Рішення

від 26.07.2016 по справі 922/1760/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2016 р.Справа № 922/1760/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач", м. Кіровоград до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іновейшен ЛТД", м.Первомайський Харківської області про стягнення 353493,66 гривень за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. від 02.03.2016 р.);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

02.06.2016 р. позивач - ТОВ "Кіровоградпостач" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Іновейшен ЛТД" (відповідача) про стягнення 353493,66 грн. за договором поставки №280116 від 28.01.2016р., з яких 323440,11 грн. боргу, 12372,15 грн. 40% річних, 1509,39 грн. інфляційних, 16172,01 грн. штрафу. Крім того, просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2016 р. було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.07.2016р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.07.2016р. було відкладено розгляд справи на 26.07.2016 р.

15.07.2016 р. позивач надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№23282), в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 367154,02 грн., в тому числі 323 440,11 грн. - основного боргу, 16 172,01 грн. - 5% штрафу, 323,44 грн. - інфляційних нарахувань, 27 218,46 грн. - 40% річних, крім того - судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні 26.07.2016 р. підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 26.07.2016 р. свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені відповідачеві на юридичну адресу згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, без участі відповідача, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

28.01.2016 року між ТОВ В«КіровоградпостачВ» та ТОВ В«Іновейшен ЛТДВ» було укладено договір поставки за № 280116 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ В«Іновейшен ЛТДВ» (Постачальник за договором) взяло на себе обов’язки відпустити (поставити) на адресу ТОВ В«КіровоградпостачВ» (Покупець за договором) продукцію (далі - Товар), асортимент, кількість і ціна якої зазначаються в рахунку (специфікації) до Договору (п. 1.1. Договору).

На виконання даної умови договору Постачальником та Покупцем було узгоджено та підписано Специфікації до Договору, а саме:

- Специфікація № 1 від 28.01.2016 р. на суму 687 717,97 грн., в т.ч. ПДВ;

- Специфікація № 2 від 01.02.2016 р. на суму 142 475,00 грн., в т.ч. ПДВ;

- Специфікація № 3 від 01.02.2016 р. на суму 593 363,09 грн., в т.ч. ПДВ

Відповідно до п. 6.2. Договору та відповідно до умов специфікацій, покупцем на розрахунковий рахунок постачальника проводилась 100% попередня оплата за партію товару, що підлягала поставці за Договором (всього на суму 1 500 747,20 грн.):

- 28.01.2016 р. передплат в розмірі 687 717,97 грн., в т.ч. ПДВ;

- 01.02.2016 р. передплат в розмірі 142 475,00 грн., в т.ч. ПДВ;

- 29.02.2016 р. передплата в розмірі 3 915,04 грн., в т.ч. ПДВ;

- 03.03.2016 р. передплата в розмірі 296 681,55 грн., в т.ч. ПДВ;

- 15.03.2016 р. передплата в розмірі 296 681,54 грн., в т.ч. ПДВ;

- 07.04.2016 р. передплата в розмірі 16 380,00 грн., в т.ч. ПДВ ;

- 15.04.2016 р. передплата в розмірі 56 896,10 грн., в т.ч. ПДВ.

Умовами поставки (п.4.1. Договору) та специфікаціями 9 (п.4) передбачено строк поставки товару - протягом 5 (п’яти) робочих днів з моменту перерахування Покупцем коштів. Дану умову договору та обов’язки з поставки товару на суму проведеної покупцем передплати постачальник (відповідач) виконав частково та здійснив поставку товару на суму 1 177 307,09 грн., а саме поставлено товар:

- За видатковою накладною №36 від 11.02.2016 р. на суму 687 705,02 грн., в т.ч. ПДВ;

- За видатковою накладною №37 від 11.02.2016 р. на суму 146 402,99 грн., в т.ч. ПДВ;

- За видатковою накладною №100 від 04.04.2016 р. на суму 198 488,54 грн., в т.ч. ПДВ;

- За видатковою накладною №111 від 07.04.2016 р. на суму 54 425,03 грн., в т.ч. ПДВ;

- За видатковою накладною №112 від 07.04.2016 р. на суму 16 380,00 грн., в т.ч. ПДВ;

- За видатковою накладною №122 від 18.04.2016 р. на суму 34 221,79 грн., в т.ч. ПДВ;

- За видатковою накладною №130 від 26.04.2016 р. на суму 28 282,81 грн., в т.ч. ПДВ;

За видатковою накладною №131 від 26.04.2016 р. на суму 11 400,91 грн., в т.ч. ПДВ.

Із врахуванням сум проведеної покупцем передплати та вартості поставленого Постачальником товару, заборгованість постачальника (відповідача) перед покупцем (позивачем) складає 323 440,11 грн.

Дана сума заборгованості підтверджена сторонами договору в акті звіряння взаєморозрахунків станом на 13.05.2016 р.

Станом на 31.05.2016 р. свої зобов’язання з поставки товару відповідач не виконав та грошові кошти в розмірі 323 440,11 грн. позивачу не повернув.

Відповідно до пункту 8.1. Договору, за порушення строків поставки товару, встановлених пунктом 4.1. цього Договору, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% від вартості непоставленого в обумовлений строк товару.

Також, відповідачем допущено порушення пункту 8.2. Договору, відповідно до якого, - «у випадку необґрунтованої відмови постачальника від виконання договірних зобов’язань, а також, якщо строк виконання зобов’язань за цим договором з боку Постачальника триває більше 10 (десяти) календарних днів, - постачальник зобов’язаний протягом двох банківських днів з дати відмови (або після спливу вказаних десяти календарних днів) повернути покупцю суму проведеної передоплати з урахуванням індексу інфляції та сорока відсотків річних за кожен день користування (перебування у постачальника) цими грошовими коштами покупця (з дати здійснення передплати до дати фактичного повернення коштів).

Умовами договору, окрім іншого, встановлено строк поставки товару - протягом 5 робочих днів після 100% оплати (п.4.1. Договору) та п.4 Специфікацій. Остання поставка була здійснена постачальником 26.04.16 р. Повернення коштів попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції та 40% річних за кожен день користування (перебування у постачальника) грошовими коштами покупця (з дати здійснення передплати до дати фактичного повернення коштів) повинно було бути здійснено принаймні 27.04.2016 року, оскільки навіть з урахуванням останньої поставки прострочення поставки вже мало місце (п’ять робочих днів сплинуло 25.04.2016). Дата здійснення останньої передплати -15.04.2016 р.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що позивач виконав свої зобов’язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, відповідач, в свою чергу, зобов’язання за спірним договором не виконав, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 323440,11 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити з нього певну грошову суму.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з наведених норм та обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 323440,11 гривень та наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо стягнення 323,44 грн. інфляційних, 27218,46 грн. 40% річних суд зазначає наступне.

Повернення коштів попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції та 40% річних за кожен день користування (перебування у постачальника) грошовими коштами покупця передбачено п.8.2 Договору.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 323,44 грн. інфляційних, 27 218,46 грн. 40% річних, підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим, підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 16 172,01 грн. 5% штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8.1. Договору, за порушення строків поставки товару, встановлених пунктом 4.1. цього Договору, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 5% від вартості непоставленого в обумовлений строк товару.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені ст.611 ЦК України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафними санкціями, відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 16172,01 грн. 5% штрафу, підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим, підлягають задоволенню.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, керуючись ст.526, 530, 612, 625 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іновейшен ЛТД" (64102, Харківська область, м.Первомайський, мікрорайон 1/2АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38386116, р/р 26001486814 в ПАТ "ОСОБА_2 Аваль", МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградпостач" (25491, м.Кіровоград, вул.Мурманська, 9, код ЄДРПОУ 37168244, р/р 26008010176 в ПАТ "ОСОБА_2 СІЧ" м.Київ, МФО 380816) 323440,11 гривень боргу, 27218,46 гривень 40% річних, 323,44 гривень інфляційних, 16172,01 гривень штрафу, 5507,31 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_3