Рішення

від 18.07.2016 по справі 910/11718/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016Справа №910/11718/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція"

до 1) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Київської міської ради

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Воронюк О.О., Котеньов В.В.

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: Самелюк К.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Київтрансекспедиція» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради про зобов'язання Департамента земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготувати проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Кравченко Н.П., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.03.2007 р. за № 75-6-00343 у книзі записів державної реєстрації договорів (із змінами внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Литвин А.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1031) враховуючи п. з рішення Київської міської ради № 188/2091 від 08.10.2015 р. «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки на вул. Академіка Туполєва, 23, у Святошинському районі міста Києва від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 (із змінами, внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р. № 1031), укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Київтрансекспедиція» щодо зміни розміру орендної плати у відповідності до норм законодавства, а саме: у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; зобов'язання Київської міської ради укласти з Приватним акціонерним товариством «Київтрансекспедиція» додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Кравченко Н.П., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.03.2007 р. за №75-6-00343 у книзі записів державної реєстрації договорів (із змінами внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу - Литвин А.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1031), враховуючи п. 3 рішення Київської міської ради № 188/2091 від 08.10.2015 р. «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки на вул.. Академіка Туполєва, 23, у Святошинському районі міста Києва від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 (із змінами, внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р. № 1031), укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Київтрансекспедиція» щодо зміни розміру орендної плати у відповідності до норм законодавства, а саме: у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 р. порушено провадження у справі № 910/11718/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.07.2016 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

13.07.2016 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Кравченко Н.П., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.03.2007 р. за № 75-6-00343 у книзі записів державної реєстрації договорів (із змінами внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Литвин А.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1031) укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Київтрансекспедиція" та викласти перше речення п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. в наступній редакцій: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки»; зобов'язати Київську міську раду укласти з Приватним акціонерним товариством «Київтрансекспедиція» додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Кравченко Н.П., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.03.2007 р. за №75-6-00343 у книзі записів державної реєстрації договорів (із змінами внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу - Литвин А.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1031), враховуючи п. 3 рішення Київської міської ради № 188/2091 від 08.10.2015 р. «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки на вул.. Академіка Туполєва, 23, у Святошинському районі міста Києва від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 (із змінами, внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р. № 1031), укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Київтрансекспедиція» щодо зміни розміру орендної плати у відповідності до норм законодавства, а саме: у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що до Київської міської ради не надходила додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки, а відтак - вимоги Приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція" є передчасними, оскільки наразі відсутнє порушення прав позивача з боку Київської міської ради.

15.07.2016 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Приватне акціонерне товариство "Київтрансекспедиція" подало заяву про зміну предмету позову, у якій просить внести зміни до договору до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Кравченко Н.П., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.03.2007 р. за № 75-6-00343 у книзі записів державної реєстрації договорів (із змінами внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Литвин А.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1031), укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Київтрансекспедиція" та викласти перше речення п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. в наступній редакцій: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.»; зобов'язати Київську міську раду укласти з Приватним акціонерним товариством «Київтрансекспедиція» додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Кравченко Н.П., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.03.2007 р. за №75-6-00343 у книзі записів державної реєстрації договорів (із змінами внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу - Литвин А.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1031), враховуючи п. 3 рішення Київської міської ради № 188/2091 від 08.10.2015 р. «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки на вул.. Академіка Туполєва, 23, у Святошинському районі міста Києва від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 (із змінами, внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р. № 1031), укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Київтрансекспедиція» щодо зміни розміру орендної плати у відповідності до норм законодавства, а саме: у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

При цьому, за правилами п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви.

Дослідивши зміст заяви Приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція", поданої 13.07.2015 р., суд дійшов висновку, що остання фактично направлена на зміну одночасно предмету та підстав позову, що нормами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Водночас, присутній у судовому засіданні 18.07.2016 р. представник Приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція" заявив, що не підтримує заяву про уточнення позовних вимог, подану 13.07.2016 р.

Проаналізувавши заяву Приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція", яка надійшла через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 15.07.2015 р., суд, дійшов висновку, що вона не суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем фактично змінено лише предмет позову, в той час як обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги, наведені у позовній заяві.

Тож, приймаючи до уваги, що розгляд даної справи по суті не розпочато, суд вважає за необхідне прийняти заяву Приватного акціонерного товариства "Київтрансекспедиція", яка надійшла 15.07.2015 р. до розгляду та задовольнити, у зв'язку з чим даний справі вирішується, виходячи з предмету позову, викладеному у заяві про зміну предмету позову.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову та повідомив про відсутність вимог до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Представник відповідача 2 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача 1 на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками процесу, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.07.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2007 р. між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Київтрансекспедиція" укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач 2, на підставі рішення Київської міської ради від 31.10.2006 р. № 153/210, зобов'язався за актом приймання-передачі передати, а відповідач - прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:384:0037 площею 1, 9186 га для експлуатації та обслуговування будівель автотранспортного підприємства по вул. Академіка Туполєва у Святошинському районі міста Києва, нормативна грошова оцінка якої становить 2 821 611, 26 грн. строком на 5 років.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору визначена договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який відповідач вносить позивачу за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 10 % від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до п. 4.5. договору розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

Відповідно до п. 4.9. договору розмір орендної плати може переглядатись у разі зміні розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік.

У відповідності до п. 11.1. договору всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін.

30.03.2007 р. договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстровано в реєстрі за № 222.

30.03.2007 р. договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 75-6-00343 у книзі записів державної реєстрації договорів.

За актом приймання-передачі від 30.03.2007 р. Київська міська рада передала, а Приватне акціонерне товариство "Київтрансекспедиція" прийняло земельну ділянку площею 1, 9186 га для експлуатації та обслуговування будівель автотранспортного підприємства по вул. Академіка Туполєва у Святошинському районі міста Києва.

31.03.2015 р. між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Київтрансекспедиція" укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, за умовами до якого поновлено на 5 років договір оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Кравченко Н.П., зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.03.2007 р. за № 75-6-00343 у книзі записів державної реєстрації договорів.

31.03.2015 р. договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстровано в реєстрі за № 1031.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2015 р. позивач звернувся до Київської міської ради з листом № 25 від 15.04.2015 р. про надання доручення відповідним структурним підрозділам виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про підготовку проекту рішення про внесення змін до договору від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 в частині цільового призначення земельної ділянки та розміру орендної плати.

08.10.2015 р. Київською міською радою прийнято рішення № 188/2091 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки по вул. Академіка Туполєва у Святошинському районі міста Києва від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 (із змінами, внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р. № 1031), укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Київтрансекспедиція» відповідно до якого затверджено технічну документацію із землеустрою що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та змінено вид використання земельної ділянки площею 1, 9186 га у Святошинському районі міста Києва, право на яку посвідчено договором оренди земельної ділянки від 31.03.2007 р. № 75-6-00343 (зі змінами, внесеними договором про поновлення договору земельної ділянки від 31.03.2015 р. № 1031) та дозволити її використання для реконструкції, експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства (справа А-21705), вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 (із змінами, внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р. № 1031), площею 1, 9186 га по вул. Академіка Туполєва у Святошинському районі міста Києва, укладеного між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Київтрансекспедиція», а саме: слова «для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства» замінити словами «для реконструкції, експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства» у відповідних відмінках.

Також вищевказаним рішенням Київською міською радою прийнято рішення № 188/2091 від 08.10.2015 р. встановлено, що розмір річної орендної плати, визначеної в договорі оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 (із змінами, внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р. № 1031), підлягає приведенню у відповідність до норм законодавства.

13.01.2016 р. позивач звернувся до постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування з листом № 2 від 12.01.2016 р. про здійснення заходів щодо виконання рішення Київської міської ради № 188/2091 від 08.10.2015 р. та доручення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради підготувати проект договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343.

Листом № 08/281-162 від 21.01.2016 р. Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування надала доручення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути звернення Приватного акціонерного товариства «Київтрансекспедиція» № 2 від 12.01.2016 р.

Листом від 04.02.2016 р. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив Постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, що коригування річної орендної плати при підготовці проекту договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 буде можливим в разі прийняття Київською міською радою рішення, в якому буде визначений розмір орендної плати, відмінний від встановленого в договорі оренди.

Відповідно до листа Управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради № 08/230-303 від 15.02.2016 р. розмір орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 має бути приведений у відповідність до додатку 10 рішення Київської міської ради від 22.12.2015 р. № 61/61 «Про бюджет міста Києва на 2016 рік».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що зміна розміру відсотків від грошової оцінки землі є підставою для внесення змін до договору в частині орендної плати, в той час як Київська міста рада зволікає з виконанням рішення № 188/2091 від 08.10.2015 р. щодо приведення розміру орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 у відповідність до норм чинного законодавства та укладення відповідної додаткової угоди.

При цьому, позивач вказує, що відповідно до додатку 10 до рішення Київської міської ради № 61/61 від 22.12.2015 р. «Про бюджет міста Києва на 2016 рік» розмір орендної плати для виду економічної діяльності у сфері транспорту становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також позивач вказує, що за правилами ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Нормативно обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на положення ст. 188 Господарського кодексу України, а також ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України та ст. 30 Закону України «Про оренду землі».

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України вставлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством, зокрема, Цивільним кодексом України.

У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини, відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Орендою землі у розумінні норм ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) до істотних умов договору відносить орендну плату із зазначенням її розміру, індексацію, форму платежу, строк порядок її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

У відповідності до ст. 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

За приписами ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Також суд відзначає, що на момент укладення спірного договору розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку регулювались Законом України «Про плату за землю» (чинний на момент укладення спірного договору), статтею 2 якого встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За приписами ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України статтею 188 якого передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В той же час, проаналізувавши положення законодавства України, суд дійшов висновку, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду спору в суді, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності була/є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру.

Рішенням Київської міської ради № 188/2091 від 08.10.2015 р. передбачено обов'язковість приведення розміру орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 у відповідність до норм чинного законодавства.

При цьому, суд відзначає, що рішенням Київської міської ради № 188/2091 від 08.10.2015 р. визначено, що цільовим призначенням земельної ділянки по вул. Академіка Туполєва у Святошинському районі міста Києва, переданої в оренду Приватному акціонерному товариству «Київтрансекспедиція» відповідно до договору від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 є реконструкція, експлуатація та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства.

Відповідно до п. 14.1.147. ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Рішенням Київської міської ради від 22.12.2015 р. № 61/61 «Про бюджет міста Києва на 2016 рік» встановлено, розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (згідно з додатком 10 до цього рішення) та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва, на яких здійснюються різні види економічної діяльності, у тому числі передача будівель, споруд чи приміщень в оренду, встановлюється пропорційно до видів діяльності та розмірів орендної плати.

У відповідності до додатку 10 до рішення Київської міської ради від 22.12.2015 р. № 61/61 «Про бюджет міста Києва на 2016 рік» розмір орендної плати за земельні ділянки для виду економічної діяльності у сфері транспорту встановлюється у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, до основних видів діяльності Приватного акціонерного товариства «Київтрансекспедиція» належить, зокрема, технічне обслуговування автотранспортних засобів, вантажний автомобільний транспорт.

Тож, приймаючи до уваги вказівки Київської міської ради, викладені у рішенні № 188/2091 від 08.10.2015 р. щодо необхідності приведення розміру орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 у відповідність до норм чинного законодавства, з огляду на встановлений рішенням Київської міської ради від 22.12.2015 р. № 61/61 «Про бюджет міста Києва на 2016 рік» розмір орендної плати для земель, на яких здійснюється економічна длявість у сфері транспорту, суд дійшов висновку про наявність обумовлених Законом України «Про оренду землі» підстав для внесення змін до договру в частині розміру орендної плати.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, Пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у формі постанови № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у п. 2.18. якої зазначається, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Згідно з п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Оскільки відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського кодексу України. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові від 20.11.2012 р. у справі № 28/5005/640/2012 з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. надсилання відповідачу про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання вимог ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Водночас, суд вважає за доцільне звернути увагу, що з наявних у справі документів вбачається неодноразові звернення Приватного акціонерного товариства «Київтрансекспедиція» до виконавчих органів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з метою внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 щодо зміни розміру орендної плати на підставі рішення Київської міської ради, викладені у рішенні № 188/2091 від 08.10.2015 р., в той час як вищезгадані органи не забезпечили вжиття необхідних заходів щодо приведення спірного договір у відповідність до норм законодавства.

За таких обставин, підсумовуючи вищенаведені обставини, здійснивши аналіз норм чинного законодавства України, виходячи із наведених позивачем підстав та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо необхідності внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 в частині орендної плати.

Суд також звертає увагу, що аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.12.2010 р. у справі № 27/15-10, від 23.05.2011 р. у справі № 7/105-10(30/234-09), від 30.05.2011 р. у справі № 17/299-10, від 04.07.2011 р. у справі № 41/81пд, від 20.11.2012 р. у справі № 28/5005/640/2012, а також у постанові Вищого господарського суду України від 17.03.2014 р. у справі № 910/16174/13.

При цьому, наводячи вищевказані висновки, суд виходить із приписів ст. 188 Господарського кодексу України, порядок застосування яких наведено у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 р. у справі № 28/5005/640/2012 з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. та враховує, що за змістом ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В той же час, за приписами ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тож, з огляду на висновки суду про необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 в частині орендної плати, вказаний договір відповідно до вищенаведених норм буде вважатись зміненим з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зміна прав відношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

При цьому, обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Відтак, приймаючи до уваги, що договір оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 буде вважатись зміненим з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили, вимога позивача про зобов'язання Київську міську ради укласти з Приватним акціонерним товариством «Київтрансекспедиція» додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. № 75-6-00343 щодо зміни розміру орендної плати фактично не сприятиме відновленню прав позивача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відому у задоволенні позову.

Стосовно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) суд відзначає, що відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права саме - заходами, які прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Відповідачами, за визначенням ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

В той же час, у даному випадку вимог до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивачем не пред'явлено.

Як зазначає Вищий господарський суд України у постанові Пленуму № 18 від від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Тож, враховуючи, що позивачем не наведено обґрунтувань щодо порушення його прав та інтересів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з огляду на відсутність заявлених до нього вимог, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Підсумовуючи вищевикладене, суд частково задовольняє позов Приватного акціонерного товариства «Київтрансекспедиція».

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Київтрансекспедиція» задовольнити частково.

2. Внести зміни до договору до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Кравченко Н.П., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 30.03.2007 р. за № 75-6-00343 у книзі записів державної реєстрації договорів (із змінами внесеними договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Литвин А.С., зареєстрованого в реєстрі за № 1031), укладеного між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Приватним акціонерним товариством "Київтрансекспедиція" (04128, м. Київ, вул. Ак. Туполєва, 23, код ЄДРПОУ 03120242) та викласти перше речення п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 р. в наступній редакцій: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.».

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Київтрансекспедиція» (04128, м. Київ, вул. Ак. Туполєва, 23, код ЄДРПОУ 03120242) судовий збір у розмірі 1 378, 00 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.07.2016 р.

Суддя Пригунова А.Б.