Рішення

від 28.07.2016 по справі 916/1409/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2016 р.Справа № 916/1409/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Норіус КомпаніВ»

до відповідача ОСОБА_1 підприємства „Платинум ПлюсВ»

про стягнення 63 000,00 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №б/н від 04.05.2016р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 0530.05.2016р. за вх. № 1513/16 Товариство з обмеженою відповідальністю „Норіус КомпаніВ» (ТОВ "Норіус Компані") звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 підприємства „Платинум ПлюсВ» (ПП "Платинум Плюс"), згідно з якою просить суд стягнути з останнього заборгованість в сумі 63 000,00 грн. на підставі Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 22.05.2015р. № 22-05/2.

Відповідно до Протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30.05.2016р. справу № 916/1409/16 розподілено для розгляду судді Власовій С.Г.

Ухвалою суду від 31.05.2016р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні від 16.06.2016р.

Судове засідання по справі № 916/1409/16, яке призначене на 16.06.2016р., не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному, про що зазначено у довідці.

Ухвалою суду від 21.06.2016р. розгляд даної справи призначено на 19.07.2016р.

У судове засідання, яке призначене на 19.07.2016р., відповідач не з'явився та витребуваних доказів не надав у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 28.07.2016р., про що винесено ухвалу суду.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позовній заяві, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 63 000,00 грн. поворотної фінансової допомоги.

Відповідач у судові засідання не з'явився та витребуваних судом доказів не надав. Ухвали суду, які надіслані на юридичну адресу Відповідача, що зазначена у позові та у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань станом на 19.07.2016р., повернуті до суду органами зв'язку з відміткою про відсутність організації (вибуття) за даною адресою. У відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі надіслання ухвали суду на адресу сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ухвала вважається врученою належним чином, навіть, у випадку відсутності сторони за даною адресою. З огляду на викладене, Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.

У судовому засіданні від 28.07.2016р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача , суд, у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, встановив наступне:

22.05.2015р. між ТОВ „Норіус КомпаніВ» (надалі - Позикодавець) та ПП „Платинум ПлюсВ» (надалі - Позичальник) укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 22-05/2, у відповідності до п. 1.1. якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до Даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (п. 1.2. Договору).

Поворотна фінансова допомога надасться в національній валюгі України в межах су.ми 63 000,00 грн. без ПДВ (п. 2.1. Договору).

Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.2. Договору).

Поворотна фінансова допомога надається Позикодавцем частинами. Термін надання не повинен перевищувати одного календарного дня з дати надання Позичальником Позикодавцю усної або письмової /на розсуд Позичальника/ заявки на одержання чергового траншу. Перерахування грошових коштів здійснюється Позикодавцем на поточний рахунок Позичальника (п. 2.3. Договору).

Поворотна фінансова допомога використовується для потреб Позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності (п. 2.4. Договору).

Термін, на який надається поворотна фінансова допомога до 07.04.2016р. (п. 3.1. Договору).

Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок Позикодавця в установі банку (п. 3.2. Договору).

Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним Договором відповідно до чинного законодавства України (п. 4.1. Договору).

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по дійсному договору, якщо повне або часткове невиконання своїх зобов'язань є наслідком обставин непоборної сили (землетрусу, пожежі, повені, епідемії), а також некласичних видів форс-мажорних обставин, які можуть мати місце на території України, таких як: непередбачені політичні дії, екологічні катастрофи, воєнні дії, у тому числі бойові (учбові), страйки, національні та еміграційні хвилювання, рішення органів влади, зміни національного законодавства, злочинні дії третіх осіб по відношенню до Сторін, що виникли після укладення даного Договору (п. 6.1. Договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за Договором. (п. 8.1. Договору).

Вказаний договір підписано Сторонами із зазначенням реквізитів Сторін (п. 9 Договору).

На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 63 000,00 грн., на підтвердження чого надано Платіжне доручення № 15 від 22.05.2015р. на суму 63 000,00 грн.

З вказаного платіжного доручення вбачається, що поворотна фінансова допомога згідно договору №22-05/2 від 22.05.2015р. в сумі 63 000,00 грн. перерахована на рахунок ПП „Платинум ПлюсВ» (за реквізитами, які зазначені у Договорі, а саме: рахунок № 26007010330522, відкритий в ПАТ „Банк ВостокВ» м. Дніпропетровськ, МФО 307123). Вказана операція по перерахуванню коштів проведена банком ПАТ „Банк ВостокВ» , про що свідчить відбиток печатки банку на бланку Платіжного доручення та підпис уповноваженої особи банку на ньому.

Відповідач зобов'язався повернути фінансову допомогу у термін до 07.04.2016р. з огляду на п. 3.1. Договору, проте, вказана умова договору останнім не виконана.

Враховуючи невиконання умов Договору щодо повернення фінансової допомоги у строк, який встановлено п. 3.1. Договору, Позивач, з метою досудового вирішення спору, звернувся до Відповідача з Претензією № 11-05/2 від 11.05.2016р., у відповідності до якої просить ПП „Платинум ПлюсВ» негайно повернути фінансову допомогу у розмірі 63 000,00 грн., яка надана останньому згідно Договору №22-05/2. Вказана Претензія повернута за зворотною адресою у зв'язку з відсутністю відповідача за юридичною адресою.

Позивач зазначає, що ним прийняті усі заходи щодо досудового врегулювання спору, однак, з огляду на безрезультатність прийнятих заходів, ТОВ „Норіус КомпаніВ» звернувся до господарського суду Одеської області з метою захисту своїх майнових прав.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами у відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2015р. між ТОВ „Норіус КомпаніВ» та ПП „Платинум ПлюсВ» укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 22-05/2, у відповідності до якого Позивач надав Відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 63 000,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи Платіжним дорученням №15 від 22.05.2015р., а Відповідач, у свою чергу, зобов'язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Суд дійшов висновку, що Договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою являється договором позики. Відносини позики регулюються положеннями Цивільного кодексу України та іншими актами законодавства.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

В статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Отже, Відповідач у строк до 07.04.2016р. зобов'язаний був повернути фінансову допомогу в сумі 63 000,00 грн. на користь Позивача, що обумовлено умовами договору. Проте, у строк повернення допомоги Відповідач свої зобов'язання не виконав, кошти не повернув, отже порушив умови Договору та норми чинного законодавства України, що являється підставою для стягнення суми заборгованості у судовому порядку.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Будь- які докази наявності підстав звільнення Відповідача від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по дійсному договору у зв'язку з наслідком обставин непоборної сили (землетрусу, пожежі, повені, епідемії), а також некласичних видів форс-мажорних обставин, які можуть мати місце на території України, таких як: непередбачені політичні дії, екологічні катастрофи, воєнні дії, у тому числі бойові (учбові), страйки, національні та еміграційні хвилювання, рішення органів влади, зміни національного законодавства, злочинні дії третіх осіб по відношенню до Сторін, що виникли після укладення даного Договору (п. 6.1. Договору) в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог

ТОВ „Норіус КомпаніВ» .

Відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства „Платинум ПлюсВ» (65005, м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 26/2, код ЄДРПОУ 38188586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Норіус КомпаніВ» (03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 8, код ЄДРПОУ 36509300) борг в сумі 63 000 (шістдесят три тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29 липня 2016 року

Суддя С.Г. Власова