Рішення

від 11.07.2016 по справі 175/2566/16-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2566/16-ц

Провадження № 2/175/1034/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Шабанова А.М.,

за участю секретаря - Ратушної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненою позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровська пересувна механізована колона №246» до ОСОБА_1 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з зазначеною уточненою позовною заявою в якій просив визнати за ним право власності на адміністративні-побудови, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та визнати право власності на будівлю (столова), загальною площею 317,1 м2, складена з одного поверха по вул.Кільченська, 23.

В обґрунтування своїх вимог у уточненій позовній заяві зазначено, що в грудні 2015 року за усною домовленістю між позивачем, Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено угоду про надання послуг, а саме: відповідач зобов'язалася виготовити технічну документацію на адміністративно-побутову будівлю (літ. К-1), ґанок (літ. к), будівля складу (літ. Р-1), прибудова (літ. Р'-1), будівля складу (літ С-1), автозаправна станція (літ 0-1), диспетчерська (літ. Н-1), ґанок (літ. н), прохідна (літ. М-1), будівля (літ. Л-1), прибудова (літ.Л1-1), котельня (літ.Т-1), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Позивач Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246» оплатили в повному обсязі послуги з виготовлення документації. Ціна послуг визначилася у загальному розмірі 50 500 грн. За усною домовленістю Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246» передали усі необхідні правовстановлюючі документи на адміністративно-побутову будівлю та сплатили у повному обсязі грошові кошти у розмірі 50 500 грн. Позивач самі виготовили Технічну документацію на адміністративно-побутову будівлю (літ. К-1), ґанок (літ. к), будівля складу (літ. Р-1), прибудова (літ. Р'-1), будівля складу (літ С-1), автозаправна станція (літ 0-1), диспетчерська (літ. Н-1), ґанок (літ. н), прохідна (літ. М-1), будівля (літ. Л-1), прибудова (літ.Л1-1), котельня (літ.Т-1), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. 14 квітня 2016 року позивачем було тримано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1203349842016 від 14.04.2016 року, згідно якого земельній ділянці площею 4,8488 га (цільове призначення 1.10.5 - землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого призначення), на якій розташована «Дніпропетровська пересувна колона № 246» був присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1. Позивачем Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246», як стороною зобов'язання, були виконані всі умови: - в необхідний строк надано правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомості відповідачу; - показано дані об'єкти відповідачу для прийняття всіх необхідних рішень щодо виготовлення документації; - надано всю інформацію про стан об'єктів нерухомості. Проте до сьогоднішнього дня відповідач частково виконала послуги з виготовлення технічної документації, а саме виготовила Звіт про оцінку майна в СПД ОСОБА_3 від 17 лютого 2016 року. Звіт про проведення технічної документації відповідач так і не виготовила, на всі звернення відповідач замовчується та ігнорує, не відповідає на телефонні дзвінки, уникає всіляких зустрічей. Відповідачем не було виконано всіх її обов'язків по наданню послуг внаслідок чого вона не виконала домовленість, у зв'язку з цим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву щодо розгляду цивільної справи без присутності їх представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі (а.с. 169).

Відповідач в судове засідання теж не з'явилась, на адресу суду надійшла заява щодо розгляду цивільної справи без її участі, проти позовних вимог не заперечувала (а.с. 170).

Розгляд справи проводиться в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. У відповідності до ст.174 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що в грудні 2015 року за усною домовленістю між позивачем, Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено угоду про надання послуг, а саме: відповідач зобов'язалася виготовити технічну документацію на адміністративно-побутову будівлю (літ. К-1), ґанок (літ. к), будівля складу (літ. Р-1), прибудова (літ. Р'-1), будівля складу (літ С-1), автозаправна станція (літ 0-1), диспетчерська (літ. Н-1), ґанок (літ. н), прохідна (літ. М-1), будівля (літ. Л-1), прибудова (літ.Л1-1), котельня (літ.Т-1), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За усною домовленістю Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровська пересувна механізована колона № 246» передали усі необхідні правовстановлюючі документи на адміністративно-побутову будівлю та сплатили у повному обсязі грошові кошти у розмірі 50 500 грн.

Як, зазначає представник позивача ним особисто було виготовлено технічну документацію на адміністративно-побутову будівлю (літ. К-1), ґанок (літ. к), будівля складу (літ. Р-1), прибудова (літ. Р'-1), будівля складу (літ С-1), автозаправна станція (літ 0-1), диспетчерська (літ. Н-1), ґанок (літ. н), прохідна (літ. М-1), будівля (літ. Л-1), прибудова (літ.Л1-1), котельня (літ.Т-1), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

14 квітня 2016 року позивач отримав Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1203349842016 від 14.04.2016 року, згідно якого земельній ділянці площею 4,8488 га (цільове призначення 1.10.5 - землі промисловості, транспорту, зв'язку енергетики, оборони та іншого призначення), на якій розташована «Дніпропетровська пересувна колона № 246» був присвоєний кадастровий номер НОМЕР_1 (копія витягу міститься в матеріалах справи).

Проте станом на звернення з позовом до суду, відповідач лише частково виконала послуги з виготовлення технічної документації, а саме виготовила Звіт про оцінку майна в СПД ОСОБА_3 від 17 лютого 2016 року (копія міститься в матеріалах справи). Звіт про проведення технічної документації відповідач так і не виготовила, тобто порушила пряму вимогу закону щодо надання відповідних послуг.

Відповідачем не було виконано і всі вимоги статті 901 Цивільного кодексу України (За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором).

Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася і у липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та її до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним.

Згідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В той же час враховуючи ч.2 ст. 617 ЦК України суд не вбачає підстав для звільнення від відповідальності відповідача.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України закріплює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна.

Стаття 319 ЦК України встановлює, що власник користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 328 ЦК України закріплює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Керуючись ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, тому вимоги Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровська пересувна механізована колона №246» про визнання права власності підлягають задоволенню, бо в судовому засіданні знайшли своє підтвердження в повному обсязі з причини правомірного набуття права власності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 316, 317, 319, 376, 526, 653, ЦК України, ст.ст. 10 , 11 , 60 , 88 , 197, 209 , 212 , 214-215 , 218 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнену позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровська пересувна механізована колона №246» ЄДРПОУ: 01354527 до ОСОБА_1 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровська пересувна механізована колона №246» ЄДРПОУ: 01354527, право власності на адміністративні-побудови, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці що знаходиться у постійному користуванні, згідно Державного акту на право постійного користування землею (серія ДПД 72 від 02.01.1995 року), а також витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу HB-1203349842016, дата формування 14.04.2016 року, кадастровий номер НОМЕР_1), а саме: будівлю літ. К-1, ґанок літ. к, будівлю складу літ. Р-1, прибудову літ. Р 1 -1, будівлю складу літ. С-1, автозаправну станцію літ. О-1, диспетчерську літ. Н-1, ґанок літ. н, прохідну літ. М-1, будівлю літ. Л-1, прибудову літ. Л 1 -l, котельню літ.Т-1 навіс (тимчасовий) Г 4 , склад И-1, И 1 -l, И 2 -1, розчинно-бетонний вузол Ї-2, Ї 1 -1, Ї 3 -1, огорожі №1,2,19,22-31, залізничну колію №3, вузькоколійку №4, підкранову колію №5, камеру №6, поміст №7, водонапірну башню №8, камеру №9, свердловину №10, навіс для балонів №11, бетонну естакаду №12, вагон-побутову (тимчасова будівля) №15, вагон-побутову (тимчасова будівля) №16, тимчасову будівлю №17, бункер №18, резервуари під паливо №20, бетонний вузол №32 без додаткових актів введення до експлуатації; а також на нерухоме майно, що було передано у власність «Дніпропетровській пересувній механізованій колоні №246» Фондом державного майна України Регіональним відділенням по Дніпропетровській області 25.03.2002 року за № 12/7-1254 контору А-2, матеріальний склад з огорожею Б-1, Б 1 -1, матеріальний склад В-1, механічну майстерню Г-1, Г 1 -1, Г 2 -1, Г 3 -1, лісопильний цех Д-1, побутові приміщення Є-1, столярно - механічну майстерню Е-1, гараж на 14 автомобілів 3-1, 3 1 -1-----3 4 -1, майстерню для сантехників 1-1, 1 1 -1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення до експлуатації, яка розташована на земельній ділянці що знаходиться у постійному користуванні, згідно Державному акту на право постійного користування, згідно Державному акту на право постійного користування землею (серія ДПД 72 від 02.01.1995 року), а також витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-1203349842016, дата формування 14.04.2016 року, кадастровий номер НОМЕР_1.

Визнати за Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровська пересувна механізована колона №246» ЄДРПОУ: 01354527 право власності на будівлю (столова), загальною площею 317,1 м 2 , складена з одного поверха по вул.Кільченська, 23, була передана Фондом яка державного майна України Регіональним відділенням по Дніпропетровській області 25.03.2002 року за №12/7-1254 та присвоєння адреси на підставі Розпорядження Дніпропетровської міської ради №145-р від 18.02.2008 року.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Шабанов