Рішення

від 25.07.2016 по справі 903/353/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 липня 2016 р. Справа № 903/353/16

за позовом Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря", Волинська обл., Маневицький р-н., с. Цміни

про визнання дійсним договору купівлі-продажу та права власності на майно

Суддя Кравчук А.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 6 від 18.07.2016 року

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 1/23 від 06.06.2016 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22, 29 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки учасників судового процесу.

встановив: 26.05.2016 року на адресу суду надійшла позовна заява підприємця ОСОБА_1 до СВК "Зоря" про визнання дійсним договору купівлі-продажу № ККМ-СВК/2015 від 15.07.2015 року, укладеного між підприємцем ОСОБА_1 та СВК "Зоря", визнання за позивачем права власності на приміщення телятника, що знаходиться у Волинській обл., Маневицький р-н., с. Козлиничі, вул. Швеця Володимира, 28а.

Позов обґрунтований неможливістю нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 15.07.2015 року № ККМ-СВК/2015 у зв'язку з відсутністю у відповідача правовстановлюючих документів на придбаний об'єкт.

У судових засіданнях 15.06.2016 року, 20.07.2016 року оголошувалась перерва для подання додаткових доказів по справі.

Представник позивача у клопотанні від 25.07.2016 року та у судовому засіданні 25.07.2016 року позовну вимогу про визнання дійсним договору купівлі-продажу № ККМ-СВК/2015 від 15.07.2015 року, укладеного між підприємцем ОСОБА_1 та СВК "Зоря", підтримав. Повідомив, що документи, які б підтверджували вимогу про визнання за підприємцем ОСОБА_1 права власності на приміщення телятника, що знаходиться у Волинській обл., Маневицький р-н., с. Козлиничі, вул. Швеця Володимира, 28а у позивача на сьогоднішній день відсутні, про неможливість подання витребуваних судом доказів не повідомив, жодних причин не навів, наявність поважних причин не обгрунтував, у зв'язку з чим не заперечив залишення позову у вказаній частині без розгляду.

Представник відповідача у поясненнях від 22.07.2016 року та у судовому засіданні вимоги позивача не заперечила, зазначила, що позивачем законно набуто спірний телятник.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Указом Президента України № 1529 від 03.12.1999 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" передбачено реформувати протягом грудня 1999 року по квітень 2000 року колективні сільськогосподарські підприємства на засадах приватної власності на землю та майно шляхом, зокрема, забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Згідно п.п. 2.1, 6.1 Статуту СВК "Зоря", затвердженого 29.03.2000 року, кооператив є юридичною особою, створюється у процесі реорганізації і є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "Зоря". Майно та майнові активи кооперативу складаються із основних та оборотних фондів та майнових прав КСП, що передаються кооперативу в результаті реорганізації КСП в порядку правонаступництва по майну та майнових правах КСП.

Протоколом Загальних зборів колишніх членів КСП "Зоря" від 23.04.2001 року затверджено перелік майна пайового та не пайового фонду, майна соціальної сфери, акти розрахунків уточненого пайового фонду, перелік майна під боргові зобов'язання КСП "Зоря" (а.с. 62-66).

16.05.2001 року актом прийому-передачі КСП "Зоря" передало все майно, в т.ч. спірний телятник, своєму правонаступнику СВК "Зоря" (а.с. 98-100).

Перебування спірного телятника на балансі СВК "Зоря" підтверджується книгою основних засобів за 2015 рік (а.с. 83-89).

21.03.2013 року на загальних зборах СВК "Зоря" більшістю голосів прийнято рішення про продаж телятника в с. Козлиничі 1977 року (а.с. 90-95).

Цмінівська сільська рада Маневицького району Волинської області листом № 116 від 21.07.2016 року повідомила, що приміщення спірного телятника як майновий пай людям не виділялось. Повідомлено, що після реорганізації КСП "Зоря" вказане нерухоме майно передане до СВК "Зоря" (а.с. 97).

15.07.2015 року між СВК "Зоря" та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу № ККМ-СВК/2015, згідно умов якого продавець передає у власність покупця належне СВК "Зоря" майно - приміщення телятника, що знаходиться за адресою Волинська обл., Маневицький р-н., с. Козлиничі, вул. Швеця Володимира, 25а. Загальна вартість майна становить 4 990 грн. 00 коп. (а.с. 9).

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців відсутні будь-які обмеження на укладення угод керівником відповідача ОСОБА_4.

Згідно книги обліку основних засобів СВК "Зоря" залишкова вартість телятника станом на 01.01.2015 рік становить 4 650 грн. 00 коп., телятник продано (а.с. 86).

Сплата коштів за приміщення телятника підтверджується платіжним дорученням № 52 від 20.07.2015 року (а.с. 49).

15.07.2015 року між сторонами підписано акт приймання-передачі приміщення телятника, що знаходиться за адресою Волинська обл., Маневицький р-н., с. Козлиничі, вул. Швеця Володимира, 25а (а.с. 10).

На підставі договору купівлі-продажу підприємцем ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на спірне майно (а.с. 11-13).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 638 ЦК України (ч.1) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч.1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Підтвердженням повного виконання сторонами договору купівлі-продажу № ККМ-СВК/2015 від 15.07.2015 року є передача покупцю приміщення телятника та проведення позивачем оплати вартості об'єкта, що є предметом договору купівлі-продажу.

Таким чином, сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов договору, зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, крім того, відбулося повне виконання умов договору - майно передане у власність позивача і останнім, відповідно, сплачено встановлену договором суму грошових коштів.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів у СВК "Зоря" на приміщення телятника, позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на нього.

Згідно довідки № 53 від 14.06.2016 року СВК "Зоря" не має можливості надати інформацію про право власності на спірний об'єкт, так як документи на будівництво та введення приміщення в експлуатацію не виготовлялися (а.с. 42).

За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин правовий механізм, встановлений ч. 2ст. 220 ЦК України, що в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання спірного договору дійсним.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги відсутність можливості нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу № ККМ-СВК/2015 від 15.07.2015 року у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спірний об'єкт, що перешкоджає позивачу в реалізації набутих за цим договором прав та охоронюваних законом інтересів, суд задовольняє позовні вимоги підприємця ОСОБА_1 та визнає дійсним договір купівлі-продажу № ККМ-СВК/2015 від 15.07.2015 року, укладений між підприємцем ОСОБА_1 та СВК "Зоря".

Крім того, у позовній заяві позивач просить визнати за підприємцем ОСОБА_1 права власності на приміщення телятника, що знаходиться у Волинській обл., Маневицькому р-н., с. Козлиничі, вул. Швеця Володимира, 28а.

Представник позивача у клопотанні від 25.07.2016 року та у судовому засіданні повідомив, що документи, які б підтверджували вимогу про визнання за підприємцем ОСОБА_1 права власності на приміщення телятника, що знаходиться у Волинській обл., Маневицький р-н., с. Козлиничі, вул. Швеця Володимира, 28а у позивача на сьогоднішній день відсутні, у зв'язку з чим не заперечив залишення позову у вказаній частині без розгляду.

Частиною першою статті 33 ГПК передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

Згідно п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Позивач про неможливість подання витребуваних судом доказів не повідомив, жодних причин не навів, наявність поважних причин не обгрунтував.

Без надання витребуваних документів, суд позбавлений можливості розглянути спір в частині визнання за підприємцем ОСОБА_1 права власності на приміщення телятника по суті.

Враховуючи наявність у сторін достатнього часу для виконання вимог суду, строки розгляду справи, у зв’язку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваних доказів, зокрема, щодо оспорюваного права власності на телятник, необхідних для розгляду справи, спір в частині визнання за підприємцем ОСОБА_1 права власності на приміщення телятника підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст. 43 ГПК України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн. 00 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково .

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 15.07.2015 року № ККМ-СВК/2015, укладений між підприємцем ОСОБА_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Зоря".

3. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Зоря" (Волинська обл., Маневицький р-н., с. Цміни, код ЄДРПОУ 03737936) на користь підприємця ОСОБА_1 (Волинська обл., Маневицький р-н., смт. Маневичі, вул. Західна, 56, ідент. код НОМЕР_1)

- 1 378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Позов в частині визнання за підприємцем ОСОБА_1 права власності на приміщення телятника залишити без розгляду.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 01.08.2016 року

Суддя А. М. Кравчук