Рішення

від 26.07.2016 по справі 917/1078/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016 Справа №917/1078/16

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Банк", 36013, м. Полтава, вул. Шведська, 20

про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №29-14/15 від 04.01.2016

від відповідача: не з’явились.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення і повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача 15490,35 грн заборгованості по договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №3601 від 16.09.2013, з яких: 7431,41 грн - сума основного боргу, 7431,41 грн - пеня, 159,65 грн - 3% річних; 467,88 грн - інфляційні втрати.

26.07.2016 від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення 3052,79 грн основного боргу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в частині стягнення з відповідача 4378,62 грн основного боргу, 7431,41 грн пені 467,88 грн інфляційних та 159,65 грн річних, в обґрунтування позову посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині оплати спожитої теплової енергії.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання". Як роз'яснив Пленум у Постанові Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

16.09.2013 Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-Банк" уклали договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Основним напрямком діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства В«ПолтаватеплоенергоВ» є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території міста Полтави та районів Полтавської області,

Відповідно до п. 1 договору ПОКВПТГ В«ПолтаватеплоенергоВ» бере на себе зобов’язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення приміщень відповідача, розташованих за адресою: м. Полтава, вул. Шведська, 20.

Згідно зі ст. 1 Закону України В«Про теплопостачанняВ» сферою теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам. ОСОБА_2 регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності (ст. 2 Закону).

Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону теплопостачальні організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Відповідно до ст. 19 Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляд гарячої води на опалення вказаного вище приміщення відповідача.

В свою чергу споживач зобов'язувався проводити оплату вартості спожитої теплової енергії у визначеному порядку та строки.

Отже, в силу умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері теплопостачання у відповідача щомісячно виникає обов'язок щодо оплати фактично спожитої теплової енергії.

У п. 17 договору визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України В«Про державне регулювання у сфері комунальних послугВ» та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України В«Про теплопостачанняВ» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається підприємством В«ПолтаватеплоенергоВ» встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів встановлені в такому розмірі:

-1403,42 грн/Гкал (без ПДВ) з 01 травня 2015 року на підставі постанови №1388 від 30.04.2015;

-1354,31 грн/Гкал (без ПДВ) з 1 листопада 2015 року на підставі постанови № 2690 від 29.10.2015;

-1304,87 грн/Гкал (без ПДВ) з 1 лютого 2016 року на підставі постанови № 54 від 28.01.2016.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (надалі Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Відповідно до п. 15 договору, обсяг теплової енергії, який постачається Споживачу в розрахунковому періоді, визначається Теплопостачальною організацією розрахунковим способом відповідно до теплового навантаження об'єктів з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, визначеної згідно Державних будівельних норм та наведений в Додатку №1 Розрахунок обсягу теплової енергіїВ» , що є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 16 договору, кінцевий розрахунок вартості проводиться Споживачем не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

За період з 01.10.2015 по 30.04.2016 за відпущену теплову енергію відповідачу нараховано до сплати 16673,08 грн.

Проте, в порушення, взятих зобов'язань, відповідачем за вказаний період сплачено лише 9522,67 грн, у зв’язку з чим у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 7431,41 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 3052,79 грн у зв'язку зі сплатою.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд припиняє провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача 3052,79 грн основного боргу.

До стягнення з відповідача підлягає 4378,62 грн основного боргу.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності, або орендовані ними на підставі договору для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу

На підставі ст. 230 ГК України, п. 20 договору, відповідачу правомірно нарахована пеня в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно з Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" в розмірі 7431,41 грн за період з 15.11.2015 до 16.05.2016.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в сумі 159,65 грн за період з 15.11.2015 по 30.06.2016 та 467,88 грн інфляційних втрат за період грудень 2015 - травень 2016 року.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача з урахуванням ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, п.1 1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіаа-Банк", 36013, м. Полтава, вул. Шведська, 20, код ЄДРПОУ 38610414 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, р/р 26032302010972 в філії Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 331467, код ЄДРПОУ 03338030 - 4378,62 грн основного боргу, 7431,41 грн пені, 159,65 грн - 3% річних, 467,88 грн інфляційних втрат, 1378,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 3052,79 грн.

Повне рішення складено 01.08.2016

Суддя Д.М. Сірош