Рішення

від 11.02.2016 по справі 397/342/15-ц

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/342/15-ц

н/п : 2/397/25/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2016 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді БЕЗУМАТОВ М.В.,

при секретарі СІНЧЕНКО О.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олто" про визнання договору оренди землі недійсним

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсним договір оренди землі №114 від 23.02.2008 року, так як він його не підписував.

Позивач позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що він не підписував договору. Звернувся за допомогою до адвоката. Копію договору отримав з відділу Держземагенства 30.01.2015 року. Орендну плату отримував в 2008 чи 2009 році. В наступних роках не отримував, можливо отримували батьки. Просить визнати договір недійсним, оскільки він його не підписував.

Представник позивача підтримав вимоги позивача та просить їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просить відмовити в їх задоволенні.

По справі були також допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що позивач є її сином. Вона знала, що земельна ділянка його сина знаходилася в оренді в ТОВ "Фірма Олто". Про отримання коштів за орендну плату у відомостях підписувався батько та він отримував орендну плату. Вони отримували за свій пай та пай сина орендну плату у натуральній формі, а саме зерном. Довіреності від сина на отримання орендної плати не було. Орендну плату за сина отримували протягом 2008-2015 років. На отримання орендної плати не вимагали ніяких документів так як у селі один одного знає.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що позивач є його сином. Він знав, що земельна ділянка його сина знаходилася в оренді в ТОВ "Фірма Олто". З 2008 року по 2015 рік вони отримували орендну плату зерном. Довіреності від сина на отримання орендної плати не було. У відомостях на отримання зерна ставив свій підпис. На отримання орендної плати не вимагали ніяких документів так як у селі один одного знає.

Заслухавши пояснення учасників процесу та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 3520588500:02:000:0589 згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії КР №00617 (а.с.8).

Встановлено, що 23 лютого 2008 року було укладено Договір оренди земельної ділянки №114 з ТОВ фірма "Олто", який зареєстрований Кіровоградською регіональною філією ДП "Центр ДЗК" в Державному реєстрі земель 08 серпня 2008 року відповідно за №040837900072 (а.с.6).

Відповідно до акту прийому-передачі до договору оренди №114 від 23 лютого 2008 року відповідачу передано земельну ділянку №589 (а.с.7).

Відомостями підтверджується, що за період з 2009 року по 2014 рік отримувалася орендна плата (а.с. 35-60).

Згідно висновку експерта №2297 судово-почеркознавчої експертизи від 05 січня 2016 року підпис в Договорі оренди земельної ділянки №114 від 23.02.2008 року, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ фірма "ОЛТО" в Розділі "9. Підписи сторін" в графі "Орендодавець" та в Акті прийому-передачі до договору оренди №114 від 23.02.2008 року в графі "Орендодавець" виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.121-123).

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1-5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України сторони, відповідно до статті 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.13 Закону України В«Про оренду земліВ» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

В судовому засіданні було достовірно встановлено, що Договір оренди земельної ділянки №114 від 23 лютого 2008 року та акт прийому-передачі до договору оренди №114 від 23 лютого 2008 року, підписаний не позивачем, а іншою особою.

Також, в судовому засіданні було встановлено, що оренду плату за вказаним договором отримували батьки позивача про що ставили свій підпис у відомостях, що підтверджується їх поясненнями, наданими в судовому засіданні при допиті в якості свідків.

Оскільки позивач фактично не підписував договір та не передавав земельну ділянку у користування відповідачу з чого вбачається відсутність його волевиявлення на укладення договору, тому даний договір є недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки №114 від 23 лютого 2008 року підлягають задоволенню, так як останній його не підписував, не було узгоджено умови договору, тобто не було волевиявлення позивача на його укладення.

Керуючись ст.214, ст.215, ст.223 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Задовольнити позов.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №114 від 23 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ фірма "Олто", зареєстрований в реєстрі 08 серпня 2008 року за №040837900072.

З мотивованою частиною рішення сторони можуть ознайомитись 18 лютого 2016 року.

На рішення суду може бути подана через Олександрівський районний суд в Кіровоградський апеляційний суд апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: (підпис)

З оригіналом вірно.

Голова Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_4

Рішення набрало законної сили

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №397/342/15-ц (н/п 2/397/25/16).

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_4