Рішення

від 26.07.2016 по справі 910/9387/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016Справа №910/9387/16

За позовомФізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України До Приватного підприємства "Київмед-Центр" Простягнення 152 824,71 грн. Суддя О.М. Ярмак Представники:

від позивачаМихальченко В.О. (представник за довіреністю від 15.06.2016) від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Київмед-Центр" про стягнення 152 824,71 грн. за договором оренди № 234/14 від 02.06.2014. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/9387/16 та призначено розгляд справи на 12.07.2016.

Ухвалою суду від 12.07.2016 розгляд справи відкладено на 26.07.2016.

26.07.2016 відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та інші документи на підтвердження своєї правової позиції не подав, позовні вимоги не спростував, хоча про дату, час та місце судового засідання у справі повідомлявся належним чином.

Оскільки відповідач вважається таким, що повідомлений про час і місце розгляду справи судом, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, з метою уникнення порушення процесуальних строків розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив позов задовольнити відповідно до поданого розрахунку.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.06.2014 між Фізико-технологічним інститутом металів та сплавів НАН України (орендодавець) та Приватним підприємством "Київмед-Центр" (орендар) укладено договір оренди № 243/14 нерухомого майна, що знаходиться на балансі ФТІМС НАНУ (далі - договір оренди), відповідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 61,41 кв.м: к. 122, 116а та частину холу на 1 поверсі лабораторного корпусу, що розміщено за адресою: Київ, б. Академіка Вернадського, 34/1 та перебуває на балансі Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 14 березня 2013 і становить станом на 28 лютого 2013 272062 грн. (п. 1.1).

Згідно з п. 1.2 договору оренди майно передається в оренду з метою використання для розміщення приватних закладів охорони здоров'я (стоматологія) та складу.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.95 №786 зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - квітень 2014 76,66 грн. за 1 кв.м., а за всю орендовану площу 4 707,97 грн та ПДВ 941,59 грн, а всього 5 649,56 грн. крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (п.3.1 договору оренди).

Відповідно до п. 3.2 договору оренди нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

У п. 3.3 договору оренди встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 5.4 договору оренди визначено, що орендар зобов'язується, зокрема, своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2014 на виконання умов договору оренди позивачем сторонами було підписано акт здачі-прийняття приміщення в оренду.

Також, 02.06.214 між Фізико-технологічним інститутом металів та сплавів НАН України (орендодавець) та Приватним підприємством "Київмед-Центр" (орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір про відшкодування витрат), згідно п. 1.1 якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 03680, Київ, б. Академіка Вернадського, 34/1, загальною площею 27629 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за цим договором.

Орендар користується приміщенням, яке складається з к. 122, 116а та частину холу на 1 поверсі лабораторного корпусу загальною площею 61,41 кв.м. вартістю (експертною) 272062 грн відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору.

Як вбачається зі змісту п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат орендар зобов'язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю), за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги а також відшкодовувати податок за землю.

За доводами позивача, внаслідок невиконання своїх договірних зобов'язань в період з 01.07.2014 по 04.01.2016 у відповідача виникла заборгованість за договором оренди в розмірі 139 788,97 грн. та договором про відшкодування витрат в розмірі 4 971,57 грн., що в загальному розмірі становить 144 760,54 грн.

21.07.2015 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за вих.№87/543/-2 від 21.07.2015 щодо оплати наявної заборгованості, однак відповідач відповідь на даний лист позивачу не надав, заборгованість не погасив.

Договір № 243/14 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України та Главою 30 Господарського кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а ст. 19 Закону встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що 04.01.2016 орендодавець прийняв, а орендар передав об'єкт оренди за актом приймання-передачі нерухомого майна до договору оренди від 02.06.2014 № 243/14.

Натомість, у період до моменту повернення орендованого майна у відповідача утворилася заборгованість перед орендодавцем зі сплати орендної плати за договором оренди в розмірі 139 788,97 грн., оскільки орендну плату за період з 01.07.2014 по 04.01.2016 орендар вносив лише частково, таким чином неналежним чином виконуючи свої договірні зобов'язання за договором оренди.

Також, відповідач не у повному обсязі відшкодовував витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна за період з 01.07.2014 по 04.01.2016, передбачені договором № 243/14В від 02.06.2014, у зв'язку з чим його заборгованість становить 4 971,57 грн.

На підтвердження обставин наявності заборгованості позивачем з-поміж іншого подано до суду рахунки-фактури на оплату, банківські виписки, розрахунок заборгованості та акт звірки взаємних розрахунків на 04.01.2016, підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене вище, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди та за договором про відшкодування витрат у період з 01.07.2014 по 04.01.2016 в загальному розмірі 144 760,54 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у в повному обсязі.

Крім цього, за прострочення виконання зобов'язань за договором оренди позивач просив суд стягнути з відповідача 147,81 грн інфляційних збитків, 3 573,59 грн пені та 247,40 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 3.7 договору оренди орендна плата та інші платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягають індексації і стягуються на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п. 3.8 договору оренди).

У зв'язку із допущенням відповідачем прострочення виконання грошового зобов'язання, то правомірним є притягнення його до відповідальності, встановленої вказаними положеннями договору оренди, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунками позивача в розмірі 3 573,59 грн, які перевірено судом та визнано вірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, оскільки відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання за договором оренди, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є правомірними та обґрунтованими.

Проте, суд зазначає, що 3% річних задовольняються судом у розмірі 247,40 грн, правильно розрахованому позивачем у таблиці розрахунків, поданій 20.07.2016, решта 3% від заявленої у позові суми відсотків (4 342,82 грн) задоволенню не підлягає у зв'язку з допущенням позивачем арифметичної помилки при їх розрахунку.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір за результатами розгляду справи відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

1. Стягнути з Приватного підприємства "Київмед-Центр" (03142, м. Київ, бульв. Академіка Вернадського, б. 34/1, ідентифікаційний код 30964101) на користь Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України (03142, м. Київ, бульв. Вернадського, 34/1, ідентифікаційний код 05417153) 144 760 (сто сорок чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 54 коп. заборгованості, 3 573 (три тисячі п'ятсот сімдесяіт три) грн 59 коп. пені, 147 (сто сорок сім) грн. 81 коп. інфляційних втрат, 247 (двісті сорок сім) грн. 40 коп. 3% річних та 2 230 (дві тисячі двісті тридцять) грн. 94 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.07.2016

Суддя О.М. Ярмак