Рішення

від 27.07.2016 по справі 918/375/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р. Справа № 918/375/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Гудзенко Я.О., розглянувши позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ДАРТАТ-ТОРГЛІС" про стягнення 45 470 грн.

За участі:

Від позивача: ОСОБА_3 (дов. від 27.04.2016 року № 697);

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ДАРТАТ-ТОРГЛІС" з вимогою про стягнення штрафу в розмірі 45 470 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.05.2016 року порушено провадження у справі № 918/375/16, розгляд якої призначено на 14.06.2016 року.

Ухвалами суду від 14 червня 2016 року, 5 та 20 липня 2016 року розгляд справи відкладався. Ухвалою від 20.07.2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 07.08.2016 року.

14 червня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує позовні вимоги.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.07.2016 року, відповідно до статті 85 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

4 грудня 2015 року ТОВ "Дартар-Торгліс" за залізничною накладною № 39533138 зі станції Любомирськ Львівської залізниці було відправлено вантаж (щіпка) на станцію Запоріжжя - ОСОБА_1 залізниці (а.с. 9).

Відповідач, визначаючи масу вантажу зазначену у накладній № 39533138 використовував дані зважування крановими вагами "ВК ЗЕВС ІІ-1000", свідоцтво про державну метрологічну атестацію від 02 жовтня 2014 року № 34-1111, технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки № 49/15.

Згідно актів від 8 грудня 2015 року №№ 19379, 22303 (а.с. 11-12), у вагон № 67891226 було навантажено 23 000 кг., з них тара 21 800 кг.

Судом встановлено, що при зважуванні вантажу та внесення відомостей у відповідну накладну, переважування тари (вагонів) за участі працівників залізниці не здійснювалося.

На станції Запоріжжя-Ліве ОСОБА_1 залізниці на підставі статті 24 Статуту залізниць України, було зроблено перевірку маси вантажу у вагоні на вагах вантажоодержувача, за результатами якої встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній № 39533138 у графі "маса вантажу в кг, визначена відправником" не відповідає масі вантажу при завантаженні, різниця складає 2 550 кг. Накладна № 39533138, № вагону 67891226, маса нетто по накладній 23 000 кг, маса нетто при перевірці 25 550 кг, отже різниця становить + 2 550 кг.

В технічному та комерційному відношенні завантаження нижче бортів на 30 см, розрівнене, без поглиблень, виїмок, не вкрите брезентом. Вагон справний, без дверей, люки зачинені.

Вищезазначені обставини стверджуються комерційним актом від 08.12.2015 року № 012170/2456 (а.с. 10 ).

Зважування здійснено на вагонних вагах № 87 повірених 30.01.2015 року. Судом встановлено, що дані ваги є придатними до використання, перебували у справному технічному стані, у встановлений строк пройшли державну перевірку, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки 92270-06, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією технічного паспорту вказаного засобу вимірювальної техніки (а.с. 13).

Як свідчать матеріали справи, факт зазначення невірних відомостей у вагоні згідно статті 129 Статуту та Правил складання актів, засвідчений працівниками станції залізниці, складенням актів загальної форми від 08.12.2015 2015 року №№ 19379, 22303.

Зі змісту зазначених документів суд вбачає, що було здійснено контрольне зважування за результатами якого було встановлено невідповідність зазначених у накладній маси вантажу у вагоні та дійсна маса, яка була встановлена при його зважуванні.

У зв'язку із вчиненням даного порушення позивач на підставі ст. 118 Статуту залізниць України нарахував ТОВ "Дартаn - Торгліс" штраф у розмірі 45 470 грн.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до частин 5, 6 статті 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

За змістом ч. 2 ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч. 5 зазначеної статті умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У статті 2 Статуту зазначено, що статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом.

На підставі цього Статуту Міністерством транспорту затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Відповідно до підпункту 8 п. 6 розділу 1 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно із п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.

Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ (пункт 1.3 цих Правил).

Статтею 23 Статуту визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно із п. 5 Правил прийому вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу від 05 квітня 2004 року № 279.

За змістом статті 37 Статуту та пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту) під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагових вагах; маса вантажів визначається відправником; спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно із п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Як було встановлено судом, у залізничній накладній від 08.12.2015 року № 39533138 вантажовідправник зазначив масу вантажу 209 000 кг., зокрема у вагоні № 67891226 - 21 800 кг. Правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника ОСОБА_4

Частиною 2 статті 24 Статуту передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

У статті 118 Статуту зазначено, що за пред'явлення вантажу, зокрема, з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 6.2 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29 травня 2002 року № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Відповідно статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить ст. 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. При цьому штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Судом встановлено, що залізнична накладна від 08.12.2015 року № 39533138, комерційний акт від 08.12.2015 року № 012170/2456, акти загальної форми від 08.12.2015 року №№ 19379, 22303, містять всі необхідні реквізити, складені у відповідності до Правил складання актів та є належними і допустимими доказами на підтвердження того факту, що під час оформлення перевізних документів відповідачем невірно зазначено в залізничній накладній масу вантажу у вагоні.

Оскільки факт невідповідності маси вантажу даним, зазначеним відповідачем у вищезазначеній накладній, підтверджений належними доказами, наявними у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог Залізниці про стягнення з ТОВ "Дартат-Торгліс" штрафу в розмірі 45 470 грн.

Також пунктом 27 Правил видачі вантажів визначено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2 %.

Судом встановлено, що розбіжності маси зазначені у накладній та встановлені при переважуванні значно перевищуються 0,2 процента по вагону № 67891226 маса нетто 23 000 кг., допустиме значення на яку могла збільшитися маса становить 46 кг., в той час як зафіксовано 25 550 кг..

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що "Статут залізниць України" не є нормативно-правовим актом та зазначає, що пункт 2 Статуту залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статут залізниць України Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457.

Стосовно тверджень відповідача про те, що деревина має властивість поглинати вологу, суд зазначав вище, що нормами чинного законодавства передбачена така властивість різних матеріалів і була врахована судом, однак перевантаження вагону знаходиться поза межами допустимих норм зміни маси вантажу, тому такі твердження відповідача судом до уваги не приймаються.

Пунктом 3.18 Роз'яснення ВГС України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" визначено, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, такими самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Суд зазначає, що вказаний пункт носить рекомендаційний характер і не зобов'язує позивача проводити такі зважування в обов'язковому порядку таким самим способом.

Судом враховано, що ваги на яких проводилося зважування справні, пройшли всі необхідні повірки.

Суд вбачає, що видимих несправностей вагону, або догрузки чи відгрузки товару зафіксовано не було, доказів протилежного відповідачем не надано.

Відтак, має місце неправильне зазначення маси вантажу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами частини 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 грн.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Дартат - Торгліс" (35000, Рівненська область, Костопільський район, місто Костопіль, вулиця Бурова, будинок 2-В, код 36951027) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код 40075815) в особі Регіональної філії "ОСОБА_1 залізниця" (49602, місто Дніпропетровськ, провулок Д.Яворницького, будинок 108, код 40081237) 45 470 (сорок п'ять тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп. штрафу, а також 1 378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.07.2016 року.

Суддя Гудзенко Я.О.