Постанова

від 15.07.2016 по справі 826/25098/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 15 липня 2016 року                                                    № 826/25098/15 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва – Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом громадської організації «Ставки-Селу» до Державної інспекції сільського господарства в Київській області, за участю третьої особи – прокуратури Києво-Святошинського району Київської області, про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась громадська організація «Ставки-Селу» (далі – позивач, ГО «Ставки-Селу») до Державної інспекції сільського господарства в Київській області (далі – відповідач), за участю третьої особи – прокуратури Києво-Святошинського району Київської області, в якому просить: визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 15.06.2015 №7, направленого прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області листом №7024вих-15 від 30.06.2015; зобов'язати відповідача розглянути звернення позивача від 15.06.2015 №7, направленого прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області листом №7024вих-15 від 30.06.2015; зобов'язати відповідача направити позивачу відповідь за результатами розгляду звернення позивача від 15.06.2015 №7, направленого прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області листом №7024вих-15 від 30.06.2015. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у порушення положень ст.20 Закону України «Про звернення громадян», Інструкції з діловодства за зверненнями громадян у Державній інспекції сільського господарства України, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.08.2012 №516, не надано відповіді на звернення від 15.06.2015 №7. Відповідач проти позову заперечував, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Представник третьої особи пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав. Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області 19.06.2015 отримано звернення ГО «Ставки-Селу» від 15.06.2015 №7 щодо захисту інтересів держави та інтересів територіальної громади. Листом від 30.06.2016 №7024вих-15 прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області повідомлено позивача про направлення звернення від 15.06.2015 №7 для розгляду в межах компетенції до Державної інспекції сільського господарства в Київській області. Вказаним листом відповідача зобов'язано повідомити позивача та прокуратуру Києво-Святошинського району Київської області про результати розгляду звернення. Листом від 27.07.2015 №7775вих прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області повідомлено позивача про направлення 30.06.2015 звернення від 15.06.2015 №7 до Державної інспекції сільського господарства в Київській області. Про результати розгляду звернення позивача буде повідомлено вказаним органом. В межах контролю за розглядом звернення позивача від 15.06.2015 №7 прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області направлено до Державної інспекції сільського господарства в Київській області запит від 26.10.2015 №9830вих про надання відомостей про результати розгляду вказаного звернення, отриманого відповідачем 06.11.2015 згідно штампу вхідної кореспонденції. Проте, станом на час розгляду справи відомості щодо розгляду звернення позивача від 15.06.2015 №7 в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом своїх прав з відповідним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, зокрема, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР. Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»). Положеннями ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» врегульовано вимоги до звернення та визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Згідно п.п.1а п.4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №459/2011 Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема, за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням у дію об'єктів, які негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах. Тобто, прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області на підставі положень ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» направлено звернення позивача для розгляду в межах компетенції до Державної інспекції сільського господарства в Київській області. Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:  об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. Згідно ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Положеннями розділу IV Інструкції з діловодства за зверненнями громадян у Державній інспекції сільського господарства України, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 21.08.2012 N516, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 р. за N1544/21856 встановлено термін розгляду звернень громадян, які кореспондують з вимогами ст. 20 Закону України «Про звернення громадян». Таким чином, відповідач зобов'язаний розглянути звернення позивача протягом одного місяця та письмово повідомити про результати розгляду, як визначено у Законі України «Про звернення громадян». Листами від 30.06.2015 №7024вих-15 прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області повідомлено позивача про направлення звернення за належністю до Державної інспекції сільського господарства в Київській області, від 27.07.2015 №7775вих – про направлення вказаного звернення 30.06.2015 відповідачу. У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів отримання відповідачем скерованого звернення позивача від 15.06.2015 №7, суд вважає за доцільне обчислювати термін для його розгляду, починаючи з 06.11.2015, тобто з моменту отримання відповідачем листа прокуратури Києво-Святошинського району Київської області від 26.10.2015 №983вих. Проте, станом на момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази розгляду звернення позовом громадської організації «Ставки-Селу» від 15.06.2015 №7. При цьому відповідь від 28.12.2015 №02-1-09/3325 не приймається судом до уваги, оскільки у даному випадку було розглянуте звернення позивача від 25.11.2015 №36, яке не є предметом спору в межах заявлених позовних вимог. Тобто, матеріали справи не містять доказів, які підтверджували б факт розгляду звернення позивача від 15.06.2015 №7 та повідомлення про результати розгляду такого звернення. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що нерозгляд Державної інспекції сільського господарства в Київській області звернення громадської організації «Ставки-Селу» від 15.06.2016 №7 та неповідомлення про результати розгляду такого звернення у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про звернення громадян», є протиправною бездіяльністю, що у свою чергу, є підставою для зобов'язання Державної інспекції сільського господарства в Київській області розглянути вказане звернення та надати відповідь в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про звернення громадян». Щодо зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до змісту ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. З аналізу викладеної норми вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком. З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду. Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням    повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не спростовано належними та допустимими доказами допущення ним бездіяльності з урахуванням вимог, встановлених частиною другою ст. 19 Конституції України та частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, вимоги позивача знайшли своє належне обґрунтування та надано достатньо доказів в підтвердження позовних вимог. За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та з метою захисту порушених прав позивача, у відповідності до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 15.06.2015 №7 та зобов'язання відповідача розглянути звернення від 15.06.2015 №7 та надати відповідь в порядку, встановленому Законом України «Про озернення громадян». Відповідно до положень статті 94 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись статтями 69-71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов громадської організації «Ставки-Селу» задовольнити повністю. Визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції сільського господарства в Київській області щодо ненадання відповіді на звернення громадської організації «Ставки-Селу» від 15.06.2015 №7. Зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в Київській області розглянути звернення від 15.06.2015 №7 та надати відповідь в порядку, встановленому Законом України «Про озернення громадян». Присудити громадській організації «Ставки-Селу» (код 39683441) за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції сільського господарства в Київській області понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.). Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. Суддя                                                                                                          В.П. Шулежко