Ухвала

від 29.07.2016 по справі 815/3721/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3721/16

УХВАЛА

          29 липня 2016 року                                                                       м. Одеса

          Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до приватного підприємства «Селена-Трейд» про стягнення податкового боргу в сумі 295 881,90 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

          До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до приватного підприємства «Селена-Трейд» про стягнення податкового боргу в сумі 295 881,90 грн.

          Пред'явлений позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Згідно з ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. У разі необхідності у позовній заяві зазначається клопотання про витребування доказів (п.5 ч.1 ст.106 КАС України).

Позивач просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом в сумі 295 881,90 грн., тобто заявником заявлено вимоги майнового характеру.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, за подачу даного адміністративного позову слід оплатити судовий збір в розмірі 4 438,23 грн., проте до позову не додано доказів оплати судового розміру. Натомість позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому керуючись ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» позивач просить відстрочити йому сплату судового збору, посилаючись на відсутність можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. До клопотання позивачем не додано жодного доказу.

Розглянувши вказане клопотання суд вважає за необхідне зазначити таке.

Законом України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення до суду встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач, не є суб'єктом на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону.

Позивач у заявленому клопотанні вказує на майновий стан ДПІ, а саме: відсутність коштів призначених на цю мету.

З цього приводу суддя вважає за необхідне зазначити, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.

Так, на думку судді, відстрочення заявнику сплату судового збору може мати місце за наявності виняткових обставин та не суперечити приписам чинного законодавства.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Європейський суд з прав людини у справах «Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Крім того, необхідно зазначити, що згідно частини 2 ст. 87 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Враховуючи дію принципу змагальності, це питання вправі поставити перед судом позивач шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне скрутне матеріальне становище та подати суду відповідні докази.

Вищезазначені обставини свідчать, що на теперішній час у держаного органу (ДФС) відсутній правовий механізм сплати судового збору, який відповідає чинному Закону України «Про сплату судового збору» отже, позивач не потерпає від майнового стану, з урахуванням чого відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того суд звертає увагу на те, що нову редакцію Закону України «Про судовий збір», яка набрала чинності з 01.09.2015 року прийнято за урядовим законопроектом, а тому суд вважає, що підстави для звільнення заявника від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про залишення позову без руху та надання позивачеві строку на усунення вищевикладених недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом сплати судового збору за подання позовної заяви, у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір» та направлення до Одеського окружного адміністративного суду квитанції про сплату судового збору.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 108 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси до приватного підприємства «Селена-Трейд» про стягнення податкового боргу в сумі 295 881,90 грн. - залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява та заява про забезпечення позову будуть вважатись неподаними та будуть повернуті заявникові.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк апеляційної скарги з дня отримання ухвали.

Суддя С.О. Стефанов