Рішення

від 28.07.2016 по справі 568/239/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Шимківа С.С., Рожина Ю.М.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 13 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління Держгеокадастру у Радивилівському районі Рівненської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно правовстановлюючі документи на яке втрачено,

заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 13 червня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду є незаконним та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводить, що висновок суду щодо наявності усіх правових підстав для видачі позивачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, а підстави для звернення позивача з позовом до суду відсутні є безпідставним, оскільки враховуючи вимоги п.4.15 Глави 10, п.3 Глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України відсутність оригіналів правовстановлюючих документів позбавляє законного права нотаріуса на видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом.

Вважає, що постанова державного нотаріуса Радивилівської районної державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.01.2016р. за №55/22-14 із посиланням на ст.ст. 47, 49 Закону України "Про нотаріат", п.4.12, 4.15, 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України є цілком законна та обґрунтована і не містить жодних підстав для її оскарження, так як отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без наявності оригіналів державних актів не надає права на оформлення спадщини.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Позивач та третя особа просять розгляд справи провести у їх відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, поважність неявки у судове засідання не повідомив.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що наявні всі правові підстави для видачі позивачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, а тому позивач може захистити свої спадкові права шляхом оскарження дій нотаріуса, а не пред’явлення вимоги про визнання права власності на спадкове майно.

Однак, такий висновок суду не відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2014 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ГЮ № 165101, виданого 14.10.2014року Бугаївською сільською радою Радивилівського району, копія якого знаходиться на а.с.4.

До складу його спадкового майна увійшли:

-домоволодіння в с. Опарипси, по вул. Стрижака, 11 Радивилівського району, Рівненської області, право власності на яке зареєстроване в Реєстрі права власності на нерухоме майно 21.10.2010 року за реєстраційним №32085549 (а.с.6);

-земельна ділянка площею 0,2334 га в с. Опарипси, по вул. Стрижака, 11, Радивилівського району, Рівненської області, кадастровий номер 5625881600:03:001:0108, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарській будівель, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №030953 від 11.11.2011 року (а.с. 11);

-земельна ділянка площею 3,07 га, яка розташована на території Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, кадастровий номер 5625881600050150378, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №214862 від 2.04.2009 року.(а.с.12).

Спадкоємцем четвертої черги за законом на підставі рішення суду від 25.05.2015року після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1, який 4.04.2015року звернувся до нотконтори із заявою про прийняття спадщини.(а.с.5,24)

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Правовстановлюючі документи на вказане нерухоме майно про право власності спадкодавця втрачені, про що позивачем було поміщено оголошення в районному тижневику «Радивилів post».

Із матеріалів справи вбачається, що державні акти про право власності на земельну ділянку були видані спадкодавцю у 2009р. та 2011р., державна реєстрація яких була проведена у передбаченому на той час порядку, а реєстрація права власності на будинковолодіння проведено КП «Радивилівське районне бюро технічної інвентаризації» 16.11.2010року на підставі рішення суду.

Таким чином, у відповідності до ч.3 ст.3 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень В» речові права ОСОБА_2 на нерухоме майно визнаються дійсними.

Разом з тим, відповідно до положень цього ж закону у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструються речові права на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення , і реєстрація цих прав можлива за заявою власника , іншого правонабувача, стороною правочину, у яких виникло речове право, або уповноваженою ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав, тощо( ст.2, ч.1 ст.5, ст.18 Закону);

Тобто, в зв’язку із смертю ОСОБА_2 реєстрація його прав на належне йому майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не можлива.

Відповідно до ч.1 ст.46-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва обов’язково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

Тобто, за відсутності реєстрації речових прав на майно за спадкодавцем у зазначеному державному реєстрі нотаріус позбавлений можливості вчинити таку нотаріальну дію, як видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

29 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Проте, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 29 січня 2016 року.(а.с.15)

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням наведених положень закону право на спадщину мають особи, які її прийняли. Разом із тим свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у порядку, встановленому законодавством. Отже, за наявності умов у спадкоємця для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, позовні вимоги про визнання прав на спадщину задоволенню не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, зокрема у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

За встановлених обставин, позивач позбавлений можливості у встановленому законом порядку отримати у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, а тому його порушене право підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті спадкодавця.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 317, 325 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1264, 1297 ЦК України, ст. 49 Закону України "Про нотаріат", п. 4.14, 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 13 червня 2016 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління Держгеокадастру у Радивилівському районі Рівненської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно правовстановлюючі документи на яке втрачено задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на домоволодіння, що знаходиться по вул. Стрижака, 11, в с. Опарипси, Радивилівського району, Рівненської області, земельну ділянку площею 0,2334 га, що знаходиться вул. Стрижака, 11, в с. Опарипси, Радивилівського району, Рівненської області, кадастровий номер 5625881600:03:001:0108, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарській будівель, земельну ділянку, площею 3,07 га, яка розташована на території Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, кадастровий номер 5625881600050150378, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, які належали ОСОБА_2, померлому 14 жовтня 2014 року.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

ОСОБА_3

ОСОБА_4