Рішення

від 29.07.2016 по справі 130/1619/16-ц

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/830/2016

130/1619/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2016 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Камінського В.П.,

при секретарі - Українець П.І.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, третя особа - Жмеринська районна державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду до Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області (третя особа - Жмеринська районна державна нотаріальна контора) про тлумачення змісту (правочину) заповіту та просив розтлумачити зміст заповіту після померлої 07 листопада 2008 року ОСОБА_2, посвідченого 22 травня 2005 року Станіславчицької сільською радою Жмеринського району Вінницької області, за реєстром №78, щодо визнання державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №801010, виданого 25 жовтня 2005 року на підставі розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації від 09 вересня 2005 року №380, спадковим майном замість сертифікату серії ВН№0427653, виданим Жмеринською районною державною адміністрацією 11 березня 1997 року.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 07 листопада 2008 року в селі Станіславчик Жмеринського району Вінницької області померла ОСОБА_2 (а.с.6), яка 22.06.2005 року склала заповіт про те, що на випадок своєї смерті, належне їй право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала в колективній власності КСП «Поділля» с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області розміром 2,91 в умовних кадастрових гектарах посвідчене сертифікатом серії ВН №0427653, виданим Жмеринською РДА заповіла позивачу (а.с.7). Відповідно до зазначеного заповіту волевиявлення про передачі позивачу права на земельну ділянку згідно цього сертифікату, стосується права спадкодавця на передачу земельної ділянки, що була отримана нею за життя і право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №801010, виданим 25.10.2005 року на підставі розпорядження Жмеринської РДА від 09.09.2005 року №380 (а.с.8-9). Однак, після отримання спадкодавцем на підставі сертифікату державного акту на право власності на земельну ділянку, вона не внесла зміни до заповіту.

При зверненні до Жмеринської районної державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини за заповітом на вищезазначену земельну ділянку після смерті ОСОБА_2, нотконтора 16.06.2016 року наддала позивачу постанову за №805/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальний дій, якою йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) у зв'язку з розбіжностями у правовстановлюючих документах і з тексту заповіту немає можливості визначити справжню волю заповідачки (а.с.11).

Оскільки в заповіті ОСОБА_2 записано, що вона заповідає земельну ділянку розміром 2,91 в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0427653, виданого Жмеринською РДА 11.03.1997 року, а у нього на даний час замість сертифіката є державний акт на право власності серії ЯД №801010 на вищевказану земельну ділянку площею 3,3578 га на ім'я ОСОБА_2, у відповідності до розпорядження Жмеринської РДА №380 від 09.09.2005 року, то він не може отримати в Жмеринській районній державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку.

Оскільки ОСОБА_2 померла, то відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України припинилася її правоздатність у момент її смерті.

Інші спадкоємці за законом, за заповітом та на обов'язкову частку у спадщині відсутні.

Позивач вважає, що при складанні заповіту ОСОБА_2 виразила свою волю про розпорядження після її смерті належною їй земельною ділянкою, яка рахувалась за нею на час складання заповіту на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), і немає значення, що це вже державний акт на право власності на земельну ділянку, - це одна й сама земля.

Позивач в судове засідання не з'явився, аде надав суду письмову заяву з проханням провести судовий розгляд без його участі, вимоги підтримує, судові витрати віднести на його рахунок.

Представники Станіславчицької сільської ради Жмеринського району та Жмеринської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце судового розгляду, заперечень проти позову не надали.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до заповіту ОСОБА_2, який посвідчений Станіславчицькою сільською радою Жмеринського району є одностороннім правочином. ОСОБА_2 виразила свою справжню волю і намір про те, що вона заповідала позивачу належну їй на праві власності земельну ділянку . В заповіті вона взагалі могла і не вказувати на підставі яких правовстановлювачьних документів належить ця земля, але оскільки в заповіті вказано, що ОСОБА_2 заповідає земельну частку (пай), що належала їй на підставі сертифіката, а на час її смерті виявилося, що ця земля належить їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю, то він вважає, що у суду є всі підстави ухвалити рішення про тлумачення змісту заповіту.

Згідно статті 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до ст.213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Керуючись ст.213-215, 256 ЦПК України, ст.213,1256 ЦК України-

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Вважати, що ОСОБА_2, яка померла 07 листопада 2008 року в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, згідно заповіту від 22 червня 2005 року, посвідченого секретарем Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, за реєстром №78, заповідала ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, земельну ділянку загальною площею 3,3578 га, розташовану на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0521085800:03:003:0044, яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВИ №0427653, виданого Жмеринською районною державною адміністрацією 11 березня 1997 року, взамін якого згідно розпорядження Жмеринської районної державної адміністрації №380 від 09.09.2005 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №801010 від 25 жовтня 2005 року.

Судові витрати віднести на рахунок позивача ОСОБА_1

Рішення набуває законної сили після закінчення строків його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

СУДДЯ Камінський В.П.