Рішення

від 21.07.2016 по справі 905/1913/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.2016 Справа № 905/1913/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Табачнікові В.Г.

у справі за позовом: Дочірнього підприємства В«Автоскладальний завод №1В» Публічного акціонерного товариства В«Автомобільна Компанія В«Богдан МоторсВ» , м. Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Волинські енергетичні системиВ» , м. Димитров, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 118 847,53грн., 67076,96грн. - основний борг, 16488,56грн. - пеня, 2850,31 грн. - 3% річних, 32431,70грн. - інфляційні витрати

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №232/01-25 від 17.06.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Дочірнє підприємство В«Автоскладальний завод №1В» Публічного акціонерного товариства В«Автомобільна Компанія В«Богдан МоторсВ» , м. Луцьк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Волинські енергетичні системиВ» , м. Димитров, Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 118 847,53грн., 67076,96грн. - основний борг, 16488,56грн. - пеня, 2850,31 грн. - 3% річних, 32431,70грн. - інфляційні витрати

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору суборенди майна №6-355/14 від 28.12.2014р. щодо оплати.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача на теперішній час є: 85320, Донецька область, місто Мирноград, вул. Артема, 37.

Поштова кореспонденція суду направлялася відповідачу на вищевказану адресу.

Відповідач отримував, направлену йому кореспонденцію, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.

Оскільки, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

26.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством В«Автомобільна Компанія В«Богдан МоторсВ» (орендодавець) та Дочірнім підприємством В«Автоскладальний завод №1В» Публічного акціонерного товариства В«Автомобільна Компанія В«Богдан МоторсВ» (орендар) був укладений договір оренди майна №6-300/14 (далі за текстом - договір оренди).

Відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно (будівлі, споруди), зазначене в переліку №1 (додаток №1 до договору).

Згідно з п. 4.1 договору оренди майно передається на строк 2 (два) роки: з 01.01.2015 року. Початок оренди - з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі майна.

Розмір орендної плати становить 330 000,00 грн., в т.ч. ПДВ (п. 5.1 договору оренди).

01.01.2015р. між Публічним акціонерним товариством В«Автомобільна Компанія В«Богдан МоторсВ» та Дочірнім підприємством В«Автоскладальний завод №1В» Публічного акціонерного товариства В«Автомобільна Компанія В«Богдан МоторсВ» був підписаний акт приймання-передачі майна в орендне користування на виконання умов договору оренди, до якого увійшло частина нежитлового приміщення (будівлі головного корпусу) площею 650 м 2 , за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 27.

28.12.2014р. між Дочірнім підприємством В«Автоскладальний завод №1В» Публічного акціонерного товариства В«Автомобільна Компанія В«Богдан МоторсВ» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Волинські енергетичні системиВ» (суборендар) був укладений договір суборенди майна №6-355/14 (далі за текстом - договір).

За умовами договору орендар здає, а суборендар приймає в тимчасове користування нерухоме майно: частина нежитлового приміщення (будівлі головного корпусу) площею 650м 2 , місце знаходженням майна є: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 27 (п.п. 1.1, 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 29.03.2015р.) цей договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2015 року.

Згідно з п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 30.04.2015р.) загальний розмір суборендної плати становить 6500 грн. в місяць, в т.ч. ПДВ - 1083,33. Крім суборендної плати, зазначеної п. 3.1. цього договору, суборендар компенсує орендарю витрати, пов'язані із забезпеченням майна електричною енергією, водо- та газопостачанням.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що суборендна плата суборендарем проводиться в грошовій формі 15-го числа кожного поточного місяця, у безготівковому порядку на підставі виставлених орендарем рахунків.

З пункту 6.3 договору вбачається, що суборендар несе відповідальність за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування сум суборендної плати у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка розраховується від суми боргу за кожен день прострочення.

01 січня 2015 року між орендарем та суборендарем підписано акт приймання-передачі майна в суборенду.

На виконання умов договору позивач направляв на адресу відповідача акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №107 від 31.01.2015р. на суму 6500,00 грн.;

- №167 від 26.02.2015р. на суму 6701,50 грн.;

- №293 від 26.03.2015р. на суму 7 056,67 грн.;

- №430 від 29.04.2015р. на суму 7818,79 грн.;

- №514 від 25.05.2015р. на суму 6500,00 грн.;

- №643 від 30.06.2015р. на суму 6500,00 грн.;

- №727 від 22.07.2015р. на суму 6500,00 грн.;

- №841 від 25.08.2015р. на суму 6500,00 грн.;

- №978 від 30.09.2015р. на суму 6500,00 грн.;

- №1080 від 26.10.2015р. на суму 6500,00 грн.;

- №1202 від 27.11.2015р. на суму 6500,00 грн.;

- №1321 від 21.12.2015р. на суму 6500,00 грн.

Акти №107 від 31.01.2015р., №167 від 26.02.2015р., №293 від 26.03.2015р., №430 від 29.04.2015р., №514 від 25.05.2015р. були підписані директором відповідача та скріплені печаткою підприємства.

Акти №643 від 30.06.2015р., №727 від 22.07.2015р., №841 від 25.08.2015р., №978 від 30.09.2015р., №1080 від 26.10.2015р., №1202 від 27.11.2015р., №1321 від 21.12.2015р. не були повернуті позивачу.

Загальна сума за вищевказаними актами складає 80 076, 96 грн.

09.07.2015р. відповідач сплатив на користь позивача 13 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особистому рахунку позивача.

10.09.2015р. позивач направив на адресу відповідача вимогу №623/01-25 від 07.09.2015р., в якій зазначив, що у відповідача перед позивачем станом на 01.09.2015р. наявна заборгованість за договором в розмірі 41 076,96 грн. та просив її погасити.

23.09.2015р. позивач повторно направив на адресу відповідача вимогу №666/01-25 від 22.09.2015р.

07.12.2015р. позивач направив на адресу відповідача вимогу №815/01-25 від 07.12.2015р., в якій зазначив, що у відповідача перед позивачем станом на 30.11.2015р. наявна заборгованість за договором в розмірі 60 576,96 грн. та просив її погасити.

10.02.2016р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення №46/01-25 від 09.02.2016р., в якому зазначив, що станом на 01.01.2016р. заборгованість за договором становить 67 076,96 грн. та просив її погасити.

Проте, відповідач заборгованість з суборендної плати не сплатив, що й обумовило звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення 67 076,96 грн. - основного боргу, 16 488,56 грн. - пені, 2850,31 грн. - 3% річних, 32431,70 грн. - інфляційних нарахувань.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

З ст. 774 Цивільного кодексу України вбачається, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

12.03.2015р. Публічну акціонерну товариство В«Автомобільна Компанія В«Богдан МоторсВ» надало право Дочірньому підприємству В«Автоскладальний завод №1В» Публічного акціонерного товариства В«Автомобільна Компанія В«Богдан МоторсВ» передавати в суборенду нерухоме майно згідно договору оренди нерухомого майна №6-300/14 від 26.12.2014р.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Частиною 5 статті 762 ЦК України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У ст. 530 ЦК України вказано - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 509 ЦК України та ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 ГК України та статтю 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 3 ст. 285 ГК України на орендаря покладено обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, суборендна плата має сплачуватися своєчасно та в повному обсязі, згідно з умов укладеного договору.

Як доведено матеріалами справи, відповідач в порушення умов договору не здійснив належне виконання зобов'язань з внесення суборендної плати.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Позивачем на підставі п. 6.3 договору нараховано до стягнення пеню за прострочення грошових зобов'язань на загальну суму - 16 488,56 грн.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач застосовує індекс інфляції до заборгованості за кредитом та відсотками та просить стягнути 32 431,70 грн., а також 3% річних в сумі 2 850,31 грн.

Проте, суд встановлюючи дійсний розмір заборгованості за договором враховує наступне.

Як вказано вище, відповідач 09.07.2015р. сплатив на користь позивача 13 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором.

Частина сплачених грошових коштів в сумі 7992,81 грн. відноситься на погашення заборгованості: 4649,16 грн. - пені за період з 16.02.2015р. по 08.07.2015р., 235,45 грн. - 3% річних за період з 16.02.2015р. по 08.07.2015р., 3108,20 грн. - інфляційних нарахувань в порядку ст. 534 Цивільного кодексу України, решта коштів в сумі 5007,19 грн. за аналогією закону, на суму основного боргу в черговості виникнення зобов'язань.

Отже, станом на 10.07.2016р. сума боргу за договором складає 29 569,77 грн., та по відношенню до неї продовжено нарахування пені, 3% річних, інфляційних нарахувань.

Станом на дату розгляду справи розмір заборгованості за договором складає 75 069,77 грн.

Суд вважає, що позивачем невірно розраховані суми пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, за зобов'язаннями по оплаті за актами №643 від 30.06.2015р., №727 від 22.07.2015р., №841 від 25.08.2015р., №978 від 30.09.2015р., №1080 від 26.10.2015р., №1202 від 27.11.2015р., №1321 від 21.12.2015р., оскільки, доказів їх вручення за приписами п. 3.2 договору суборенди не має.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому, суд вважає правомірним відлік строку по оплаті штрафних санкцій за актами №643 від 30.06.2015р., №727 від 22.07.2015р., №841 від 25.08.2015р., через 7 днів з моменту виставлення вимоги №623/01-25 від 07.09.2015р. (а.с. 32), яка була направлена на адресу відповідача 10.09.2015р. (а.с. 33), тобто, з 18.09.2015р.

За актами №978 від 30.09.2015р., №1080 від 26.10.2015р., №1202 від 27.11.2015р. правомірним відліком строку нарахування штрафних санкцій є 15.12.2015р. з урахуванням, направленої 07.12.2015р. (а.с. 39-40) вимоги №815/01-25 від 07.12.2015р. (а.с. 37).

За актом №1321 від 21.12.2015р. правомірним відліком строку нарахування штрафних санкцій є 18.02.2016р. з урахуванням, направленого 10.02.2016р. (а.с. 43) повідомлення №46/01-25 від 09.02.2016р. (а.с. 41).

Перевіривши арифметичний розрахунок, періоди нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про їх часткове задоволення в розмірі: 13 785,49 грн. - пені, 1421,48 грн. - 3% річних, 5017,54 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства В«Автоскладальний завод №1В» Публічного акціонерного товариства В«Автомобільна Компанія В«Богдан МоторсВ» , м. Луцьк до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Волинські енергетичні системиВ» , м. Димитров, Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 118 847,53грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Волинські енергетичні системиВ» (85320, Донецька область, м. Мирноград, вул. Артема, буд. 37, код ЄДРПОУ 37707346) на користь Дочірнього підприємства В«Автоскладальний завод №1В» Публічного акціонерного товариства В«Автомобільна Компанія В«Богдан МоторсВ» (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 42, код ЄДРПОУ 21752230) заборгованість з суборендної плати за користування майном: частина нежитлового приміщення (будівлі головного корпусу) площею 650м 2 , місце знаходженням майна є: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 27 в розмірі 75 069,77 грн., 13 785,49 грн. - пені, 1421,48 грн. - 3% річних, 5017,54 грн. - інфляційних нарахувань, судовий збір в розмірі 1429,41 грн.

Повний текст рішення підписано 26.07.2016р.

Рішення набирає законної сили 08.08.2016р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя О.М. Сковородіна