Постанова

від 01.06.2016 по справі 808/7839/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року 14:52Справа № 808/7839/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі судового засідання Фесик А.В.,

за участю:

представника позивача: Коваленко Д.О.,

представника відповідача: Міщенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

22.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 04.09.2015 №0001721503.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову. Зазначає, що державна податкова інспекція за результатами перевірки дійшла неправомірних та необґрунтованих висновків, про порушення позивачем пп. 14.1.181. п.14.1 ст. 14, п.198.1, п.198.3. ст.198. п.200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України в результаті чого, податковий орган вважає, що підприємством у перевіряємому періоді завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Сельмах» (код ЄДРПОУ 39000123) за березень 2014 року на суму ПДВ 2 167 грн., квітень 2014 року на суму ПДВ 19799 грн., ТОВ «Пріора» (код ЄДРПОУ 35987228) за квітень 2014 року на суму ПДВ 1027 грн., ТОВ «Інвент Груп» (код ЄДРПОУ 38931749) за липень 2014 року на суму ПДВ 1825 грн., ФОП ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за липень 2014 року на суму ПДВ 1412 грн., ТОВ «Спецрембудсервіс» за серпень 2014 року на суму ПДВ 38986 грн. Державна податкова інспекція вважає, що перевіркою визначення частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченої ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» постачальникам та/або до державного бюджету, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, встановлено порушення: п.п. 200.1. п.п. 200.4. ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку по декларації за травень 2015 року, а саме: підприємством до розрахунку бюджетного відшкодування безпідставно включено суму ПДВ у розмірі 12 522 грн. Проте, зазначає представник позивача, сума податку на додану вартість, сплачена ТОВ фірмою «ОЛІС ЛТД» у складі вартості придбаного підприємством товару (отриманням наданих послуг, тощо), правомірно включена до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду. Контрагенти ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» на час здійснення ними господарських операцій були зареєстровані платниками ПДВ та мали право складати податкові накладні у день виникнення податкових зобов'язань та видавати такі податкові накладні. На підставі вкладеного, вважає спірне податкове повідомлення - рішення протиправним, та таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях. Зазначив, що перевірка підприємства позивача проведена із додержанням норм діючого законодавства. При перевірці підприємства позивача встановлено, що підприємством позивача було порушено вимоги пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3. ст.198. п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України. ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від інших ДПІ отримало акти про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Пріора», ТОВ «Інвент Груп», про неможливість проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_4, про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Спецрембудсервіс», згідно висновків яких встановлено неможливість підтвердження документально реальності здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.03.2014 по 31.01.2015, в т.ч. з ТОВ Фірма «Оліс». Отримана інформація свідчить про неможливість здійснення ПП «Сельмах», ПП «Пріора», ТОВ «Інвент Груп», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Спецрембудсервіс» господарської діяльності. Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення - рішення правомірним. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, заслухавши думку представників сторін, суд вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в період часу з 27.07.2015 по 14.08.2015 фахівцями позивача проведено документальну позапланову перевірку підприємства відповідача з питань достовірності нарахування суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за травень 2015 року, правомірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2014 року - січень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.08.2015 №73/1530/20478063.

За висновками акту перевірки встановлені порушення: пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3. ст.198. п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України, в наслі док чого встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за травень 2015 року на загальну суму 77738 грн.

На підставі матеріалів перевірки податковою винесене податкове повідомлення - рішення від 04.09.2015 №0001721503, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 77 738 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 19 434,50 грн.

За наслідками оскарження зазначеного податкового повідомлення - рішення в адміністративному порядку, останнє залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як вбачається з наданих до справи матеріалів та встановлено актом перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від інших ДПІ отримано акти №857/22-03/35987228 від 31.07.2014 про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Пріора», №5055/05-81-22-02-10-5 від 04.03.2015, ТОВ «Інвент Груп», №4746/08-26-17-02 від 11.12.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ФОП ОСОБА_4, №62/08-27-2203/03330301 від 16.01.2015 про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Спецрембудсервіс», відповідно до висновків яких встановлено неможливість підтвердження документально реальності здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.03.2014 по 31.01.2015, в т.ч. з ТОВ Фірма «Оліс».

Отримана інформація свідчить про неможливість здійснення ГТП «Сельмах» , ПП «Пріора», ТОВ «Інвент Груп», ОСОБА_4, ТОВ «Спецрембудсервіс» господарської діяльності.

Згідно отриманих актів, документи щодо транспортування, приймання, зберігання будівельних матеріалів до звірки не надано. В жодному наданому документі не зазначено наявність лишків або нестач використаних будівельних матеріалів, їх передача між замовником, підрядником та субпідрядником та відповідно їх використання у виконаних роботах. Все це свідчить про нереальність супровідної діяльності щодо поставки будівельних матеріалів, зокрема внаслідок даних, що підтверджували б: придбання послуг з транспортування будівельних матеріалів, технічну і технологічну можливість здійснення перевезення, тимчасове зберігання таких матеріалів.

Відсутність первинних документів не дає можливості визначити походження, якісні та кількісні характеристики отриманих ТМЦ. Тому, в ході перевірки встановлено неможливість поставок товару, виконання робіт, послуг у зв'язку з відсутністю умов для ведення господарської діяльності пов'язаної з виконанням своїх зобов'язань перед замовниками Підприємства за період з 01.03.2014 по 31.01.2015, що свідчить про те, що правочини між підприємством позивача та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

В актах зазначено, що на момент складання актів звірки не надано будь-яких первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факти придбання, транспортування, зберігання, якості придбаних у контрагентів - постачальників товарів (робіт, послуг).

В акті перевірки вчинено запис. Що враховуючи вищенаведене, ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» на порушення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Сельмах» за березень 2014 року на суму ПДВ 2167 грн., квітень 2014 року - 19799 грн., ТОВ «Пріора» за квітень 2014 року на суму ПДВ 1027 грн., ТОВ «Інвент Груп» за липень 2014 року на суму ПДВ 1825 грн., ОСОБА_4 за липень 2014 року на суму ПДВ 1412 грн., ТОВ «Спецрембудчервіс» за серпень 2014 року на суму ПДВ 38986 грн.

Перевіркою визначення частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченої ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» постачальникам та/або до державного бюджету, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, встановлено порушення: п.п.200.1, п.п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку по декларації за травень 2015 року а саме: підприємством до розрахунку бюджетного відшкодування безпідставно включено суму ПДВ у розмірі 12 522 грн.

Порушення виникло за рахунок включення до складу розрахунку сум бюджетного відшкодування частини залишку від'ємного значення по декларації за березень 2014 року суми комісійної винагороди на суму ПДВ 5393 грн., за травень 2014 року суми комісійної винагороди на суму ПДВ 7129 грн. по ТОВ «Компанія Украгроекспорт» .

В акті перевірки також зазначено, що при цьому між комітентом ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» і комісіонером ТОВ «Компанія Украгроекспорт» укладено договір комісії №1 від 01.02.2014, згідно якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента, за комісійну винагороду, укласти за рахунок комітента, але від свого імені, договори щодо продажу Товару, передбаченого Договором. Під Товаром розуміється продукція виробництва ТОВ фірми «Оліс».

Згідно звіту комісіонера від 01.02.2014 за договором комісії №1 від 01.02.2014 за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 умови договору комісії №1 від 01.02.2014 виконані комісіонером у встановлений строк у повному обсязі. За період з 01.02.2014 по 28.02.2014 отримано Комісіонером від комітента за договором комісії товару на загальну суму 134984 грн. 20 коп.

Згідно звіту комісіонера від 25.03.2014 за договором комісії №1 від 01.02.2014 за період 01.03.2014 по 31.03.2014 умови договору комісії №1 від 01.02.2014 виконані комісіонером у встановлений строк у повному обсязі. За період з 01.03.2014 по 31.03.2014 отримано Комісіонером від комітента за договором комісії товару на загальну суму 319406 грн. 70 коп.

Згідно звіту комісіонера від 30.05.2014 за договором комісії №1 від 01.02.2014 за період 01.03.2014 по 31.03.2014 умови договору комісії №1 від 01.02.2014 виконані комісіонером у встановлений строк у повному обсязі. За період з 01.03.2014 по 31.03.2014 отримано Комісіонером від комітента за договором комісії товару на загальну суму 156331 грн. 74 коп.

На підставі викладеного матеріалами перевірки встановлені зазначені вище порушення.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території У країни, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного період) визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних раціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими; з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ лише за умови відсутності податкової накладної на момент перевірки.

Дослідження первинних документів, що опосередковують вказані господарські відносини позивача з його контрагентами, свідчить про те, що вони складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Судом досліджені надані до матеріалів справи документи, та встановлено наступне:

Щодо господарських взаємовідносин позивача із ПП «СЕЛЬМАХ» за березень 2014 року встановлено:

Згідно декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року №9022211363 від 22.04.2014 (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 28.11.2014 №9069482356 від 23.12.2014 №9074562997) ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» включено до складу податкового кредиту за березень 2014 року суму ПДВ у розмірі 2166,67 грн. по контрагенту ПП «СЕЛЬМАХ» (код ЄДРПОУ 39000123), м. Бердянськ, вул.Севастопольська. буд.322).

27.03.2014 між ПП «Сельмах» та ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» укладено договір купівлі - продажу біомаси №27032014 (термін дії до 27.03.2015), відповідно до якого ПП «Сельмах» (Продавець) зобов'язується продати і передати ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» (Покупець) у власність, а покупець оплатити і прийняти на умовах даного договору, паливні гранули (пілети) з лущення соняшника.

У березні 2014 ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» було придбано гранулу паливну з лущення соняшника, а ПП «СЕЛЬМАХ» в адресу ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» виписані податкові накладні на загальну суму 13000 грн. в т.ч. ПДВ 2166,67 грн.

Таким чином, у березні 2014 року між ПП «СЕЛЬМАХ» та ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» були подані наступні первинні документи, що були надані підчас проведення перевірки: податкова накладна №2 від 31.03.2014 на загальну суму 13000 грн., у т.ч. ПДВ 2166,67 грн., видаткова накладна: №39 від 31.03.2014, товарно-транспортна накладна №39 від 31.03.2014, на загальну суму 13000 грн., у т.ч. ПДВ 2166,67 грн.; автомобільний перевізник ФОП Губзькій, Водій ОСОБА_5, автомобіль номер НОМЕР_8, причіп/напівпричіп АР 1525ХР - пункт навантаження: смт.Кушугум. вул.Колгоспна,1/9, пункт розвантаження: м.Василівка, пр.Елеваторний, 6 Кількість місць: 20000 т. платіжне доручення №558 від 31.03.2014р. на загальну суму 14300 грн., №19 від 31.03.2014 на загальну суму 1300 грн. (повернення коштів від ПП «СЕЛЬМАХ»)

За квітень 2014 року:

Згідно декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року №9029016204 від 10.05.2014 (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 21.05.2014 №9029169996, від 23.12.2014 №9074563871) ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» включено до складу податкового кредиту за квітень 2014 року суму ПДВ у розмірі 19799,16грн. по контрагенту ПП «СЕЛЬМАХ» (код ЄДРПОУ 39000123), м. Бердянськ, вул. Севастопольська, б.322).

У квітні 2014р ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» було придбано гранулу паливну з лушпиння соняшника, а ПП «СЕЛЬМАХ» в адресу ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» виписані податкові накладні на загальну суму 118795.00грн., в т.ч. ПДВ 19799,16 грн.

У квітні 2014 року між ПП «СЕЛЬМАХ» та ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» були складені наступні первинні документи, що були надані на перевірку: податкові накладні: №8 від 15.04.2014 на загальну суму 10400 грн., у т.ч. ПДВ 1733,34 грн.; №11 від 17.04.2014 на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн.; №12 від 18.04.2014 на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн.; №13 від 18.04.2014 на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн.; №14 від 22.04.2014 на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн.; №15 від 23.04.2014 на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн.; №17 від 23.04.2014 на загальну суму 595 грн., у т.ч. ПДВ 99,17 грн.; №19 від 25.04.2014 на загальну суму 15400,00 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн.; №20 від 25.04.2014 на загальну суму 15400,00 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн.; видаткова накладна: №46 від 15.04.2014 на загальну суму 10400.00грн., у т.ч. ПДВ 1733,34 грн. паливна з лушпиння соняшника 16,0 т. за ціною постачання 541,66 грн.), товарно-транспортна накладна: №46 від 16.04.2014, на загальну суму 10400 грн.. у т.ч. ПДВ 1733,34 грн.: автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_6, Водій ОСОБА_6, автомобіль НОМЕР_2, причіп/напівпричіп АР0816ХТ пункт навантаження: смт.Кушугум, вул.Колгоспна, 1/9 - пункт розвантаження: м.Василівка, пр.Елеваторний, 6 Кількість місць: 16.0 т., платіжне доручення; №665 від 15.04.2014 на загальну суму 10400 грн., видаткова накладна; №47 від 17.04.2014 на загальну суму 15400.00грн.. у т.ч. ПДВ 2566,67грн. (гранула т2.тивна з лушпиння соняшника 22.0т. за ціною постачання 583,33грн.), товарно-транспортна накладна: №47 від 17.04.2014, на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн.; автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_7, водій ОСОБА_7, автомобіль НОМЕР_3, причіп/напівпричіп АР1255ХР, пункт навантаження: смт.Кушугум, вул..Колгоспна.1/9 - пункт розвантаження: м.Василівка, пр.Елеваторний, 6 Кількість місць: 22.0 т. платіжне доручення №704 від 17.04.2014 на загальну суму 15400 грн видаткова накладна №50 від 18.04.2014 на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566, 67 грн. (гранула паливна з лушпиння соняшника 22,0 т. за ціною постачання 583,33 грн.), товарно-транспортна накладна №50 від 19.04.2014 на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн., автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_8, Водій ОСОБА_9, автомобіль НОМЕР_4, причіп/напівпричіп НОМЕР_10 Пункт навантаження: смт.Кушугум, вул.Колгоспна,1/9, пункт розвантаження: м.Василівка, пр.Елеваторний, 6 Кількість місць: 22,0 т. платіжне доручення: №708 від 18.04.2014р. на загальну суму 30800грн. видаткова накладна: №51 від 18.04.2014р. на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн. (гранула паливна з лушпиння соняшника 22,0 т. за ціною постачання 583,33 грн.), товарно-транспортна накладна: №51 від 21.04.2014, на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн., автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_10, водій ОСОБА_10, автомобіль НОМЕР_5, причіп/напівпричіп АР9616ХТ, пункт навантаження: смт.Кушугум, вул.Колгоспна,1/9, пункт розвантаження: м.Василівка, пр.Елеваторний, 6, кількість місць: 22,0 т., платіжне доручення, №708 від 18.04.2014р. на загальну суму 30800 грн видаткова накладна: №52 від 22.04.2014р. на загальну суму 15400 грн.. у т.ч. ПДВ 2566,67 грн паливна з лушпиння соняшника 22,0т. за ціною постачання 583,33грн.), товарно-транспортна накладна: №52 від 22.04.2014р„ на загальну суму 15400,00грн., у т.ч. ПДВ 2566,67грн.: Автомобільний перевізник ТОВ «Жуктрасавто», Водій ОСОБА_11, автомобіль НОМЕР_6, причіп/напівпричіп АР6666ХТ, пункт навантаження: смт.Кушугум, вул.Колгоспна, 1/9, пункт розвантаження: м.Василівка, пр. Елеваторний, 6, кількість місць: 22,0 т. платіжне доручення, №722 від 22.04.2014 на загальну суму 15400 грн. видаткові накладні; №53 від 23.04.2014 на загальну суму 595 грн., у т.ч. ПДВ 99,17 грн.; (гранула паливна з лущення соняшника 0,850т. за ціною постачання 583.33грн.), №54 від 23.04.2014 на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67грн.: (гранула паливна з лушпиння соняшника 22,0т. за ціною постачання 583,33грн.), товарно-транспортна накладна: №54 від 23.04.2014р., на загальну суму 15995 грн., у т.ч. ПДВ 2665, 84 грн.; автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_12. Водій ОСОБА_12, автомобіль НОМЕР_7. причіп/напівпричіп АР2220ХТ - пункт навантаження: смт. Кушугум. вул. Колгоспна, 1/9, пункт розвантаження: м. Василівка, пр. Елеваторний, 6 Кількість місць: 22,850 т. платіжне доручення: №738 від 23.04.2014р. на загальну суму 15400 грн. №739 від 23.04.2014р. на загальну суму 595,00 грн. видаткова накладна: №57 від 25.04.2014 на загальну суму 15400 грн., у т.н. ПДВ 2566,67грн. (гранула паливна з лушпиння соняшника 22,0т. за ціною постачання 583,33грн.), товарно-транспортна накладна: №57 від 25.04.2014р, на загальну суму 15400 грн., у т.ч. ПДВ 2566,67 грн.; автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_8, Водій ОСОБА_9, автомобіль VOLVO НОМЕР_9. причіп/напівпричіп НОМЕР_10 Пункт навантаження: смт.Кушугум, вул. Колгоспна. 1/9 Пункт розвантаження: м.Василівка, пр.. Елеваторний, 6 Кількість місць: 22,0 т. платіжне доручення №746 від 25.04.2014р. на загальну суму 30800грн. видаткова накладна; №58 від 25.04.2014р. на загальну суму 15400,00грн., у т.ч. ПДВ 2566,67грн. (гранула паливна з лушпиння соняшника 22,0т. за ціною постачання 583,33грн.), товарно-транспортна накладна; №58 від 26.04.2014р., на загальну суму 15400,00грн., у т.ч. ПДВ 2566,67грн.; Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_8, Водій ОСОБА_9; автомобіль VOLVO НОМЕР_9, причіп/напівпричіп НОМЕР_10 - пункт навантаження: смт.Кушугум, вул.Колгоспна, 1/9 - пункт розвантаження: м. Василівка, пр. Елеваторний, 6 Кількість місць: 22,0 т.; платіжне доручення: №746 від 25.04.2014 на загальну суму 30800грн.

За даними бухгалтерського обліку по рахунку 68.5 по ПП «СЕЛЬМАХ» дебіторська/кредиторська заборгованість за період березень - квітень 2014р. дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Наявність у ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» вищезазначеної первинної документації підтверджує, що між ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» та ПП «Сельмах», в період, що підлягав перевірці, фактично відбувалися господарські правовідносини, результатом чого стало включення ТОВ Фірмою «Оліс ЛТД» до складу податкового кредиту за березень 2014р. суми у розмірі 2166,67 грн. та за квітень 2014 р. суми у розмірі 19799,16 грн. ПДВ по контрагенту ПП «СЕЛЬМАХ». Зазначені первинні документи, надавалися податковому органу під час проведення виїзної документальної перевірки.

Щодо господарських взаємовідносин із ПП «Пріора» за квітень 2014р.

Згідно декларації з податку на додану вартість за квітень 2014р. №9029016204 від 11.05.2014 (з урахуванням уточнюючих розрахунків від 21.05.2014р. №9029169996, від 13,12.2014 №9074563871) ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» включено до складу податкового кредиту за квітень 2014 року суму ПДВ у розмірі 1026.67 грн. по контрагенту ПП «Пріора», м. Дніпропетровськ, вул. бул.Трофимових, 6.4. корп.2. кв.344).

07.04.2014 між ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» та ПП «Пріора» укладено договір про надання послуг № 75 відповідно до якого Виконавець зобов'язується виконати послуги з дизайну продукції Замовника, а Замовник зобов'язаний прийняти й оплатити виконані послуги.

У квітні 2014р. між ПП «Пріора»та ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» за договором № 75 були складені наступні первинні документи, що були надані підчас проведення перевірки: податкові накладні: №13 від 15.04.2014 на загальну суму 2750 грн., у т.ч. ПДВ 458.34грн. акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.04.2014р. №ОУ-0000132, платіжне доручення №677 від 15.04.2014р. на загальну суму 2750 грн.

09.04.2014 між ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» та ПП «Пріора» укладено договір поставки № 78 відповідно до якого виконавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язаний прийняти й оплатити Презентер А4.4+4, ламінація 100.

У квітні 2014 між ПП «Пріора» та ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» за договором № 78 були складені наступні первинні документи, що були надані під час проведення перевірки: податкові накладні: №14 від 15.04.2014 на загальну суму 2910,00грн., у т.ч. ПДВ 485 грн., видаткова накладна РН-0000003 від 29.04.2014, платіжне доручення №676 від 15.04.2014р. на загальну суму 2910 грн.

15.04.2014р. між ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» та ПП «Пріора» укладено договір про надання послуг № 79 відповідно до якого Продавець зобов'язується виконати послуги з дизайну продукції Замовника, а Замовник зобов'язаний прийняти й оплатити виконані послуги.

У квітні 2014р. між ПП «Пріора»та ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» за договором № 79 були складені наступні первинні документи, що були надані під час проведення перевірки: податкові накладні: №12 від 15.04.2014 на загальну суму 500.00грн., у т.ч. ПДВ 83,33грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.04.2014р. №ОУ-0000131, платіжне доручення №678 від 15.04.2014р. на загальну суму 500,00грн.

У квітні 2014р ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» було отримано послуги та товари від ПП «Пріора», а останнім в адресу ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» виписані податкові накладні на загальну суму 6162грн., вт.ч. ПДВ 1026,67грн.

Наявність у ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» вищезазначеної первинної документації підтверджує, що між підприємством та ПП «Пріора», в період, що підлягав перевірці, фактично були наявні господарські правовідносини, результатом чого стало включення до складу податкового кредиту за квітень 2014 р. суми ПДВ у розмірі 1026,67 грн. по контрагенту ПП «Пріора». Зазначені первинні документи, надавалися податковому органу під час проведення виїзної документальної перевірки.

Суд зазначає, що відповідно до преамбули Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363, в яких є посилання на необхідність наявності документу під назвою «товарно-транспортна накладна», ці правила визначають права, обов'язки і відповідальність перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів - замовників. Згідно із п.1 цих Правил, замовник - це вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів.

Зазначені правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податків, а тільки встановлюють права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема товарно- транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, який підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Постановою КМУ від 21.05.2009 № 515, якою внесено зміни до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2009 №207, встановлено, що особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, забороняється вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця документи, не передбачені зазначеним Переліком.

Документом на вантаж є: для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, - товарно-транспортна накладна; для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, - накладна або інший документ, що підтверджує право власності на вантаж.

Отже, відсутність товарно-транспортної накладної жодним чином не може слугувати підставами для висновку податкового органу щодо неможливості факту отримання товарів від постачальників.

Підтвердження отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та отримання послуг перевезення вантажу товарно-транспортними накладними не є визначальною умовою для отримання права на податковий кредит, оскільки законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість, а зазначені документи є обов'язковими у разі оподаткування операцій за договором перевезення, а не договору купівлі - продажу, який було укладено позивачем із його контрагентом.

Правилами податкового обліку не передбачено обов'язкового складання та обліку товарно-транспортних накладних для підтвердження факту приймання - передачі товару від одного контрагента іншому. Зазначені накладні можуть вважатись обов'язковими для відображення факту транспортування товару, а факт передачі товару підтверджується звичайною видатковою накладною.

Незначні порушення, допущені в процесі складення первинних документів, недоліки при їх оформленні, не можуть бути належними і допустимими доказами безтоварності (фіктивності) господарських операцій, оскільки оцінюються судом в сукупності з іншими доказами та документами, які підтверджують здійснення зазначених операцій.

Відповідно до Листа Міністерства доходів та зборів від 19.09.2013 №11569,6,99-99-22-01-13-15/1128, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то при наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документу, як товаро-транспортна накладна, не може бути підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Судом досліджені надані до перевірки товаро - транспортні накладні та встановлено, що в них вказаний Замовник (платник) - ТОВ «Інвест - Пак» та заповнені графи «вантажовідправник», «вантажоодержувач», «пункт навантаження».

Крім того, відповідно до абз. 5 та абз. 12 ст.1 правил, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення. В наданих до матеріалів справи товарно - транспортних накладних вказані вантажовідправники (зазначені вище контрагенти позивача) .

Крім того, в акті перевірки податківцями зазначено, що контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженням, інформація щодо наявності основних засобів, чисельності працюючих на підприємствах відсутня, податкова звітність не надавалась протягом більш як року.

З цього приводу суд зазначає, що чинним податковим законодавством України не передбачено відповідальності покупця за неправомірні дії постачальника товарів (робіт, послуг) або його контрагентів щодо декларування своїх зобов'язань. Відповідно, платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит, що був задекларований тільки на підставі того, що будь-якою особою в ланцюгу постачання товарів було несвоєчасно або не в повній мірі задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ по даним операціям.

Крім того, Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже - дійсним.

Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини. спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно з частиною 2, 3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що і свідчать про нікчемність даного правочину. Нікчемність правочину має бути встановлена виключно законом, а не актом перевірки, незважаючи на те, які факти в цьому акті відображені. Акт перевірки, у будь-якому разі, є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора.

Відповідач не надав доказів визнання спірного правочину недійсним (постанови суду, вироку суду, тощо).

Крім того, суд зазначає, що позивач не може відповідати за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, оскільки поняття "добросовісний платник", яке вживається в сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а самого платника не наділено повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому він не може володіти інформацією щодо виконання контрагентом податкових зобов'язань. Отже, за умови не встановлення податковим органом наявності замкненої схеми руху грошових коштів, яка могла б свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для отримання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнати негативних наслідків у результаті дій інших осіб, що перебувають за межами його впливу (дана позиція, також висловлена в рішеннях рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес АД" проти Болгарії (2009 рік. заява № 3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03, постанові ВАСУ від 11.02.2015 в справі №К/9991/77465/11).

У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на податковий кредит, у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови і має податкові накладні, які є документальним підтвердженням розміру податкового кредиту.

Разом з тим, факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти».

Щодо підстав для проведення перевірки, то суд не вбачає порушень з боку податкового органу щодо підстав для призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1, ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність податкового правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим спірне рішення є необґрунтованим та таким, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 04.09.2015 №0001721503, винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД" .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД" судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко