Рішення

від 28.07.2016 по справі 917/937/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2016 Справа №917/937/16

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул. Чкалова, 17, м. Лубни, Полтавська область, 37500

до Комунальної установи - редакції міськрайонного радіомовлення "Радіо-Лубни", вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500

про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1-17/1296 від 05.07.2016

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії № 310 від 22.05.2013, з яких: 5585,01 грн - сума основного боргу, 5457,82 грн - пеня, 3261,81 грн - інфляційні, 325,48 грн - 3% річних.

12.07.2016 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку зі сплатою частини суми основного боргу. У зазначеній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 5185,01 грн основного боргу за отриману теплову енергію, решту позовних вимог залишити без змін.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.10. Постанови від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Суд приймає до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог та вирішує спір, виходячи з нової ціни позову, а саме: про стягнення з відповідача 5185,01 грн основного боргу, 5457,82 грн пені, 3261,81 грн інфляційних, 325,48 грн - 3% річних.

21.07.2016 від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №9074) в яких позивач заперечив проти пропуску позовної давності, зазначив про її переривання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та наполягав на його задоволенні. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії.

Відповідачем подано заперечення на позов (вх. №8185 вд 01.07.206), у якому просить застосувати позовну давність на частину періоду, за який позивач просить провести стягнення.

28.07.2016 від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру пені на 50% у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01.02.2011 Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства В«ЛубнитеплоенергоВ» та Комунальна установа - редакція міськрайонного радіомовлення В«Радіо-ЛубниВ» уклали договір №310Л на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до п. 1 договору позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та вентиляції приміщень Споживача до межі розподілу будівлі КУРМР В«Радіо-ЛубниВ» по вул. Я.Мудрого, 33, м. Лубни.

Пунктом 12 Договору №1 передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку типу: Calmex-U №18131-01.

Згідно з п. 25 договір діє з 01.02.2011 по 31.12.2011 і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви від однієї зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

На виконання умов договору в період з 01.01.2012 по 15.04.2013 позивачем надано відповідачеві 6,924 Гкал теплової енергії на загальну суму 7040,87 грн, для забезпечення опалення приміщень КУРМР В«Радіо-ЛубниВ» , що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії за даний період.

У відповідності до п.16 зазначеного договору, споживач зобов'язувався сплачувати за опалення виходячи із фактичного обсягу спожитої теплової енергії по затвердженому тарифу до 30 числа поточного місяця, або в порядку попередньої оплати до 25 числа місяця перед наступним розрахунковим періодом. У випадку несплати у вказані строки нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, але не більше 100%, а також відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

22.05.2013 ОКВПТГ В«ЛубнитеплоенергоВ» та КУРМР В«Радіо-ЛубниВ» уклали договір купівлі - продажу теплової енергії №310 (далі - договір №2).

Відповідно до п. 9.1 зазначеного договору він набуває чинності з моменту його укладення, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 22.05.2013 і діє в частині поставки теплової енергії до 30.05.2015, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення.

Пунктом 9.2 договору № 2 визначено, що він вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, одна зі сторін письмово не повідомить іншу про припинення його дії.

Згідно з п. 1.1 договору № 2 Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві теплову енергію в обсягах, зазначених в додатку №1 до договору, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.1 договору № 2, теплова енергія постачається споживачу в порядку та обсягах згідно з додатком 1 до договору на потреби опалення.

На умовах договору № 2 позивачем, в період з 03.10.2013 по 28.02.2014 відповідачеві надано для опалення приміщень 2,338 Гкал теплової енергії на загальну суму 2 278,31 грн, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії за даний період.

Згідно п. 1.1 додатку 1 до договору №2 у Споживача встановлено прилад обліку теплової енергії типу Calmex-UVKP431 № 18131-01.

Порядок розрахунків за теплову енергію визначається умовами додатку 3 до договору (п. 4.5 договору № 2).

Положенням п. 5 додатку 3 до договору № 2 передбачено, що споживач самостійно розраховує та до першого числа розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації повну вартість заявленого у додатку 1 до договору планового обсягу споживання теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків.

Умовами п.п. 6.1 та 6.1.1 договору № 2 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

У разі порушення споживачем строків оплати теплової енергії, споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, а також сплатити пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, згідно Закону України В«Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послугиВ» .

31.03.2014 ОКВПТГ В«ЛубнитеплоенергоВ» та КУРМР В«Радіо-ЛубниВ» уклали договір №310л купівлі-продажу теплової енергії (далі - договір № 3).

Відповідно до розділу 9 договору № 3, а саме: п.п. 9.1,9.2 даний договір набуває чинності з моменту його укладення, поширює свою дію на відносини що склалися між сторонами з 01.03.2014 і діє в частині поставки теплової енергії до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення.

Згідно з п. 2.1 договору № 3 теплова енергія постачається Споживачу в порядку та обсягах, згідно з додатком 1 до договору для опалення приміщень Споживача.

На виконання умов договору № 3 позивачем, в період з 01.03.2014 по 30.04.2016 надано відповідачеві 3,9879 Гкал теплової енергії на загальну суму 6268,04 грн, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії за даний період.

Відповідно до п. 4.5 договору № 3 порядок розрахунків за поставлену теплову енергію визначається умовами додатку 3 до договору.

Умовами п. 5 додатку 3 до договору № 3 встановлено, що споживач самостійно розраховує та до першого числа розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації повну вартість заявленого у додатку 1 обсягу планового споживання теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків.

Приписами п.п. 6.1 та 6.1.1 визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

У разі порушення споживачем строків оплати теплової енергії, споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, а також сплатити пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, згідно Закону України В«Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послугиВ» .

Статтею 20 Закону України В«Про теплопостачанняВ» передбачено, що тарифи на теплову енергію є регульованими.

Законом України В«Про ціни і ціноутворенняВ» , а саме: в пункті 3 ст. 12 зазначено, що зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України В«Про державне регулювання у сфері комунальних послугВ» та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України В«Про теплопостачанняВ» - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (що є правонаступницею Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та, відповідно, Національної комісії регулювання електроенергетики України) встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Національною комісією регулювання електроенергетики України прийнято:

- 30.09.2011 постанову №84, якою установила ОКВПТГ В«ЛубнитеплоенергоВ» тарифи з 1 жовтня 2011 року на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 847,49 грн за 1 Гкал (без ПДВ) [1 016,99 грн з ПДВ];

- 31.12.2013 постанову №428, якою установлено ОКВПТГ В«ЛубнитеплоенергоВ» тарифи з 1 січня 2014 року на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) в розмірі 790,59 грн за 1 Гкал (без ПДВ) [948,71 грн з ПДВ].

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг прийнято:

- 13.06.2014 постанову № 753, якою установлено ОКВПТГ В«ЛубнитеплоенергоВ»

тарифи з 1 липня 2014 року на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім

населення) в розмірі 1058,82 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) [1270,58 грн. з ПДВ].

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято:

- 28.11.2014 постанову №522, якою з 1 грудня 2014 року встановлено тариф на теплову енергію, що постачає В«ЛубнитеплоенергоВ» для потреб інших споживачів (крім населення) в розмірі 1262,12 грн за 1 Гкал (без ПДВ) [1514,54 грн з ПДВ];

- 27.02.2015 постанову №308, якою з 1 березня 2015 року встановлено тариф на теплову енергію, що постачає В«ЛубнитеплоенергоВ» для потреб інших споживачів (крім населення) в розмірі 1790,83 грн за 1 Гкал (без ПДВ) [2149,00 грн з ПДВ];

- 31.03.2015 постанову №1040, якою з 1 квітня 2015 року встановлено тариф на теплову енергію, що постачає В«ЛубнитеплоенергоВ» для потреб інших споживачів (крім населення) в розмірі 1548,37 грн за 1 Гкал (без ПДВ) [1858,04 грн з ПДВ];

- 30.04.2015 постанову №1428, якою з 1 травня 2015 року встановлено тариф на теплову енергію, що постачає В«ЛубнитеплоенергоВ» для потреб інших споживачів (крім населення) в розмірі 1481,60 грн за 1 Гкал (без ПДВ) [1777,92 грн з ПДВ];

- 29.10.2015 постанову №2690, якою внесено зміни до постанови №1428 від 30.04.2015 та встановлено з 1 листопада 2015 року тариф для інших споживачів (крім населення) в розмірі 1428,85 грн (без ПДВ) [1714,62 грн з ПДВ].

Абзацом 6 статті 15 Закону України В«Про теплопостачанняВ» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману енергію. Пунктом 7 статті 276 ГК України зазначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з 01.01.2012 по 25.05.2016 надано відповідачеві 13,2499 Гкал теплової енергії на загальну суму 15587,22 грн.

Відповідачем здійснені розрахунки за поставлену теплову енергію частково, в сумі 9732,02 грн.

Після порушення провадження у праві відповідачем сплачено 400,00 грн заборгованості за поставлену теплову енергію.

Отже, з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 5185,01 грн заборгованості за отриману теплову енергію.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо здійснення розрахунків за поставлену теплову енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу сумі 5185,01 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача стосовно застосування позовної даності судом відхиляється, виходячи з наступного.

Як досліджено судом позивачем заявлено до стягнення суми основного боргу за період з 01.01.2012 по 25.05.2016.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Однак, у відповідності з ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.

Як роз'яснено у п.4.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 В«Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорівВ» до дій, що свідчать про визнання боргу можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, належать:

- визнання пред'явленої претензії (листами № 21 від 23.04.2014 та № 1 від 25.01.2016 відповідач не заперечує проти сум виставлених в претензіях);

- письмове прохання відстрочити сплату боргу (лист відповідача №18 від 18.09.2015)

- підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір (копії актів звірки розрахунків №310 від 16.05.2013; від 03.10.2013; від 03.01.2014; від 02.10.2014; від 12.01.2015; від 13.05.2015; від 03.01.2016; від 13.05.2016, підписані відповідачем залучено до матеріалів справи).

З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце застосування положень ст. 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності, з огляду на що позивачем, вірно застосовано період стягнення заборгованості.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 5457,82 грн пені за період з 01.12.2015 по 25.05.2016.

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідач подав клопотання про зменшення розміру пені на 50%, посилаючись на те, що КУРМР В«Радіо-ЛубниВ» є комунальною установою та неприбутковою організацією, яка фінансується з місцевого бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти зменшення розміру пені на 50%.

Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням пункту 1 ст. 233 ГК України також встановлено право суду на зменшення розміру санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи сплату відповідачем частини суми основного боргу, та те, що відповідач основним напрямком діяльності відповідача, як комунальної установи, є соціальна направленість, а не прибуткова, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої позивачем пені частково та зменшити її розмір до 2728,91 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в сумі 325,48 грн та 3261,81 грн інфляційних за період червень 2013 року - травень 2016 року.

На підставі вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги частково.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, п. 3 ч. 1ст. 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунальної установи - редакції міськрайонного радіомовлення "Радіо-Лубни", вул. Ярослава Мудрого, 33,м. Лубни, Полтавська область, 37500 (код ЄДРПОУ 26435089) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул. Чкалова, 17, м. Лубни, Полтавська область, 37500 (код ЄДРПОУ 05541083, п/р 26032003821471 ТВБВ 10016/0226 ФПОУ АТ «Ощадбанк», МФО 331467) 5185,01 грн основного бор рогу, 2728,91 грн пені, 3261,81 грн інфляційних, 325,38 грн - 3% річних, 1378,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено 01.08.2016

Суддя Д.М. Сірош