Рішення

від 20.07.2016 по справі 916/1323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р.Справа № 916/1323/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотех-ТерміналВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш СервісВ» про стягнення заборгованості в сумі 1104701,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Новотех-ТерміналВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш СервісВ» про стягнення заборгованості за виконані вантажно-розвантажувальні роботи згідно договору № 88 від 01.05.2010 р. в загальній сумі 1104701,09 грн., у т.ч. основного боргу в сумі 1014171,56 грн. та 3% річних в сумі 90529,53 грн., посилаючись на наступне.

ТОВ „Новотех-ТерміналВ» є портовим оператором (стивідорною компанією), який проводить вантажно-розвантажувальні роботи на причалах Адміністрації Одеського морського порту №№ 22, 25, 26, обслуговує та зберігає вантажі, а також надає інші послуги, пов'язані з цим видом господарської діяльності.

Так, 01 травня 2010 р. між ТОВ „Новотех-ТерміналВ» (виконавець) та ТОВ „Фреш СервісВ» (замовник) був укладений договір № 88 на проведення вантажно-розвантажувальних робіт, у відповідності до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з перевалки імпортних і транзитних генеральних вантажів, що прибувають на TOB „НТТВ» (ППК-4) Одеського морського торгового порту, а змовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги за цим договором.

За послуги, що надаються виконавцем, замовник сплачує в порядку, визначеному в розділі 4 договору. Так, згідно п. 4.1 договору за проведення вантажно-розвантажувальних робіт стягуються ставки, зазначені в додатках до цього договору. Ставка вказана без урахування ПДВ. На суму рахунка нараховується ПДВ згідно чинного законодавства України. Для застосування пільг з ПДВ замовник надає виконавцю копії документів, підтверджуючих правомірність застосування пільг. За здійснення вантажно-розвантажувальних робіт вантажів, не обумовлених в додатках до цього договору, стягуються акордні ставки у відповідності зі „Збірником тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах УкраїниВ» . За розсортування вантажу (при необхідності за заявкою замовника) - 15% акордної ставки (п. 4.2). В п. 4.3 договору визначено, що замовник проводить оплату за роботи та послуги виконавця на підставі рахунків виконавця і необхідних підтверджуючих документів протягом 5 банківських днів з моменту закінчення робіт. Банківські витрати відносяться за рахунок замовника.

Додатком до договору № 7 від 01.07.2013 р., який є невід'ємною частиною договору, передбачено, що за проведення вантажно-розвантажувальних робіт плодово-овочевих вантажів замовник сплачує виконавцю комплексу ставку за тону переробленого імпортного вантажу, а саме: продовольчі плодово-овочеві вантажі в ген. упаковці 14,80 дол. США/тн; вантажі в палетах - 10,63 дол. США/тн.

Як вказує позивач, згідно умов договору на підставі заявки відповідача від 05.04.2013 р. та нарядів №16/ИМ/1 від 10.04.2013 р., № 16/ИМ/2 від 11.04.2013 р., № 16/ИМ/3 від 12.04.2013 р. позивачем протягом 08.04.-14.04.2013 р. з т/х „PRINCE OF SOUNDSВ» були вивантажені банани у кількості 116908 ящиків бананів - 2408305 кг. Також на підставі заявки відповідача від 08.05.2013 р. та нарядів № 17/ИМ від 12.05.2013 р., № 17/ИМ/1 від 16.05.2013 р. позивачем протягом 13.05.-18.05.2013 р. з т/х „АМАLIАВ» були вивантажені банани у кількості 121945 ящиків - 2512067 кг. Крім того, за заявкою відповідача від 18.07.2013 р. та нарядів № 19/ИМ від 19.07.2013 р., № 19/ИМ/1 від 24.07.2013 р., № 19/ИМ/2 від 26.07.2013 р. позивачем з т/х „WHITNEY BAYВ» були вивантажені банани у кількості 88967 ящиків - 1832720,2 кг. Наразі позивач зазначає, що доказом виконання останнім взятих на себе зобов'язань по перевантаженню бананів з т/х „PRINCE OF SOUNDSВ» , т/х „AMALIAВ» та т/х „WHITNEY BAYВ» та участь у карантинному догляді є підписані між позивачем та відповідачем акти наданих послуг № 02/120 від 14.04.2013 р., № 02/124 від 18.05.2013 р. та № 02/129 від 27.07.2013 р.

Таким чином, за ствердженнями позивача, він у відповідності до умов вказаного договору належним чином надав відповідачу комплекс робіт та послуг. За фактом наданих послуг позивачем для їх оплати були виставлені рахунки № 02/120 від 14.04.2013 р. на суму 434329,90 грн., № 02/124 від 18.05.2013 р. на суму 453040,42 грн. та № 02/129 від 27.07.2013 р. на суму 260225,50 грн. Однак, як стверджує позивач, оплата послуг була здійснена лише частково, а саме відповідач сплатив лише 133424,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 553 від 16.10.2013 р. на суму 83424,26 грн. та № 599 від 03.01.2014 р. на суму 50000,00 грн. Відтак, з огляду на вказане, позивач стверджує, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 1014171,56 грн.

Крім того, враховуючи несплату відповідачем вартості наданих позивачем послуг в строки, в розмірі та в порядку, встановленому договором, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив нарахування відповідачу 3% річних від простроченої суми, що складають у розмірі 90529,53 грн., яка заявлена до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2016 р. позовну заяву вказаного ТОВ „Новотех-ТерміналВ» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1323/16, при цьому справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, що значиться в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення ухвали суду.

У зв'язку з вказаним справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

01 травня 2010 р. між Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотех-ТерміналВ» (виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш СервісВ» (замовник) був укладений договір № 88 на проведення вантажно-розвантажувальних робіт, у відповідності до п. 1.1 якого відповідач як замовник доручає, а позивач як виконавець приймає на себе зобов'язання з перевалки імпортних і транзитних генеральних вантажів, що прибувають на TOB „НТТВ» (ППК-4) Одеського морського торгового порту, при цьому відповідач (замовник) зобов'язується прийняти та оплатити надані позивачем (виконавцем) послуги за цим договором.

Порядок оплати змовником послуг, що надаються виконавцем, визначено в розділі 4 договору. Так, за проведення вантажно-розвантажувальних робіт стягуються ставки, вказані в додатках до договору. Ставка вказана без урахування ПДВ. На суму рахунка нараховується ПДВ згідно діючого законодавства України. Для застосування пільг по ПДВ замовник надає виконавцю копії документів, підтверджуючих правомірність застосування пільг. За проведення вантажно-розвантажувальних робіт вантажів, не обумовлених в додатках до договору, стягуються акордні ставки у відповідності зі „Збірником тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах УкраїниВ» (п. 4.1 договору).

За умовами п. 4.2 договору замовник сплачує за розсортування вантажу (при необхідності за заявкою замовника) 15% акордної ставки.

Відповідно до п. 4.3 договору замовник здійснює оплату за роботи і послуги виконавця на підставі рахунка виконавця і необхідних підтверджуючих документів протягом 5 банківських днів з моменту закінчення робіт. Банківські витрати відносяться за рахунок замовника.

Згідно п. 4.4 договору усі взаєморозрахунки здійснюються між виконавцем і замовником в національній валюті України за курсом НБУ на момент закінчення робіт.

В п. 4.7 договору встановлено, що за додаткові послуги, що надаються виконавцем, замовник здійснює оплату за рахунками виконавця, виходячи з фактичних витрат, що підтверджується обґрунтованими документами.

Відповідно до п. 5.1 договору у випадку порушення своїх зобов'язань по цьому договору сторони несуть відповідальність, визначену договором та діючим в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконане з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За умовами п. 8.1 договору останній вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2010 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. За згодою сторін дія цього договору може бути продовжена на наступний рік, при цьому сторони підписують додаткові угоди.

Також між сторонами були підписані додатки до договору № 88 від 01.05.2010 р., а саме: № 1 від 01.05.2010 р., № 2 від 01.07.2010 р., № 4 від 04.10.2012 р., № 5 від 27.12.2012 р., № 7 від 01.07.2013 р., відповідно до яких сторони домовились, що за проведення вантажно-розвантажувальних робіт плодово-овочевих вантажів замовник сплачує виконавцю комплексну ставку за тону переробленого імпортного вантажу у визначеному в цих додатках порядку. Зокрема, згідно додатку № 7 від 01.07.2013 р. до договору № 88 від 01.05.2010 р. сторони дійшли згоди, що за здійснення вантажно-розвантажувальних робіт плодово-овочевих вантажів замовник сплачує виконавцю комплексу ставку за тону переробленого імпортного вантажу у наступному порядку: продовольчі плодово-овочеві вантажі в ген. упаковці - 14,80 дол. США/тн, вантажі в палетах - 10, 63 дол. США/тн.

Крім того, згідно додатку № 6 від 27.12.2012 р. до договору № 88 від 01.05.2010 р. сторонами були внесені зміни до п. 8.1 договору стосовно строку дії договору. Згідно п. 8.1 в новій редакції договору останній вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. За згодою сторін дія цього договору може бути продовжена на наступний рік, при цьому сторони підписують додаткову угоду.

Як вказує позивач, за вказаним договором ним надавались відповідачу певні послуги, про що позивачем були виставлені відповідачу рахунки № 02/120 від 14.04.2013 р. на суму 434329,90 грн., № 02/124 від 18.05.2013 р. на суму 453040,42 грн., № 02/129 від 27.07.2013 р. на суму 260225,50 грн., які не були сплачені відповідачем. Відтак, несплата відповідачем наданих позивачем послуг за вказаним договором № 88 від 01.05.2010 р. стала підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 згідно ч. 2 ст. 901 цього ж Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, укладений між сторонами по справі договір на проведення вантажно-розвантажувальних робіт є підставою для виникнення у сторін договору зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як з'ясовано судом, на виконання умов зазначеного договору № 88 від 01.05.2010 р. позивачем на підставі заявки відповідача від 05.04.2013 р. та нарядів №16/ИМ/1 від 10.04.2013 р., № 16/ИМ/2 від 11.04.2013 р., № 16/ИМ/3 від 12.04.2013 р. протягом 08.04.-14.04.2013 р. з т/х „PRINCE OF SOUNDSВ» були вивантажені банани у кількості 116908 ящиків бананів - 2408305 кг. Також на підставі заявки відповідача від 08.05.2013 р. та нарядів № 17/ИМ від 12.05.2013 р., № 17/ИМ/1 від 16.05.2013 р. позивачем протягом 13.05.-18.05.2013 р. з т/х „АМАLIАВ» були вивантажені банани у кількості 121945 ящиків - 2512067 кг. Крім того, за заявкою відповідача від 18.07.2013 р. та нарядів № 19/ИМ від 19.07.2013 р., № 19/ИМ/1 від 24.07.2013 р., № 19/ИМ/2 від 26.07.2013 р. позивачем з т/х „WHITNEY BAYВ» були вивантажені банани у кількості 88967 ящиків - 1832720,2 кг. Виконання позивачем взятих на себе зобов'язань по перевантаженню бананів з т/х „PRINCE OF SOUNDSВ» , т/х „AMALIAВ» та т/х „WHITNEY BAYВ» та участь у карантинному догляді підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами надання послуг № 02/120 від 14.04.2013 р., № 02/124 від 18.05.2013 р. та № 02/129 від 27.07.2013 р. на загальну суму 1147595,82 грн.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору № 88 та чинного законодавства на підставі складених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). При цьому позивачем для оплати наданих послуг були виставлені відповідачу рахунки № 02/120 від 14.04.2013 р. на суму 434329,90 грн., № 02/124 від 18.05.2013 р. на суму 453040,42 грн. та № 02/129 від 27.07.2013 р. на суму 260225,50 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно приписів п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, у відповідності з п. 4.3. договору відповідач мав оплатити надані послуги на підставі виставлених рахунків протягом 5 банківських днів з моменту закінчення робіт.

Однак, як з'ясовано судом, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань оплатив послуги надані позивачем за договором № 88 лише частково, а саме в сумі 133424, 26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 553 від 16.10.2013 р. на суму 83424,26 грн. та № 599 від 03.01.2014 р. на суму 50000,00 грн. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем складає в сумі 1014171,56 грн., у т.ч. по рахункам: № 02/120 від 14.04.2013 р. - 300905,64 грн. (434329,90 грн. - 133424,26 грн.), № 02/124 від 18.05.2013 р. - 453040,42 грн. та № 02/129 від 27.07.2013 р. - 260225,50 грн.

При цьому слід зазначити, що вказану суму боргу відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Так, частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наразі несплатою позивачу суми заборгованості за надані згідно договору № 88 послуги на проведення вантажно-розвантажувальних робіт відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної заборгованості в розмірі 1014171,56 грн.

Разом з тим невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем послуг) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

При цьому боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи те, що надані позивачем спірні послуги були оформлені актами надання послуг № 02/120 від 14.04.2013 р., № 02/124 від 18.05.2013 р. та № 02/129 від 27.07.2013 р., відповідачем в порушення п. 4.3 договору не виконані взяті на себе зобов'язання щодо оплати робіт та послуг на підставі рахунків позивача протягом 5 банківських днів з моменту закінчення робіт. Моментом закінчення робіт є дата підписання сторонами актів наданих послуг.

Отже, оскільки оплата наданих послуг не була здійснена відповідачем своєчасно, у передбачений п. 4.3 договору строк, відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.1. договору № 88 передбачено, що у разі порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність визначеною договором та діючим в Україні законодавством. Порушенням зобов'язань є його нездійснення або неналежне здійснення, тобто здійснення з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань.

Так, у зв'язку з прострочкою відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих послуг позивачем нараховано 3% річних.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що в укладених сторонами по справі договорах № 159/Э не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих йому позивачем послуг на проведення вантажно-розвантажувальних робіт не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

Враховуючи вищенаведене та несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг за договором № 88, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу 3% річних на існуючу суму боргу за вказаним договором по кожному рахунку, розрахунок яких наведено в позовній заяві, що складають 90529,53 грн., у т.ч. по рахунку № 02/120 від 14.04.2013 р. за період з 20.04.2013 р. по 23.05.2016 р. - 27910,09 грн.; по рахунку № 02/124 від 18.05.2013 р. за період з 25.05.2013 р. по 23.05.2016 р. - 40 724,72 грн.; по рахунку № 02/129 від 27.07.2013 р. за період з 03.08.2013 р. по 23.05.2016 р. - 21894,72 грн. Дослідивши здійснений позивачем розрахунок річних, суд вважає його арифметично правильним та обґрунтованим.

Відтак, загальна сума заборгованості відповідача за договором на проведення вантажно-розвантажувальних робіт № 88, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 1104701,09 грн. (1014171,56 грн. основного боргу + 90529,53 грн. 3% річних).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотех-ТерміналВ» про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1104701,09 грн. повністю обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотех-ТерміналВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш СервісВ» про стягнення заборгованості в сумі 1104701,09 задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш СервісВ» (65085, м. Одеса, Овідіопольська дуга, буд. 3; код ЄДРПОУ 36850422) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Новотех-ТерміналВ» (65026, м. Одеса, Митна площа, 1; код ЄДРПОУ 33139052) суму основного боргу в розмірі 1014171/одн мільйон чотирнадцять тисяч сто сімдесят одна/грн. 56 коп., 3% річних в сумі 90529/дев'яносто тисяч п'ятсот двадцять дев'ять/грн. 53 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 16570/шістнадцять тисяч п'ятсот сімдесят/грн. 52 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 25 липня 2016 р.

Суддя В.С. Петров