Рішення

від 18.07.2016 по справі 910/11677/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016Справа №910/11677/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙР" до товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий та поліграфічний центр "ТРИ КРАПКИ" про стягнення заборгованості у розмірі 9 484, 03 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - не з'явилися;

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЙР" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий та поліграфічний центр "ТРИ КРАПКИ" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 9 484, 03 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.12.2015 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 000001 (далі по тексту - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався на підставі попереднього замовлення передати відповідачу товар, а відповідач зобов'язувався вказаний товар оплатити вчасно та в повному обсязі. Проте, відповідач зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами договору виконав неналежним чином, товар, переданий позивачем, оплатив частково у розмірі 79 790, 81 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 11 370, 65 грн, а також суму пені у розмірі 2 047, 06 грн, 3% річних у розмірі 134, 68 грн, штраф у розмірі 2 029, 91 грн та інфляційні втрати у розмірі 901, 82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2016 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.07.2016.

18.07.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2016, які судом долучено до матеріалів справи, а також заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 4 370, 56 грн, а також суму пені у розмірі 2 047, 06 грн, 3% річних у розмірі 134, 68 грн, штраф у розмірі 2 029, 91 грн та інфляційні втрати у розмірі 901, 82 грн.

Суд, дослідивши вказану заяву, прийняв її до розгляду, а тому спір розглядається із урахуванням позовних вимог, викладених у заяві.

Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий та поліграфічний центр "ТРИ КРАПКИ", згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, знаходиться за адресою: 03162, м. Київ, вул. Зодчих, 34, кв. 307.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася сторонам на їх адреси місцезнаходжень, які відповідають відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, сторони вважаються повідомлені про дату, час і місце належним чином.

Однак, сторони у судове засідання 18.07.2016 своїх повноважних представників не направили, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки представників у судове засідання до суду не подали.

Відповідач правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙР» (далі по тексту - позивач, постачальник), та товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий та поліграфічний центр "ТРИ КРАПКИ" (далі по тексту - відповідач, покупець), був укладений договір купівлі-продажу від 15.12.2015 № 000001 (далі по тексту - договір) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на підставі попереднього усного/письмового замовлення покупця поставити товар, обумовлений договором, а покупець зобов'язується вказаний товар прийняти та оплатити його повну вартість (п. 1.1. договору).

Сторони погодили, що найменування, асортимент, загальна кількість, ціна за одиницю товару, а також загальна вартість кожної окремої партії товару визначаються сторонами у видаткових накладних та рахунках, оформлених на підставі попередніх замовлень покупця (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору ціна одиниці виміру товару та загальна кількість кожної партії товару визначаються сторонами у видаткових накладних, оформлених на підставі попередніх замовлень покупця, а також у відповідних рахунках на оплату кожної окремої партії товару.

Згідно п. 6.3. договору протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткових накладних, покупець зобов'язаний перерахувати на вказаний у відповідному рахунку на оплату товару розрахунковий рахунок постачальника повну вартість кожної окремої партії поставленого товару, при цьому загальний ліміт боргу покупця перед постачальником за всіма неоплаченими видатковими накладними не повинен перевищувати 15 000, 00 гривень.

У випадку прострочення терміну розрахунків за поставлений товар, зазначеному у п. 6.3. договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення. Додатково, у випадку прострочення терміну розрахунків за поставлений товар, зазначеному у п. 6.3. договору, більше ніж на 15 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від несплаченої протягом відповідного терміну розрахунків за поставлений товар грошової суми (п. 7.2. договору).

Договір підписується сторонами строком на 1 рік та набуває чинності з дати його підписання сторонами. Договір вважатиметься пролонгованим на наступний термін дії - 1 рік, якщо жодна з сторін не заявить про його розірвання за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку його дії (п. 9.1. договору).

Так, позивач на підставі договору передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 91 161, 46 грн. Наведена обставина підтверджується видатковими накладними від 15.12.2015 № 95015 на суму 8 979, 60 грн, від 16.12.2015 № 95161 на суму 6 328, 32 грн, від 23.12.2015 № 95978 на суму 5 868, 48 грн, від 28.12.2015 № 96440 на суму 1 965, 60 грн, від 30.12.2015 № 96554 на суму 4 368, 00 грн, від 05.01.2016 № 96638 на суму 9 522, 24 грн, від 12.01.2016 № 96856 на суму 2 510, 88 грн, від 18.01.2016 № 97195 на суму 3 739, 68 грн, від 20.01.2016 № 97385 на суму 7 507, 51 грн, від 29.01.2016 № 97924 на суму 20 076, 00 грн, від 02.02.2016 № 97926 на суму 8 196, 50 грн, від 10.02.2016 № 98641 на суму 9 702, 67 грн, від 25.03.2016 № 101518 на суму 2 395, 98 грн, які підписані з боку відповідача та скріплені відбитками печаток сторін.

Проте, відповідач товар, поставлений позивачем оплатив частково у розмірі 79 790, 81 грн, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11 370, 56 грн (91 161, 46 - 79 790, 81), що підтверджується довідкою з банку, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією від 15.05.2016 № 1605/1 про стягнення заборгованості за договором, докази направлення якої містяться в матеріалах справи, однак вказана претензія була залишена відповідачем без розгляду.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 11 370, 56 грн, а також суму пені у розмірі 2 047, 06 грн, 3% річних у розмірі 134, 68 грн, штраф у розмірі 2 029, 91 грн та інфляційні втрати у розмірі 901, 82 грн.

Після звернення позивача із вищевказаним позовом до суду, відповідачем було частково сплачено суму основної заборгованості, а саме: 24.06.2016 - 1 000, 00 грн, 30.06.2016 - 1 000, 00 грн, 06.07.2016 - 1 000, 00 грн, 08.07.2016 - 1 000, 00 грн, 11.07.2016 - 1 000, 00 грн, 13.07.2016 - 1 000, 00 грн, 14.07.2016 - 1 000, 00 грн, а всього - 7 000, 00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача станом на 14.07.2016, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

З огляду на викладене, сума несплаченої відповідачем основної заборгованості складає (11 370, 56 - 7 000, 00) 4 370, 56 грн.

У зв'язку з викладеним, позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в порядку, передбаченому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, та просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 4 370, 56 грн, а також суму пені у розмірі 2 047, 06 грн, 3% річних у розмірі 134, 68 грн, штраф у розмірі 2 029, 91 грн та інфляційні втрати у розмірі 901, 82 грн, яка прийнята судом.

Виходячи з умов договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, що підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем, або спростовують доводи позивача, суду не надав.

Відтак, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 4 370, 56 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 047, 06 грн, 3% річних у розмірі 134, 68 грн, штраф у розмірі 2 029, 91 грн та інфляційні втрати у розмірі 901, 82 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3. договору встановлено, що протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткових накладних, покупець зобов'язаний перерахувати на вказаний у відповідному рахунку на оплату товару розрахунковий рахунок постачальника повну вартість кожної окремої партії поставленого товару.

Таким чином, згідно накладної від 02.02.2016 кінцевим терміном виконання зобов'язання з оплати товару є 17.02.2015, а прострочення виконання зобов'язання настало 18.02.2016; згідно накладної від 10.02.2016 кінцевим терміном виконання зобов'язання з оплати товару є 25.02.2015, а прострочення виконання зобов'язання настало 26.02.2016; згідно накладної від 25.03.2016 кінцевим терміном виконання зобов'язання з оплати товару є 09.04.2015, а прострочення виконання зобов'язання настало 10.04.2016.

Судом встановлено, що відповідач у визначений договором строк свого обов'язку з оплати товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що вказаний розрахунок виконаний позивачем невірно, у зв'язку з цим, суд здійснив власний розрахунок пені:

№Дата та номер видаткової накладноїСума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 1від 02.02.16 № 97926 8 196,50 18.02.16-23.03.16 35 22, 0 345, 82 4 272, 00 24.03.16-20.04.16 28 22, 0 144, 19 3 272, 00 21.04.16-21.04.16 1 22, 0 3, 94 3 272, 00 22.04.16-26.05.16 35 19, 0 119, 23 3 272, 00 27.05.16-31.05.16 5 18, 0 16, 14 -728, 00 01.06.16-01.06.16 - - - 2від 10.02.16 № 98641 9 702, 67 26.02.16-21.04.16 56 22, 0 655, 00 9 702, 67 22.04.16-26.05.16 35 19, 0 353, 55 9 702, 67 27.05.16-31.05.16 5 18, 0 47, 85 8 974, 67 01.06.16-21.06.16 21 18, 0 185, 89 3від 25.03.16 № 101518 2 395, 98 10.04.16-21.04.16 12 22, 0 34, 66 2 395, 98 22.04.16-26.05.16 35 19, 0 87, 31 2 395, 98 27.05.16-21.06.16 26 18, 0 61, 44 Всього: 2 055, 02 Здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що її розмір є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення. Суд зазначає, що п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України йому надано право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Позивачем, як заінтересованою особою, відповідного клопотання подано не було, тому сума пені підлягає стягненню в розмірі, визначеному позивачем, а саме 2 047, 06 грн.

Крім того, пунктом 7.2. договору встановлено, що у випадку прострочення терміну розрахунків за поставлений товар, зазначеному у п. 6.3. договору, більше ніж на 15 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від несплаченої протягом відповідного терміну розрахунків за поставлений товар грошової суми.

З огляду на те, що строк виконання зобов'язання, з урахуванням положень п. 6.3. договору настав згідно накладної від 02.02.2016 - 18.02.2016; згідно накладної від 10.02.2016 - 26.02.2016; згідно накладної від 25.03.2016 - 10.04.2016, а відповідач, враховуючи призначення здійснених ним оплат, почав оплачувати товар, поставлений саме за цими накладними, лише 24.03.2016, при цьому, товар, поставлений за накладною від 25.03.2016 на момент звернення позивача до суду відповідачем не був оплачений взагалі.

Таким чино, суд дійшов висновку про те, що відповідач допустив прострочення оплати товару більше ніж на 15 днів.

Перевіривши розрахунок штрафу, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому допущені арифметичні помилки. У зв'язку з цим, судом був здійснений власний розрахунок штрафу:

№Дата та номер видаткової накладноїСума боргуОстанній строк здійснення оплатиДата оплатиСума штрафу за період прострочення 1від 02.02.16 № 97926 8 196,50 17.02.2016 24.03.2016 819, 65 2від 10.02.16 № 98641 9 702, 67 25.02.2016 01.06.2016 970, 27 3від 25.03.16 № 101518 2 395, 98 09.04.2016 239, 60 Всього: 2 029, 52 грн Так, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 2 029, 52 грн (за розрахунком суду).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд визнав розрахунки позивача не вірними, у зв'язку з цим, суд здійснив власний розрахунок 3% річних:

№Дата та номер видаткової накладноїСума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняСума 3% річних за період прострочення 1від 02.02.16 № 97926 8 196,50 18.02.16-23.03.16 35 23, 58 4 272, 00 24.03.16-20.04.16 28 9, 83 3 272, 00 21.04.16-31.05.16 41 11, 03 2від 10.02.16 № 98641 9 702, 67 26.02.16-31.05.16 96 76, 56 8 974, 67 01.06.16-21.06.16 21 15, 49 3від 25.03.16 № 101518 2 395, 98 10.04.16-21.06.16 73 14, 38 Всього: 150, 87 Здійснивши власний розрахунок 3% річних, суд встановив, що їх розмір є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення. Позивачем, як заінтересованою особою, відповідного клопотання в порядку п.2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України подано не було, тому сума 3% річних підлягає стягненню в розмірі, визначеному позивачем, а саме 134, 68 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд визнав розрахунки позивача невірними, тому судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат:

№Дата та номер видаткової накладноїСума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняІндекс інфляціїСума інфляційних втрат за період прострочення 1від 02.02.16 № 97926 8 196,50 18.02.16-23.03.16 35 101, 0 81, 97 4 272, 00 24.03.16-20.04.16 28 103,5 149, 52 3 272, 00 21.04.16-31.05.16 41 100, 1 3, 27 2від 10.02.16 № 98641 9 702, 67 26.02.16-31.05.16 96 101, 5 450, 16 8 974, 67 01.06.16-21.06.16 21 99, 8 - 17, 95 3від 25.03.16 № 101518 2 395, 98 10.04.16-21.06.16 73 101, 1 81, 37 Всього: 748, 34 Так, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 748, 34 грн (за розрахунком суду).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми у розмірі 9 484, 03 грн підлягають задоволенню частково, а саме: основну заборгованість у розмірі 4 370, 56 грн, а також пеню у розмірі 2 047, 06 грн, 3% річних у розмірі 134, 68 грн, штраф у розмірі 2 029, 52 грн та інфляційні втрати у розмірі 748, 34 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙР" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий та поліграфічний центр "ТРИ КРАПКИ" (03162, м. Київ, вул. Зодчих, 34, кв. 307, ідентифікаційний код 30265909, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙР" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 35017713, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 9 330 (дев'ять тисяч триста тридцять) гривень 16 копійок: суму основної заборгованості у розмірі 4 370 (чотири тисячі триста сімдесят) гривень 56 копійок, суму пені у розмірі 2 047 (дві тисячі сорок сім) гривень 06 копійок, 3% річних у розмірі 134 (сто тридцять чотири) гривні 68 копійок, штрафу у розмірі 2 029 (дві тисячі двадцять дев'ять) гривень 52 копійки, інфляційних втрат у розмірі 748 (сімсот сорок вісім) гривень 34 копійки, судовий збір у розмірі 1 355 (одну тисячу триста п'ятдесят п'ять) гривень 95 копійок.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 липня 2016 року.

Cуддя Я.А. Карабань