Рішення

від 27.07.2016 по справі 916/1607/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2016 р.Справа № 916/1607/16

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк „Порто-ФранкоВ» , в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ „Порто-ФРАНКОВ» ОСОБА_1

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю „АКТІВУСВ»

Третя особа, яка не заявлює самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство „АГРОСОЮЗ-2000В»

Про : визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність

від третьої особи : ОСОБА_4 - довіреність

Суть спору : Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк В«Порто-ФранкоВ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ „Порто-ФоранкоВ» ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „АКТІВУСВ» (далі - Відповідач) яким просить суд:

- визнати за АБ «ПОРТО-ФРАНКО» права іпотекодержателя за Іпотечним договором від 18 березня 2013 року, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу реєстраційний номер-1678 на квартиру під номером «СТО», що знаходиться в місті Одеса, провулок Мукачевський, в будинку під номером «ШІСТЬ/ТРИ» що належить ТОВ «АКТІВУС»;

- в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №196/2-13 від 18 березня 2013 року, укладеним між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «ПОРТО-ФРАНКО» та Приватним підприємством «АГРОСОЮЗ-2000», звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру під номером «СТО», що знаходиться в місті Одеса, провулок Мукачевський, в будинку під номером «ШІСТЬ/ТРИ», що належить ТОВ «АКТІВУС», ідентифікаційний код 39869499, шляхом набуття права власності ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «ПОРТО-ФРАНКО», ідентифікаційний код 13881479, з першочерговим правом на звернення стягнення.

Загальний розмір вимог та всі його складові що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки - 8 690 643,07 грн, у тому числі:

за простроченим кредитом - 230000 доларів США, що еквівалентно 5877656,67грн;

за простроченими відсотками 46242,77 доларів США, що еквівалентно 1181735,32грн.

пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 53 990,14 доларів США, що еквівалентно 11379719,59 грн.

пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 9 881,87 доларів США, що еквівалентно 252 531,47 грн.

16.06.2016 року, при порушені провадження по справі, суд залучив до участі у справі

в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватне підприємство „АГРОСОЮЗ-2000В» та ОСОБА_6.

27.07.2016р. в судовому засіданні представником відповідача надано клопотання:

- про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7, як спадкоємицю ОСОБА_6, померлого 15.02.2015р., що підтверджується копією Свідоцтва про смерть ОСОБА_8 I-ЖД № 402319 від 16.02.2015р.,

- про зупинення провадження у справі до вирішення, пов'язаної з неї справи №522/13470/16-ц, що розглядається Приморським районним судом м.Одеси, предметом спору в якій є визнання припиненою іпотеки на вищевказану квартиру, яка виникла за Іпотечним договором від 18.03.2013р.

Суд не вбачає підстав для залучення ОСОБА_7 до участі у справі, оскільки на момент розгляду справи, вона не набула права на спадщину, яке має бути підтверджено відповідним Свідоцтвом про спадщину.

Приймаючи до уваги, що доданими до матеріалів справи доказами підтверджено факт смерті ОСОБА_6, суд виключає його, як третю особу у справі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Судом відхилено клопотання в частині зупинення провадження у справі, приймаючи до уваги можливість вирішення господарським судом спору з огляду на чинність вищевказаного договору іпотеки станом на дату звернення позивача з позовом по цій справі і на час її розгляду господарським судом Одеської області.

Суд, також, відхилив клопотання ПП „Агросоюз-2000В» (вх.№2-3415/16 від 12.07.2016р.) про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ цивільної справи №213/361/16-ц за позовом ПАТ „Акціонерний банк „Порто-ФранкоВ» до ПП „Агросоюз-2000В» та ОСОБА_9 про стягення по касаційній скарзі ПП „Агросоюз-2000В» (провадження № 6-18036ск16) на рішення Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.03.2016р. та Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.06.2016р. , оскільки на час вирішення господарським судом цієї справи, вищевказане Рішення Інгулецього районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області набрало законної сили. За таких обставин, розгляд касаційної скарги Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ по іншій справі - не обмежує можливості розгляду цієї справи, що розглядається господарським судом Одеської області.

Також в судовому засіданні 27.07.2016р. відповідачем заявлені клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_10, як колишнього власника квартири номер „СТОВ»

будинку „шість/триВ» по пров.Мукачівському м.Одеси, що була предметом іпотеки;

- Службу у справах дітей Одеської міської ради, з огляду на те, що у вказаній

квартирі зареєстрована малолітня дитина - ОСОБА_11, 19.06.2016р.н.

Судом відхилені вказані клопотання, оскільки рішення по справі не вплине на права та обов'язки вказаних осіб щодо сторін по справі, приймаючи до уваги, що предмет спору по справі стосується тільки нинішнього власника об'єкта нерухомості, а не колишнього (колишніх) і по справі не оспорюється право власності з підстав наявності неналежного права власності на це майно у попередніх власників. Також судом не вирішується спір щодо укладення правочину стосовно житла в якому зареєстровано малолітню дитину.

Крім того, в судовому засіданні 27.07.2016р. представником відповідача надано клопотання про призначення по справі судової оціночно-будівельної експертизи для визначення вартості нерухомого майна, визнання за позивачем на яке права іпотекодержателя та звернення стягнення на яке шляхом визнання за позивачем права власності - є предметом спору по справі.

Судом також відхилено вказане клопотання, оскільки до матеріалів справи позивачем додано копію Звіту від 14.06.2016р. про оцінку АДРЕСА_1, виконаного ПП „Витал-ПрофиВ» . Відповідачем не надано будь-яких документів щодо іншої вартості квартири, які б суперечили вищевказаному Висновку і були б підставою для призначення судом судової оціночної експертизи з метою усунення певних протиріч у вартості нерухомого майна.

Позивач позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Третя особа - Приватне підприємство „АГРОСОЮЗ-2000В» у запереченнях на позовну заяву від 12.06.2016 року також просить у позовних вимогах відмовити.

В С Т А Н О В И В :

18.03.2013 року між Позивачем (Банк) та Третьої особою по справі - ПП „АГРОСОЮЗ-2000В» (Позичальник) було укладено Кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) №196/2-13 згідно умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у вигляді відзивної реверсивної кредитної лінії на поточні потреби у сумі 130 000 доларів США 00 центів на строк з 18.03.2013 року по 17.03.2014 року зі сплатою процентів за користування кредитом - 14% (чотирнадцять відсотків) річних. 28.02.2013 року між тими ж було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, згідно положень якої змінено деякі пункти Кредитного договору, а саме збільшено суму кредиту до 230 000 доларів США, та продовжено строк дії договору до 17.03.2015 року.

За умовами Кредитного договору Позичальнику було надано кредит в сумі 230000 доларів США, що є підтвердженням виконання Банком своїх зобов'язань за Кредитним договором та настання обов'язку Позичальника щодо повернення кредитних коштів.

В подальшому, з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, між АБ „ПОРТО-ФРАНКОВ» та ОСОБА_6 (Іпотекодавець) 18.03.2013 року був укладений Іпотечний договір, відповідно до якого, Іпотекодавцем передано в заставу Банку нерухоме майно: квартиру під номером «СТО», що знаходиться в місті Одеса, провулок Мукачевський, в будинку дід номером «ШІСТЬ/ТРИ», що належала ОСОБА_6 на праві власності.

12.09.2014 року ПП „АГРОСОЮЗ-2000В» (позичальником) на користь АБ „ПОРТО-ФРАНКОВ» була здійснена часткова сплата заборгованості за відсотками за кредитним договором.

06.10.2015 року між АБ „ПОРТО-ФРАНКОВ» та ПП „АГРОСОЮЗ-2000В» було підписано ОСОБА_4 звіряння заборгованості за кредитним договором.

Однак заборгованість за Кредитним договором Позичальником не була погашена.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 28.03.2016 з ОСОБА_12 та Приватного підприємства „АГРОСОЮЗ-2000В» на користь АБ „ПОРТО-

ФРАНКОВ» було стягнуто суму заборгованості за Кредитним договором №196/2-13 від 18.03.2013р. в у розмірі 8 690 643,07 гривень. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.06.2016 року рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу залишено без змін.

Позивач ґрунтує позов, посилаючись на те, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого АБ «ПОРТО-ФРАНКО» стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень припиненні обтяження про заборону та іпотеку стосовно квартири під номером «СТО», що знаходиться в місті Одеса, провулок Мукачевський, в будинку під номером «ШІСТЬ/ТРИ».

Вказані реєстраційні дії були вчинені на підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ТОП ФІНАНСВ» та на підставі договору факторингу № 2 від 22.08.2014 року.

Разом з тим, ще 17.11.2014 року наказом № 52 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ „ПОРТО-ФРАНКОВ» , у відповідності до приписів ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» , визнав нікчемним вищезазначений договір та звернувся до суду з метою застосування наслідків нікчемності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2015 року договір факторингу №2 визнано недійсним. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

13.08.2015 року право власності на вищезазначену квартиру було зареєстровано за ТОВ „АктівусВ» (відповідач по справі), про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

З наведеного, позивач робить висновок, що Відповідач - ТОВ „АктівусВ» набуло статусу іпотекодавця, то воно має всі права та несе всі обов'язки за іпотечним договором у тому ж обсязі й на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на квартиру.

Згідно рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 28.03.2016 року, загальна заборгованість ПП „АГРОСОЮЗ-2000В» за кредитним договором №196/2-13 від 18 березня 2013 року перед АБ „ПОРТО-ФРАНКОВ» становить 8 690 643,07 грн.

Тому, посилаючись на ч.2 статті 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України „Про іпотекуВ» позивач просить суд:

- визнати за АБ «ПОРТО-ФРАНКО» права іпотекодержателя за Іпотечним договором від 18 березня 2013 року, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу реєстраційний номер-1678 на квартиру під номером «СТО», що знаходиться в місті Одеса, провулок Мукачевський, в будинку під номером «ШІСТЬ/ТРИ» що належить ТОВ «АКТІВУС»;

- в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №196/2-13 від 18 березня 2013 року, укладеним між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «ПОРТО-ФРАНКО» та Приватним підприємством «АГРОСОЮЗ-2000», звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру під номером «СТО», що знаходиться в місті Одеса, провулок Мукачевський, в будинку під номером «ШІСТЬ/ТРИ», що належить ТОВ «АКТІВУС», ідентифікаційний код 39869499, шляхом набуття права власності ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «ПОРТО-ФРАНКО», ідентифікаційний код 13881479, з першочерговим правом на звернення стягнення.

Відповідач позов не визнає посилаючись у відзиві на позов, що про існування Договору іпотеки йому стало відомо лише з позовної заяви, а при внесенні квартири 100 по пров.Мукачівському, 6/3 м.Одеси її колишнім власником ОСОБА_10 до статутного капіталу ТОВ „АктівусВ» - а ОСОБА_4 прийому-передачі майна від 14.07.2015р. було зазначено, що вищевказана квартира під заставою не знаходиться.

Третя особа - Приватне підприємство „АГРОСОЮЗ-2000В» у запереченнях на позовну заяву від 12.06.2016 року також просить у позові відмовити, вказуючи, що рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.03.2016 року зупинено до закінчення касаційного провадження по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного :

Частиною 1 статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання .

Визнання права, в таких випадках, відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України - є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Виходячи з вищевикладеного, позивач, заявляючи позовні вимоги в частині визнання за АБ „Порто-ФранкоВ» права іпотекодержателя за Іпотечним договором від 18.03.2013 року на квартиру під номером „СТОВ» , що знаходиться в м.Одесі по пров.Мукачівському 6/3, яка належить на праві власності ТОВ „АктівусВ» , - мав довести, що його права або охоронювані законом інтереси, як іпотекодержателя по вищевказаному договору, були порушені відповідачем на момент звернення з позовом до господарського суду та зазначити - в чому саме полягає порушення, невизнання або оспорювання цього права з боку ТОВ „АктівусВ» .

Як було вказано вище, у своїх запереченнях на позов, відповідач стверджує, що про існування Іпотечного договору йому стало відомо тільки після отримання позовної заяви по цій справі.

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2016р., також, підтвердив, що про те, що банк є іпотекодержателем вищевказаної квартири будь-яких повідомлень відповідачу не направлялось.

Статтею 23 Закону України „Про іпотекуВ» передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, на цей час ПАТ АБ „Порто-ФранкоВ» існує в статусі іпотекодержателя, а ТОВ „АктівусВ» в статусі іпотекодателя квартири під номером „СТОВ» , що знаходиться в м.Одесі по пров.Мукачівському 6/3, яка належить на праві власності ТОВ „АктівусВ» і була передана в іпотеку по Іпотечному договору від 18.03.2013р., укладеному між ПАТ АБ „Порто-ФранкоВ» та ОСОБА_6 в забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору (відзивна реверсивна кредитна лінія) №196/2-13 від 18.03.2013р., укладеному між ПАТ АБ „Порто-ФранкоВ» та ПП „Агросоюз-2000В» . І цей статус надає позивачу, як кредитору, право на захист порушених та забезпечених іпотекою майнових прав за Кредитним договором - відповідно до вимог чинного законодавства та умов Іпотечного договору.

.

Однак, як зазначалось вище, відсутність доказів порушення цього існуючого у позивача права іпотекодержателя (вчинення дій щодо оспорювання, невизнання цього права), на момент звернення його до суду з позовом по цій справі - є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині позовних вимог про визнання за АБ „Порто-ФранкоВ» права іпотекодержателя за Іпотечним договором від 18.03.2013 року на квартиру під номером „СТОВ» , що знаходиться в м.Одесі по пров.Мукачівському 6/3. Таких дій до подання в суд позовної заяви і не могло бути вчинено, приймаючи до уваги відсутність у відповідача відомостей щодо знаходження належного йому нерухомого майна в іпотеці.

Щодо позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем права власності на квартиру під номером „СТОВ» , що знаходиться в м.Одесі по пров.Мукачівському 6/3, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст.ст. 572 ч.1, 575, 584ч.1 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави); іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи; правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом; у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульований статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Питання набуття права власності врегульовані Главою 24 ЦК України. Можливість набуття права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначено розділом 5 Іпотечного договору від 18.03.2013 року, зокрема: Іпотекодержатель, у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки:

- на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріусу;

- у позасудовому порядку, а саме передачі Іпотекодавцем у власність Іпотекодержателю Предмету іпотеки, продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент реалізації предмету іпотеки.

За таких обставин, з урахуванням положень розділу 5 Іпотечного договору та норм ч.3 ст.36 та ч.1 ст.37 Закону України В«Про іпотекуВ» , які передбачають можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки лише на підставі окремого договору, або відповідного застереження і Іпотечному договорі, та з урахуванням відсутності такого договору або застереження в Іпотечному договорі та відсутності врегулювання спору у такий спосіб в позасудовому порядку, суд вважає, що правові підстави для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття позивачем права власності на предмет іпотеки - відсутні.

Саме таку правову позицію відносно можливості звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки лише в разі позасудового врегулювання висловив Верховний Суд України в Постанові від 30 березня 2016 року по справі № 6-1851цс15.

Відповідно до ч.3 ст. 82 ГПК України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

Відповідно до статті 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Таким чином, відповідно до умов Іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки можливо лише при наявності двох умов: по-перше, в порядку позасудового врегулювання і, по-друге, на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в судовому порядку договором іпотеки не передбачена, а тому у задоволені позовних вимог в цій частині - також слід відмовити.

За таких обставин, суд вважає, що позов ПАТ АБ „Порто-ФранкоВ» задоволенню не підлягає у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 28 липня 2016 р.

Суддя О.А. Демешин