Рішення

від 26.07.2016 по справі 915/674/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 915/674/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'ївське», вул. Генерала Богданова, 31, с. Романова Балка, Первомайський район, Миколаївська область, 55270 (код ЄДРПОУ 36713951)

до відповідача ОСОБА_1 Товарної Біржі, вул. Наваринська, 3, офіс 69, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 13854212)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» , провулок Шевченка, 12, Шевченківський район, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 00039002)

про визнання договору купівлі-продажу від 04.01.2013 року дійсним

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 05.07.2016 року;

від відповідача: представник не з'явився.

від третьої особи: ОСОБА_4, довіреність № 09-32/609 від 26.10.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мар'ївське» з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 Товарної Біржі про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 04.01.2013 року, укладеного між СЗАТ «Мар'ївське» в особі ліквідатора товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 «Мар'ївське» в особі ОСОБА_7 за результатами проведення аукціону з продажу нежитлової будівлі, їдальні, площею 125, 2 кв. м., за планом земельної ділянки - літ. А1, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівка, вул. Спортивна, 67 (шістдесят сім), номер лоту 1, оформлені протоколом від 25.12.2012 року № 2.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.06.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 12.07.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.07.2016 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 акціонерне товариство В«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банкВ» та відкладено розгляд справи на 26.07.2016 року.

В судовому засіданні 26.07.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що між СЗАТ «Мар'ївське» в особі ліквідатора товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 «Мар'ївське» в особі ОСОБА_7 за результатами проведення аукціону з продажу нежитлового об'єкта було укладено договір купівлі-продажу.

Позивач посилається на те, що позбавлений можливості належним чином оформити право власності на придбане з аукціону майно, оскільки продавця, як юридичну особу, було ліквідовано за рішенням суду, а укладений з продавцем (боржником) договір купівлі-продажу в порядку ст. 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не було нотаріально посвідчено у звязку з тим, що на об'єкт нерухомості було накладено обтяження у вигляді заборони банку, а також у звязку з тим, що відповідач в порушення ч. 3 ст. 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не визначив нотаріуса та не направив йому протокол та акт приймання-передачі придбаного з аукціону майна та не повідомив про це позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 207, 220, 328 ЦК України, ст. 50, 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив.

11.07.2016 року до господарського суду Миколаївської області від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовні вимоги вх. № 12242/16 від 11.07.2016 року (арк. 37), у якому відповідач зазначив, що 25.12.2012 року біржа провела аукціон з продажу нерухомого майна СЗАТ «Мар'ївське». Після оголошення переможця, між покупцем ОСОБА_6 В«Мар'ївськеВ» та власником майна СЗАТ В«Мар'ївськеВ» було укладено договір купівлі - продажу в простій письмовій формі.

В порушення ст. 75 ЗУ В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» біржа не узгодила з позивачем кандидатуру та не направила останньому акт приймання - передачі та протоколи аукціону, що призвело до порушення прав покупця на отримання ним свідоцтва про придбання майна з аукціону та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу.

Керуючись ст. 22 ГПК України, відповідач просив суд здійснити розгляд справи без уповноваженого представника ОСОБА_1 Товарної Біржі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача судом розглянуто та задоволено.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову не заперечував.

На виконання вимог ухвали суду представник третьої особи подав суду письмовий відзив на позовну заяву вх. № 13100/16 від 26.07.2016 року (арк. 52).

Враховуючи, що Обласне відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв, як заставний кредитор, не заперечував проти продажу майна, яке було заставою банку та надав таку згоду, позивач та іпотекодавець в особі ліквідатора не були позбавлені права та можливості щодо припинення іпотеки та зняття заборони відчуження спірного майна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до протоколу № 2 від 25.12.2012 року про хід торгів на аукціоні, який організовувала та проводила ОСОБА_1 Товарна біржа, було реалізовано нежитлову будівлю, їдальню, площею 125, 2 кв. м., за планом земельної ділянки - літ. А1, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівка, вул. Спортивна, 67 (шістдесят сім) (арк. 9).

Вищевказана нежитлова будівля та їдальня належала на праві власності СЗАТ «Мар'ївське» на підставі свідоцтва про право власності від 02.04.2007 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Богданівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області № 1 від 26.01.2007 року, яке зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 02.04.2007 року згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстрованого Комунальним підприємством Вознесенським міжміським бюро технічної інвентаризації 02.04.2007 року за реєстраційним № 14096428, номер запису 62 в книзі 2 (арк. 24-25).

Аукціон з продажу вказаного майна було здійснено в межах ліквідаційної процедури банкрута СЗАТ «Мар'ївське», оскільки постановою господарського суду Миколаївської області у справі № 5/133/10 від 22.03.2011 року СЗАТ «Мар'ївське» визнано банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_5

Переможцем аукціону згідно протоколу № 2 від 25.12.2012 року було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Мар'ївське».

Остаточна ціна продажу - 15 901, 00 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 04.11.2012 року) продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

04.01.2013 року між Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Мар'ївське» від імені якого діяв ліквідатор підприємства арбітражний керуючий ОСОБА_5, який діяв на підставі постанови господарського суду Миколаївської області від 22.03.2011 року у справі № 5/133/10 (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мар'ївське» в особі директора ОСОБА_7 (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна (далі - договір), відповідно до умов якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність нежитлову будівлю, їдальню, площею 125, 2 кв.м., камінь, за планом земельної ділянки літ. - А1, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівка, вул. Спортивна, 67 (арк. 10-11).

Відповідно до п. 1.3 договору продавець повідомив, що зазначене майно перебуває в іпотеці ПАТ «Промінвестбанк» згідно іпотечного договору від 11.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Южноукраїнського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за № 1400. В зв'язку з посвідченням цього іпотечного договору, нотаріусом Южноукраїнського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_8 накладено заборону на відчуження зазначеного у договорі майна: їдальня, розташована за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівка, вул. Спортивна, 67. ПАТ «Промінвестбанк» погодив реалізацію зазначеного майна.

Відповідно до листа вих. № 10-13 від 24.01.2012 року ПАТ «Промінвестбанк» у відповідь на запит ліквідатора СЗАТ «Мар'ївське» щодо надання згоди на реалізацію майна банкрута СЗАТ «Мар'ївське», керуючись ст. 42-44 Закону України «Про відновлення латоспроможності боржника або визнання його банкрутом», надало згоду щодо продажу майна, яке є заставою банку з затвердженням початкової вартості продажу майна, зокрема: нежитлової будівлі, їдальні, розташованої за адресою: вул. Спортивна, 67, с. Богданівка, Доманівський район, Миколаївська область (стартова ціна 15 455, 00 грн.) (арк. 15).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 22.03.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_5 (арк. 30-31).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 15.01.2011 року) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.06.2015 року по справі № 5/133/10 скасовано обмеження, обтяження та арешти, накладені на майно Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Мар'ївське» (55000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 30845181), у тому числі на нежитлову будівлю, їдальню, площею 125,2 кв.м, за планом земельної ділянки - літ. А1, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівка, вул. Спортивна, 67 та належить Сільськогосподарському закритому акціонерному товариству «Мар'ївське» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ № 423700 від 02.04.2007 року (арк. 32-36).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 22.10.2015 року припинено обтяження у вигляді заборони на нежитлову будівлю, їдальню, площею 125, 2 кв. м., за планом земельної ділянки - літ. А1, яка розташована за адресою: вул. Спортивна, 67, с. Богданівка, Доманівський район, Миколаївська область (арк. 16).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна обєкту нерухомості відповідно до результату аукціону становить 15 901, 00 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 договору передача об'єкту нерухомого майна продавцем і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами.

Позивач ОСОБА_6 «Мар'ївське» на виконання умов п. 2.1 договору в повному обсязі виконав свої обовязки та перерахував горшові кошти за придбане майно, що підтверджується платіжними дорученнями № 8 від 04.01.2013 року на суму 27 000 грн., № 21 від 25.01.2013 року на суму 90 784,00 грн. (арк. 13-14).

В свою чергу на виконання п. 4.1 договору продавцем передано у власність, а покупцем прийнято у власність нежитлову будівлю, їдальню, площею 125, 2 кв.м, камінь, за планом земельної ділянки - літ. А1, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівка, вул. Спортивна, 67, що підтверджуться актом приймання-передачі нерухомого майна від 04.01.2013 року (арк. 12).

Відповідно до п. 8.6 Договору витрати, пов'язані з укладенням та нотаріальним посвідченням договору купівлі об'єкту нерухомого майна на аукціоні несе покупець.

Договір купівлі-продажу від 04.01.2013 року нотаріально не посвідчено.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.07.2015 року у справі № 5/133/10 затверджено звіт ліквідатора та ліквідовано юридичну особу СЗАТ «Мар'ївське», припинено провадження у справі про банкрутство (арк. 20-23). Відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 16.06.2016 року юридичну особу СЗАТ «Мар'ївське» виключено з державного реєстру (арк. 41-42), що на теперішній час унеможливлює здійснення від імені юридичної особи будь-яких юридичних чи інших дій, в тому числі і нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу.

Відповідно до п. 5.1 Договору право власності на обєкт нерухомості виникає у покупця з моменту видачі нотаріусом Свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому Законом.

Листом № 863/01-16 від 17.11.2015 року приватний нотаріус Доманівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 повідомила позивача ОСОБА_6 «Мар'ївське», що для отримання свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні йому необхідно надати нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (арк. 19).

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про придбання майна на аукціоні, у зв'язку з непосвідченням договору купівлі-продажу нерухомого майна на аукціоні і стала підставою для звернення позивача до суду із позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу.

При вирішенні спору судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 180 ГК України (в редакції від 01.01.2013 року) господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України (в редакції від 01.01.2013 року) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ст. 185 ГК України (в редакції від 01.01.2013 року) до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України (в редакції від 01.01.2013 року) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 209 ЦК України (в редакції від 01.01.2013 року) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України (в редакції від 01.01.2013 року) правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 640 ЦК України (в редакції від 01.01.2013 року) договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України (в редакції від 01.01.2013 року) до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до ст. 657 ЦК України (в редакції від 01.01.2013 року) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, враховуючи набрання з 01.01.2013 року чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11 лютого 2010 року N 1878-VI, державна реєстрація договору (правочину) нерухомого майна скасована.

Відповідно до п. 2 листа ВССУ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» від 28.01.2013 року № 24-150/0/4-13 судам слід звернути увагу на те, що з 01 січня 2013 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів», яким частину третю статті 640 ЦК викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним із дня такого посвідчення, а з частини другої статті 657 ЦК виключено слова «та державної реєстрації». З цього часу не передбачено державної реєстрації правочину, якщо в договорі не передбачено інше, а право на нерухоме майно та його обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, із зазначеної дати скасовується обов'язок здійснювати державну реєстрацію відповідного договору купівлі-продажу після його нотаріального посвідчення.

Відповідно до листа ВСУ «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» від 01.07.2013 року державна ж реєстрація правочинів щодо нерухомості з 1 січня 2013 року зазначеним законом скасована. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ст. 220 ЦК)».

Відповідно до абз. 3 п. 13 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 при розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Дослідивши умови договору купівлі-продажу, судом встановлено, що сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу від 04.01.2013 року, укладеного між СЗАТ «Марївське» в особі ліквідатора товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 «Мар'ївське» в особі директора ОСОБА_7 за результатами проведення аукціону (відкритих торгів) з продажу нерухомого майна.

Договір не суперечить приписам ст. 203 ЦК України.

При цьому, позивачем, як покупцем, за таким договором було виконано в повному обсязі зобов'язання щодо оплати вартості такого нерухомого майна. Водночас продавцем було виконано зобов'язання щодо передачі позивачу, як покупцю, нерухомого майна, що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що відбулося виконання договору купівлі-продажу, як з боку покупця, так і з боку продавця, але саме продавець в особі ліквідатора ухилився від своєчасного нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, оскільки ліквідатор мав можливість не надавати на затвердження суду звіт ліквідатора до вирішення питання щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу, а отже саме СЗАТ "Марївське" в особі ліквідатора товариства ухилилося від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Крім того, відповідач не вчинив жодних дій щодо визначення нотаріуса та не направив йому протокол та акт приймання-передачі придбаного з аукціону майна, а також не повідомив про це позивача.

Приписи ст. 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд при вирішенні даного спору не застосовує, оскільки дана норма на час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.01.2013 року ще не діяла.

Як вказано вище, юридичну особу СЗАТ «Мар'ївське» (продавець за договором) ліквідовано та виключено з державного реєстру, тобто можливість нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна на день розгляду справи втрачена.

Враховуючи вищевикладене, а також неможливість іншим чином захистити права позивача та зареєструвати право власності на придбане майно, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати дійсним договір купівлі-продажу від 04.01.2013 року.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 04.01.2013 року, укладений між СЗАТ «Мар'ївське» в особі ліквідатора товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 «Мар'ївське» в особі ОСОБА_7 за результатами проведення аукціону з продажу нежитлової будівлі, їдальні, площею 125, 2 кв. м., за планом земельної ділянки - літ. А1, яка розташована за адресою: Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівка, вул. Спортивна, 67 (шістдесят сім), номер лоту 1, оформленого протоколом від 25.12.2012 року № 2.

Судовий збір в розмірі 1 378 грн. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 28.07.2016 року.

Суддя Е.М. Олейняш