Постанова

від 17.10.2011 по справі 2а/2470/1940/11

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1940/11

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Ковалюка Я.Ю.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до Державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Рута»про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Рута» про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності не сплачує до бюджету заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах) встановлених законодавством.

Відповідно до розрахунку заборгованості за відповідачем рахується заборгованість станом на 01.08.11р. по земельному податку з юридичних осіб за період з травня по липень 2011 року в розмірі 6178,28 грн.

Заборгованість у ДП «Особливе конструкторське бюро «Рута»виникла на підставі повідомлення -рішення № НОМЕР_1 від 30.05.2011року, що було прийнято на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності № 1283/15-3/14257599 від 19.05.2011 року, а також самостійно поданих до податкового органу декларацій.

З метою стягнення боргу на адресу відповідача 31.05.2011 року направлялась податкова вимога № 1322, проте заборгованість ним у добровільному порядку не погашена.

Дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали адміністративної справи суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим.

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеного ним у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 9.1.10 п. 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності до п.п. 14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У відповідності до пункту 3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до підпункту 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає такому платнику податків податкову вимогу.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Виходячи з встановлених обставин та норм права, що регулюють спірні правовідносини суд приходить до висновку про те, що позивачем доведені обставини на які він посилається.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки позов задоволено на користь позивача, який звільнений від сплати державного мита, з врахуванням положень ч. 4 ст. 94 КАС України суд не стягує судові витрати з відповідача.

Керуючись статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банку Державного підприємства «Особливе конструкторське бюро «Рута»(58000,м.Чернівці вул.Руська,248 «Л», інд. код 14257599) філія «Відділ Промінвестбанку м.Чернівці», ГУДК України в Чернівецькій області, р/р 26047309825009 податковий борг у сумі 6178(шість тисяч сто сімдесят вісім)грн.,28 коп.

3. Рішення допустити до негайного виконання.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Я.Ю. Ковалюк