Рішення

від 28.07.2016 по справі 906/608/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" липня 2016 р. Справа № 906/608/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до Публічного акціонерного товариства "Коростенський хлібозавод"

про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 4700,00грн

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 4700,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений сторонами договір добровільного страхування №АІ/5444676 від 17.02.2015, а також на спричинення з вини водія забезпеченого автомобіля 10.01.2016 дорожньо-транспортної пригоди, що є страховим випадком за вказаним страховим полісом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 77).

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 78).

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК... За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом... У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, сторони у справі були належним чином повідомлені судом про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення їх представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали страхової справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2015 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Коростенський хлібозавод" (страхувальник, відповідач) укладено договір (поліс) №АІ/5444676 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність страхувальника перед третіми особами при використанні транспортного засобу ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1 (забезпечений автомобіль) (а.с. 9).

10.01.2016 по вулиці Центральній, 20 у с. Щорсівка Коростенського району Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобілів ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 (подорожній лист №664473 від 10.01.2016 (а.с. 10)) і ЗАЗ LANOS, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 (потерпілий), що підтверджується довідкою №83483612 про дорожньо-транспортну пригоду від 10.01.2016 (а.с. 23).

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27.01.2016 у справі №279/116/16-п громадянина ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього стягнення у вигляді 340,00грн штрафу (а.с. 24).

Внаслідок зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ЗАЗ LANOS, державний номерний знак НОМЕР_2, було завдано механічних пошкоджень, що підтверджується довідкою, виданою органами Державної автоінспекції (а.с. 22), протоколом огляду транспортного засобу від 26.01.2016 (а.с. 25), письмовими поясненнями водіїв автомобілів-учасників ДТП 10.01.2016 (а.с. 18, 69).

Як свідчать матеріали справи, а саме: страховий акт позивача №00184585 від 28.01.2016 (а.с. 29), висновок про виплату страхового відшкодування 22.01.2016 (а.с. 28), акт узгодження розміру страхового відшкодування №00184585 від 27.01.2016 (а.с. 66), а також платіжне доручення №003067 від 29.01.2016 (а.с. 41), позивачем виплачено потерпілому в ДТП 10.01.2016 страхове відшкодування на загальну суму 4700,00грн.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку у відповідності до ст.43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 980 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Частиною 1 статті 981 ЦК України визначено, що договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням т р а н с п о р т н и х з а с о б і в, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (п р а в о в л а с н о с т і, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Для вирішення питання про притягнення тієї чи іншої особи до відповідальності за ст.1187 ЦК України необхідно визначити дві основні ознаки володільця: юридичну та матеріальну (фактичну). Юридична ознака означає, що володільцем визнається тільки та особа, яка володіє об'єктом, діяльність з яким створює підвищену небезпеку, на відповідній правовій підставі: право власності, інше речове право, договір оренди, доручення, підряду тощо. Матеріальна або фактична ознака володільця джерела підвищеної небезпеки означає, що особа повинна здійснювати фактичне володіння (експлуатацію, використання, зберігання, утримання) небезпечних об'єктів. Як правило, обидві ознаки володільця джерела підвищеної небезпеки повинні мати місце, крім випадків, передбачених у законі.

При цьому, якщо управління небезпечним об'єктом передається третій особі без якогось юридичного оформлення (наприклад, передається управління транспортним засобом без оформлення довіреності), вважається, що об'єкт не виходить із володіння його безпосереднього володільця, і саме в і н б у д е н е с т и в і д п о в і д а л ь н і с т ь з а з а в д а н у ш к о д у.

Як свідчать матеріали справи, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА 521235 (а.с. 16), власником автомобіля ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1, є відповідач. Крім того, останній також є страхувальником забезпеченого автомобіля, що спричинив ДТП 10.01.2016.

Варто зауважити, що згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до в и н н о ї о с о б и у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З огляду на той факт, що страховиком виплачене страхове відшкодування потерпілій особі, спірні правовідносини є предметом правового регулювання Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема ст. 38 Закону.

Так, за змістом ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, у випадку якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Дійсно, Коростенським міськрайонним судом Житомирської області постановою від 27.01.2016 у справі №279/116/16-п встановлено, що громадянин ОСОБА_1, який керував автомобілем ГАЗ 3302, державний номер АМАМ1793ВА, у день скоєння ДТП перед виїздом не перевірив технічний стан транспортного засобу, внаслідок чого стався відрив заднього лівого колеса, тому було пошкоджено автомобіль ЗАЗ LANOS, державний номерний знак НОМЕР_2. Тобто, мало місце порушення п.2.3а Правил дорожнього руху (а.с. 24).

У довідці №83483612 про дорожньо-транспортну пригоду від 10.01.2016 причиною ДТП 10.10.2016 також вказано порушення п.2.3а Правил дорожнього руху (а.с. 23).

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст.33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався.

При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу належними та допустимими доказами.

Отже, враховуючи вищевикладене, здійснивши оцінку наявних у справі доказів, за правилами ст.43 ГПК України, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4700,00грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коростенський хлібозавод" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шолом-Алейхема, буд. 62; ідентифікаційний код 00377791) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ідентифікаційний код 20033533):

- 4700,00грн - страхового відшкодування;

- 1378,00грн - судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.08.16

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу (рек. з повід.)

3 - відповідачу (рек. з повід.)