Рішення

від 21.07.2016 по справі 910/25362/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2016Справа №910/25362/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/25362/15

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортная компания "Лотос"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія"

про стягнення 969 266,12 грн.

за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортная компания "Лотос"

про визнання недійсним договору

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортная компания "Лотос" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 969 266,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ПрАТ "СК "Альфа Страхування" умов договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №120.0791421.066 від 27.02.2014р., а саме не здійснення виплати страхового відшкодування, у зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодження транспортного засобу "Porsche Panamera", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу. Наявність права у позивача вимагати виплату страхового відшкодування обґрунтоване Договором про відступлення права вимоги № УТ/01 від 15.06.2015р., укладеного між ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" та ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС", відповідно до якого позивачу передано право вимагати від ПрАТ "СК "Альфа Страхування" належного виконання зобов'язань за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №120.0791421.066 від 27.02.2014р.

Також, приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" подано до Господарського суду міста Києва зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" та товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортная компания "Лотос" про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № УТ/01 від 15.06.2015.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про відступлення права вимоги № УТ/01 від 15.06.2015р. було укладено після переходу права власності на транспортний засіб від ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" до ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС", а відтак, після втрати ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" майнового інтересу щодо об'єкту страхування. Таким чином, ПрАТ "СК "Альфа Страхування" стверджує, що за договором відступлення права вимоги № УТ/01 від 15.06.2015р. страхувальником (ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія") було відступлено право вимоги страхового відшкодування, яке на час укладення спірного договору страхувальнику не належало, що свідчить про порушення приписів ст. 512, 514 ЦК України та є підставою для визнання договору відступлення недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2015р. у справі № 910/25362/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016р., первісний позов задоволено повністю; стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортная компания "Лотос" 969 266,12 грн. страхового відшкодування та 14 538,99 грн. судових витрат; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2016р. касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016р. у справі № 910/25362/15 скасовано. Справу № 910/25362/15 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату суду від 30.05.2016р. № 04-23/1037, призначено повторний автоматичний розподіл судової справи, за результатами якого справу №910/25362/15 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016р. справу № 910/25362/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.06.2016р.

22.06.2016р. на адресу Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення по справі з урахуванням обставин, встановлених у постанові Вищого господарського суду України від 18.05.2016р. від товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" та товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортная компания "Лотос", в яких останні повністю підтримали позовні вимоги за первісним позовом та заперечили проти задоволення зустрічного позову.

Крім того, 30.06.2016р. надійшли через канцелярію господарського суду пояснення по справі від приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування".

Присутній у судовому засіданні 30.06.2016р. представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені позовні вимоги та заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечив щодо задоволення первісного позову та просив задовольнити зустрічний позов.

Представник третьої особи (відповідача-1 за зустрічним позовом) в судове засідання не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2017р. розгляд справи був відкладений, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи та необхідністю витребування нових доказів у справі.

21.07.2016р. через канцелярію господарського суду від позивача за первісним позовом та третьої особи надійшли додаткові пояснення і витребувані судом докази.

Присутній у судовому засіданні 21.07.2016р. представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях по справі, та заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечив щодо задоволення первісного позову з посиланням на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву та поясненнях, а також просив задовольнити зустрічний позов.

Представник третьої особи (відповідача-1 за зустрічним позовом) в судове засідання вдруге не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника третьої особи (відповідача-1 за зустрічним позовом) суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника третьої особи (відповідача-1 за зустрічним позовом), яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2014р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа Страхування" (страховиком) в особі директора з розвитку регіональних продажів в м. Дніпропетровськ та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" (страхувальником) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 120.0791421.066 (надалі - договір страхування).

Відповідно до п. 1.1. частини 2 договору страхування, предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним цим договором транспортним засобом, у тому числі причепом до нього та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення, та додатковим обладнанням, встановленим на ньому - страхування транспортного засобу (КАСКО).

Розділом 5 частини 1 договору страхування визначено, що майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом "Porsche Panamera", номер кузова НОМЕР_2.

В подальшому, як зазначено позивачем, транспортний засіб "Porsche Panamera", номер кузова НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було внесено третьою особою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС". Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ № 595218 власником вказаного транспортного засобу є ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС".

Листом за вих. № 01 від 01.10.2014р. ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" повідомило ПрАТ "СК "Альфа Страхування" про зміну власника транспортного засобу.

Згідно із розділом 7 частини 1 та п.п. 2.1.1 п. 2.1. частини 2 договору страхування, страхові ризики за договором включають зокрема пошкодження та/або знищення чи втрату визначеного транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 7.1. розділу 7 частини 1 договору страхування, розмір франшизи складає 0,00 %.

Строк дії договору з 27.02.2014 по 13.03.2015 (розділ 10 частини 1 договору страхування).

Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. частини 2 договору страхування, даний договір укладено строком на 13 календарних місяців; договір набирає чинності з моменту, вказаного як початок строку дії договору, але не раніше надходження страхового платежу (першого платежу) в повному розмірі на рахунок або в касу страховика чи його представника або через інші платіжні системи.

Страховий платіж у розмірі 13650,00 грн., відповідно до строків та у розмірі, визначених розділом 8 частини 1 договору страхування, сплачений страхувальником 27.02.2014 року згідно із платіжним дорученням № 397 від 27.02.2014р., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківською випискою від 27.08.2015р. та платіжним дорученням № 397 від 27.02.2014р.

Страховий платіж у сумі 53230,20 грн., відповідно до п. 4 Додаткової угоди ДС №1 від 22.09.2014р. до договору страхування, сплачено страхувальником шляхом зарахування однорідних вимог, що підтверджується довідкою про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 25.09.2014р.

Згідно із п. 3.1. частини 2 договору страхування, страховим випадком сторони вважають передбачену цим договором подію (ризик), що відбулася в період дії договору, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику/вигодонабувачу на умовах договору.

Відповідно до п. 3.2. частини 2 договору страхування, страховик в межах страхової суми компенсує збитки, що виникли внаслідок страхового випадку та пов'язані з компенсацією за втрату або за відновлювальний ремонт транспортного засобу, шляхом виплати страхового відшкодування відповідно до умов договору.

Згідно з п. 3.3. частини 2 договору страхування, страховик також відшкодовує витрати, спричинені страховим випадком. Такими є витрати, пов'язані з оплатою:

- необхідних і доречних дій з урятування застрахованого транспортного засобу та/або додаткового обладнання та запобігання чи зменшення розміру збитку;

- вартості послуг (витрат) за отримання документів, що стосуються страхового випадку та/або визначають розмір збитку;

- вартості послуг (витрат) за транспортування пошкодженого транспортного засобу з місця події до найближчого авторизованого/спеціалізованого для конкретного транспортного засобу місця ремонту у випадку неможливості його пересування по дорогах загального користування своїм ходом;

- вартості витрат на відновлення майна (компенсацію за втрату), що знаходилося в транспортному засобі і зазнало пошкоджень в момент настання страхового випадку за ризиком дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 4.1. частини 2 договору страхування визначено, що страховою сумою є визначена грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов цього договору зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 11.2. частини 2 договору страхування є підтвердження настання страхового випадку і визначення розміру страхового відшкодування здійснюється на підставі таких документи (усі документ, крім зазначеного у п. 11.2.4., надаються страхувальником):

- договору страхування - примірник страхувальника (11.2.1.);

- письмової заяви страхувальника/вигодонабувача або його довіреної особи/водія про настання страхового випадку (встановленого страховиком зразка) (11.2.2.);

- документів, що підтверджують майновий інтерес страхувальника/вигодонабувача або його довіреної особи/водія. Такими документами можуть бути: свідоцтво про реєстрацію (тимчасовий реєстраційний талон) транспортного засобу, довіреність, договір купівлі - продажу, договір оренди та/або інші документи, за змістом яких страхувальник/вигодонабувач має право на отримання страхового відшкодування (11.2.3.);

- акта огляду пошкодженого транспортного засобу, складеного страховиком або представником страховика (11.2.4.);

- довідки з відповідного компетентного органу, висновки якого для страховика є необхідним та достатнім доказом факту настання події, що кваліфікується як страховий випадок та/або для з'ясування обставин цієї події. Такими довідками, для випадку за ризиком ДТП, є: довідка з відповідного компетентного органу МВС України або відповідного компетентного органу іншої держави (при настанні події за межами України), із зазначенням: повного імені (назви) власника (користувача) транспортного засобу; місця, часу та обставин настання події; реєстраційного та/або ідентифікаційного номера транспортного засобу; переліку пошкоджень, завданих транспортному засобу; відомості про учасників ДТП (11.2.5.1.);

- "посвідчення водія" особи, яка знаходилась за кермом транспортного засобу під час ДТП, що сталась за участю цього транспортного засобу (п. 11.2.6.);

- свідоцтво про реєстрацію (тимчасовий реєстраційний талон) транспортного засобу (11.2.7.).

Згідно із п. 12.1. частини 2 договору страхування, після одержання всіх необхідних документів рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у термін до 5 робочих днів з дати отримання останнього документа. Рішення про виплату оформлюється страховим актом. Протягом 5 робочих днів з дати прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страхувальнику надсилається відповідне повідомлення з обґрунтуванням причин такої відмови.

26.02.2015р. у м. Дніпропетровськ, пров. Криворізький відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Porsche Panamera", номер кузова НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується довідкою № 58652558 про дорожньо-транспортну пригоду.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (наїзд на перешкоду), транспортний засіб "Porsche Panamera", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

04.03.2015р. страхувальник - ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія", звернулася до страховика - ПрАТ "СК "Альфа Страхування", із заявою від 26.02.2015р. про страховий випадок та виплату страхового відшкодування.

Згідно із "Пам'яткою клієнта" від 04.03.2015р. ПрАТ "СК "Альфа Страхування" прийнято необхідні документи для вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування.

Пунктом 5 частини 1 договору добровільного страхування визначено, що ремонт транспортного засобу здійснюється на гарантійному СТО.

У "Пам'ятці клієнта" від 04.03.2015р. ПрАТ "СК "Альфа Страхування" повідомлено ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" про СТО - "Порше Центр".

ТОВ "ПРАЙМ-АВТО ЛТД" ("Порше Центр Дніпропетровськ", офіційний дилер Порше) надано рахунок № СФ-69 від 06.03.2015р., згідно із яким вартість відновлювального ремонту становить 969 266,12 грн.

Листом за № 9.1 від 10.03.2015р., ТОВ "ПРАЙМ-АВТО ЛТД" повідомило ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія", що відновлювальний ремонт транспортного засобу "Porsche Panamera", номер кузова НОМЕР_2 з метою ліквідації наслідків ДТП, що сталася 26.02.2015р., буде виконуватись після надходження грошових коштів від страхової компанії або від ТОВ "БМП "МРІЯ" в сумі, зазначеній в рахунку №СФ-69 від 06.03.2015р.

У зв'язку із опискою, допущеній в довідці № 58652558 щодо власника транспортного засобу (вказано ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія", а не ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС"), ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" звернулось до відділення ДАІ Дніпропетровського ГУМВС України в Дніпропетровській області з листом за № 08/1 від 08.06.2015р. про виправлення технічної помилки. Виправлення, внесені до довідки № 58652558 щодо власника транспортного засобу "Porsche Panamera", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, засвідчені підписом та печаткою відділення ДАІ Дніпропетровського ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Третьою особою листом вих. №10/06-01 від 10.06.2015р. надано ПрАТ "СК "Альфа Страхування" довідку № 58652558 про дорожньо-транспортну пригоду з виправленням щодо власника транспортного засобу "Porsche Panamera", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, документи щодо водія та власника транспортного засобу. Вказані лист та документи отримані відповідачем (вх. 95 від 10.06.2015р.), про що свідчить відповідна відмітка.

15.06.2015р. між ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС" (новий кредитор) та ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" (первісний кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №УТ/01, відповідно до якого, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №120.0791421.066 від 27.02.2014р. (основний договір), укладеним між первісним кредитором та ПрАТ "СК "Альфа Страхування" (боржник).

Відповідно до п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги №УТ/01 від 15.06.2015р., за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основним договором по виплаті страхового відшкодування по випадку дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 26.02.2015р.

На виконання п. 3.2. Договору про відступлення права вимоги №УТ/01 від 15.06.2015, ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" листом №18 від 18.06.2015р. направило на адресу ПрАТ "СК "Альфа Страхування" повідомлення про відступлення права вимоги за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №120.0791421.066 від 27.02.2014р., що підтверджується товарно-транспортною накладною №10016441735, виданої ТОВ "Нова Пошта".

07.07.2015р. ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС" направлено на адресу ПрАТ "СК "Альфа Страхування" вимогу (вх. №06 від 06.07.2015) про виплату страхового відшкодування у розмірі 969 266,12 грн., що підтверджується експрес-накладною №59000118766331 ТОВ "Нова Пошта".

Розмір страхового відшкодування у розмірі 969 266,12 грн. визначений відповідно до рахунку ТОВ "ПРАЙМ-АВТО ЛТД" № СФ-69 від 06.03.2015р.

Листом за вих. №77 від 21.08.2015р. ПрАТ "СК "Альфа Страхування" повідомило ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія", що оскільки в результаті ДТП були завдані збитки ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС", яке не є, ні страхувальником, ні вигодонабувачем за договором страхування та страхувальник/вигодонабувач відповідно до п. 11.2.3. договору не надав документів, що підтверджують його майновий інтерес, то станом на 15.06.2015р. страховик не мав обов'язку щодо здійснення виплати страхового відшкодування, а ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" не мало права на одержання страхового відшкодування, тобто зобов'язання за яким було відступлене право вимоги ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС" не виникло.

Оскільки, в порушення умов договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №120.0791421.066 від 27.02.2014, ПрАТ "СК "Альфа Страхування" не відшкодувало ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС" суму страхового відшкодування у розмірі 969266,12 грн., у зв'язку із пошкодженням внаслідок ДТП транспортного засобу "Porsche Panamera", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та не повідомило про причину такої несплати, ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС" звернулось до суду за позовом про стягнення з ПрАТ "СК "Альфа Страхування" суми страхового відшкодування у розмірі 969 266,12 грн.

ПрАТ "СК "Альфа Страхування" було заявлено зустрічний позов про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № УТ/01 від 15.06.2015. ПрАТ "СК "Альфа Страхування" підставою для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №УТ/01 від 15.06.2015 називає порушення внаслідок укладення оспорюваного правочину приписів ст. 512, 514 ЦК України, оскільки страхувальником (ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія") було відступлено право вимоги страхового відшкодування, яке на час укладення договору про відступлення права вимоги, страхувальнику не належало, тобто після втрати ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" майнового інтересу щодо об'єкту страхування.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, а також виконуючи вказівки постанови Вищого господарського суду України від 18.05.2016р., які, в силу приписів ст.111-12 ГПК України, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Як встановлено судом вище, між ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія", як страхувальником, та ПрАТ "СК "Альфа Страхування", як страховиком, було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 120.0791421.066 від 27.02.2014р., предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом "Porsche Panamera", номер кузова НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у тому числі причепом до нього та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення, та додатковим обладнанням, встановленим на ньому - страхування транспортного засобу (КАСКО).

Отже, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Статтею 979 Цивільного кодексу України, за договором срахування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом вище, 26.02.2015р. у м. Дніпропетровськ, пров. Криворізький відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортний засіб "Porsche Panamera", номер кузова НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що відповідно до розділу 7 частини 1, п.п. 2.1.1 п. 2.1. частини 2 договору страхування, п. 3.1. частини 2 договору страхування, належить до страхового випадку. Заперечень щодо віднесення вказаної події до страхового випадку страховиком (ПрАТ "СК "Альфа Страхування") не надано.

Водієм вказаного транспортного засобу був ОСОБА_1, який відповідно до відомостей, зазначених у заяві про настання страхового випадку від 04.03.2015, відповідав вимогам, визначених розділом 4 договору страхування.

Страховим відшкодуванням, у відповідності до ст. 9 Закону України "Про страхування", визначається страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

З огляду на положення чинного законодавства та умови договору страхування, у разі якщо подія, що настала, може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, у страховика виникає обов'язок здійснити страхове відшкодування.

Однією з підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування зазначено те, що ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" з 22.10.2014р. втратило майновий інтерес, а тому не могло вимагати виплати страхового відшкодування та відступити ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС" своє право на виплату страхового відшкодування на підставі Договору відступлення права вимоги від 15.06.2015р.

Водночас, зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № УТ/01 від 15.06.2015 обґрунтовані тим, що страхувальником (ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія") відступлено право вимоги страхового відшкодування, яке на час укладення оспорюваного правочину, страхувальнику не належало, тобто після втрати останнім майнового інтересу щодо об'єкту страхування.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Аналогічні положення щодо предмету страхування наведені у ст. 4 Закону України "Про страхування".

Отже, у розумінні положень ст.ст. 979, 980 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України "Про страхування", метою страхування при укладенні договору страхування транспортного засобу є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 120.0791421.066 від 27.02.2014р. визначено, що предметом даного договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом "Porsche Panamera", номер кузова НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно із договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 120.0791421.066 від 27.02.2014, особою, якій належить майновий інтерес визначено страхувальника/вигодонабувача - ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія".

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України "Про страхування", страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 1.5. Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) ПрАТ "СК "Альфа Страхування", страхувальниками є юридичні або фізичні особи, які уклали із страховиком договір страхування.

Як передбачено ч. 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про страхування" визначено, що страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку , для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Вигодонабувач є самостійним суб'єктом у вказаних відносинах і договір страхування надає такій третій особі право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, але не покладає на нього обов'язків останнього.

Вигодонабувачем, згідно із Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) ПрАТ "СК "Альфа Страхування", є дієздатна фізична особа та/або юридична особа, що призначається страхувальником при укладенні договору страхування для отримання страхового відшкодування і яка може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку щодо застрахованого транспортного засобу (п. 1.6. Правил).

Судом встановлено, що відповідно до умов договору страхування страхувальником і вигодонабувачем визначено товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія", тобто при укладенні договору страхувальником окремо не призначався вигодонабувач для отримання страхового відшкодування.

Згідно із п. 11.2.3 частини ІІ договору страхування до документів, що підтверджують настання страхового випадку і необхідні для визначення розміру страхування належать, зокрема документи, що підтверджують майновий інтерес страхувальника/вигодонабувача або його довіреної особи/водія, якими можуть бути: свідоцтво про реєстрацію (тимчасовий реєстраційний талон) транспортного засобу, довіреність, договір купівлі - продажу, договір оренди та/або інші документи, за змістом яких страхувальник/вигодонабувач має право на отримання страхового відшкодування .

Таким чином, наявність у страхувальника (вигодонабувача) майнового інтересу є однією із умов здійснення виплати страхового відшкодування.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, страховик листом за вих. № 77 від 21.08.2015р. повідомив, що в результаті ДТП були завдані збитки товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортная Компания Лотос", яке не є, ні страхувальником, ні вигодонабувачем за договором страхування, а страхувальник/вигодонабувач відповідно до п. 11.2.3 договору не надав документи, що підтверджують його майновий інтерес.

Водночас, позивач за первісним позовом зазначив про те, що відповідно до Договору оренди №78 від 22.10.2014р., укладеного між ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" та ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС", транспортний засіб "Porsche Panamera", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, передано в оренду ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" строком до 31.12.2015р., за актом передання-прийняття дорожнього транспортного засобу від 22.10.2014р.

Під час нового розгляду справи, позивач та третя особа надали пояснення, в яких зазначили, що відповідач не повідомлявся про укладання Договору оренди №78 від 22.10.2014р., оскільки, на їх думку, особа, яка укладала Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №120.0791421.066 від 27.02.2014р., та фактично володіла транспортним засобом "Porsche Panamera", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент настання страхової події не змінилась.

Крім того, позивач у своїх поясненнях зазначив про те, що страховик, отримавши заяву ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" від 26.02.2015р. про страховий випадок та виплату страхового відшкодування, ніяких повідомлень щодо надання додаткових документів, необхідних для виплати страхового відшкодування не направляв.

Як визначено у п. 9.2.5 частини ІІ договору страхування, страхувальник зобов'язаний у 3-денний строк у письмовій формі (факс, лист, телеграма, електронна пошта) повідомити страховика про суттєві зміни, що сталися з предметом страхування (зміна кузова, зміна реєстраційного знаку (документів), комплектності транспортного засобу, додаткового обладнання; використання транспортного засобу як таксі або передача його в оренду; втрата свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ключів від транспортного засобу та засобів проти викрадення, пульту управління сигналізацією; поломки чи демонтажу пристроїв проти викрадення), зміна стану та/або типу засобів проти викрадення, встановлених на транспортному засобі; зміна власника транспортного засобу або зміна категорії осіб допущених до управляння (передача транспортного засобу в користування (керування) іншій особі без письмового погодження страховика) та інших умов, що можуть вплинути на ступінь ризику, та зазначені в заяві на страхування).

Судом встановлено, що 22.10.2014р., у зв'язку із зміною власника застрахованого транспортного засобу, він був зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортная Компания Лотос", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХХ № 595218 та листом Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області від 04.06.2015 № 14/3575.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" листом вих. № 01 від 01.10.2014р. повідомило страховика про зміну власника транспортного засобу, долучивши до листа протокол загальних зборів ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" від 05.09.2014р., протокол загальних зборів ТОВ "Транспортная Компания Лотос" від 30.09.2014р. та Статут ТОВ "Транспортная Компания Лотос".

Відповідно до п. 9.4.5 договору страхування, на страховика покладений обов'язок за заявою страхувальника укласти новий або внести зміни в договір у випадках, передбачених договором та Правилами.

Водночас, з листа товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" вих. № 01 від 01.10.2014р. не вбачається які саме необхідно внести зміни до договору добровільного страхування та яка особа надалі буде виступати вигоданабувачем за договором.

Слід також зазначити, що умовами договору страхування не передбачено, що у разі ненадання страховиком відповіді на пропозицію внести зміни до договору страхування або укласти новий договір, зміни запропоновані страхувальником набувають чинності автоматично. Пропозиція внести зміни до договору лише створює передумови для ініціювання однією із сторін внесення змін до договору та ухилення іншої сторони від внесення змін до договору може бути підставою для розгляду спору в суді, оскільки, згідно зі ст. 526 ЦК України, одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 980 ЦК України, майновим інтересом за договором страхування визнається інтерес, який не суперечить закону і пов'язаний з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Отже, після переходу права власності на об'єкт страхування та втрати на нього володіння, користування та розпорядження майном, втрачається відповідно майновий інтерес страхувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 802 Цивільного кодексу України, у правовідносинах найму (оренди) транспортного засобу страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем .

Проте, з матеріалів справи вбачається, що страхувальником транспортного засіб "Porsche Panamera", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, надалі фактично виступало товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія", тобто орендар (наймач) за Договором оренди № 78 від 22.10.2014р.

З огляду на положення ч. 1 ст. 802 Цивільного кодексу України, судом не приймається в якості належного доказу Договір оренди № 78 від 22.10.2014р., який надавав ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" і надалі виступати страхувальником та вигодонабувачем за договором добровільного страхування.

Окрім цього, суд наголошує на порушенні страхувальником п. 9.2.5. договору страхування, згідно з яким страхувальник (ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія") зобов'язаний був у 3-денний строк у письмовій формі (факс, лист, телеграма, електронна пошта) повідомити страховика (ПрАТ "СК "Альфа Страхування") про суттєві зміни, що сталися з предметом страхування, зокрема, щодо передачі транспортного засобу в оренду.

Як зазначив позивач та третя особа, остання не повідомила страхову компанію про укладання договору оренди та набуття застрахованого транспортного засобу в оренду після зміни власника автомобіля.

Згідно п. 13.3.8. договору страхування, підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є невиконання страхувальником обов'язків, передбачених п.п. 9.2.2 - 9.2.7., 9.2.9 - 9.2.13 частини ІІ договору.

Також, у п. 13.1.2. договору страхування визначено, що виключенням із страхових випадків визнаються події, що відбулися безпосередньо внаслідок використання транспортного засобу в таксі та/або передання транспортного засобу в оренду.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 991 ЦК України та ч. 2 ст. 26 Закону України «Про страхування», страховик має право відмовити у здійсненні страхової виплати, у випадках, зазначених у договорі.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, наведені вище положення договору страхування підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між страхувальником за договором - ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія", та страховиком - ПрАТ "СК "Альфа Страхування" і як наслідок також виключають можливість виплати страхового відшкодування, у зв'язку з порушенням умов договору страхування страхувальником та втратою майнового інтересу останнім.

Положеннями цивільного законодавства визначено перелік підстав для заміни кредитора у зобов'язанні.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 518 ЦК України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Як встановлено судом вище, 15.06.2015р. між ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС" (новий кредитор) та ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" (первісний кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № УТ/01, відповідно до якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №120.0791421.066 від 27.02.2014р. (основний договір), укладеним між первісним кредитором та ПрАТ "СК "Альфа Страхування" (боржник) та одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основним договором по виплаті страхового відшкодування по випадку дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 26.02.2015р.

З огляду на наведені положення цивільного законодавства та умови Договору про відступлення права вимоги №УТ/01 від 15.06.2015р. на підставі вказаного договору ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС" отримав право вимагати від ПрАТ "СК "Альфа Страхування" здійснення виплати страхового відшкодування, у зв'язку із настанням 26.02.2015р. страхового випадку (дорожньо-транспортної пригоди) за участю транспортного засобу "Porsche Panamera", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Проте, як встановлено судом під час розгляду справи, спірний Договір про відступлення права вимоги № УТ/01 від 15.06.2015р. був укладений між відповідачами за зустрічним позовом вже після втрати ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" майнового інтересу щодо об'єкту страхування з огляду на його відчуження до ТОВ "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС" та передачу в оренду.

Таким чином, за спірним Договором про відступлення права вимоги № УТ/01 від 15.06.2015р. первісним кредитором було відступлене право вимоги страхового відшкодування за Договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №120.0791421.066 від 27.02.2014р., яке йому вже не належало, що свідчить про порушення відповідачами під час укладання спірного правочину положень ст.ст. 512, 514 ЦК України.

Згідно з частинами 1 - 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки судом встановлено порушення положень ст.ст. 512, 514 ЦК України під час укладання Договору про відступлення права вимоги № УТ/01 від 15.06.2015р., тому наявні підстави для визнання вказаного правочину недійсним.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні первісний позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № УТ/01 від 15.06.2015р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС" та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія".

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНАЯ КОМПАНИЯ ЛОТОС" (49005, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 22, офіс 408; код ЄДРПОУ 39336726) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, будинок 19; код ЄДРПОУ 30968986) 609 грн. - витрат по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову, 16 662 грн. 79 коп. - витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги, 18 177 грн. 83 коп. - витрат по сплаті судового збору за розгляд касаційної скарги. Видати наказ.

5. Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Мрія" 49005, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 22, офіс 401; код ЄДРПОУ 35496275) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, будинок 19; код ЄДРПОУ 30968986) 609 грн. - витрат по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову, 669 грн. 90 коп. - витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в частині зустрічного позову, 730 грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору за розгляд касаційної скарги в частині зустрічного позову. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 26.07.2016р.

Суддя А.І. Привалов