Постанова

від 27.07.2016 по справі 3/374-26/433

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р.Справа № 3/374-26/433

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіПлотніцького Б.Д

суддівМатущака О.І.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання: Швець О.В.

розглянувши апеляційну скаргу першого заступника військового прокурора Західного регіону України за № 10/2/3-686вих-15 від 01.10.2015 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 року

у справі № 3/374-26/433

за позовом: Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів

до відповідача-1: Скнилівської сільської ради, с. Скнилів Пустомитівського району Львівської області

до відповідача-2: Пустомитівської районної державної адміністрації, м. Пустомити Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта-Транс», с. Берездівці Миколаївського району Львівської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного підприємства «Паритет КС», м. Львів

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державного підприємства «Львівське», с. Висіч Яворівського району Львівської області

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек», м. Львів

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ЄВРОТЕК ГРУП ПЛС (EVROTEK GROUP PLC) (Інтернешнл Хаус, Касл, Хіл, ОСОБА_1 , Острів Мен, ІМ2 4РБ/ International House, Castle Hill, Victoriа Road Douglas, Isle of Man; Реєстраційний номер на Острові Мен №002654V).

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 10,1771 га від 07.07.2006 року.

за участю представників:

прокурора: Майорчак В.М. посвідчення № 033496 від 18.05.2015 року;

від позивачів:

Міністерства оборони України: Попович Ю.І. довіреність № 220/793/д від 30.12.2015 року;

Академії сухопутних військ ім. гетьмана П.Сагайдачного: Куцак В.П. довіреність № 4440 від 10.11.2015 року;

від відповідача-1: Тиндик М.О. сільський голова рішення № 1 від 11.11.2015р.;

від відповідача-2: Корилкевич П.В. керівник апарату посвідчення № 31 від 29.03.2001р.;

від третьої особи на стороні позивача: не з`явились;

від третьої особи-1 на стороні відповідача: не з`явились;

від третьої особи-2 на стороні відповідача: не з`явились;

від третьої особи-3 на стороні відповідача: Кравчук О.А. довіреність б/н від 04.01.2016 року, Грунська М.О. довіреність б/н від 04.01.2016р.;

В С Т А Н О В И В:

Військовий прокурор Західного регіону України звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до Скнилівської сільської ради, Пустомитівської районної державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватного підприємства «Паритет КС» про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 10,1771 га від 07.07.2006 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.11.2013 р., яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2014 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 року та рішення Господарського суду Львівської області від 26.11.2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.09.2014 р., яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2015 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 05.09.2014 р. у справі № 3/374-26/433 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

В постанові Вищого господарського суду України від 04.03.2015 року зазначено, що при прийняті оскаржуваних судових рішень господарськими судами попередніх інстанцій не було враховано того, що на момент набуття чинності Земельним кодексом Української РСР, спірна земельна ділянка на законних підставах використовувалась діючим військово-навчальним закладом Львівським вищим військово-політичним училищем.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 року у справі № 3/374/26/433 в позові Військового прокурора Західного регіону України відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, перший заступник військового прокурора Західного регіону України подав апеляційну скаргу, вих. № 10/2/3-686вих-15 від 01.10.2015 року, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, зокрема, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме, скаржник стверджує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спірна земельна ділянка є власністю держави, від імені якої діє орган, уповноважений здійснювати функції у спірних правовідносинах Міністерство оборони України.

Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного подала відзив на апеляційну скаргу б/н і дати (вх.№ 01-04/6929/15 від 04.11.2015 року), в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Пустомитівська районна державна адміністрація подала заперечення на апеляційну скаргу (вих. № 00/15-2921 від 06.11.2015р.), в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Приватне підприємство «Паритет» та ТОВ «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» подали відзиви на апеляційну скаргу б/н і дати ( вх.. № 01-04/7127/15 від 12.11.2015 року), б/н від 17.11.2015 року, в яких просять рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ТОВ «Еліта-Транс» у відзиві на апеляційну скаргу, б/н від 15.11.2015р. вважає рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 року необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавству України.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Скрипчук О.С. та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 3/374-26/433.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2016 року змінено склад колегії суддів на головуючого суддю Плотніцького Б.Д. суддів Матущака О.І., Дубник О.П.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.2016 року у зв`язку з перебуванням судді Дубник О.П. у відпустці, внесено зміни у склад колегії суддів, сформувавши її у наступному складі: головуючий суддя Плотніцький Б.Д., судді Кордюк Г.Т., Матущак О.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 року на клопотання ТОВ «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів було залучено ЄВРОТЕК ГРУП ПЛС (EVROTEK GROUP PLC) (Інтернешнл Хаус, Касл, Хіл, ОСОБА_1 , Острів Мен, ІМ2 4РБ/ International House, Castle Hill, Victoriа Road Douglas, Isle of Man; Реєстраційний номер на Острові Мен №002654V).

Застосувавши положення Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, судом було направлено на адресу Департаменту іноземного процесу Королівських судів Сполученого королівства Великобританії та Північної Ірландії за адресою: Strand London WC2A 2LL відповідне прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів.

3 березня 2016р. на адресу суду надійшов лист Департаменту іноземного процесу Королівських судів від 26.02.2016р. в якому повідомлено про те, що вказана адреса нерезидента знаходиться поза межами юрисдикції Англії та Уельса.

Для можливості належного повідомлення нерезидента про участь у справі, 12.03.2016р. на адресу Міністерства юстиції України скеровано запит щодо надання допомоги у з`ясуванні питання, до юрисдикції якої держави відноситься ЄВРОТЕК ГРУП ПЛС (EVROTEK GROUP PLC), зареєстроване за адресою: International House, Castle Hill, Victoriа Road Douglas, Isle of Man (Інтернешнл Хаус, Касл, Хіл, Вікторія Роуд Дуглас, Острів Мен, ІМ2 4РБ), реєстраційний номер на Острові Мен №002654V.

25 квітня 2016 року на адресу суду поступив лист Міністерства юстиції України, відповідно до якого Центральним органом по виконанню Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року на території Острову Мен визначено the Chief Registrar Isle of Man Courts of Justice (Deemsters Walk Douglas ISLE OF MAN IM 1 3AR).

Ухвалою суду від 27.04.2016р. ТОВ ТРК Євротек, на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, зобов`язано надати суду нотаріально посвідчені переклади даної ухвали суду (у 2-х примірниках), Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та зворотної сторони прохання Підтвердження (у 2-х примірниках) та Короткого викладу документа, що підлягає врученню (у 2-х примірниках) на англійську мову. Розгляд справи призначено на 27.07.2016 року.

13 травня 2016 року нотаріально посвідчені переклади ухвали суду від 27.04.2016р., ухвали суду від 01.02.2016р., Прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та зворотної сторони прохання Підтвердження та Короткі виклади документів, що підлягають врученню (у 2-х примірниках) на англійську мову, скеровано на адресу Реєстратора судів острова Мен правосуддя.

15 червня 2016 року від запитуваного органу на адресу суду поступило повідомлення про вручення EVROTEK GROUP PLC вищевказаних документів 26.05.2016р.

26 липня 2016 року на розгляд суду поступило клопотання ТОВ ТРК Євротек про ознайомлення з матеріалами справи. 27 липня 2016 року представнику ТОВ ТРК Євротек надано матеріали справи для ознайомлення.

Також, 26 липня 2016 року на адресу суду поступило клопотання ТОВ «Еліта-Транс» про відкладення розгляду справи з метою надання Товариству додаткового часу для висловлення своєї правової позиції в письмовому вигляді. Вказане клопотання мотивоване тим, зокрема, що ТОВ «Еліта-Транс» змінило свою правову позицію та вважає позовні вимоги безпідставними.

Судова колегія відмовила у задоволенні вказаного клопотання, оскільки в силу вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В силу вимог ст. 96 ГПК України сторони у справі наділені правом, а не обов`язком подачі відзивів на апеляційну скаргу, що охоплює й поняття висловлення позиції учасниками судового процесу з приводу прийнятого судом рішення. Окрім того, на переконання суду апеляційної інстанції, учасникам судового процесу, в тому числі ТОВ «Еліта-Транс», яке бере участь у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було надано достатньо часу для висловлення своєї правової позиції.

27 липня 2016 року на розгляд суду поступило клопотання EVROTEK GROUP PLC про відкладення розгляду справи терміном на два місяці, яке мотивоване нещодавнім отриманням Компанією ухвали суду та неотриманням позовної заяви та апеляційної скарги, на підставі яких можна було б сформулювати свою правову позицію.

Статтею 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), встановлено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що:

a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією,

і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Судова колегія відмовила у задоволенні клопотання EVROTEK GROUP PLC про відкладення розгляду справи, оскільки, на переконання суду апеляційної інстанції, двох місяців, які сплинули з дня отримання Компанією повідомлення про розгляд справи, було достатньо для вчинення дій, про які зазначає EVROTEK GROUP PLC у клопотанні.

Відтак, враховуючи те, що учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, їх не позбавлено права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третіх осіб.

Присутні у судовому засіданні прокурор та учасники судового процесу підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї, і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, судом встановлено наступне.

Згідно Державного акта на право користування землею №040210 від 1989 року Львівському вищому військово-політичному училищу було надано в безстрокове і безплатне користування 9,5 гектарів землі на території радгоспу «Львівський» Пустомитівського району Львівської області Української Радянської Соціалістичної республіки для підсобного господарства.

07.07.2006 року між Пустомитівською районною державною адміністрацією (продавець) та Приватним підприємством «Паритет КС» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Згідно з п. 1.1. даного договору продавець продав за плату, а покупець прийняв у власність і оплатив вартість земельної ділянки, що розташована на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області загальною площею 10,1771 га, кадастровий № 4623686200:03:000:0102. Згідно з п.1.2 договору земельна ділянка, зазначена в п.1.1., продається для ведення підсобного сільського господарства. Вказаний договір посвідчений 07.07.2006 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Соколюк Н.В., зареєстрований в реєстрі за №688.

Висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24 грудня 2012 року №8001/8002, складеного за результатами проведеної судової експертизи у справі №5015/1195/12, межі земельної ділянки Львівського вищого військово-політичного училища, яка надана в користування на підставі Державного акта на право користування землею на території радгоспу «Львівський» Пустомитівського району Львівської області, частково входять в межі земельної ділянки 10,2 га, яка надана ПП «Паритет КС» в оренду згідно договору оренди землі від 19 вересня 2005 року. При цьому, до складу земельної ділянки ПП «Паритет КС» не входять дві частини землекористування Львівського вищого військово-політичного училища: на півночі - земельна ділянка площею 368 кв.м., на сході - земельна ділянка площею 1696 кв.м., які зображені на схемі, що додається до висновку.

Прокурор у справі вважає, що договір купівлі-продажу від 07.07.2006 року укладений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони відповідно до статті 77 Земельного кодексу України та підтверджується Державним актом на право постійного користування землею №040210 від 1989 року, виданим Львівському вищому військово-політичному училищу, правонаступником якого є Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Прокурор стверджує, що Адміністрація фактично розпорядилася землями оборони, чим порушила норми права, а тому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.07.2006 року, оскільки він суперечить ст.ст. 1, 2 Закону України Про використання земель оборони, а також ст.ст. 5, 6 Закону України Про розмежування земель державної та комунальної власності, якими визначено статус та призначення земель оборони і неможливість їх передачі до земель комунальної власності у випадку розмежування земель.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України (в редакції, що діяла станом на дату укладення спірного договору) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 р. № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" (чинної на момент укладення спірного договору) було встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Відповідно до виданого у 1989 році виконавчим комітетом Пустомитівської районної Ради народних депутатів Львівської області державним актом № 040210 на право користування землею, земельна ділянка площею 9,5 га, яка знаходиться в с. Скнилів по вул.. Чорновола, 2 була закріплена в безтермінове і безоплатне користування за Львівським вищим військово-політичним училищем, правонаступником якого був ВІ НУ «Львівська політехніка», а на даний час - Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Як вбачаться зі Статуту Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, затвердженого заступником Міністра оборони України 27.08.2009 року, Академія є правонаступником Львівського вищого військово-політичного училища, якому згідно Державного акта на право користування землею № 040210 від 1989 року було надано в безстрокове і безплатне користування 9,5 гектарів землі на території радгоспу «Львівський» Пустомитівського району Львівської області Української Радянської Соціалістичної республіки.

Відповідно до п. 2.1 Статуту Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, остання знаходиться у підпорядкуванні Міністерства оборони України.

Судом встановлено, що 26.07.2006 року Військовий радгосп «Львівський» був переданий до сфери управління Мінагрополітики, що підтверджується розпорядженням Кабінету Міністрів України № 431-р від 26.07.2006 року.

22.06.2007 року Військовий радгосп «Львівський» був перейменований у державне підприємство «Львівський», що підтверджується наказом Міністерства Аграрної політики України № 441 від 22.06.2007 року.

В наказі Міністерства Аграрної політики України № 441 від 22.06.2007 року зазначено, що Державне підприємство «Львівське» є правонаступником майнових прав та обов`язків військового радгоспу «Львівський».

На момент видачі державного акту на право користування землею від 1989 року № 040210 діяв Земельний кодекс Української РСР від 08.07.1970 (з наступними змінами і доповненнями), яким не було передбачено такої категорії земель за цільовим призначенням як землі оборони.

Вперше вказана категорія земель була введена ЗК України від 1990 року. Відповідно до ч. 1 ст. 70 цього кодексу землями для потреб оборони визнаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військо-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил і внутрішніх військ.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент набуття чинності Земельним кодексом Української РСР, спірна земельна ділянка на законних підставах використовувалась діючим військово-навчальним закладом Львівським вищим військово-політичним училищем.

Слід зазначити, як у Земельному кодексі УРСР 1970 р., так і у Земельному кодексі України від 1990 р., серед підстав припинення права користування земельними ділянками не було такої підстави як не оформлення або не переоформлення раніше наданих прав.

Відповідно до п. 6 Постанови Верховної Ради УРСР від 18.12.1990 року № 563-XII "Про земельну реформу" з наступними змінами громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 01.01.2008 року оформити право власності або право користування землею. Після закінчення вказаного строку раніше надане їм право користування земельною ділянкою втрачається.

Проте, рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-17/2005 від 22.09.2005 року (справа про постійне користування земельними ділянками) положення п. 6 вищезазначеної Постанови Верховної Ради УРСР було визнано неконституційним. У мотивувальній частині рішення Конституційним Судом України було зазначено, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Таким чином, не оформлення державних актів на право постійного користування землями у жодному випадку не припиняє зазначене право Міністерства оборони України на раніше надані йому земельні ділянки.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року та ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003 року землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів , підприємств та організацій Збройних Сил України інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Згідно приписів ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21.09.1999 року військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

В силу вимог ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що земельна ділянка площею 9,5 гектарів землі, яка була у 1989 році надана Львівському вищому військово-політичному училищу у безстрокове і безоплатне користування на території радгоспу «Львівський» Пустомитівського району Львівської області Української Радянської Соціалістичної республіки, належить до земель оборони.

Також з матеріалів справи, зокрема, з висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24 грудня 2012 року № 8001/8002 вбачається, що спірна земельна ділянка є складовою частиною земельної ділянки площею 10,1771 га, що розташована на території Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області і була продана Пустомитівською районною державною адміністрацією Приватному підприємству «Паритет КС».

Спірний договір купівлі-продажу від 07.07.2006 року був укладений між Пустомитівською районною державною адміністрацією та ПП «Паритет КС» на підставі розпорядження голови Пустомитіської районної державної адміністрації від 17.05.2006 року № 316, яким було вирішено продати у власність ПП «Паритет КС» земельну ділянку несільськогосподарського призначення для ведення підсобного сільського господарства площею 10,1771 на території Скнилівської сільської ради за межами населеного пункту.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу (в редакції станом на момент прийняття розпорядження Пустомитівською районною державною адміністрацією № 316 від 17.05.2006 році) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок вилучення земельних ділянок передбачений ст. 149 ЗК України, відповідно до якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Згідно положень ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» (в редакції чинній на момент прийняття Пустомитівською районною державною адміністрацією розпорядження № 316 від 17.05.2006 року) вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань, існування яких передбачено законом. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Методика оцінки вартості військового майна, а також порядок його реалізації розробляються Міністерством оборони України, узгоджуються із заінтересованими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Порядок відчуження військового майна визначається Кабінетом Міністрів України. Кошти, одержані від реалізації військового майна, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000р. №1919 затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, за змістом пункту 6 якого (в редакції, чинній на момент прийняття Пустомитівською районною державною адміністрацією розпорядження № 316 від 17.05.2006 року) рішення про відчуження військового майна приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки переліку такого майна за формою згідно з додатком.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що Кабінетом Міністрів України (за пропозицією Міноборони) приймалось рішення про відчуження військового майна, а саме щодо земельної ділянки площею 9,5 гектарів землі (яка у 1989 році надавалась Львівському вищому військово-політичному училищу в безстрокове і безплатне користування на території радгоспу «Львівський» Пустомитівського району Львівської області Української Радянської Соціалістичної республіки).

Отже, як вбачається з оскаржуваного договору, Пустомитівська районна державна адміністрація без вилучення продала ПП «Паритет КС» земельну ділянку, яка згідно державної статистичної звітності належить до земель оборони і була закріплена за «Львівською політехнікою» (довідка форми № 6-зем станом на 01.01.2005р., а.с. 41, том УІ). Тобто, Пустомитівська районна державна адміністрація, укладаючи спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки, фактично розпорядилася землями оборони, чим порушила норми права. А відтак, позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.07.2006 року, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Суд першої інстанції зазначає, що станом на дату укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.07.2006 року на земельній ділянці, яка була відчужена згідно спірного договору були відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна, які б належали до сфери управління Міністерства оборони України. Дані твердження суду першої інстанції ґрунтуються на висновках, яких дійшов Господарський суд Львівської області, приймаючи рішення у справі № 914/1216/13, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Міністерства оборони України до ДП «Львівське» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.03.2005 р., укладеного між військовим радгоспом «Львівський» (правонаступником якого є ДП «Львівське») та ПП «Паритет КС» щодо відчуження майна, розташованого за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Скнилів, вул. Чорновола, 2 відмовлено.

Однак, дані висновки суду першої інстанції колегією суддів оцінюються критично, адже рішенням Господарського суду Львівської області від 17.03.2014 р. у справі № 914/1216/13 в позові відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності.

За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 року слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення.

Позов задовольнити. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.07.2006 року земельної ділянки площею 10,1771 га в с. Скнилів по вул. Чорновола, 2, укладений між Пустомитівською районною державною адміністрацією та ПП «Паритет КС».

Стягнути з Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (81114, вул. І.Франка, с. Скнилів Пустомитівський район Львівська області, ідентифікаційний код 04369676) в доход державного бюджету 42, 50 грн. судового збору.

Стягнути з Пустомитівської районної державної адміністрації (81100, вул. Грушевського, 35,м. Пустомити, Львівська область, код ЄДРПОУ 22420292) в доход державного бюджету 42, 50 грн. судового збору.

Стягнути з Скнилівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (81114, вул. І.Франка, с. Скнилів Пустомитівський район Львівська області, ідентифікаційний код 04369676) на користь Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79012, м. Львів, вул. Гвардійська, буд 12, ідентифікаційний код 08410370) 669, 90 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Стягнути з Пустомитівської районної державної адміністрації (81100, вул. Грушевського, 35,м. Пустомити, Львівська область, код ЄДРПОУ 22420292) на користь Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79012, м. Львів, вул. Гвардійська, буд 12, ідентифікаційний код 08410370) 669, 90 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

3. Господарському суду Львівської області видати накази.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 29 липня 2016 року

Головуючий - суддяПлотніцький Б.Д.

суддяМатущак О.І.

суддя Юрченко Я.О.