Рішення

від 26.07.2016 по справі 910/10765/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016Справа №910/10765/16 За позовом Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про стягнення 427 807,15 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники учасників процесу:

від позивача: Меньшиков А.А. (довіреність б/н від 11.11.2015)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Українське державне виробниче підприємство "Ізотоп" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МС" (відповідача) 427807,15 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4316 від 01.06.2009.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 4316 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.06.2009 в частині здійснення орендної плати, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 427 807,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 порушено провадження по справі № 910/10765/16 та призначено її до розгляду на 14.07.2016.

12.07.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

В судове засідання 14.07.2016 з'явився представник позивача.

Представник відповідача 14.07.2016 не з'явився, витребуваних судом відзиву на позов та документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 14.07.2016 вирішувалось питання щодо доцільності залучення до участі у справі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, як третьої особи, на що представник позивача зазначив, що не заперечує проти залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, розгляд справи № 910/10765/16 відкладено на 26.07.2016 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

25.07.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

У судовому засіданні 26.07.2016 представник позивач підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав довідку про стан заборгованість відповідача за договором оренди.

Представник відповідача в судове засідання 26.07.2016 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а відтак, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснював розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 26.07.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А-МС" (далі - орендар, відповідач) укладено договір оренди №4316 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), відповідно п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення (далі - майно) площею 317,90 кв. м, розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 152, підвал одинадцятиповерхового будинку, що перебуває на балансі Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп" (далі - балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30 листопада 2008 і становить 1250712,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору, майно передається в оренду з метою розміщення магазину-складу.

Згідно з п. 2.1 Договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно із актом приймання-передачі від 01.06.2009, орендодавець передав, а відповідач прийняв майно загальною площею 317,90 кв. м, що розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 152, підвал одинадцятиповерхової житлової будівлі.

Положеннями п. 3.1 Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2008: 18760,68 грн. Орендна плата за перший місяць оренди червень 2009 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень місяць 2008 року та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень місяці 2009 року.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п.3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати (п. 3.7 Договору).

Пунктом 5.3 Договору встановлений обов'язок орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 червня 2009 року до 01 травня 2012 року включно. Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві, лише за наявності письмової згоди органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди в строк за місяць до закінчення його дії та укладення додаткового договору на продовження строку дії договору оренди, який є невід'ємною частиною цього договору (п.10.1, 10.4 Договору).

Згідно умов договору №4316/01 від 23.10.2012 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна № 4316 від 01.06.2009, сторонами погоджено внесення змін зокрема до п.п. 1.1, 3.1 договору, а саме: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно-нежиле приміщення (далі - Майно) площею 317,90 кв.м., розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 152, підвал одинадцятиповерхового будинку, що перебуває на балансі Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп" (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30 червня 2012 і становить 1612200,00 грн.; орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - червень 2012: 24183,00 грн., орендна плата за перший місяць оренди червень 2012 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції

Крім того, сторони погодили, що договір оренди № 4316 від 01.06.2009 продовжено на 2 роки 11 місяців, до 01 квітня 2015 року включно.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу або третій особі приміщення по акту приймання-передачі, відповідно до умов Договору.

Пунктом 3.11 Договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди № 4316 від 01.06.2009 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 427 807,15 грн. (за період користування з травня 2014 по квітень 2016).

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 427 807,15 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як встановлено судом вище, відповідно до акту приймання-передавання орендованого майна, орендодавець передав, а відповідач прийняв майно загальною площею 317,90 кв. м, що розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 152, підвал одинадцятиповерхової житлової будівлі.

Договором встановлено, що останній діє до 01 квітня 2015 року включно.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Матеріали справи не місять доказів повернення відповідачем позивачу або третій особі майна загальною площею 317,90 кв. м, що розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 152, за актом приймання-передачі.

Таким чином, суд дійшов висновку про користування відповідачем приміщенням загальною площею 317,90 кв. м, що розміщене за адресою: 03680, м. Київ, вул. Горького, 152 у період з травня 2014 по квітень 2016 року влючно.

За розрахунком позивача заборгованість за орендну плату за договором оренди складає 427 807,15 грн. Крім того, у зазначену суму входить сума ПДВ на всю суму орендної плати, сплачена позивачем, що підтверджується податковими накладними, долученими до матеріалів справи.

Включення позивачем до орендної плати всієї суми ПДВ, відповідає вимогам Податкового кодексу України, що також підтверджується листом Державної фіскальної служби України від 04.02.2016 № 2383/6/99-99-19-03-02-15.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди у сумі 427807,15 грн., належним чином доведений, документально підтверджений та розмір боргу не спростовано. Доказів сплати заборгованості у розмірі 427807,15 грн. відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати за користування орендованим майном у розмірі 427807,15 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп" про стягнення 427807,15 грн. підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-МС" (03150, м. Київ, вул. Горького, будинок 152, код 36134151) на користь Українського державного виробничого підприємства "Ізотоп" (03680, м. Київ, вул. Горького, будинок 152, код 14308322) 427 807,15 грн. основного боргу та 6 417,11 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2016.

Суддя С.О. Турчин