Ухвала

від 28.07.2016 по справі 810/1873/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1873/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУГГА" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУГГА" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУГГА" про стягнення податкового боргу в сумі 19489, 16 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року позов задоволено.

Відповідач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача, при цьому вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бугга" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа 29.05.2013 року та на знаходиться на обліку в ДПІ у Обухівському районі Київської області.

17.11.2015 на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку ТОВ "Бугга" за звітний податковий період липень 2015 року, за результатами якої складено акт від 17.11.2015 року № 2507/15- 02/38708098/296.

На підставі цього акту позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2015 № 000388/1502/4360, згідно із яким було визначено грошове зобов'язання за штрафними санкціями на загальну суму 14 811,00 грн.

Оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржене, докази щодо цього ані податковому органу, ані суду не надано, визначене ним грошове зобов'язання набуло статусу узгодженого.

Крім того, за несвоєчасну сплату узгодженої суми 75439 грн. податкового зобов'язання (його частини) та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань за період з 18.08.2015 по 20.10.2015 контролюючим органом платникові податків була нарахована пеня в сумі - 4678, 16 грн.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була надіслана податкова вимога від 08.09.2015 №834-23, яку останній отримав 29.09.2015.

Позивач, посилаючись на те, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 19489,16 грн., який платником податків самостійно погашено не було, звернувся до суду із даним позовом про його стягнення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача є обґрунтованими та підтверджуються належними доказами, водночас, відповідач доводів податкового органу не спростував.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Згідно норм пунктів 129.4 та 129.5 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Положенням статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Положеннями Податкового кодексу України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст. 60 Податкового кодексу України.

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків.

У відповідності до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Згідно із п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України направлено відповідачу податкову вимогу від 08.09.2015 №834-23, яку останній отримав 29.09.2015.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що за відповідачем станом на 31.12.2015 обліковувався податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями з ПДВ у загальному розмірі 19489,16 грн. (14811 грн. - визначені податковим повідомленням-рішенням позивача від 04.12.2015 № 000388/1502/4360 та 4678,16 грн. - залишок несплаченої пені), що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків.

Станом на час вирішення справи судом першої інстанції, відповідач суму боргу не сплатив, при цьому обставин оскарження податкового повідомлення-рішення чи податкової вимоги судом не встановлено, доказів щодо цього відповідачем не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "БУГГА" податкового боргу в сумі 19489, 16 грн.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору було порушено норми процесуального права, зокрема вказує на те, що позовна заява податкового органу не оплачена судовим збором, а також те, що відповідача не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду справи.

Колегія суддів відхиляє такі доводи скаржника, з огляду на їх безпідставність, позаяк, у матеріалах наявне платіжне доручення від 26.05.2016 № 108, згідно із яким позивачем було сплачено судовий збір за поданий ним позов. Крім того, згідно із наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відповідачем 14.06.2016 було отримано копію ухвали судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2016, згідно із якою відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 22.06.2016 о 09:00.

Таким чином, доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права спростовуються матеріалами справи.

Судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на те, що податковим органом було прийняте протиправне рішення про анулювання реєстрації відповідача платником ПДВ та невиконання ДПІ рішення суду у справі №810/669/16, яким зобов'язано відновити реєстрацію ТОВ «БУГГА» платником ПДВ, оскільки наразі ці обставини не стосуються предмета доказування у справі.

Поряд із цим, апеляційний суд враховує, що відповідач у поданій ним скарзі не оскаржує обставин існування у нього податкового боргу та його розміру, відповідних доказів на спростування цих обставин відповідачем не надано.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на реорганізацію Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, колегія суддів вважає за необхідне замінити її правонаступником - Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Допустити заміну Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області її правонаступником - Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУГГА" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУГГА" про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяІ.О. Грибан СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 01 серпня 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.