню первинної медичної допомоги населенню, компенсацію можливих збитків позивача від несвоєчасної сплати трьома відсотками річних та інфляційними.
Таким чином, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та про доцільність зменшення розміру пені на 95 % Належна до стягнення пеня становить 1321,44 грн за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 11.03.2016 по 26.05.2016.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 7860,35 грн інфляційних за період прострочки оплати з березня 2016 по квітень 2016, включно, 1813,96 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 11.03.2016 по 01.06.2016, включно.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості природного газу.
Відповідач доказів сплати інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних не надав.
Таким чином, вимоги позивача по стягненню 7860,35 грн. інфляційних та 1813,96 грн річних є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Позивачем подана заява про повернення суми надлишково сплаченого судового збору
Частиною 2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що зокрема, розмір та порядок повернення судового збору встановлюється законом.
Відповідно до підпункту 1 ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збірВ» , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено, у тому числі в апеляційній та касаційних інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.
Аналогічна позиція викладена в п.5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 №7 В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» .
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з платіжним дорученням №920 від 06.06.2016, оригінал якого міститься в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області №927/571/16, позивачем за подачу позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 5972,65 грн.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись п.5 ч.1 ст.7 та ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд доходить висновку про задоволення клопотання позивача та повернення позивачу з Державного бюджету України суми переплаченого ним судового збору в розмірі 4594,65 грн, згідно з платіжним дорученням №920 від 06.06.2016, оригінал якого міститься в матеріалах справи №927/571/16 Господарського суду Чернігівської області.
Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1378,00 грн покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «НІЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» НІЖИНСЬКОЇ ОСОБА_3 ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, код 38860558, вул. Леніна, 90, смт. Лосинівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16663 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», код 39576385, 14021, м. Чернігів, вул. Любецька 68, 1321,44 грн пені, 7860,35 грн інфляційних, 1813,96 грн річних, 1378,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
2. В решті позову відмовити.
3. ПОВЕРНУТИ ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», код 39576385, 14021, м. Чернігів, вул. Любецька 68, з Державного бюджету України (рахунок №31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач - УК у м. Чернігові /м.Чернігів/, 22030101, код ЄДРПОУ 38054398) 4594,65 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням №920 від 06.06.2016, оригінал якого міститься в матеріалах справи №927/571/16 Господарського суду Чернігівської області.
Повне рішення складено 28.07.2016.
Суддя Н.О. Скорик
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2016 |
Оприлюднено | 03.08.2016 |
Номер документу | 59286407 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Скорик Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні