Рішення від 26.07.2016 по справі 908/1252/16

номер провадження справи 24/28/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016 Справа № 908/1252/16

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 УкраїниВ» (04053, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 37354345)

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю В«ЄживанВ» (69001, м. Запоріжжя, вул. Базова,9-а; код ЄДРПОУ 38593169)

про стягнення 137 461,63 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

10.05.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 УкраїниВ» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю В«ЄживанВ» про стягнення з відповідача 137 461,63 грн., з яких: 131 187,34 грн. - сума основного боргу; 1 304, 69 грн. - 3% річних; 1 969, 60 грн. - інфляційне збільшення суми боргу; 3 000,00 - витрати на правову допомогу адвоката.

Ухвалою від 10.05.2016р. судом порушено провадження у справі № 908/1252/16, присвоєно провадженню номер 24/28/16, справу призначено до розгляду на 30.05.2016р.

Ухвалою суду від 30.05.2016р. розгляд справи відкладений на 04.07.2016р.

Ухвалою від 04.07.2016р. строк вирішення спору продовжений, розгляд справи відкладений на 26.07.2016р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 26.07.2016р. прийнято рішення.

В обґрунтування позовних вимоги позивач посилається на видаткові накладні за грудень 2015р., за якими відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 131 187,34 грн. У свою чергу відповідач не здійснив розрахунку за поставлений товар. Отже, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 131 187,34 грн. За прострочку виконання грошового зобов'язання відповідачу, останньому нараховано 1 304,69 грн. 3% річних за період з 19.12.2015р. по 17.04.2016р. та 1 969,60 грн. інфляції. Враховуючи зазначене, позивач просить суд, на підставі ст. ст. 183, 184, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання жодного разу не з'явився. Судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про призначення судового засідання.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Заявляючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач посилається на видаткові накладні: № 13135 від 07.12.2015р., № 13199 від 08.12.2015р., № 13257 від 09.12.2015р., що свідчить про отримання відповідачем товару (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Надані до суду документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою купівлі - продажу.

У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Із змісту цієї статті вбачається, що істотними умовами договору купівлі - продажу є предмет і ціна. Законодавством не передбачено обов'язковість письмової форми договору купівлі-продажу.

Як вбачається з наданих суду документів, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі товару, а обов'язки відповідача - в його оплаті.

Судом встановлено, що ТОВ В«ОСОБА_1 УкраїниВ» поставлено, а ТОВ В«ЄживанВ» прийнято товар (асфальтобетон), що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками підприємств.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами відбулась угода купівлі-продажу в виду досягнення сторонами згоди по усіх істотних умовах, необхідних для зазначених угод.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, у зв'язку з чим сума основного боргу на час розгляду справи в суді становить 131 187,34 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача 131 187,34 грн. основного боргу суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 304,69 грн. 3% річних за період з 19.12.2015р. по 17.04.2016р. та 1 969,60 грн. інфляції.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Вимоги в частині стягнення 1 304,69 грн. 3% річних за період з 19.12.2015р. по 17.04.2016р. та 1 969,60 грн. інфляції є доведеними та задовольняються судом.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3 000,00 грн. судових витрат, пов'язаних з наданням послуг адвоката.

За змістом ст. ст. 44, 48 ГПК України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон). Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у ст. 6 Закону, зокрема, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з ст. 26 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність.

Статтею 30 Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Вбачається, що 29.07.2015р. між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги (з додатковою угодою № 12 від 15.04.2016р.), на виконання якого 15.04.2016р. позивач оплатив послуги адвоката ОСОБА_2 у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 0017 від 15.04.2016р. Отже, позивачем надано належні докази, що підтверджують понесення витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі відносяться на відповідача в сумі 2 062,00 грн. - судовий збір та 3 000,00 грн. - оплата послуг адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«ЄживанВ» (69001, м. Запоріжжя, вул. Базова,9-а; код ЄДРПОУ 38593169) на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 УкраїниВ» (04053, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 37354345, р/р 26008520660200 в АТ "УкрСиббанк" м. Київ, МФО 351005, ІПН 373543426592) - 131 187 (сто тридцять одна тисяча сто вісімдесят сім) грн. 34 коп. основного боргу, 1 304 (одна тисяча триста чотири) грн. 69 коп. 3% річних, 1 969 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 60 коп. інфляції, 2 062 (дві тисячі шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрати на правову допомогу адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 01.08.2016р.