Рішення

від 28.07.2016 по справі 910/11674/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2016Справа №910/11674/16

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполістехбуд"

про стягнення 303 498,24 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1.(особисто)

ОСОБА_2.(дов. від 12.07.2016)

Від відповідача Мороз М.З.(дов. від 02.06.2016)

Від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг механізмів № 05/11 від 09.08.2011 у розмірі 303 498,24 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.06.2016 порушено провадження у справі №910/11674/16 та призначено до розгляду на 14.07.2016 та залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполістехбуд".

Представник третьої особи в судове засідання 14.07.2016 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 14.07.2016 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 28.07.2016.

Представник третьої особи в судове засідання 28.07.2016 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 28.07.2016 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив задовольнити свою заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача. Суд прийняв дану заяву.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, вислухавши представників позивача, відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 між комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва(далі відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАПОЛІСТЕХБУД» (далі третя особа) було укладено договір надання послуг механізмів № 05/11, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ «МЕГАПОЛІСТЕХБУД») зобов'язався надати замовнику (КП УЗН Солом'янського району міста Києва) послуги механізмів (екскаватора) на умовах, визначених договором та специфікацією до нього.

08.08.2011 між ТОВ «МЕГАПОЛІСТЕХБУД» (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі позивач, виконавець) було укладено договір №8-9/11 про надання послуг технікою, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами та механізмами, а саме екскаватором, автомобілем «Камаз» та бульдозером на умовах, визначених договором.

Таким чином , позивач фактично став виконувати функції субпідрядника при виконанні робіт, замовником яких був відповідач, КП УЗН Солом'янського району міста Києва.

Роботи за укладеними договорами були виконані і між відповідачем та ТОВ «МЕГАПОЛІСТЕХБУД» був складений 31.05.2013 акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед ТОВ «МЕГАПОЛІСТЕХБУД» становила суму у розмірі 171 255,48 гривень.

Надалі, з метою врегулювання фінансових взаємовідносин, що склались між всіма учасниками вказаних вище договорів, між ТОВ «МЕГАПОЛІСТЕХБУД» , КП УЗН Солом'янського району міста Києва (цесіонарій) та ФОП ОСОБА_1 було укладено 15.12.2011 договір про відступлення права вимоги № 05/11-2, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 набув права і обов'язки ТОВ «МЕГАПОЛІСТЕХБУД» за укладеним 09.08.2011 договором із КП УЗН Солом'янського району міста Києва, а останнє набуло право вимагати від ФОП ОСОБА_1 виконання робіт на суму 171 255, 48 гривень.

Оскільки позивач набув право вимагати від відповідача оплати за виконані роботи, то 18.12.2015 позивач направив відповідачу претензію про сплату суми основного боргу в сумі 171 255, 48 гривень та суми інфляційного збільшення боргу в розмірі 132 242, 76 гривень, а разом 303 498, 24 гривень. Відповіді на претензію позивач не отримав.

Таким чином за договором цесії N9 05/11-2 від 15.12.2011 до відповідача перейшло право вимагати від позивача виконання робіт, а до позивача - право вимагати від відповідача оплати виконаних робіт.

З урахуванням вищенаведеного , позивач наголошує, що відповідач мав сплатити позивачу винагороду за виконані останнім роботи відповідно до умов укладеного договору № 05/11 від 09.08.2011, який містить п. 2.5, яким встановлюється, що оплата послуг здійснюється потижнево протягом 3-х банківських днів після підписання акту приймання передачі наданих послуг.

Оплати за надані послуги відповідач не здійснив до цього часу, чим , на думку позивача, порушив зобов'язання, прийняті на себе за укладеними договорами.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, право на звернення до господарського суду виникає у особи у разі порушення або оспорювання її прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з положень статті 33 ГПК України, доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів, покладається на позивача.

Згідно до положень ч. 2 ст.4-3 ГПК України, позивач має обґрунтовувати свої вимоги до відповідача поданими суду доказами.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до чинного законодавства України повинні бути підтверджені позивачем певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що відповідачем у справі була подана заява про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Постанова Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» зазначає, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Позивачем пропущений строк позовної давності, що є, відповідно до ч.ч. 3. та 4 ст. 267 ЦК України, підставою для відмови у позові.

При цьому, обовязок доказування викладених в позовній заяві обставин покладається на позивача.

Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальний строк позовної давності встановлений у три роки і не залежить від суб'єктивного складу відносин (ст. 257 ЦК). Отже, позивач має право подати позов до суду щодо правовідносин із відповідачем протягом трьох років з моменту початку перебігу строку позовної давності.

Згідно розділу 4 ПОСТАНОВИ ПЛЕНУМУ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", - Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 ЦК України).

Як вже визначено вище, позивач як на підставу своїх вимог посилається на акт звірки взаєморозрахунків від 31.05.2013, проте суд зазначає, що У ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої, другої ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкованості оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Отже, акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Даний акт є, по суті, документом, який містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, проте не може вважатися належним доказом проведення цих операцій і наявності заборгованості у суб'єкта господарської діяльності. Крім того, акт звірки не містить посилань на умови договору і підписаний тільки лише головними бухгалтерами сторін спору.

Суд наголошує, що спірні правовідносини між позивачем та

відповідачем ґрунтуються на договорі №05/11-2 від 15.12.2011 про

відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 набув

права і обов'язки ТОВ «Мегаполістехбуд», саме з цього моменту у позивача і виникло право вимоги до відповідача.

Згідно пункту 4.4. розділу 4 Постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ від 29.05.2013 № 10 перебіг позовної давності може перериватися згідно ст.264 ЦК України. Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

Позивачем не подано суду доказів, що свідчили б про переривання позовної давності.

У зв'язку з наведеним суд зазначає:

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до частини 2 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже, суд задовольняє клопотання відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення 303 498,24 грн. та відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району міста Києва про стягнення 303 498,24 грн. відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

3. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 01.08.2016