Рішення

від 28.07.2016 по справі 927/616/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

?28? липня 2016 року справа №927/616/16

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова", вул. Оболонська, 38/36, м. Київ, 03150

В особі Комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська теплоелектроцентраль" ТОВ фірми "ТехНова", вул. Ушинського 23, м. Чернігів, 14014

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Люкс", вул. Щорса, 44, м. Чернігів, 14000

про стягнення 15382,80 грн.

Суддя Скорик Н.О.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність №16 від 29.01.2016, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Технова» в особі комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська теплоелектроцентраль" ТОВ фірми "ТехНова" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Люкс» про стягнення 9441,57 грн боргу, 317,59 грн пені, 5151,56 грн інфляційних, 472,08 грн річних за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді №340 від 20.09.2002.

Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Ухвала суду від 06.07.2016 про порушення провадження у справі, та від 19.07.2016 направлені відповідачу за адресою, зазначеною як юридична адреса: вул. Щорса, 44, м. Чернігів, 14000, повернуті відділенням зв'язку на адресу суду як неодержані з написом В«за закінченням терміну зберіганняВ» .

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

У п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» (із змінами), зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи були направлені відповідачу по справі за вказаною позивачем у позові адресою, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також приймаючи до уваги, що явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

Встановив:

Відповідно до приписів ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

20.09.2002р. між комунальним енергогенеруючим підрозділом «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ фірми «ТехНова» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес-Люкс» (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді№340 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для об'єктів, вказаних у додатку №1 до цього договору, а споживач зобов'язується сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, передбачених цим договором.

Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу для об'єктів та в обсягах згідно з додатком №1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року, технологічні потреби.

Угодою від 01.09.2010 про зміну договору № 340 від 20.09.2002 на постачання теплової енергії в гарячій воді сторони дійшли згоди, про доповнення договору додатком №1 від 01.09.2010, а додаток № 1 від 20.09.2002 вважати таким, що втратив свою чинність з 01.09.2010.

Додатком №1 до договору №340 від 01.09.2010, який підписано сторонами та скріплено відтисками печаток обох сторін, встановлено, що постачальник постачає споживачу за період з 01.09.2010 по 01.09.2011теплову енергію в гарячій воді в межах 22,31 Гкал/рік із ниженаведеним навантаженням та розподілом споживання теплової енергії, на обєкт: магазин продовольчих товарів, вул. Попудренка, 2, опалювальна площа 54,0 м 2 , максимальне навантаження - 0,002Гкал/год. Орієнтована вартість енергії, що поставляється споживачу, за поточний рік відповідно до тарифів, які діють на момент укладення договору , становить 9151,56 грн ПДВ 1830,31 грн всього 10981,87 грн.

У п.10.1 договору сторони встановили, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 20.09.2003. Відповідно до п. 10.4 договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

На день розгляду спору в суді, сторонами не подано доказів припинення дії спірного договору № 340 на постачання теплової енергії в гарячій воді від 20.09.2002 року, в порядку п. 10.2. договору чи його розірвання, в установленому законодавством порядку.

У п. 6.1 договору сторони обумовили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається відповідачем, здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок постачальника по тарифах, які затверджені рішеннями облдержадміністрації, міської ради, і які можуть змінюватися згідно з законами Верховної Ради і постановами Кабінету Міністрів України.

Тарифи на послуги теплопостачання встановлені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг№ 61 від 03.02.2012, № 597 від 23.05.2014, №868 від 27.06.2014, № 625 від 28.11.2014, № 663 від 28.11.2014, №151 від 31.01.2015, №152 від 31.01.2015, № 291 від 27.02.2015, № 453 від 27.02.2015, №1125 від 31.03.2015, №1169 від 31.03.2015, №1370 від 30.04.2015, №1543 від 30.04.2015, № 1542 від 30.04.2015, № 1976 від 30.06.2015, №1978 від 30.06.2015, № 782 від 05.05.2016, № 783 від 05.05.2016.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу за період з жовтня 2013 по квітень 2016, включно, теплову енергію, що підтверджується копіями рахунків-фактур на оплату №0340 від 31.10.2013 на суму 748,37 грн, № 0340 від 30.11.2013 на суму 859,24 грн, №340 від 31.12.2013 на суму 859,24 грн, № 0340 від 31.01.2014 на суму 859,24 грн, №0340 від 28.02.2014 на суму 859,24 грн, № 0340 від 31.03.2014 на суму 859,24 грн, № 0340 від 30.04.2014 на суму 171,85 грн, № 0340 від 31.10.2014 на суму 94,20 грн, №0340 від 31.11.2014 на суму 2493,37 грн, № 0340 від 31.12.2014 на суму 391,08 грн, № 0340 від 31.01.2015 на суму 356,51 грн, № 0340 від 28.02.2015 на суму 424,64 грн, № 0340 від 31.03.2015 на суму 364,67 грн, 0340 від 30.04.2015 на суму 102,14 грн, №0340 від 31.10.2015 на суму 200,65 грн, № 0340 від 30.11.2015 на суму 287,30 грн, № 0340 від 31.12.2015 на суму 381,70 грн, № 0340 від 31.01.2016 на суму 676,76 грн, № 0340 від 29.02.2016 на суму 357,07 грн, № 0340 від 31.03.2016 на суму 311,02 грн,№ 0340 від 30.04.2016 на суму 28,04 грн (а.с.22-32).

Як вбачається із матеріалів справи, рахунки-фактури за теплову енергію за період з жовтня 2013 року по квітень 2016, включно, були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень, копії яких додані позивачем до матеріалів справи (а.с.33 - 52, 71).

Відповідно до п.6.5. договору розрахунки споживача із постачальником за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води виконуються згідно з діючим законодавством, згідно з рахунками позивача щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п.6.6 договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує постачальнику 50% вартості зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п.6.7 договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: - при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим; - у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку і зараховується заліком наступного місяця.

Згідно п.3.2.22 договору споживач (відповідач) зобов'язався щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію згідно з тарифами п.6.1 договору на розрахунковий рахунок після отримання рахунку на оплату. У випадку неотримання рахунку до 15 числа наступного місяця споживач зобов'язаний повідомити про це постачальника.

Згідно п.6.9 договору у випадку несплати споживачем рахунку до 15 числа наступного місяця, нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочки.

Відповідач свої зобов'язання за договором по оплаті за спожиту теплову енергію не виконав.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за жовтень 2013 - квітень 2016 року, включно, становить 9441,57 грн., яка і підлягає стягненню, а позов цій частині вимог - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.2.3. договору відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 317,59 грн за прострочення платежу в період з 16.11.2015 по 16.06.2016, за рахунками № 0340 від 31.10.2015, № 0340 від 30.11.2015, № 0340 від 31.12.2015, № 0340 від 31.01.2016, № 0340 від 29.02.2016, № 0340 від 31.03.2016, № 0340 від 30.04.2016. Нарахування пені проведено з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії, перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахованої пені, суд дійшов до висновку про правомірність нарахування пені в сумі 317,59 грн за прострочення платежу в період з 16.11.2015 по 16.06.2016 та такої, що підлягає стягненню. Отже, позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 7.2.3. договору, просить стягнути з відповідача 472,08 грн річних за період з 18.11.2013 по 16.06.2016, включно, та 5151,56 грн інфляційних нарахувань з грудня 2013 по травень 2016, включно.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань та правомірність нарахування сум інфляційних та річних.

Доказів сплати суми інфляційних та трьох відсотків річних відповідач не надав.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 472,08 грн річних та 5151,56 грн інфляційних є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПРЕС-ЛЮКС», код 31480303, 14017, вул. Щорса, 44, м. Чернігів на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «ТЕХНОВА», код 24100060, АДРЕСА_1, 04071, в особі КОМУНАЛЬНОГО ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧОГО ПІДРОЗДІЛУ «ЧЕРНІГІВСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ» ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМИ «ТЕХНОВА», код 21680602, 14014, вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 9441,57 грн боргу, 317,59 грн пені, 5151,56 грн інфляційних, 472,08 грн річних, 1378,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 29.07.2016.

Суддя Н.О.Скорик