Постанова

від 27.07.2016 по справі 916/4810/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р.Справа № 916/4810/15 ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників учасників судового процесу:

від Товариства з обмеженою відповідальністю В«САРАТА-СОЛАР 1В» , селище ОСОБА_1 області - ОСОБА_2 - за довіреністю від 18.12.2015 року;

від Плахтіївської сільської ради, с. Плахтіївка Саратського району Одеської області - не з'явився;

від ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області - ОСОБА_4 - за довіреністю від 21.12.2015 року №266;

від Сільськогосподарського виробничого кооперативу В«РодінаВ» , с. Плахтіївка Саратського району Одеської області - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«САРАТА-СОЛАР 1В» , селище ОСОБА_1 області

на рішення господарського суду Одеської області від 15.04.2016 року

по справі № 916/4810/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«САРАТА-СОЛАР 1В» , селище ОСОБА_1 області

до Плахтіївської сільської ради, с. Плахтіївка Саратського району Одеської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області та Сільськогосподарського виробничого кооперативу В«РодинаВ» , с. Плахтіївка Саратського району Одеської області

про скасування Державного акту на право колективної власності на землю, скасування запису про реєстрацію Державного акту на право колективної власності на землю та зобов'язання здійснити певні дії

В С Т А Н О В И В:

03.12.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«САРАТА-СОЛАР 1В» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру по Одеській області та Саратської районної державної адміністрації за участю третьої особи Саратської селищної ради Саратського району Одеської області, в якій просило суд скасувати Державний акт на право колективної власності Колективного сільськогосподарського кооперативу «Родина» на землю серії ОД-22-012, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №012, виданого 18.12.1995 року; скасувати запис про реєстрацію Державного акту на право колективної власності Колективного сільськогосподарського кооперативу «Родина», зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №012, виданого 18.12.1995 року; перевести до земель запасу державної форми власності нерозподілені землі сільськогосподарського призначення, що належали Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина» на підставі Державного акту на право колективної власності Колективного сільськогосподарського кооперативу «Родина», зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №012, виданого 18.12.1995 року, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідачів судовий збір.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2016 року у справі №916/4810/15 замінено первісних відповідачів - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області та Саратську районну державну адміністрацію Одеської області на належного відповідача - Плахтіївську сільську раду Саратського району Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2016 року у справі №916/4810/15 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області та Сільськогосподарський виробничий кооператив В«РодинаВ» , с. Плахтіївка Саратського району Одеської області.

28.03.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«САРАТА-СОЛАР 1В» звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просило суд скасувати Державний акт на право колективної власності Колективного сільськогосподарського кооперативу «Родина», зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №012, виданого 18.12.1995 року в частині передачі в колективну власність Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина» земельної ділянки площею 7,9599,62 кв. м, що згідно до Схеми колективної власності на земельні частки (паї) Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина» належать до земель, що не підлягають розподілу та згідно до інформації Державного земельного кадастру має кадастровий номер: 5124584900:01:001:0846; скасувати запис про реєстрацію Державного акту на право колективної власності Колективного сільськогосподарського кооперативу «Родина», зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №012, виданого 18.12.1995 року в частині передачі в колективну власність Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина» земельної ділянки площею 7,9599,62 кв. м, що згідно до Схеми колективної власності на земельні частки (паї) Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина» належать до земель, що не підлягають розподілу та згідно до інформації Державного земельного кадастру має кадастровий номер: 5124584900:01:001:0846; перевести до земель запасу державної форми власності земельну ділянку площею 7,9599,62 кв.м, що згідно до Схеми колективної власності на земельні частки (паї) Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина» належать до земель, що не підлягають розподілу та згідно до інформації Державного земельного кадастру має кадастровий номер: 5124584900:01:001:0846.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.04.2016 року у справі №916/4810/15 (суддя Д'яченко Т.Г.) у позові відмовлено в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«САРАТА-СОЛАР 1В» з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.04.2016 року у справі №916/4810/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«САРАТА-СОЛАР 1В» до Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

В зв'язку з відпусткою судді-учасника колегії ОСОБА_5 було проведено автоматичний розподіл справи, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів Принцевської Н.М., Колоколова С.І.

19.07.2016 року через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, які судовою колегією долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке відкладалось, представники Товариства з обмеженою відповідальністю В«САРАТА-СОЛАР 1В» і ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі. Крім того, представником ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області в судовому засіданні 27.07.2016 року надано пояснення, які судовою колегією долучені до матеріалів справи.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін і третіх осіб не тягне за собою відкладення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними матеріалами та поясненнями присутніх представників позивача і третьої особи, а повний текст постанови направляється учасникам судового процесу в установленому порядку.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 916/4810/15 та наданих присутніми учасниками судового процесу пояснень.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга частково підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 15.04.2016 року у справі № 916/4810/15 частково є таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування Державного акту на право колективної власності на землю та його державної реєстрації, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині та залишенням без змін рішення місцевого господарського суду в іншій частині, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Плахтіївської сільської ради від 24.05.1995 року дозволено Колективному сільськогосподарському підприємству «Родина» виготовити і видати Державний акт на право колективної власності на землю.

На підставі рішення Плахтіївської сільської ради від 24.05.1995 року Плахтіївською сільською радою Саратського району Одеської області було видано державний акт на право колективної власності на землю від 18.12.1995 року серії ОД-22-012, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за номером 012.

В 2000 році була розроблена схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) Колективного сільськогосподарського підприємства «Родина». Із загальної площі 14093,8 га земель колективної власності підлягали поділу 11605,9 га.

Відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, акціонерного товариства без виділення в натурі (на місцевості).

У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, за його заявою, здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається Державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Згідно зі списком членів Колективного сільськогосподарського підприємства «Родина» всі 2800 громадян отримали сертифікати на право на земельну частку (пай), з них 62 сертифіката на право на земельну ділянку (пай) (площа 256,68 в умовних кадастрових га) на сьогоднішній день вважаються не витребуваними, 160 громадян (площа 662,4 в умовних кадастрових га) не отримали Державні акти, 2578 громадян отримали Державні акти на право власності на земельні ділянки на фізичну площу 10286,22 га. Несільськогосподарські угіддя площею 1253,9 га, які не розподілені між членами Колективного сільськогосподарського підприємства «Родина», залишились у колективній власності. Саме щодо цих несільськогосподарських угідь виник спір у даній справі.

З урахуванням положень пункту 2.1 статуту Сільськогосподарського виробничого кооперативу „РодинаВ» (код 03766116), кооператив створено у процесі реорганізації, шляхом перетворення і він є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства «Родина».

Рішенням Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області від 12.10.2011 року №96-VІ, зокрема, надано згоду Товариству з обмеженою відповідальністю «САРАТА-СОЛАР 1» на відведення в довгострокову оренду земельну ділянку орієнтовною площею до 10,0 га для розміщення будівництва та експлуатації об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії на землях Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області (за межами населеного пункту) для обґрунтування розміщення об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії.

Рішенням Саратської районної ради Одеської області від 09.11.2011 року №130-VІ надано згоду на розробку детального плану території частини земель Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області для обґрунтування розміщення об'єкту альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії на земельній ділянці, запланованій для відведення Товариству з обмеженою відповідальністю «САРАТА-СОЛАР 1».

Рішенням Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області від 12.11.2011 року № 96- VІ надано згоду Товариству з обмеженою відповідальністю «САРАТА-СОЛАР 1» на будівництво об'єкта альтернативної енергетики із використанням енергії сонця на території Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області.

Розпорядженням ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 18.01.2012 року №16/А-2012 вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю «САРАТА-СОЛАР 1» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду на 25 років орієнтовною площею 12,0 га із земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність чи користування, для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкта енергетики з використанням сонячної енергії на території Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Виконавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «САРАТА-СОЛАР 1» (Замовник) було укладено договір на створення (передачу) науково-технічної продукції від 22.10.2015 року №10-22/5 з додатками, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 25 років Товариству з обмеженою відповідальністю «САРАТА-СОЛАР 1» для розміщення, будівництва та експлуатації об'єкта альтернативної енергетики з використанням сонячної енергії на території Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області.

Листом від 02.12.2015 року №32-1524-99.12-632/15-15 Головне управління Держгеокадастру в Одеській області повідомило позивача про те, що щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5124584900:01:001:0846 відсутні відомості в Книгах записів про Державну реєстрацію Державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Поземельна книга на дану земельну ділянку не відкривалась, документація або інші матеріали на вказану земельну ділянку у Відділі Держгеокадастру Саратського району Одеської області відсутні. Земельна ділянка за даним місцезнаходженням відноситься до земель колективної власності колишнього Колективного сільськогосподарського кооперативу «Родина», відомостей про передачу земельної ділянки до земель державної або комунальної власності до Відділу не надходило.

Окрім з'ясування обставин справи та встановлення наявності/відсутності підстав для скасування Державного акту, суди повинні також встановити наявність/відсутність порушеного права або законного інтересу позивача, які б підлягали судовому захисту у обраний ним спосіб, оцінити суть заявлених позивачем вимог та подані на їх підтвердження докази, а також визначити правові наслідки такої оцінки.

Позивач посилається на те, що існуванням оспорюваного Державного акту порушується його законний інтерес на отримання цієї земельної ділянки в оренду.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

За змістом положень частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Пунктом 4 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, припиненням дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При зверненні до господарського суду з відповідним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «САРАТА-СОЛАР 1» просило суд скасувати Державний акт, скасувати запис про реєстрацію Державного акту та передати до земель запасу державної форми власності нерозподілені землі, що належали Колективному сільськогосподарському підприємству «Родина».

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Перший протокол ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР й із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах: "Мелахер та інші проти Австрії" від 19.12.1998 року та "ОСОБА_7 Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 року, визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи.

При цьому, у змісті рішення у справі "ОСОБА_7 Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Отже, майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

В даному випадку, охоронюваний законом інтерес позивача полягає в реалізації його права на оренду землі, яке вже було визнано державою шляхом прийняття низки рішень та навіть шляхом здійснення реєстрації в земельному кадастрі (присвоєно кадастровий номер, визначено позивача як орендаря земельної ділянки).

Вказаний вище охоронюваний законом інтерес позивача повністю відповідає визначенню, що було надане Конституційним судом України в його рішенні від 01.12.2004 року № 18-рп/2004р, у справі № 1-10/2004: «Поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного i прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних i колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам».

Враховуючи вказане та приймаючи до уваги те, що при ліквідації підприємства відповідна державна реєстрація державного акта на право колективної форми власності на землю не була скасована та на теперішній час відсутній законодавчий механізм передачі земель колективної форми власності до державної, судова колегія дійшла висновку про відповідність обраного позивачем способу захисту охоронюваного законом його законного інтересу вимогам чинного законодавства України.

Щодо позовних вимог про скасування Державного акту на право колективної власності на землю та скасування його державної реєстрації, судова колегія зазначає наступне.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

В даному випадку з копії державного акту на право колективної власності на землю від 18.12.1995 року серії ОД-22-012 вбачається, що він зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на підставі рішення Плахтіївської сільської ради від 24.05.1995 року і спірна земельна ділянка площею 13381 га належить на праві колективної власності Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина», яке в подальшому було реорганізовано в Сільськогосподарський виробничий кооператив В«РодинаВ» .

За приписами статті 78 Земельного кодексу України земля може знаходитися у державній, комунальній або приватній власності.

Тобто, діючим законодавством України на теперішній час не передбачено колективної форми власності.

Законом України «Про форми власності на землю» від 30.01.1992 року, який втратив чинність 11.12.2003 року в Україні було запроваджено поряд з державною-колективну і приватну форми власності на землю.

Відповідно до статті 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, який діяв на час спірних відносин, земля, на праві колективної власності, могла належати виключно громадянам України.

При цьому суб'єктами права колективної власності на землю визначались, зокрема, колективні сільськогосподарські підприємства, а розпорядження земельними ділянками, що перебували у колективній власності громадян, здійснювалось за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Положеннями Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 року № 1529/99 передбачено, зокрема, що відносини права колективної власності на земельні ділянки припиняються з часу ліквідації відповідних суб'єктів права колективні власності на землю та не допускають правонаступництва.

З урахуванням вказаних норм законодавства та обставин справи, судова колегія дійшла висновку, що Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Родіна» перейшли права та обов'язки Колективного сільськогосподарського підприємству «Родіна» в частині користування земельною ділянкою на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії ОД-22-012.

За результатами паювання, землі сільськогосподарського призначення, що підлягали паюванню, частково перейшли у приватну власність членів кооперативу на підставі відповідних сертифікатів та державних актів.При цьому, несільськогосподарські угіддя площею 1253,9 га, які не підлягали поділу і повинні були використовуватись сумісно членами кооперативу, фактично продовжують перебувати у колективній власності, не були передані до сумісної власності правонаступника, оскільки не були розпайовані, і фактично не використовуються ані державою, ані органом місцевого самоврядування, ані кооперативом, що суперечить нормам чинного законодавства України.

Згідно зі статтею 30 Земельного кодексу України при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв). У разі недосягнення згоди це питання вирішується в судовому порядку. Земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або передаються у власність чи користування відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю В«САРАТА СОЛАР 1» про скасування Державного акту на право колективної власності Колективного сільськогосподарського кооперативу «Родина», зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №012, виданого 18.12.1995 року в частині передачі в колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству «Родина» земельної ділянки площею 7,9599,62 кв. м, що згідно до Схеми колективної власності на земельні частки (паї) Колективному сільськогосподарському підприємству «Родина» належать до земель, що не підлягають розподілу та згідно до інформації Державного земельного кадастру має кадастровий номер: 5124584900:01:001:0846 та скасувати запис про реєстрацію Державного акту на право колективної власності Колективного сільськогосподарського підприємству «Родина», зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №012, виданого 18.12.1995 року в частині передачі в колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству «Родина» земельної ділянки площею 7,9599,62 кв. м, що згідно до Схеми колективної власності на земельні частки (паї) Колективному сільськогосподарському підприємству «Родина» належать до земель, що не підлягають розподілу та згідно до інформації Державного земельного кадастру має кадастровий номер: 5124584900:01:001:0846.

При цьому, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд по даній справі помилково дійшов висновку про те, що скасування Державного акту на право колективної власності на земельну ділянку можливе лише за умови скасування відповідного рішення Плахтіївської сільської ради від 24.05.1995 року, оскільки на час його прийняття, таке рішення відповідало чинному на той час законодавству.

Водночас, Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Верховний Суд України у постанові від 11.11.2014 року у справі 21-405а14 дійшов висновку, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права та для усіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Таким чином, рішення Плахтіївської сільської ради від 24.05.1995 року було реалізовано і вичерпало свою дію, тому не потребує скасування в судовому порядку для можливості вирішення питань, які виникли в подальшому при даних обставинах.

Щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю В«САРАТА СОЛАР 1» про переведення до земель запасу державної форми власності земельної ділянки площею 7,9599,62 кв. м, що згідно до Схеми колективної власності на земельні частки (паї) Колективному сільськогосподарському підприємству «Родина» належать до земель, що не підлягають розподілу та згідно до інформації Державного земельного кадастру має кадастровий номер: 5124584900:01:001:0846, судова колегія ОСОБА_1 апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірну відмову в задоволенні цих вимог судом першої інстанцією, але з мотивів того, що позивач по даній справі не довів належними засобами доказування в господарському судочинстві, у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, правомірність заявлених саме ним позовних вимог в цій частині, оскільки юридична особа позивача не є ані державним органом, ані органом місцевого самоврядування, до компетенції яких належить право переведення землі до земель запасу державної форми власності в межах їх компетенції і це питання не може бути вирішене таким шляхом.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія ОСОБА_1 апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Одеської області від 15.04.2016 року у справі № 916/4810/15 частково не відповідає нормам матеріального і процесуального права України, тому підлягає частковому скасуванню щодо відмови у задоволені позовних вимог про скасування Державного акту на право колективної власності на землю та його державної реєстрації, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині та залишенням без змін рішення місцевого господарського суду в іншій частині.

Керуючись статтями 99, 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«САРАТА СОЛАР 1», селище ОСОБА_1 області на рішення господарського суду Одеської області від 15.04.2016 року у справі №916/4810/15 - задовольнити частково .

Рішення господарського суду Одеської області від 15.04.2016 року у справі №916/4810/15 - скасувати частково .

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«САРАТА СОЛАР 1», селище ОСОБА_1 області до Плахтіївської сільської ради, с. Плахтіївка Саратського району Одеської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в Одеській області та Сільськогосподарського виробничого кооперативу В«РодинаВ» , с. Плахтіївка Саратського району Одеської області про скасування Державного акту на право колективної власності на землю, скасування запису про реєстрацію Державного акту на право колективної власності на землю та зобов'язання здійснити певні дії.

Скасувати Державний акт на право колективної власності Колективного сільськогосподарського кооперативу «Родина», зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №012, виданого 18.12.1995 року в частині передачі в колективну власність Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина» земельної ділянки площею 7,9599,62 кв. м, що згідно до Схеми колективної власності на земельні частки (паї) Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина» належать до земель, що не підлягають розподілу та згідно до інформації Державного земельного кадастру має кадастровий номер: 5124584900:01:001:0846.

Скасувати запис про реєстрацію Державного акту на право колективної власності Колективного сільськогосподарського кооперативу «Родина», зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №012, виданого 18.12.1995 року в частині передачі в колективну власність Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина» земельної ділянки площею 7,9599,62 кв. м, що згідно до Схеми колективної власності на земельні частки (паї) Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина» належать до земель, що не підлягають розподілу та згідно до інформації Державного земельного кадастру має кадастровий номер: 5124584900:01:001:0846.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю В«САРАТА СОЛАР 1», селище ОСОБА_1 області до Плахтіївської сільської ради, с.Плахтіївка Саратського району Одеської області у задоволенні позовних вимог про переведення до земель запасу державної форми власності земельної ділянки площею 7,9599,62 кв. м, що згідно до Схеми колективної власності на земельні частки (паї) Колективному сільськогосподарському кооперативу «Родина» належать до земель, що не підлягають розподілу та згідно до інформації Державного земельного кадастру має кадастровий номер: 5124584900:01:001:0846.

В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 15.04.2016 року у справі №916/4810/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя ОСОБА_8 Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10