Рішення

від 26.07.2016 по справі 910/10087/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.2016Справа №910/10087/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/10087/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Девелопмент Ентерпрайз», с. Ксаверівка,

до приватного підприємства «Ай Ді Сі Маркет», м. Київ,

про стягнення 12 414,33 грн.,

за участю представників:

позивача - Бурдейна Н.В. (довіреність від 27.05.2016 № б/н);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Калинівка Девелопмент Ентерпрайз» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства «Ай Ді Сі Маркет» (далі - Підприємство) про стягнення:10 247,10 грн. основного боргу у зв'язку невиконанням договору оренди від 08.12.2015 № б/н (далі - Договір); 1 541,54 грн. пені; 107,81 грн. 3% річних; 517,88 грн. втрат від інфляції, а всього 12 414,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 21.07.2016.

11.07.2016 позивач подав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 розгляд справи було відкладено на 26.07.2016, у зв'язку з неявкою представників відповідача та необхідністю подання позивачем додаткових доказів.

25.07.2016 Товариство подало суду додаткові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 26.07.2016 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача у судове засідання 26.07.2016 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали, відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверт з ухвалою суду, які повернуті з адреси відповідача з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

08.12.2015 Товариством (орендодавець) та Підприємством (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення «Будівля механізатора» літера А, кімната № 20 загальною площею 26,7 кв.м. (об'єкт оренди), розташований за адресою: м. Вишневе, вул. Святошинська, 28 (пункт 1.1 Договору);

- балансова вартість об'єкту оренди становить 961 124,74 грн. (пункт 1.3 Договору);

- орендодавець передає об'єкт оренди орендарю протягом 2 (двох) робочих днів з моменту підписання Договору уповноваженими представниками сторін. Передача об'єкту оренди оформлюється актом прийому-передачі, який є невідємною частиною Договору (пункт 2.1 Договору);

- розмір орендної плати за користування об'єктом оренди складає 83,33 грн., крім того ПДВ - 16,67 грн., разом - 100 грн. в місяць за один кв.м. Орендна плата складається з плати за користування Об'єктом оренди та плати за користування земельною ділянкою. Орендна плата підлягає обов'язковій індексації (зміні в односторонньому порядку) у разі зміни цін, тарифів, інших показників, що впливають на розмір орендної плати, а саме - змін у встановленому чинним законодавством порядку обчислення орендної плати за землю або розміру орендної плати за землю, введення/зміни розміру податку на нерухомість, зміни вартості газопостачання, тощо, про що орендодавець повідомляє орендаря письмово. У разі зміни цін, тарифів, ставок податків, розміру орендної плати за землю та інших показників, що впливають на розмір орендної плати, здійснюється відповідний перерахунок орендної плати, починаючи з дня вступу в силу нових цін, тарифів, податків, інших показників, що впливають на розмір орендної плати (пункт 3.1 Договору);

- до розміру орендної плати не включається вартість користування електроенергією, вартість реактивної потужності енергії, вартість обслуговування електричних і розподільних мереж і обладнання, вартість користування водою, опаленням, мережами каналізації, та іншими комунальними послугами, а також охорони об'єкту оренди, користування телефонними номерами; ці послуги, в разі їх споживання, сплачуються орендарем окремо відповідно до рахунків, виставлених орендодавцем або відповідними комунальними службами (в разі укладення відповідних договорів). До розміру орендної плати не входить також вартість вивезення сміття, оскільки ці питання можуть регулюватися окремим Договором між сторонами (пункт 3.2 Договору);

- орендна плата за користування об'єктом оренди та інші платежі, які підлягають сплаті відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору, нараховуються, починаючи з дати підписання сторонами акта прийому-передачі (пункт 3.3 Договору);

- орендна плата за поточний місяць сплачується орендарем до 05 числа поточного місяця, плата за користування електроенергією сплачується орендарем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури (пункт 3.4 Договору);

- на суму орендної плати, визначеної згідно з пунктом 3.1. Договору орендодавець виставляє рахунок-фактуру до 05 числа поточного місяця, а на суму інших платежів - до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 3.5 Договору);

- орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який термін у розмірі, що визначається на момент оплати (пункт 3.6 Договору);

- у випадку несвоєчасної сплати орендарем орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої орендної плати за кожен день прострочення (пункт 6.1 Договору);

- Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 07.12.2016 включно. Строк оренди - 12 місяців з дати приймання-передачі сторонами об'єкту оренди, тобто до 07.12.2016 включно (пункту 7.1 Договору);

- Договір може бути припинений у таких випадках: відповідно до умов статті 7 Договору; загибелі об'єкта оренди; за рішенням господарського суду; в разі дії форс-мажорних обставин понад 6 місяців; за взаємною згодою сторін; перехід права власності на об'єкт оренди до третьої особи або поєднання в одній особі орендаря та власника; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 8.1 Договору);

- Договір може бути припинений за ініціативою орендодавця з попередженням іншої сторони за один місяць до дати припинення Договору. Термін попередження може бути скорочений орендодавцем в разі, якщо припинення Договору викликано обставинами, що не залежать від орендодавця, в тому числі, але не обмежуючись, рішеннями державної влади або органів місцевого самоврядування тощо (пункт 8.2 Договору);

- уразі припинення Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди за актом приймання-передачі в день припинення дії Договору (пункт 8.3 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором ОСОБА_4, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором з оренди майна.

Судом встановлено, що позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкту оренди від 08.12.2015, який підписано повноважними представниками сторін і скріплено печатками.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого виник борг у сумі 10 247,10 грн.

Разом з тим, 01.02.2016 Підприємство надіслало Товариству повідомлення № б/н про те, що з 01.03.2016 відповідач не має можливості орендувати нежитлове приміщення за Договором; враховуючи викладене Підприємство просить Товариство розірвати Договір оренди з 01.03.2016.

29.02.2016 сторони уклали угоду про розірвання Договору, за умовами якої Договір вважається розірваним з 01.03.2016.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, Договір розірвано за згодою сторін з 01.03.2016.

29.02.2016 відповідач передав, а позивач прийняв об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди від 29.02.2016 № б/н.

Позивач в підтвердження заборгованості подав суду такі акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

- від 13.01.2016 № 7 на суму 1 013,32 грн. (компенсація витрат з теплопостачання за грудень 2015 року);

- від 29.02.2016 № 42 на суму 1 699,76 грн. (компенсація витрат з теплопостачання за лютий 2016 року);

- від 31.12.2015 № 7 на суму 2 055,82 грн. (оренда нежитлового приміщення «Будинок механізатора» літера А, кімната № 20 за грудень 2015 року);

- від 29.02.2016 № 43 на суму 130,20 грн. (компенсація витрат з електроенергії за лютий 2016 року);

- від 29.02.2016 № 41 на суму 2 670 грн. (оренда нежитлового приміщення «Будинок механізатора» літера А, кімната № 20 за лютий 2016 року);

- від 31.01.2016 № 34 на суму 93,24 грн. (компенсація витрат з електроенергії за січень 2016 року);

- від 31.01.2016 № 25 на суму 1 699,76 грн. (компенсація витрат з теплопостачання за січень 2016 року);

- від 31.01.2016 № 26 на суму 2 670 грн. (оренда нежитлового приміщення «Будинок механізатора» літера А, кімната № 20 за січень 2016 року).

Вказані акти (крім акта від 29.02.2016 № 42 на суму 1 699,76 грн.) підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень.

Що ж до акта від 29.02.2016 № 42 на суму 1 699,76 грн., то слід вказати таке.

Оскільки відповідач передав приміщення 29.02.2016, то зобов'язаний і компенсувати витрати з теплопостачання за лютий місяць 2016 року позивачу.

Також, позивачем виставлялися рахунки-фактур, проте доказів передачі їх відповідачу суду не подано.

Судом встановлено, що за весь період дії Договору заборгованість відповідача перед позивачем складала 12 032,10 грн.

У свою чергу, Підприємство сплатило Товариству грошові кошти у сумі 1 785 грн. 31.03.2016, що підтверджується банківською випискою.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати та компенсації витрат з електроенергії та теплопостачання складає 10 247,10 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 10 247,10 грн. боргу за Договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 1 541,54 грн. пені, 107,81 грн. 3 % річних і 517,88 грн. втрат від інфляції.

Позивачем нараховано вказані суми з невірним визначенням суми (так, Товариство нараховує на 10 247,10 грн.) та періоду нарахування (позивач починає нарахування з 06.01.2016 на суму 10 247,10 грн., хоча прострочення з орендної плати та компенсації витрат починається з 06 числа поточного місяця щодо орендної плати та після спливу десяти банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі (оскільки доказів передачі рахунків немає) щодо компенсації витрат).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 99,86 грн. 3 % річних і 476,09 грн. втрат від інфляції.

Що ж до стягнення пені, то слід вказати таке.

Умовами Договору передбачено нарахування пені лише на прострочення орендної плати (пункт 6.1 Договору).

У свою чергу, позивач нарахував пеню і на суми компенсації витрат з теплопостачання та електропостачання, а тому пеня підлягає перерахунку.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 929,12 грн. пені.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Ай Ді Сі Маркет» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23-А, офіс 109/1; ідентифікаційний код: 38946980) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Девелопмент Ентерпрайз» (08660, Київська область, Васильківський район, с. Ксаверівка, Центральний майдан, 4; ідентифікаційний код: 35584015): 10 247 (десять тисяч двісті сорок сім) грн. 10 коп. основного боргу; 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 86 коп. 3% річних; 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 09 коп. втрат від інфляції; 929 (дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 12 коп. пені та 1 304 (одну тисячу триста чотири) грн. 50 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 01.08.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук